Відкрити головне меню

Юзеф Станіслав Потоцький гербу Золота Пилява (пол. Józef Stanisław Potocki; пом. 1722) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Зведений брат примаса Польщі Теодора Анджея Потоцького.

ЖиттєписРедагувати

Найстарший син Павела Потоцького і його першої дружини Ельжбєти з Ярмолінських гербу Корчак.

Дитиною разом з батьком потрапив до московського полону з Чорткова восени 1655 року. Опіку над його маєтком мав стрий Ян (дозвіл короля з березня 1664 року). Подібно, як батько, був звільнений в 2-й половині 1668 р. 3 грудня 1680 р. шляхта на сеймику в Прошовицях разом з братами нагородила, передала в опіку королю через втрату родинного Чорткова у 1672 року. На сеймі 1683 р. разом зі зведеними братами отримав 4000 злотих зі скарбниці за втрату родинних маєтків. Сейм 1690 р. підтвердив виплату йому і братам сум (6666 золотих) за втрату маєтків (крім звільнених від турків у 1684 р. Чорткова, Язловця, Ягільниці). 1691 р. отримував зі скарбниці компенсації.

На чолі панцерної хоругви став 1683 р. (100 вершників), брав участь у битві під Віднем. З 1 листопада 1683 р. хоругва мала 120 коней, хорунжий Адам Вигронжовскі. Брав участь у виправі молдавській 1685 р., на чолі хоругви у кампанії 1686 р. в складі полку краківського каштеляна Анджея Потоцького. Конституція сейму 1690 року підтвердила необхідність виплати йому (разом зі зведеними братами) певних сум відшкодування за втрачені маєтки, незважаючи на повернення відвойованих коронним військом у 1684 році частини Поділля з Чортковом, Ягільницею, Язловцем. Брав участь в останній молдававській виправі короля Яна III 1691 р. Багато років вживав тільки ім'я Станіслав (ним підписувався за кошти для хоругви у 1683-96). 1692 р. став кам'янецьким каштеляном. 17 лютого 1694 р. брав участь в похороні зведеної сестри Ельжбєти Собєскої (були присутніми всі зведені брати). За описом королівського війська, його 100-кінна хоругва панцерна 17 вересня 1698 р. під Мужиловом входила до полку краківського воєводи, гетьмана польного коронного Фелікса Казімєжа Потоцького. Під час дислокації війська на зиму 1701—1702 років його корогва перебувала у Більчому над Дністром (нині Більче-Золоте). 12 грудня 1702 р. брав участь у Подільському сеймику, який доручив йому бути послом до київського воєводи Юзефа Потоцького. 23 жовтня 1714 року став київським каштеляном, в номінації зазначено, що переходить з посади кам'янецького каштеляна.[1]

Протягом 3 років Чернелиця перебувала у його підпорядкуванні, у 1697 він відмовився від маєтку на користь Міхала Потоцького.[2]

Помер в гостях у брата Теодора в Лідзбарку 27 лютого 1722 р., був похований 9 березня 1722 р. в костелі бернардинців у Шпрінгборні (сьогодні Сточек Вармінський).

Сім'яРедагувати

Перша дружина — іновроцлавська воєводянка Зузанна Щавіньска, донька Павела. Діти:

  • Якуб — ксьондз, кустош сандомирський, канцлер вармінський, помер 1725 р.
  • Катажина — сакраментка у Варшаві.

Друга дружина — підчашанка грабовецька, донька Богуслава Елєонора з роду Реїв. Діти:

ПриміткиРедагувати

  1. а б M.Nagielski. Potocki Jan h. Pilawa (zm. 1675)… — S. 57.
  2. Гощинський А. Чернелицький замок у другій половині XVII—XVIII столітті // Пам'ятки України. — К. — 2015. — № 7—9 (191) (лип.—вер.). — С. 42.
  3. Potoccy (03) Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. (пол.)

ДжерелаРедагувати

  • Nagielski M. Potocki Józef Stanisław (Stanisław) h. Pilawa (zm. 1722) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 57—58. (пол.)

ПосиланняРедагувати