Чапличі

Чапличі (Чапличі-Шпанівські) — руський (український) боярський рід. Волинсько-холмська гілка роду Кирдійовичів.^[1] Родове гніздо — село Шпанів. Герб Кирдій.

Разом з Гостськими, Джусами, Козинськими, Вільгорськими, Кирдіями Мильськими та іншими, є однією з гілок, що походить від напівлегендарного боярина, пана Кирдія. Протопласт роду Чапличів — Чапля Кирдійович.

Основні представники роду ред.

Чапля Кирдійович (Іван, Лук'ян?)
- Андрій Чаплич, згадується 1436 року під час майнової угоди разом з іншими Кирдійовичами (Сенком Гостським та Петрашком Ланевичем).
  - Іван (Івашко) Чаплич (зг. 1510)
    - Петро Чаплич — брат Кадіяна, з ним 1528-го доставив 5 коней для військової експедиції
      - Іван, каштелян київський. Дружина — Ганна Остафіївна Четвертинська.
        Федора — дружина Івана Бокія-Печихвостського, володимирського підкоморія (1597)
    - Григорій (Грицко) Іванович Чаплич (зг. 1514) дружина — Олена Єло-Малинська^[2]
      - Маріанна — донька Петра Чаплича-Шпанівського, дружина князя Януша Кузьмича Заславського
    - Кадян Чаплич
      - Григорій (пом. 1583)
      - Федір — луцький земський суддя 1581.
        Мартин — дружина — Варвара Боговитинівна-Козерадська
        
        Адам — посідав Милостів, Плоску, Миків
        
        Микола — посідав Понебель, Рогачів, Комачів
        Іван — василіянин
        
        Йосиф — єпископ луцький і острозький (1650—1655)
        
        Микола
        
        Христофор Онуфрій (пом 1669), посідав Понебель
        Микола Яцентій — домініканець.
        
        Іванна — дружина Беневського, потім Гулевича
        
        Юрій Чаплич-Шпанівський. У 1639 році купив рокитнівський ключ в Раїни кн. Соломерецької з Гостських за 120 000 золотих польських. У 1644 році віддав у заставну оренду Старі Масевичі та рудню на річці Олві для Іллі Бабинського.
        Олександр Чаплич-Шпанівський, дружина — Дорота з Притика
        
        Андрій Чаплич зі Шпанова на Береську (пом. 1655) староста городельський, дружина — N Маріанна.
        Маркіян Чаплич на Береську й Озденіжу (зг. 1655), підкоморій київський (1685), дружина — Варвара Юріївна Немиричівна. У 1660 році отримав рокитнівський ключ від свого стрия Олександра Юрієвича Чаплича-Шпанівський.
        Юрій-Андрій Чаплич-Шпанівський, стольник волинський, староста кременчуцький, підвоєвода судовий, генерал воєводства Київського (зг. 1704), підкоморій київський (зг. 1716,1719), дружина — Францишка Романівна Ленкевичівна.
        Маркіян Чаплич-Шпанівський, підкоморій київський (1704), ловчий житомирський, староста кременчуцький (1719).
        
        Олександр Чаплич-Шпанівський
        
        Людвик Чаплич-Шпанівський
  - Микита Андрійович Чаплич — отримав Миків^[3], Радехів Луцького повіту у 1502^[2]; У 1494 році намагався повернути село Гільча яким раніше поступився Єско Іванович Чаплич для князів Острозьких.^[4]
    - Василь Чаплич, дружина — Анастасія Іванівна Хребтовичівна. 1528 року виставляв до війська 28 коней.
      - Марія Чаплич, у шлюбі за князем Богушем Корецьким.
    - Марія Чаплич — дружина Семена Бабинського.
  - Степан Андрійович Чаплич (1508)
  - Митко Андрійович Чаплич (1500)
- Федко Чаплич. Виклопотав у князя Свидригайла Ольгердовича село Глупотин. Також мав на той час село Русивель.
- Єско (Єнко, Яцько, Янко) Чаплич. Належало село Гільча, яким він згодом поступився князю Івану Васильовичу Острозькому, в обмін на двір у Межирічі.
  - Марія — дружина Михна Омелянського
  - Білуха — дружина Івашка Охремовича

Інші представники ред.

N — київський підстолій 1770^[5]
- Ігнатій — київський підстолій, дружина Францішки з Пясковських, дочка волинського чесника
  - Целестин — ловчий великий коронний, дружена Анна Джевецька (пол. Anna Drzewiecka), крем'янецька підкоморянка
    - Текля — дружина князя Антонія Барнаби Яблоновського
    - Тереза — дружина Ксаверія Войни (потім — підканцлер Галичини).^[6]
- Йосиф — житомирський скарбник, дружина Маріанна Вісьневська (Вишневська)
  - Михайло — овруцький мечник, житомирський підстолій, мстиславльський скарбник
    - Фелікс^[5], дружина Йоанна Любанська^[7]

Феодора (Теодора) — дружина князя Юрія Вишневецького у 1619 р.^[5]
Йоахім (Евфемій)^[8] — генерал-лейтенант російської імператорської армії, учасник наполеонівських воєн та придушення польського повстання під проводом Т. Костюшка^[9]
Анна — третя дружина ротмістра ЙКМ князя Андрія Четвертинського^[10]

Примітки ред.

↑ Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)
↑ ^а ^б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 270.
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 269.
↑ Wyrozumski J. Ostrogski Michał książę (zm. 1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 496. (пол.)
↑ ^а ^б ^в Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 272.
↑ Konopczyński W. Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 167—168.
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 273.
↑ Mościcki H. Czaplic Eufemiusz (Joachim) (†1825) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 168.
↑ Pachoński J. Konopka Jan h. Nowina (1775 lub 1777—1815) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 566—567. (пол.)
↑ Książęta Czetwertyńscy (02) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела ред.

Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 147.
Тесленко І. А. Чапличі [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 485. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 269—273. (пол.)

Посилання ред.

Петро Кулаковський (Острог). Представництво Волинського воєводства на сеймах Речі Посполитої 1632—1647 рр. [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)

[АБон_270-2] а ^б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 270.

[АБон_269-3] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 269.

[4] Wyrozumski J. Ostrogski Michał książę (zm. 1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 496. (пол.)

[АБон_272-5] а ^б ^в Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 272.

[6] Konopczyński W. Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 167—168.

[АБон_273-7] Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 273.

[8] Mościcki H. Czaplic Eufemiusz (Joachim) (†1825) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 168.

[9] Pachoński J. Konopka Jan h. Nowina (1775 lub 1777—1815) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 566—567. (пол.)

[10] Książęta Czetwertyńscy (02) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]