Відкрити головне меню

Анджей Потоцький (кам'янецький каштелян)

Анджей (Єнджей) Потоцький гербу Пилява (пол. Andrzej (Jędrzej) Potocki, бл.1553 — після 27 лютого 1609[1]) — польський шляхтич, військовик, урядник Корони Польської в Речі Посполитій. Батько Станіслава «Ревери» Потоцького.

Анджей Потоцький
Andrzej (Jędrzej) Potocki
Ім'я при народженні Andrzej (Jędrzej) Potocki
Псевдо Єнджей Потоцький, Андрей на Потоку Потоцький
Народився бл. 1553
Помер після 27 лютого 1609
·важкі поранення
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Діяльність військовик, урядник
Посада каштелян кам'янецький
Військове звання ротмістр
Конфесія кальвініст Calvinist symbol.PNG
Рід Потоцькі
Батько Миколай Потоцький
Мати Анна з Чермєньських
У шлюбі з Зофія з П'ясецьких гербу Яніна,
Катажина з Бучацьких-Творовських
Діти Миколай, Станіслав,
Єжи,
Якуб,
Анна,
Кристина (перший шлюб),
Ян,
Кшиштоф (другий)
Герб

ЖиттєписРедагувати

Народився близько 1553 року.[2] Другий син стражника польного коронного Миколая Потоцького і його дружини Анни з Чермєньських. Вихований у кальвінському обряді.

У 1568—1569 р. разом з братом Яном навчався в університеті Ляйпціга. Після повернення додому служив у кварцяному війську. Брав участь у Лівонській (інфляндській) війні 1579-1582 років або в роті брата Яна, або стрия Станіслава (сина Друзяни Язловецької.[3] 2 грудня 1587 р. брав участь в з'їзді Руського воєводства, підписав ухвалену конфедерацію. 1589 р. брав участь: в Сеймі як представник Подільського воєводства; в битві з татарами під Баворовом.[2] Замолоду був придворним короля Сиґізмунда II Авґуста.

Його 4 брати були пов'язані з Поділлям, займаючи уряди каштелянів кам'янецьких, генералів подільської землі (або старост генеральних) та менш важливі посади. Як ротмістр, разом з братами, брав участь в битвах з румунами, молдованами, турками; брав участь в молдовському поході 1595 року, битві під Сучавою 12 грудня 1595 р. До 1599 р. володів частиною Потоку (Загайполя)[4].

Під час повстання (заколоту) Зебжидовського став на сторону короля Сиґізмунда ІІІ Вази. Брав участь у битві під Ґузовом 5 липня 1607 р., в якій були розбиті загони повстанців, сам був важко поранений (його віднайшли ледь живим серед чисельних тіл вбитих). Довгий час був придворним королів Сиґізмунда II Авґуста та Сиґізмунда III Вази.

1589 р. був послом на Сейм, підписав транзакцію Бендзинську. 1607 р.: депутат Сейму (від кварти Равської, став каштеляном кам'янецьким; як винагороду за заслуги перед Польщею, отримав дозвіл короля на заснування «Нового міста» на власних землях біля молдовського кордону (ймовірно, йшлося про отриманий від другої дружини як віно Гвіздець[1]). Найчастіше резидував у Яблунові, ймовірно, він був фундатором місцевого кальвінського збору (існував у XVII ст). Підтримував кальвінський збір у Панівцях.[1]

1607-9 р. отримав від короля у «доживоття» (з правом цесії нащадкам) місто Косів з прилеглими селами в Руському воєводстві та 2 комплекси сіл на Поділлі:

  • Теремці (Теремки), Колодіївку, Шубок(ц), Колехівці (або Кубаківці)
  • П'ясець, Кучу (право викупу надав 1584 р. С. Баторій), Фурманківці (Окунів), Воєводинці.

В Руському воєводстві мав містечко Косів з прилеглими селами, частину Потоку, частину сіл Яблунова, Костільників, Вільхівця, Соколова, Тишківців, Уніжа. На Поділлі мав частки в Панівцях, Сутнівцях, Малиничах, Михалкові.[5]

ПосадиРедагувати

Підчаший подільський (1589/1590 роки), староста білокамінський, каштелян кам'янецький (з 1607 р.).[3]

Сім'яРедагувати

Був одружений двічі. Перша дружина — Зофія з П'ясецьких гербу Забава[джерело?] (за К. Несецьким, Яніна; донька Флоріана П'ясецького, який воював проти турків разом з Байдою[6], мали 6 дітей:

Друга дружина — Катажина з Бучацьких-Творовських гербу Пилява. За однією з версій, став власником Бучача після одруження з нею.[11][12] Діти:

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 770.
  2. а б Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 769.
  3. а б в Potoccy (01) Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  4. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole: Solpress, 2010. — 256 s. — S. 243. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
  5. Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609)… — S. 769—770.
  6. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — t. 3. — S. 581.
  7. Там само. — S. 689.
  8. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — t. 8. — S. 108. (пол.)
  9. Książęta Koreccy (01) Архівовано 21 вересень 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  10. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — t. 3. — S. 688.
  11. Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 39. — ISBN 966-7086-24-0.
  12. Щоправда, не відомо точно, чи він отримав місто у власність, чи права на Бучач або його частку залишились в дружини, що тоді часто бувало
  13. Wasilewski T. Potocki Krzysztof h. Pilawa (ok. 1600—1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 85–88. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати