Чапличі

Чапличі гербу Кердея (пол. Czaplic) — шляхетський рід, що походив з Галицько-Волинської Русі; мешкали у Київському, Вітебському, Волинському воєводствах. Гілка роду Кердеїв, які^[1] Родове гніздо Чапличів-Шпанівських — село Шпанів, від якого походить друга частина прізвища.

герб Кердея

Свого часу Каспер Несецький вказував, що рід (як і роди Гойських, Дзюсів, Козинських) пішов від Кердеїв, точніше, від Грицька (Яна) Кердеєвича.^[2]

ПредставникиРедагувати

Іван Чаплич — отримав від правителя Русі Лева Даниловича або Лева Юрійовича село Підгірці^[3]

Яцько, з братом Андрієм 1464-го були свідками продажу озеринського дворища; дружина-удова Тетяна
- Марія — дружина Михна Омелянського
- дочка — дружина Івашка Охреновича
Андрій

Янко — 1466 року обміняв Гільчу на Межирічі князя Острозького, про що свідчив рідний брат Федько Чаплич
Микита — отримав Миків^[4], Радохів Луцького повіту у 1502^[5]; 1494 року мав суперечку з князями Михайлом та Костянтином Острозькими через село Гільча^[6]
- Василь, дружина — Настасія Іванівна Хрептович
  - Григорій, дружина — Дорота Рей
  - Марія — дружина князя Богдана Корецького, очевидно, дочка Василя^[5]

Петро — брат Кадіяна, з ним 1528-го доставив 5 коней для військової експедиції
- Маріанна — донька Петра Чаплича-Шпанівського, дружина князя Януша Кузьмича Заславського^{[джерело?]}
Кадіян, друга дружина — Марина
- Федір — луцький земський суддя 1581, син першої дружини Кадіяна, посідав Шпанів, Заборів, Моквин; сини Федора 1612 оформили поділ маєтностей батька та вуя Юрія Кердея-Мильського
  - Мартин — посідав Глупанин (Hłupanin^[7]), дружина — Варвара з Козерадів Боговитинівна
  - Адам — посідав Милостів, Плоску, Миків
  - Микола — посідав Понебиль, Рогачів, Комачів
    - Іван — василіянин
    - Йосиф — православний єпископ Луцький і Острозький (1650—1655)
    - Микола
    - Христофор Онуфрій (пом 1669), посідав Понебиль
      - Микола Яцентій — домініканець
      - Іванна — дружина Беневського, потім Гулевича
  - Юрій — посідав Кисилин, Дмитрівці, суддя каптуровий волинський у 1632
    - Костянтин
- Іван, 1562 з братом Федором поділили маєтності (Шпанів, Плоска, Миків, Олексин, Русивль, Саківщина, Созів)^[5], 1570 посідав Милятин^[8], 1577 — Млинів та Конюхи (чи Конюхів) у Володимирському повіті
  - Федора — дружина Івана Бокія-Печихвостського, володимирського підкоморія в 1597
- Григорій, дружина — Олена Єло-Малинська^[5]

N (хтось зі синів Федора: Мартин, Адам, Микола, Юрій)
- Юрій
  - Андрій (правдоподібно, син), продав стриєчному брату Марціянові половину маєтності Галичани
- Андрій — городельський староста
  - Марціян
    - Юрій Андрій — кременчуцький староста
- Олександр; три брати, внуки Федора (Юрій, Андрій, Олександр) 1640 р. були дідичами Кисилина^[8]

Юрій з Гориня — зять Миколая Рея (чоловік доньки Дороти)^[9]
Андрій
Олександр — аріянин, тому 1660 утратив Кисилин, дружина Анна з Рупньовських^[8], посол Сеймів
- Софія — дружина Збігнева Морштина^[10]
Станіслав — професор Краківської академії.

N — київський підстолій 1770^[11]
- Ігнатій — київський підстолій, дружина Францішки з Пясковських, дочка волинського чесника
  - Целестин — ловчий великий коронний, дружена Анна Джевецька (пол. Anna Drzewiecka), крем'янецька підкоморянка
    - Текля — дружина князя Антонія Барнаби Яблоновського
    - Тереза — дружина Ксаверія Войни (потім — підканцлер Галичини).^[12]
- Йосиф — житомирський скарбник, дружина Маріанна Вісьневська (Вишневська)
  - Михайло — овруцький мечник, житомирський підстолій, мстиславльський скарбник
    - Фелікс^[11], дружина Йоанна Любанська^[13]

брати Кадіян, Івашко 1475 отримали від Казимира IV Ягелончика 14 кіп грошей з луцького мита
Лев Федорович — 1533 продав Мигів Гаштовтовій^[5]
Андрій та Адам зі Шпанова, 1627 року мали процес з Козинською
Феодора (Теодора) — дружина князя Юрія Вишневецького у 1619 р.^[11]
Йоахім (Евфемій)^[14] — генерал-лейтенант російської імператорської армії, учасник наполеонівських воєн та придушення польського повстання під проводом Т. Костюшка^[15]
Анна — третя дружина ротмістра ЙКМ князя Андрія Четвертинського^[16]

ПриміткиРедагувати

↑ Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)
↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 509. (пол.)
↑ Podhorce (1), rus. Pidhirci, wś, pow. bobrecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 392. (пол.) — S. 392. (пол.)
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 269.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 270.
↑ Wyrozumski J. Ostrogski Michał książę (zm. 1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 496. (пол.)
↑ Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)
↑ ^а ^б ^в Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 271.
↑ Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polskа Akademia Nauk, 1988. — T. XXXІ/2. — Zeszyt 129. — S. 202. (пол.)
↑ Chodynicki K. Czaplic Szpanowski Aleksander, h. Kierdeja (†ok. 1660) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — T. IV/2. — S. 171. (пол.)
↑ ^а ^б ^в Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 272.
↑ Konopczyński W. Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 167—168.
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 273.
↑ Mościcki H. Czaplic Eufemiusz (Joachim) (†1825) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 168.
↑ Pachoński J. Konоpka Jan h. Nowina (1775 lub 1777—1815) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 566—567. (пол.)
↑ Książęta Сzetwertyńscy (02) Архівовано 30 жовтень 2013 у Wayback Machine. (пол.)

ДжерелаРедагувати

Тесленко І. А. Чапличі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 485. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 269—273. (пол.)

ПосиланняРедагувати

Петро Кулаковський (Острог). Представництво Волинського воєводства на сеймах Речі Посполитої 1632—1647 рр.

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)

[2] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 509. (пол.)

[3] Podhorce (1), rus. Pidhirci, wś, pow. bobrecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 392. (пол.) — S. 392. (пол.)

[АБон_269-4] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 269.

[АБон_270-5] а ^б ^в ^г ^д Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 270.

[6] Wyrozumski J. Ostrogski Michał książę (zm. 1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 496. (пол.)

[7] Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)

[АБон_271-8] а ^б ^в Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 271.

[9] Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polskа Akademia Nauk, 1988. — T. XXXІ/2. — Zeszyt 129. — S. 202. (пол.)

[10] Chodynicki K. Czaplic Szpanowski Aleksander, h. Kierdeja (†ok. 1660) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — T. IV/2. — S. 171. (пол.)

[АБон_272-11] а ^б ^в Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 272.

[12] Konopczyński W. Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 167—168.

[АБон_273-13] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 273.

[14] Mościcki H. Czaplic Eufemiusz (Joachim) (†1825) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 168.

[15] Pachoński J. Konоpka Jan h. Nowina (1775 lub 1777—1815) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 566—567. (пол.)

[16] Książęta Сzetwertyńscy (02) Архівовано 30 жовтень 2013 у Wayback Machine. (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]