Станіслав Бадені

польський громадський діяч, політик, граф.

Станіслав Марцін Бадені (пол. Badeni Stanisław Marcin; 7 вересня 1859, с. Сурохів, біля Ярослава, нині Польща — 12 жовтня 1912, Радехів, нині Львівська область, Україна) — польський громадський діяч, політик, граф. Доктор права й філософії. Брат Казимира Бадені. Представник роду магнатів Бадені.

Станіслав Бадені
нім. Graf Stanislav Marcin von Badeni
пол. Stanisław Marcin Hrabia Badeni
Stanisław Badeni.PNG
Народився 9 серпня 1850(1850-08-09)
Сурохів, Ґміна Ярослав, Ярославський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер 12 жовтня 1912(1912-10-12) (62 роки)
Радехів, Львівська область, Україна
Країна Польща
Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Діяльність політик
Alma mater Ягеллонський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Знання мов польська
Посада посол до Галицького сейму[d] і Member of the House of Lords (Austria)d
Рід Бадені
Батько Władysław Badenid
Діти Станіслав Генрик Баденіd
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)

БіографіяРедагувати

Син графа Владислава Бадені та його дружини — графині Цецилії Міер (Мір).

Середні школи відвідував у Кракові. Закінчив Ягеллонський університет — правничий та філософський відділи, тут захистив докторат з права та філософії. Працю розпочав зі служби в суді (1 рік). після одруження з цьотечною сестрою графинею Цецилією Міер осів у Радехові, вів господарювання в маєтку.[1]

1883—1912 — посол (депутат) Галицького крайового сейму (від округу № 30 Бучач — Монастириськ, IV курія[2]).

1895—1901, 1903—1912 — маршалок Галицького крайового сейму.

Від 1891 — член Палати панів австрійського рахйсрату.

Один із лідерів станьчиків. Затятий ворог панславізму й москвофілів, принциповий прихильник народовців і польсько-української співпраці, намагань українців збільшити кількість українських сеймових мандатів (чого вдалося досягти після його смерті 1914 року).

Громадська думка в міжвоєнній Польщі покладала на нього відповідальність за сприяння швидкому прогресові українського руху в Галичині, який нібито і призвів до українсько-польської війни 1918—1919 років.

1893 року купив у дідича Коропця Альфреда (сина Альфреда) Мисловского гербу Равіч маєток в містечку. Незадовго перед смертю заповів його сину Станіславові Генрику.[3] 1907 року було занотовано роботи з будівництва каплиці в Новосілці Коропецькій (фундатор — Станіслав Бадені, надав земельну ділянку для неї, оплатив матеріяли, роботу будівельників[4]). В кінці ХІХ ст. надав кошти для реставрації костелу в Коропці.[5] 1912 року офірував костелові в Порховій 5 морґів поля (віддалені на 3 км від центру села), на яких стали малий камінний млин, мешкальний будинок, стодола.[6]

ПриміткиРедагувати

  1. Starzynski S. Badeni Stanisław Marcin hr. (1850—1912)… — S. 209—210.
  2. IX kadencja Sejmu Krajowego Galicji (пол.)
  3. Kurzej M. Kościoł parafialny w Koropcu… — S. 116.
  4. Kurzej M. Kościoł parafialny w Koropcu… — S. 119.
  5. Kurzej M. Kościoł parafialny w Koropcu… — S. 122.
  6. Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p. w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 1. — 368 s., 508 il. — S. 176. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати