Відкрити головне меню

Галицький район

район в Івано-Франківській області (Україна)

Га́лицький райо́н — район України на півночі Івано-Франківської області. Районний центр: Галич. Площа району 723 км².

Галицький район
Coat of Arms Halych.PNG
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2621200000
Населення: 42 539 (на 1.01.2019)
Площа: 723 км²
Густота: 85.2 осіб/км²
Тел. код: +380-3431
Поштові індекси: 77100—77191
Населені пункти та ради
Районний центр: Flag of Halych.svg місто Галич
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 38
Міста: 1
Смт: 1
Села: 67
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 77100, Івано-Франківська обл., Галицький р-н, м. Галич, пл. Волі, 1, 21-673
Голова РДА: Попович Микола Богданович
Голова ради: Андрусяк Павло Васильович
Мапа

Commons-logo.svg Галицький район у Вікісховищі

Зміст

ГеографіяРедагувати

Район розташований на межі двох фізико-географічних регіонів: Українських Карпат та південно-західної частини Східноєвропейської рівнини. Близько 8 % території району займають річки (серед них одна з найбільших у Європі — Дністер), озера, ставки. Районний центр — стародавнє місто Галич.

Він розміщений між такими промисловими центрами: Івано-Франківськ, Львів, Тернопіль, Стрий, Калуш, з якими з'єднаний густою сіткою сполучень.

Рогатинський район
Калуський район Тернопільська область
(Підгаєцький район,
Монастириський район)
Тисменицький район

Район багатий на природні копалини: марганцеву руду, вапняки, мергелі, суглинки, глину, пісок, гравій, торф, марганцева руда. Завдяки цьому тут розвивається місцева промисловість. Провідна галузь промисловості — харчова.

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про Галич є у літописах (1113), хоча археологи припускають, що місто виникло в середині Х ст. Колишній центр літописного Галича розташований за 6 км від сучасного міста в селі Крилос на однойменній горі. Найбільший розквіт Галича як міста й адміністративного центру припадає на період князювання Ярослава Осмомисла (11531187), згаданого в «Слові о полку Ігоревім».

У 1241-му місто було зруйноване монгольською навалою, після чого король Данило Галицький переніс столицю до міста Холм. Старе місто залишалося резиденцією єпископа, а згодом під горою у гирлі Дністра виросло нове місто.

1367 року Галич отримав магдебурзьке право. Цього ж року було збудовано дерев'яний замок, а в XVI ст. — кам'яний, руїни якого можна побачити і тепер. На місці старого Галича та його околиць нещодавно створено Національний заповідник «Давній Галич».

До найдавніших поселень району належать також Бовшів (1153), Дитятин (1424), Мединя (1441).

Історія районуРедагувати

Утворений 17 січня 1940 року з міської ґміни Галич та сільських Боднарів і Блюдники.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. до Галицького району передана Ганівецька сільська рада з Більшівцівського району, а Майданська сільська рада передана з Галицького району до Станіславського району.

12 травня 1950 р. райвиконком прийняв рішення про ліквідацію Селищанської сільради. На 22.01.1955 в районі залишилось 12 сільрад.[1]

6 червня 1957 року до Галицького району приєднано правобережну частину Жовтневого району.

У 1962 році до Галицького району приєднали Бурштинський, Більшівцівський і Рогатинський райони. У 1965 році територію району поділили навпіл і відновили Рогатинський район.

Адміністративний устрійРедагувати

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селишну раду та 38 сільських рад, які об'єднують 71 населений пункт і підпорядковані Галицькій районній раді. Адміністративний центр — місто Галич[2].

НаселенняРедагувати

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 30 730 6623 4290 9452 6590 3641 134
Жінки 34 908 6207 4293 9029 7976 6887 516


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 64777 98,69 %
росіяни 642 0,98 %
поляки 57 0,09 %
білоруси 54 0,08 %
молдовани 23 0,04 %
інші 87 0,13 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 64989 99,01 %
російська 563 0,86 %
білоруська 21 0,03 %
молдовська 13 0,02 %
польська 13 0,02 %
інші 41 0,06 %

2013 року населення району було сконцентроване в двох містах (Бурштин і Галич), одному селищі міського типу Більшівці та 68-ми селах об'єднаних у 38 сільських рад. Тут проживало близько 65,6 тис. осіб в тому числі 32,035 тис. жінок, 33,691 тис. чоловіків, 23,8 тис. міського та 41,8 тис. сільського населення, 14,2 тис. осіб працюючого населення.

Станом на січень 2015 року (після отримання Бурштином обласного підпорядкування) кількість мешканців району становила 44 793 осіб, з них міського населення — 8 308 (Галич та Більшівці), сільського — 36 485 осіб[5].

Найбільші населені пункти:

ПромисловістьРедагувати

Основу промислового комплексу району складають такі підприємства:

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Галицького району було створено 66 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 85,58 % (проголосували 27 382 із 31 997 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 67,18 % (18 396 виборців); Юлія Тимошенко — 17,68 % (4 842 виборців), Олег Ляшко — 7,07 % (1 937 виборців), Анатолій Гриценко — 3,53 % (967 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,49 %.[6]

КультураРедагувати

МузеїРедагувати

У складі Національного заповідника «Давній Галич»:

У складі Галицького національного природного парку:

Пам'ятки історико-культурної спадщиниРедагувати

У національному заповіднику «Давній Галич» знаходиться ряд пам'яток загальнодержавного та світового значення, серед яких фундаменти 14 літописних церков XII—XIII ст., понад 200 пам'яток археології, 18 природоохоронних об'єктів, органічно пов'язаних з пам'ятками історії і архітектури.

 
Старостинський замок

У м. Галич:

  • Церкви Різдва Христового XIII—XV ст.,
  • Замок XIV—XVII ст. (руїни)

У с. Крилос:

  • Залишки княжого Галича у XI—XIII ст.,
  • Успенський собор 1157 р. (фундамент)
  • Іллінська церква XII ст. (руїни)
  • княжа криниця XII ст.
  • Успенська церква XVI ст., каплиця XV ст.

У с. Шевченкове:

  • Перлина галицької архітектури школи XII ст. церква Св. Пантелеймона, У селищі Більшівці:
  • костьол Кармелітів XVII ст. з монастирським комплексом

Лікувальні та мінеральні водиРедагувати

На території Галицького району є такі мінеральні джерела: «Чисте джерело», «Зачарована Христина», «Наша вода», «Міреллі», «Княжа криниця». Всі вони розташовані в смт. Більшівці. За своєю природною мінералізацією води відносяться до столових вод і мають чудові смакові якості. Рекомендовані для вживання українським НДІ медичної реабілітації і курортології як для пиття, так і для приготування їжі. Мінералізація води становить 0,4—0,8 г/дм куб, що, на відміну від вод з високою мінералізацією, дає змогу вживати її для пиття в необмеженій кількості.

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати