Іван Юрійович Глібович

Іван Юрійович Глібович (1480—1549) — шляхтич, військовий, державний діяч ВКЛ. Великий канцлер литовський, воєвода віленський, від 1528 р. — вітебський воєвода, писар великий литовський (з 1530 р.). Син смоленського воєводи Юрія Глібовича, матір не відома. В лютому 1536 гетьман Андрій Немирович зробив разом з ним невдалу спробу відібрати Себеж у московитів.

Іван Юрійович Глібович
Народився 15 століття або 1480
Помер 23 квітня 1549(1549-04-23)
Країна Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg Велике князівство Литовське
Діяльність дипломат
Посада воєвода вітебський, воєвода віленський, воєводи полоцькі, Q25712795?, Q25712799?, великий канцлер литовський, писар великий литовський, жижморський старостаd, Q65239826?, Q66200783? і борисівський старостаd
Рід Глібовичі
Батько Юрій Глібович
У шлюбі з Anna Bartoszewiczd, Zofia Piektowiczd і Анна Заславська
Діти Sophia Hlebowiczd, Jan Janowicz Hlebowiczd, Elżbieta Hlebowiczd, Krystyna Hlebowiczd, Jadwiga Zofia Hlebowiczd, Anna Hlebowiczd, Dorota Hlebowiczd і Anna Elżbieta Hlebowiczd
POL COA Leliwa.svg

Був 3-чі одружений, третя дружина — княжна Анна Заславська, донька князя Федора Івановича;

Діти:

  • Іван (Ян) (бл. 1544—1590) — воєвода троцький
  • Анна Ельжбета (д/н— після 1590), дружина 1) Андрія Одинцевича, старости оршанського; 2) Михайла-Ієроніма Воловича, старости слонімського; 3) Станіслава Нарбута, воєводи мстиславського
  • Барбара, дружина Зигмунта Вольського, каштеляна черського
  • Дорота, дружина Миколая Рея, сина польського письменника Миколая Рея[1].

Після смерті Івана Юрійовича його вдова Анна вона вийшла заміж за Єроніма (Яроша) Сенявського, що позбавило її прав на литовські маєтки; померла 1571 року.

ПриміткиРедагувати

  1. Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polskа Akademja Nauk, 1988. — T. XXXІ/2. — Zeszyt 129. — S. 202. (пол.)

ДжерелаРедагувати

  • Spieralski Z. Hlebowicz Jan h. Leliwa (ok. 1480—1549) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/4. — Zeszyt 43. — S. 541—542. (пол.)

ПосиланняРедагувати