Відкрити головне меню

отець Осип Шухевич (також зустрічаються варіанти імені Йосиф, Йосип; 4 січня[1] 1816, Раківець,[1] — 24 березня[1] тепер Городенківський район — 1870) — український галицький греко-католицький священик, письменник, перекладач, громадський та освітній діяч. Батько Володимира Шухевича, прадід головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

Осип Шухевич
Народився 4 січня 1816(1816-01-04)
с. Раківець, Королівство Галичини та Володимирії
Помер 1870(1870)
Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність священик, письменник, перекладач, громадський та освітній діяч
Alma mater Львівська духовна семінарія
Головував Городенківський декан
Рід Шухевичі
Діти Шухевич Володимир Осипович

Короткий життєписРедагувати

Родом із села Ракова на Станиславівщині.[джерело?] Батько — о. Микола Шухевич, священик у Раківці над Дністром.[2]

Закінчив ґімназію при монастирі оо. Василіян у Бучачі 1832 року.[3] Також навчався у львівських домініканців.[2]

Під час навчання у Львівській духовній семінарії (18351838[3]) належав до кола «Руської Трійці». Товаришував також з Антіном Могильницьким. Висвячений 1840 року, працював на різних парафіях, зокрема: Мостище (повіт Калуш, 1840-41, адміністратор), Камінне (повіт Надвірна, 1841-42, адміністратор), Волосів (повіт Надвірна, 1841-42, опікун), Старі Богородчани (1842-45, сотрудник). Зазнавав утисків влади.

З 1845,[4] за іншими даними з березня 1848 року, — парох Тишківців, того року очолив Городенківську повітову Руську Раду. За його ініціятиви, сприяння в Тишківцях було встановлено знак на скасування панщини 1848 року, відкрито школу 1856 року. Займані посади: Городенківський віце-декан декан (1864-65[4]), декан (1865-70[4])), інспектор народних шкіл Городенківського повіту.[3]

Друкувався в літературно-науковій газеті «Пчола» (1849 р.); перекладав Л. Верґілія («Пісню про хліборобство», «Скотарські поеми»[2]), Е. Щульце, Гердера, наслідував Вальтера Скотта («Подорожній»).

Помер та похований у родинному гробівці в селі Тишківцях.

Твори О. Шухевича видав посмертно його син Володимир Шухевич під назвою «Переводи і наслідування Осипа Шухевича, з портретом і життєписом автора» (Львів, 1883). Автор передмови — Іван Франко.[2] У передньому слові до книги «Переводи і наслідування Осипа Шухевича» І. Франко писав: «Переводи і наслідування, заміщені в цій книжці — пам'ятка життя і праці чоловіка майже не знаного в нашій літературі, а претім заслуговуючого на всенародне визнання. Переводи дуже корисно свідчать про те, як пильно Осип Шухевич прислуховувався до мови народної, яким обширним способом тієї мови він володів…. Праці Шухевича свідчать ще й о тім, на які широкі розміри задумували наші патріоти з доби нашого народного відродження працю на збагачення нашої словесності, як сміливо і совісно приступили до діла».

Версія доктора Николи АндрусякаРедагувати

Ім'я — Йосиф, син пароха Раківця над Дністром на Городенківщині отця Евстахія Шухевича. Був парохом у селі Тишківцях на Городенківщині (з 1848 року). Навчався у ґімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі в першій половині 1820-х років.[5]

Сім'яРедагувати

Мав 12 дітей, двоє померли малими.

  • Зенон Шухевич — парох Тишківців, глава, продовжувач «тишковецьких Шухевичів»; сприяв появі українських громадських організацій у селі
  • Осипа — найстарша донька, дружина доктора Лонгина Рожанковського, адвоката, посла до Австрійського райхсрату, мати першого команданта Легіону УСС д-ра Теодора Рожанковського[6]
  • Ольга — дружина о. Ковблянцького,
  • Євген — священик, батько адвоката Степана Шухевича
  • Ізидор — полковник австрійської армії — під час І-ї світової війни мав стати генералом; через дрібний конфлікт у Загребській лікарні його звинуватили у «великосербських настроях», звільнили зі служби
  • Володимир (дід Романа Шухевича) — видатним науковцем, найвідомішим дослідником Гуцульщини
  • Модеста — дружина гімназійного професора у Києві Миколи Козловського
  • Микола Шухевич — адвокат, придбав у Львові територію для української організації «Сокіл-Батько»
  • Євгенія (Левицька) — мати письменника та журналіста Василя Левицького-Софроніва.[2]

Вшанування пам'ятіРедагувати

В Івано-Франківську є Вулиця Шухевичів, названа на честь не лише Осипа, а й усієї його героїчної родини.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Горбоватий В., Мельничук Б., Щербак Л. Шухевич Осип Євстахійович… — С. 661.
  2. а б в г д Липовецький Святослав. «Тишковецькі Шухевичі»
  3. а б в Горбоватий В., Мельничук Б., Щербак Л. Шухевич Осип Євстахійович… — С. 662.
  4. а б в Blazejowskyj Dmytro. Historical Šematism… — Р. 436.
  5. Андрусяк Никола. // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 52.
  6. Перший комендант УСС

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати