Відкрити головне меню
Akta Grodzkie i Ziemskie, rok 1868

Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej polskiej z Archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie — видані у 25-ти томах в 1868—1935 роках у Львові опрацьовані актові записи з часів Королівства Польського, Речі Посполитої. Кошти для видання надав головно вчений, граф Александер Стадніцький.[1] Виданню сприяв Галицький крайовий виділ. Вагилевич Іван брав участь у роботі над виданням.[2]

Редакторами видання послідовно були Люциан Татомир (1836—1901), який підготував до публікації лише перший том, Ксаверій Ліске (1838—1891), Антоній Прохаска (1852—1930), Войцех Гейнош.

Земські і гродські акти (Acta terrestria et castrensia) належать до найцінніших джерел з історії українських земель XVI-першої половини XVII ст. Вони виникли в результаті діяльності земських і гродських судів.

Земські (повітові) суди (Iudicia terrestria, termini particulares), засідаючи на сесіях («рочках»), розглядали цивільні справи шляхти (майнові, земельні, фінансові, прикордонні), фіксували угоди, транзакції, заповіти. У земські, як і в гродські книги, вносилися різноманітні документи і акти вищих урядових органів і посадових осіб Польсько-Литовської держави: королівські грамоти, привілеї, мандати, постанови сеймів, сеймові конституції, універсали, маніфести, маніфестація, розпорядження королів і гетьманів, інвентарі, люстрації. Серед земських книг виділяються три категорії: книги рішень (Libri decretorum), вироків (condemnationum) і реєстри справ (regestra causarum).

Гродські суди (iudicia, officia castrensia capitanealia), що отримали назву від їх місцеперебування в гродах (замках), очолювалися старостами і функціонували безперервно. Тому поряд з кримінальними справами вони перейняли деякі цивільні справи, які входили в компетенцію земських судів. У гродських книгах містяться численні офіційні документи, які набирали юридичну силу після їх посвідчення в суді. Внесені в судові актові книги дослівні (повні, без змін і скорочень) записи (головним чином угод, контрактів, заповітів та ін.) або виписи отримали назву «облята» (oblata). Розрізняються три види протоколів гродських судів: записи (inscriptionum), реляції, свідоцтва або звіти про судові процеси і їх закінчення (relationum), повноваження (plenipontentiarum).

Томи серії розподіляються на 3 групи:
1) містить переважно документи XIII — поч. XVI ст., які стосуються різних сторін історії феодального (світського і церковного) землеволодіння, історії епископій (головним чином римо-католицьких) на західноукраїнських і сусідніх, польських землях, міст, відносин з Молдовою та ін. (Т. I—IX). Документи в цих томах розташовані в хронологічній послідовності, проте без чіткого тематичного групування по томах;
2) регести XV—XVII ст. актів з Львівських гродських і земських книг (т. X);
3) судові акти і документи сеймиків XV—XVII ст. (Т. XI—XXIV).

Відомості про деякі томи.

  • Том 11 — найдавніші записи сяніцьких судів 1423—1462
  • Том 12 — найдавніші записи галицьких судів
  • Том 13 — найдавніші записи судів перемиських і переворського 1436—1468
  • Том 14 — найдавніші записи львівських судів 1440—1456[3]
  • Том 17 — найдавніші записи львівських та перемиських судів 1469—1506

ПриміткиРедагувати

  1. Т. 1.— S. XIV
  2. Т. ІІІ.— S. VІ
  3. [1]

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати