Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Бучацькі-Творовські (або Бучацькі гербу Пилява[1]) — гілка шляхетського роду Творовських часів Королівства Польського (Ягайлонів), Республіки Обох Націй (Речі Посполитої).

Герб Творовських — Пилява

Засновником роду прийнято вважати Яна Творовського гербу Пилява, який був одружений з донькою дідича Бучача, воєводи руського і подільського Якуба Бучацького; місто Бучач було віном нареченої, яка була останньою представницею роду Бучацьких гербу Абданк.

Були пов'язані шлюбами зі впливовими родами Королівства Польського (Ягайлонів), Республіки Обох Націй (Речі Посполитої), Великого Князівства Литовського тих часів: Радзивіллами, Сенявськими, Потоцькими, Остроругами[2].

Відомі представники

ред.

Маєтності

ред.

Представники роду володіли містами Бучачем, Устям (наприкінці XVI ст.[16]), Опатувом[3] та іншими населеними пунктами.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1728. — T. I. — S. 218. (пол.)
  2. Buczaccy-Tworowscy (01) [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. а б в г д е ж и Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 221. (пол.)
  4. У другому виданні праці Ілька Борщака «Великий мазепинець Григор Орлик. Генерал-поручник Людовика XV (1742—1759)]» на С. 175. вказано варіант Кристофа.
  5. Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик. Генерал-поручник Людовика XV (1742—1759) [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Ню-Йорк : Восьмий курінь УПС ім Григора Орлика, 1972. — 1972. — С. 175.
  6. Ульяновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 423. — ISBN 5-203-01639-9.
  7. дослівно у книзі: …одружився з донькою подільського воєводи Пиляви з Бучача Беатою
  8. Leszczyńscy h. Wieniawa (02) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  9. а б в г Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 222. (пол.)
  10. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 83—84. (пол.)
  11. Elżbieta Padniewska h. Nowina (ID: 2.581.49) [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  12. Wojciech Padniewski h. Nowina[недоступне посилання] (пол.)
  13. Potoccy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  14. Urban W. Mężyk Stanisław z Putniowic, zwany Słabosz, h. Wieniawa [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1975. — T. XX/3, zeszyt 86. — S. 515. (пол.)
  15. Сидоренко О. Українські землі у міжнародній торгівлі: IX — середина XVII ст. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 170.
  16. Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — 509 il. — S. 296. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.