Відкрити головне меню

Миколай Бучацький-Творовський

Миколай Бучацький-Творовський, Миколай з Бучача Творовський (пол. Mikołaj Buczacki-Tworowski; бл.1549 чи 1530 — перед 19 травня[1] 1595) — польський шляхтич гербу Пилява, урядник Речі Посполитої. Швагро Миколая-Христофора Радзивіла «Сирітки».

Миколай Бучацький-Творовський
Mikołaj Buczacki-Tworowski
Псевдо Микола Творовський-Бучацький, Миколай Творовський з Бучача
Народився невідомо
Помер 1595(1595)
Підданство Корона Польська Herb Polska (Alex K).svg
Національність поляк
Місце проживання Бар, Бучач
Діяльність військовик, урядник
Посада староста барський, кам'янецький; підкоморій подільський
Військове звання королівський ротмістр (1571—1573)[1]
Конфесія католик, потім — кальвініст Calvinist symbol.PNG
Рід Бучацькі-Творовські
Батько Ян Творовський (Бучацький) або його син Ян
Мати Катажина з Бучацьких гербу Абданк, або Анна з Баворовських
Родичі Радзивілли, Бучацькі гербу Абданк, Анджей Потоцький (зять)
У шлюбі з Анна Маґдалена Радзивілл, НН. Баворовська
Діти Ян Кшиштоф «Збожний», Єжи Войцех (перший шлюб)[2]; Катажина (другий)[3]
Герб

ЖиттєписРедагувати

Народився, за одними даними, близько 1549-го[4] (за іншими, близько 1530 року[джерело?]). За даними польського геральдиста Адама Бонецького, був сином воєводича Яна Бучацького-Творовського та його дружини Катажини з Баранова, внуком подільського воєводи Яна Творовського (Бучацького).[5] Кс. Садок Баронч стверджував, що він — син польного гетьмана коронного, воєводи подільського, власника (дідича) Бучача Яна Творовського (Бучацького)[3] та його дружини Катажини з Бучацьких[6] гербу Абданк — доньки руського воєводи Якуба Бучацького. Каспер Несецький називає його матір'ю в І томі праці «Korona polska…» Анну з Баворовських — доньку коронного писаря Вацлава та його дружини Катажини Коляновської гербу Богорія,[7] дідички на Іванці.[8]

Був добре освіченим,[3] навчався, ймовірно, у Європі або в Польщі. Перейшов з католицького обряду на кальвінський. Був власником Бучача, в старому фарному костелі міста за його життя був кальвінський збір.

31 липня 1572 р. як представник Кам'янецької землі, маючи уряд підкоморія кам'янецького, в Глинянах брав участь в Глинянській конфедерації воєводств Руського та Подільського.[9]

За хронікою Гваньїні, після нападу у квітні 1572 р. татар під проводом Бакая і Сіхози (дійшли до околиць Бара, спалили десяток містечок і сіл) він (згаданий як кам'янецький підкоморій і барський староста) «потріпав» їх на зворотном шляху.[10] Іван Підкова десь наприкінці 1577 — на початку 1578 року приїхав до Бару та привіз від молдавських боярів два листи, в яких ті просили князя Василя-Костянтина Острозького і старосту надати допомогу Підкові. Староста під час перемовин, зокрема, сказав, що він хотів би її надати, але оскільки між Польщею та турками діяв мирний договір, то він не може перевищити своїх повноважень й має звернутись до короля. При цьому попросив Підкову покинути місто, щоб той не видав себе, що, в свою чергу, могло викликати підозри у Молдавії.[11] В 1580-х роках було закінчено перебудову Бучацького замку[12] 12 березня 1591 р. підписав ухвалу Галицького сеймику.[13] 31 липня 1592 р. як представних Поділля був присутній на Галицькому сеймику.[14]

Посади, маєтностіРедагувати

Староста барський (15711588 pp., його відступив), підкоморій подільський. У 1586 році набув Опатів.[5]

Сім'яРедагувати

За даними Адама Бонецького, мав одну дружину,[5] кс. С. Баронч стверджував, що був одружений двічі.[3]

Перша дружина — донька маршалка, великого канцлера литовського Миколая Христофора Радзивілла (Чорного) (на той час покійного) Анна Магдалена[3] — рідна сестра другої дружини польського державного діяча Яна Замойського Кристини (1553, Замок у Цмелюві[15] — 28 жовтня[15] 1590)[16]. Заручини відбулись, коли Анні було 8 років, шлюб уклали у 1570 році (з третьої спроби), була похована в Бучачі.[17] Діти:

ПриміткиРедагувати

  1. а б Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków… — S. 95.
  2. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 47.
  3. а б в г д е Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 46.
  4. Strona Mikolaja Buczackiego-Tworowskiego.
  5. а б в Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 221.
  6. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 45.
  7. Niesiecki К. Korona polska przy zlotej wolnosci… — T. 2. — S. 557.
  8. Niesiecki K. Korona Polska przy Zlotey Wolności… — T. 1. — Cz. 2. — S. 53.
  9. Akta grodskie i ziemskie… — T. XX. — S. 3.
  10. Вирський Д. Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555—1595 рр.). — С. 112 прим.
  11. Яворницький Дмитро. Історія запорозьких козаків… — С. 35.
  12. Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ, 2010. — іл. — С. 19. — ISBN 966-95709-0-4.
  13. Akta grodskie i ziemskie… — T. XXIV. — S. 10.
  14. Akta grodskie i ziemskie… — T. XXIV. — S. 12.
  15. а б Radziwillowie.2 (пол.), (англ.)
  16. Buczaccy-Tworowscy Архівовано 27 вересень 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  17. Kotłubaj E. Galerja Nieświeżska portretów Radziwiłłowskich. — Wilno, 1857. — S. 245.
  18. про синів говорять і Бонецький, і Баронч
  19. Kaniewska I. Sienieński Krzysztof h. Dębno (zm. po 1627) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVII/2, zeszyt 105. — S. 190. (пол.)
  20. Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 770.
  21. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 222.
  22. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 221—222.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати