Приозерне (Івано-Франківський район)

село в Івано-Франківській області, Україна

Приозерне́ (колишня назва Псари) — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Церква Преображення Господнього 1793[1]
Приозерне (Псари) на мапі XVIII століття. Видно старий палац, сад та став.[2]
село Приозерне
Палац-садиба Рея у Приозерному
Палац-садиба Рея у Приозерному
Палац-садиба Рея у Приозерному
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Рогатинська міська громада
Основні дані
Населення 462
Площа 9,933 км²
Густота населення 46,51 осіб/км²
Поштовий індекс 77018
Телефонний код +380 03435
Географічні дані
Географічні координати 49°24′54″ пн. ш. 24°28′04″ сх. д. / 49.41500° пн. ш. 24.46778° сх. д. / 49.41500; 24.46778Координати: 49°24′54″ пн. ш. 24°28′04″ сх. д. / 49.41500° пн. ш. 24.46778° сх. д. / 49.41500; 24.46778
Водойми Свірж
Місцева влада
Адреса ради 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65
Карта
Приозерне. Карта розташування: Україна
Приозерне
Приозерне
Приозерне. Карта розташування: Івано-Франківська область
Приозерне
Приозерне
Мапа
Мапа

CMNS: Приозерне у Вікісховищі

Перша згадка ред.

Про Псари відомо з другої половини XVIII століття. Є підстави вважати, що село давніше.

Згадується 9 вересня 1449 року в книгах галицького суду[3].

Перший відомий власник або посідач — Ян Влодкович.[4] Перший відомий власник — галицький підканцлер Юзеф Яблоновський. Будує класицистичну садибу, з колонами, портиком (дерев'яний, згорів у пожежі).

Після смерті магната маєток через спадки і шлюби потрапляє, до графа Станіслава Рея (1833—1873). До 1880-го старий палац розібрали, а ще до того поруч почали зводити нову садибу. Опікувалась тим дружина Станіслава і власне спадкоємиця маєтку Вільгельміна Рей з роду Ґлоґовських.

У 1939 році в селі проживало 1230 мешканців (1060 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 60 поляків, 10 євреїв)[5].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.[6]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[7].

Пам'ятка ред.

Садиба Рея (XVIII—XIX ст.) — маєток у Псарах, належав графському роду Реїв, нащадкам древнього роду Потоцьких[джерело?].

Первісний палацовий комплекс (класичний, з колонадою, портиком) виник у Псарах в другій половині XVIII ст. У 1880 ріці старий палац розібрали, а новий графиня Вільгельміна почала зводити ще за існування будинку-старця. Спроектував нову садибу відомий львівський архітектор Юліан Захаревич. Будівництво садиби в еклектичному стилі завершили в 1882 р.[8]

За радянської влади використовувався для господарчих потреб. Згодом — як психіатрична лікарня [1] [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]. У 1955 р. в палаці оселилися студенти Рогатинського зооветеринарного комплексу. За часів незалежної України тут діяв жіночий монастир, а потім садибу передали УПЦ Київського патріархату.

В'їзна брама побудована у 1822 р. В путівнику-карті «Рогатин» (Тернопіль, «Наш світ») пишуть про те, що в'їзний проїзд палацу колись був наскрізним, але в 1970 році його замурували — тут було вибрано місце для встановлення пам'ятника Леніну.[9]

За повідомленнями ЗМІ, у 2004 році палац проданий у приватні руки[10].

Докладніше: Садиба Реїв (Приозерне)

Відомі люди ред.

Світлини ред.

Примітки ред.

  1. Псари церква. Архів оригіналу за 13 липня 2020. 
  2. Псари мапа 18ст. Архів оригіналу за 3 січня 2017. 
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.198, № 2303 (лат.)
  4. Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 316. (пол.)
  5. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  6. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021. 
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 6 квітня 2010. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 серпня 2010. Процитовано 28 серпня 2010. 
  10. НА ПРИКАРПАТТІ Є НЕВІДОМЕ СЕЛО ПРИОЗЕРНЕ ІЗ ВРАЖАЮЧИМ ПАЛАЦОМ-КРАСЕНЕМ / Прикарпаття онлайн, 20.06.2017. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 23 червня 2017. 
  11. а б Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 171. (пол.)
  12. Dzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 106. (пол.)

Посилання ред.