Чапличі
Чапличі (Чапличі-Шпанівські) — руський (український) боярський рід. Волинсько-холмська гілка роду Кирдійовичів.[1] Родове гніздо — село Шпанів. Герб Кирдій.
Разом з Гостськими, Джусами, Козинськими, Вільгорськими, Кирдіями Мильськими та іншими, є однією з гілок, що походить від напівлегендарного боярина, пана Кирдія. Протопласт роду Чапличів — Чапля Кирдійович.
Основні представники роду
ред.- Чапля Кирдійович (Іван, Лук'ян?)
- Андрій Чаплич, згадується 1436 року під час майнової угоди разом з іншими Кирдійовичами (Сенком Гостським та Петрашком Ланевичем).
- Іван (Івашко) Чаплич (зг. 1510)
- Петро Чаплич — брат Кадіяна, з ним 1528-го доставив 5 коней для військової експедиції
- Іван, каштелян київський. Дружина — Ганна Остафіївна Четвертинська.
- Федора — дружина Івана Бокія-Печихвостського, володимирського підкоморія (1597)
- Іван, каштелян київський. Дружина — Ганна Остафіївна Четвертинська.
- Григорій (Грицко) Іванович Чаплич (зг. 1514) дружина — Олена Єло-Малинська[2]
- Маріанна — донька Петра Чаплича-Шпанівського, дружина князя Януша Кузьмича Заславського
- Кадян Чаплич
- Григорій (пом. 1583)
- Федір — луцький земський суддя 1581.
- Мартин — дружина — Варвара Боговитинівна-Козерадська
- Адам — посідав Милостів, Плоску, Миків
- Микола — посідав Понебель, Рогачів, Комачів
- Іван — василіянин
- Йосиф — єпископ луцький і острозький (1650—1655)
- Микола
- Христофор Онуфрій (пом 1669), посідав Понебель
- Микола Яцентій — домініканець.
- Іванна — дружина Беневського, потім Гулевича
- Юрій Чаплич-Шпанівський. У 1639 році купив рокитнівський ключ в Раїни кн. Соломерецької з Гостських за 120 000 золотих польських. У 1644 році віддав у заставну оренду Старі Масевичі та рудню на річці Олві для Іллі Бабинського.
- Олександр Чаплич-Шпанівський, дружина — Дорота з Притика
- Андрій Чаплич зі Шпанова на Береську (пом. 1655) староста городельський, дружина — N Маріанна.
- Маркіян Чаплич на Береську й Озденіжу (зг. 1655), підкоморій київський (1685), дружина — Варвара Юріївна Немиричівна. У 1660 році отримав рокитнівський ключ від свого стрия Олександра Юрієвича Чаплича-Шпанівський.
- Юрій-Андрій Чаплич-Шпанівський, стольник волинський, староста кременчуцький, підвоєвода судовий, генерал воєводства Київського (зг. 1704), підкоморій київський (зг. 1716,1719), дружина — Францишка Романівна Ленкевичівна.
- Маркіян Чаплич-Шпанівський, підкоморій київський (1704), ловчий житомирський, староста кременчуцький (1719).
- Олександр Чаплич-Шпанівський
- Людвик Чаплич-Шпанівський
- Юрій-Андрій Чаплич-Шпанівський, стольник волинський, староста кременчуцький, підвоєвода судовий, генерал воєводства Київського (зг. 1704), підкоморій київський (зг. 1716,1719), дружина — Францишка Романівна Ленкевичівна.
- Маркіян Чаплич на Береську й Озденіжу (зг. 1655), підкоморій київський (1685), дружина — Варвара Юріївна Немиричівна. У 1660 році отримав рокитнівський ключ від свого стрия Олександра Юрієвича Чаплича-Шпанівський.
- Петро Чаплич — брат Кадіяна, з ним 1528-го доставив 5 коней для військової експедиції
- Микита Андрійович Чаплич — отримав Миків[3], Радехів Луцького повіту у 1502[2]; У 1494 році намагався повернути село Гільча яким раніше поступився Єско Іванович Чаплич для князів Острозьких.[4]
- Василь Чаплич, дружина — Анастасія Іванівна Хребтовичівна. 1528 року виставляв до війська 28 коней.
- Марія Чаплич, у шлюбі за князем Богушем Корецьким.
- Марія Чаплич — дружина Семена Бабинського.
- Василь Чаплич, дружина — Анастасія Іванівна Хребтовичівна. 1528 року виставляв до війська 28 коней.
- Степан Андрійович Чаплич (1508)
- Митко Андрійович Чаплич (1500)
- Іван (Івашко) Чаплич (зг. 1510)
- Федко Чаплич. Виклопотав у князя Свидригайла Ольгердовича село Глупотин. Також мав на той час село Русивель.
- Єско (Єнко, Яцько, Янко) Чаплич. Належало село Гільча, яким він згодом поступився князю Івану Васильовичу Острозькому, в обмін на двір у Межирічі.
- Марія — дружина Михна Омелянського
- Білуха — дружина Івашка Охремовича
- Андрій Чаплич, згадується 1436 року під час майнової угоди разом з іншими Кирдійовичами (Сенком Гостським та Петрашком Ланевичем).
Інші представники
ред.- N — київський підстолій 1770[5]
- Ігнатій — київський підстолій, дружина Францішки з Пясковських, дочка волинського чесника
- Целестин — ловчий великий коронний, дружена Анна Джевецька (пол. Anna Drzewiecka), крем'янецька підкоморянка
- Текля — дружина князя Антонія Барнаби Яблоновського
- Тереза — дружина Ксаверія Войни (потім — підканцлер Галичини).[6]
- Целестин — ловчий великий коронний, дружена Анна Джевецька (пол. Anna Drzewiecka), крем'янецька підкоморянка
- Йосиф — житомирський скарбник, дружина Маріанна Вісьневська (Вишневська)
- Ігнатій — київський підстолій, дружина Францішки з Пясковських, дочка волинського чесника
- Феодора (Теодора) — дружина князя Юрія Вишневецького у 1619 р.[5]
- Йоахім (Евфемій)[8] — генерал-лейтенант російської імператорської армії, учасник наполеонівських воєн та придушення польського повстання під проводом Т. Костюшка[9]
- Анна — третя дружина ротмістра ЙКМ князя Андрія Четвертинського[10]
Примітки
ред.- ↑ Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)
- ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 270.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 269.
- ↑ Wyrozumski J. Ostrogski Michał książę (zm. 1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 496. (пол.)
- ↑ а б в Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 272.
- ↑ Konopczyński W. Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 167—168.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 273.
- ↑ Mościcki H. Czaplic Eufemiusz (Joachim) (†1825) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 168.
- ↑ Pachoński J. Konopka Jan h. Nowina (1775 lub 1777—1815) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 566—567. (пол.)
- ↑ Książęta Czetwertyńscy (02) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
ред.- Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 147.
- Тесленко І. А. Чапличі [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 485. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 269—273. (пол.)
Посилання
ред.- Петро Кулаковський (Острог). Представництво Волинського воєводства на сеймах Речі Посполитої 1632—1647 рр. [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |