Сенечів

село в Івано-Франківській області, Україна

Сенечів — село у Вигодській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.

село Сенечів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Вигодська громада
Код КАТОТТГ UA26060070150020227
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1670
Населення 1031
Площа 67,03 км²
Густота населення 15,38 осіб/км²
Поштовий індекс 77564
Телефонний код +380 3477
Географічні дані
Географічні координати 48°45′9″ пн. ш. 23°36′0″ сх. д. / 48.75250° пн. ш. 23.60000° сх. д. / 48.75250; 23.60000
Водойми Мизунка, Слов'янський, Жабинець, Обнога
Місцева влада
Адреса ради 77564, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с.Сенечів
Староста Рошко Петро Васильович
Карта
Сенечів. Карта розташування: Україна
Сенечів
Сенечів
Сенечів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Сенечів
Сенечів
Мапа
Мапа

Розташування

ред.

Село є найвіддаленішим населеним пунктом Вигодської громади. Розташоване за 40 км від міста Долина у мальовничій гірській місцевості. Через село протікає річка Мізунка. Найвища гора в східному напрямку — Городище Велике (1370 м).

Сенечів є найзахіднішим населеним пунктом Івано-Франківської області.

У селі беруть початок потоки: Слов'янський, Жабинець та Обнога — ліві допливи Мізунки.

Історія

ред.

Перша згадка в джерелах про поселення датується 1752 роком.

За переказами село дістало свою назву від перших поселенців. Це було семеро втікачів, які врятувалися від татарського нападу і знайшли безпечне місце на гірській полонині. Тобто — сім чіл (від слова «чоло»). На карті 1775 року село позначене як «Сіначоле».

У 1939 році в селі проживало 1310 мешканців (1270 українців, 30 поляків, 10 євреїв)[1].

За радянської влади в документах до 1989 року називали село Семичів.[2]

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1030 99.9%
російська 1 0.1%
Усього 1031 100%

Пам'ятки

ред.
  • У 1831 році збудовано церкву Святого Архангела Михаїла, яка є пам'яткою архітектури[4].
  • У селі є декілька пам'ятних Хрестів.
  • Символічна могила «Борцям за волю України».

Соціальна сфера

ред.

У 1971 році збудовано загальноосвітню школу та клуб, в 1972 році — будинок для вчителів, у 2001 році — адмінбудинок сільської ради.

Відомі люди

ред.

Народились в селі

ред.
  • Залізняк-Охримович Олена Юліанівна — українська громадська діячка, журналістка, учасниця жіночого руху, очільниця жіночих організацій в канадській діаспорі, таких як Український жіночий союз, Світова федерація українських жіночих організацій, авторка статей про відомих українок.

Пов'язані з селом

ред.
  • Суслинець Дмитро «Буйтур» (03.12.1905-07.11.1946; нар. в с. Верхня Рожанка Сколівського району Львівської області) — брав участь у боях Карпатської Січі у 1939 р. Активно працював над створенням відділів Української народної самооборони на Сколівщині. Керував операцією відділу УНС по розгрому німецького штрафного табору для української молоді в м. Святослав 18 серпня 1943 р. В 1944 р. восени призначений командиром сотні ім. Хмельницького куреня «Бойки» в ТВ-24 «Маківка». Загинув у бою в с. Сенечів[5].

Примітки

ред.
  1. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  2. Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Церква Св. Арх. Михайла 1831
  5. Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015.