Відкрити головне меню

Голинь

село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна)

Го́линь — найбільше село Калуського району Івано-Франківської області, розміщене на берегах річок Сівка, Чечва, Середня і Млинівка. Село розташоване на шосейній дорозі й залізниці Івано-Франківськ—Львів, за 8 км. від Калуша.

село Голинь
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Рада/громада Голинська сільська рада
Код КОАТУУ 2622881601
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 1391
Населення 5246
Площа 19,37 км²
Густота населення 263,76 осіб/км²
Поштовий індекс 77343
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°00′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д. / 49.00806° пн. ш. 24.25611° сх. д. / 49.00806; 24.25611Координати: 49°00′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д. / 49.00806° пн. ш. 24.25611° сх. д. / 49.00806; 24.25611
Водойми Сівка, Млинівка, Середня
Найближча залізнична станція Голинь (зупинний пункт)
Місцева влада
Адреса ради 77343, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Голинь вул. 600-річчя Голиня, 18 , тел. 90-6-95
Веб-сторінка http://www.golyn.if.ua
Карта
Голинь. Карта розташування: Україна
Голинь
Голинь
Голинь. Карта розташування: Івано-Франківська область
Голинь
Голинь
Мапа

Голинь у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

Перша письмова згадка про це село датується 21 липня 1391 року. Трактування назви є неоднозначним. Одні науковці та жителі Голиня стверджують, що така назва з'явилася після того, як село було спустошене («оголене») монголо-татарами, інші схиляються до думки, що колись тут жив поміщик Голинський і саме в його честь і назвали село.

У ХХ ст. Голинь злилося з селом Котятичі, які згадувалися в документах галицького суду ще в 1440 році[1]..

На території села археологами виявлено 3 поселення (голіградської культури, ранньослов'янської черняхівської культури — розкопано гончарну піч і періоду Київської Русі).[2]

У 1515 році в селі оброблялося 3/4 лану (17,5 га). У 1578 році в селі було 4 землевласники: Іван Голинський мав 1/4 лану, Альберт Козик-Мединський — 2 лани, Мартин Козик — 1 лан, Ігнатович Голинський — 3/4 лану[3]. Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року[4].

Церква Покрови Пресвятої Богородиці згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), також — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740–1755 рр. (рік побудови — 1719, 80 парохіян-господарів).

 
Символічна могила героям

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Голинь та постерунку (відділку) поліції.

1 квітня 1929 р. присілок Котятичі був вилучений з громади Тужилів і приєднаний до громади Голинь.[5]

Село відоме своїми просвітянськими, кооператитвними та спортивними традиціями і служило прикладом для всього повіту[6].

У 1939 році в селі проживало 3170 мешканців, з них 2610 українців-грекокатоликів, 300 поляків (напливові робітники копальні), 130 українців-римокатоликів і 130 євреїв[7]

Високу національну свідомість жителі села підтвердили участю в підпіллі ОУН та в рядах УПА[8]. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, в Голині — з 36 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші).

Околиці Голиня багаті запасами калійних солей. У листопаді 1931 року на теренах села ввели в дію копальню, а з 1961 тут почав працювати рудник «Голинь», а через чотири роки стала до ладу потужна шахта, наприкінці СРСР почали будувати нову шахту, але кошти розікрали і шахту не добудували.

У 1948 р. утворений колгосп «30-річчя Жовтня», в 1949 р. його голова Гранда А. І. був убитий. Далі колгосп був перейменований на «Росія». Колгосп був зернового й тваринницького напрямку, мав 2216 га угідь. Крім зернових, практикувалися городні та технічні культури, зокрема льон. У тваринництві перевага надавалася вирощуванню молодняка великої рогатої худоби. Значне місце в економіці колгоспу посідало розведення птиці.

Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.

У 2001 році на кошти уродженця села з Канади Миколи Жекала в Голині постав пам'ятник І. Я. Франку.

 
Монумент Івану Франку

Соціальна сфераРедагувати

  • Адміністративно-культурний комплекс із пам'ятним знаком «Слава героям Небесної сотні»[9]
  • Народний дім[10]
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1886 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 758[11]
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці 2018 р.
  • Чоловічий монастир УПЦ КП «Благовіщення Пресвятої Богородиці»
  • Школа І-ІІІ ступенів[12] на 880 місць[13]
  • Дитяча школа мистецтв[14]
  • ДНЗ я/с «Малятко»
  • Лікарська амбулаторія
  • Відділення поштового зв'язку
  • Стоматкабінет
  • Авторизований Bosch Авто Сервіс «Автосвіт»
  • Шиномонтаж
  • Швейний цех
  • Меблевий цех
  • Сільський стадіон «Колос»
  • Три придорожні ресторани: Перевесло, Родослав і Рандеву.

ВулиціРедагувати

У селі є вулиці[16]:

  • Бережницького
  • Богачевського
  • Богдана Хмельницького
  • Василя Стуса
  • Вороного
  • Героїв України
  • Грильовського
  • Грінченка
  • Залізнична
  • Заньковецької
  • Зарічна
  • Зелена
  • Івана Мазепи
  • Івана Франка
  • Івасюка
  • Коновальця
  • Лесі Українки
  • Марка Вовчка
  • Матківської
  • Михайла Грушевського
  • Михайла Коцюбинського
  • Молодіжна
  • Назарія Яремчука
  • Незалежності
  • Пам'яті
  • Панаса Мирного
  • Петлюри
  • Просвіти
  • Роксолани
  • Романа Шухевича
  • Сагайдачного
  • Середня
  • Сівецька
  • Січових Стрільців
  • Сосюри
  • Стебельських
  • Степана Бандери
  • Тараса Шевченка
  • Учительська
  • Церковна
  • Чорновола
  • Чумака
  • Ярослава Мудрого
  • 600-річчя Голиня

Пам'ятникиРедагувати

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ПрацювалиРедагувати

ПомерлиРедагувати

  • Іван Рудий «Орлич» — організаційний референт ОУН Калуської округи.[19]

ПриміткиРедагувати

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.86, №850
  2. Науковці обстежили 15 археологічних пам’яток Калущини. — «Вікна», 2018.08.12
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 83, 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  4. Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 159, 258 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 stycznia 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Tużyłów i Hołyń w powiecie kałuskim, województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1929 nr 10 poz. 85(пол.)
  6. Діяльність кружків українського педагогічного товариства «Рідна школа» на Калущині 30-ті рр. ХХ ст.
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117.
  8. У Голині відновили пам’ятний знак на місці загибелі провідника ОУН Калущини “Орлича” та його зв’язкової
  9. На Калущині відкрили пам'ятний знак «Слава героям Небесної сотні». ФОТОФАКТ
  10. У Голині стихія знесла дах із Народного дому, в Новиці — повалила дерева. ФОТО. — «Вікна», 2019.06.28.
  11. Церква Покрови Пр. Богородиці 1886
  12. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудень 2014. Процитовано 30 листопад 2014. 
  13. У Голині люди самотужки знищити хащі біля клубу та школи. ФОТО. — «Вікна», 2018.11.06.
  14. У Голині — перша в районі дитяча школа мистецтв
  15. Івано-Франківська єпархія УПЦ КП
  16. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
  17. У Голині вшанували жертв політичних репресій
  18. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 121.
  19. ОЛЕГ ШКІЛЬ. "Орлич"з Верхнього Струтина — Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги

ПосиланняРедагувати