Відкрити головне меню

Северин Теофілович Данилович
Северин Данилович, Франко, Грушевський.jpg
д-р Северин Данилович (стоїть поряд з доктором Іваном Франком)
Народився 5 жовтня 1860(1860-10-05)
Петрів, Тлумацький район, Івано-Франківська область, Україна
Помер 16 листопада 1939(1939-11-16) (79 років) або 1942
Старі Скоморохи, Галицький район, Івано-Франківська область, Україна або Івано-Франківськ
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща
Національність українець
Діяльність адвокат, публіцист, громадсько-культурний і політичний діяч
Відомий завдяки публіцист, громадсько-культурний і політичний діяч
Alma mater Львівський університет
Родичі Василь Стефаник (швагро)

Данило́вич Севери́н Теофілович (5 жовтня 1860, с. Петрів, нині Тлумацького району — 16 листопада 1939[1] (за іншими даними 1942[2]), с. Старі Скоморохи, нині Галицького району Івано-Франківської області або Станиславів) — український адвокат, публіцист, громадсько-культурний і політичний діяч. Швагро Василя Стефаника.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 5 жовтня 1860 року в с. Петрів Тлумацького повіту Королівства Галичини та Володимирії, Австрійська імперія (нині Тлумацького району Івано-Франківської області, Україна).

Закінчив Станиславівську цісарсько-королівську гімназію (1879 р.), правничий факультет Львівського університету (1885 р.), захистив докторат (1892 р.).

Був одним із засновників (1890 р.) та активних діячів (з 1898-го — у складі головної управи) селянської Української радикальної партії. 1885 року був серед засновників коломийського об'єднання промисловців «Гуцульська спілка».[3]

Працював адвокатом у Станиславові (1885—1886), Коломиї (1886—1896), Кутах (1896—1900),[1] Золотому Потоці (зокрема, у 1908 році),[4] Тернополі (1896—1907[5]), Бучачі[6], Бурштині, у 1917—1918 та 1920—1927 роках — в Долині.

Разом з Іваном Франком брав участь у випуску газети «Світ» (у студентські роки)[1], журналів «Народ» та «Хлібороб». До першої світової війни — громадський діяч на Покутті.[1]

Його конкурентом під час виборів до Галицького крайового сейму 1908 року був власник маєтку в Коропці граф Генрик Бадені, син маршалка Галицького крайового сейму Станіслава Бадені; селянин, громадський діяч Марко Каганець загинув під час правиборів від багнета жандарма на початку лютого 1908[7].

Після утворення у 1918 році ЗУНР був повітовим комісаром Долинського повіту. Був делегатом УНРади ЗУНР від Української радикальної партії[8], через що був ув'язнений польськими окупаційними властями до 1920-го у краківській в'язниці.

На початку 1920-х став одним із засновників та керівників пропольського селянського союзу; також — друкованого органу цієї організації «Рідний край» (1920—1929)[1]. Разом з М. Яцковим та С. Твердохлібом проводив угодову акцію на користь Польської республіки, за що був виключений з УРП,[2] осуджений селянами, і з 1929 р. фактично перебував в ізоляції, а брат дружини Василь Стефаник звинуватив його в угодовстві[1].

Облишивши працю правника, господарював у власному маєтку в селі Білківцях (нині Зборівського району Тернопільської области).[5]

1935 року висував свою кандидатуру на виборах до Сейму Республіки Польща в окрузі Тернопіль — Зборів, однак обраним не був.[5]

Опублікував понад 40 статей, досліджень з питань політики, статистики та економіки краю., був автором праць «Юзефінський патент з 1786 року» з власними коментарями[9], «В справі аграрних реформ» (Львів, 1909)[1]; також написав спомини про Івана Франка.[5]

Помер, за даними В. Полєка,[1] П. Гуцала та Р. Матейка, 16 листопада 1939 року[5], за даними «Енциклопедії Українознавства»[2], з якими погодився П. Шкраб'юк — 1942-го[9]. В. Полєк подав, що С. Данилович помер у с. Старі Скоморохи (нині Галицького району Івано-Франківської області)[1], П. Гуцал та Р. Матейко — що у м. Станиславові[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к Полєк В. Данилович Северин Теофілович… — С. 211.
  2. а б в Енциклопедія Українознавства… — Т. 2. — С. 488.
  3. Іван Франко. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 44, кн. 2. — С. 62.
  4. Epilog zajścia w Koropcu // Kurjer Lwowski. — 1908. — № 484 (16 października). — S. 6. (пол.)
  5. а б в г д е Гуцал П., Матейко Р. Данилович Северин Теофілович… — С. 463.
  6. щоправда, видавці допустилися грубої помилки, вказавши, що нині Бучач — місто Івано-Франківської області → див.: Полєк В. Данилович Северин Теофілович… — С. 211.
  7. Polała się krew // Kuryer Lwowski. — 1908. — № 65 (8 lutego). — S. 3. (пол.)
  8. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 84. — ISBN 5-7707-7867-9.
  9. а б Шкраб'юк П. Данилович Северин… — С. 290.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати