Відкрити головне меню

Поді́льське воєво́дство (лат. Palatinatus Podoliae, пол. Województwo podolskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 14341793 роках. Створене на основі земель Подільського князівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на півдні Русі. Головне місто — Кам'янець (Кам'янець-Подільський). Очолювалося подільськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Кам'янці. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&019152.&&&&0019 152 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0463087.&&&&00463 087 осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Подільського намісництва Російської імперії.

Подільське воєводство
POL województwo podolskie IRP COA.svg
Герб
Адм. центр Кам'янець-Подільський
Країна Banner of Sigismund III Vasa.svg Корона Королівства Польського і Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Регіон Малопольська провінція
Населення
 - повне
Площа
 - повна 19 152 км²
Дата заснування 1434
Дата ліквідації 1793
PodolskieIRP.JPG

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Подільське воєводство

Історична географіяРедагувати

 
Поділля, атлас Ортеліуса . Автор Waclaw Grodecki, 1580 р.
 
Подільське воєводство (1619) на мапі РП1.
 
Подільське воєводство (1660). Г. Боплан

Постало внаслідок:

Починаючи від 1435 р., у джерелах фігурують урядники новоствореного воєводства: воєвода, каштелян, суддя, підсудок, писар, підкоморій. Остаточно територія Подільського воєводства сформувалася після виправи кам'янецького генерального старости Теодорика з Бучача Язловецького в 1447 р., в результаті якої до його території було приєднано північно-східні повіти із замками Летичів і Хмільник.

ГеографіяРедагувати

На середину XV ст. стабілізувалися кордони воєводства. Західною межею Подільського воєводства була р. Стрипа, нижче міста Бучач кордон йшов на схід до р.Збруча, залишаючи теперішнє м. Чортків у Теребовельському повіті Галицької землі Руського воєводства[джерело?], м. Гусятин до Поділля. Далі вверх до Збручу, вище м. Тарноруда. Після чього кордон повертав на схід і у верхів'ях р. Смотрич повертав на північ, далі йшов лівим берегом р. Вовчок, де у його середній течії повертав на північний-схід, за р. Іквою, йшов на схід. За м. Хмільник, кордон повертав на південь. Потім від верхів'їв р. Мурави і вздовж неї йшов до впадання у р. Дністер. Південний кордон йшов берегом р. Дністер. Східна межа із Брацлавським воєводством пролягала в районі сучасної автодороги М21, крайні населені пункти П. в. — Миколаївка, Літин, Бірків, Біликівці, Межирів, Коростівці, Станіславчик, Тарасівка, Шаргород, Політанки, Березівка, Шлишківці, Сказинці, Воєводчинці, Бронниця. Площа Подільського воєводства в межах 1772 р. становила 18963 км².

До середини XVI ст. назва Подільське воєводство(лат. Pallatinatus Podolie) не використовувалася в офіційних документах. Поширеною була назва Подільська земля (лат. Terra Podolie). Наприкінці XVI ст., у 1581 р., внаслідок рішення Варшавського сейму, у м. Летичеві утворююється гродський суд, а Подільське воєводство ділиться на 2 судових гродських повіти. Спроби створити у 1641 р. окреме земське судочинство у Летичеві виявилися невдалими. На карті 1592 р. Теребовельський повіт ще належить до Руського воєводства, але на 1609 р. він вже був у складі Подільського в-ва як і Червоногродський. Тобто західна межа із Руським в-вом стала проходити по річці Коропець.

Боплан на своїх картах називає П. в. також «Кам'янецьке воєводство» (фр. Palatinat de Kamieniec) і «Верхнє Поділля» (фр. Haute Podolie, лат. Superior Podolie) на відміну від Брацлавського в., яке підписане «Нижнє Поділля» (фр. Basse Podolie, лат. Inferior Podolie)

У 1672—1699 рр. територія воєводства була під владою Османської імперії, яка утворила тут Подільський еялет.

1766 р., згідно з постановою Варшавського сейму, було створено окремий земський суд у Летичеві, що спричинило появу повноцінного Летичівського повіту — третім повітом у Подільському воєводстві, який оформився згідно з рішеннями гродненського сейму 1726 р. Червоногородському повіту надавалися титулярні земські уряди хорунжого, стольника, підчашого, підстолія, чашника, ловчого, мечника і скарбника. Окремого судочинства цей повіт не мав.

Внаслідок першого поділу Речі Посполитої у 1772 р. територія Червногородського повіту, по р. Збруч, війдійшла до складу Австрійської імперії. Внаслідок другого поділу у 1793 р. територія Подільського воєводства була приєднана до складу Російської імперії (Волинське намісництво, пізніше Подільське намісництво).

Адміністративно-територіальний устрійРедагувати

Адмністративно-територіальний устрій у XV ст. був дуалістичним, поруч зі старими волостями, центрами замкових повітів:

(Бакотський, Зіньківський, Кам'янецький, Летичівський, Меджибізький, Ровський, Сатанівський, Скальський, Смотрицький, Хмільницький, Червоногродський)

Існував єдиний судово-адміністративний Кам'янецький повіт.

Подільське воєводство налічувало 3 повіти та 12 староств; 3 сенаторів до Сейму: кам'янецький латинський єпископ, кам'янецький каштелян, подільський воєвода.

Повіти:

Староства: Кам'янецьке, Летичівське, Червоногородське, Барське, Хмільницьке, Копайгородське, Мукарівське, Плоскирівське, Сальницьке, Скальське, Смотрицьке, Уланівське.

ПриміткиРедагувати

  1. Pawiński A. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa : Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — S. . (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати