Вікіпедія

Кадобна

село Калуського району, Брошнів-Осадської ОТГ Івано-Франківської області

Ка́добна — село Калуського району, Брошнів-Осадської ОТГ Івано-Франківської області.[1]

село Кадобна
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Кадобнянська сільська рада/Брошнів-Осадська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26060030030014828
Основні дані
Засноване 1630
Населення 1327
Площа 13,047 км²
Густота населення 101,71 осіб/км²
Поштовий індекс 77341
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°02′07″ пн. ш. 24°12′50″ сх. д. / 49.03528° пн. ш. 24.21389° сх. д. / 49.03528; 24.21389Координати: 49°02′07″ пн. ш. 24°12′50″ сх. д. / 49.03528° пн. ш. 24.21389° сх. д. / 49.03528; 24.21389
Водойми Потік, Фурнилів
Місцева влада
Адреса ради 77341, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Кадобна, вул. Івана Франка, 88
Карта
Кадобна. Карта розташування: Україна
Кадобна
Кадобна
Кадобна. Карта розташування: Івано-Франківська область
Кадобна
Кадобна
Мапа
Мапа

CMNS: Кадобна у Вікісховищі

Історія ред.

Поблизу села знайдено крем'яні знаряддя праці доби міді.

30 березня 1630 року калуський староста Лукаш Жолкевський (племінник попереднього старости Станіслава Жолкевського) надав осадчим (Івану Лагоді, його синам та брату Лазару) дозвіл заснувати на північно-західній околиці Калуської королівщини село Кадобну. Згідно з локаційною грамотою, мешканці нового поселення звільнялися на 15 років від сплати податків. Осадчі Кадобної набували статусу князів (очільників сільської громади на волоському праві) і отримували право зайняти в селі два лани угідь[1].

Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року[2], їх очолював кнез Півторак[3].

 
Церква

До першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) село належало до Калуського староства Галицької землі Руського воєводства.

Давно колись був у селі монастир, про що свідчить назва ще у ХІХ столітті одної сіножаті «Монастирець». Церква св. Василя Великого (храмове свято 14 січня) згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), також — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. (30 парохіян-господарів). Нинішня збудована 1848 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 769[4], реставрована 2011[5]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у кадобнянській церкві 4 давні дзвони діаметром 56, 46, 39, 36 см, вагою 87, 43, 24, 15 кг, виготовлені в 1822, 1870, 1797 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[6]

У 1880 році в селі було 840 мешканців та 13 на території фільварку (майже всі греко-католики, тільки 9 римо-католиків), церква (відносилась до парафії у Кропивнику), школа і млин[7].

У 1939 році в селі проживало 1630 мешканців (1615 українців, 10 поляків і 5 євреїв)[8].

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Кадобницька сільська рада передана з Калуського району до Долинського району.

Жителі села активно підтримували повстанський рух у роки Другої світової війни та післявоєнний час[9] (26 кадобнян були членами підпілля ОУН, 24 — вояками УПА)[10]. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Кадобні — з 26 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші). Родини повстанців і підпільників на початку 1951 року було виселено в Сибір, а решту — в Миколаївську область 1 липня 1951 року[11][12][13]. З 1953 року на території села ведеться видобуток газу[14]. У церкві розташовані прекрасні ікони.

У 2017 р. село ввійшло у Брошнів-Осадську селищну громаду, яка проводить облаштування села.[15][16]

Визначні особистості ред.

Соціальна сфера ред.

  • Народний дім.
  • Амбулаторія.[18]
  • Школа І-ІІ ст[19]. на 200 учнівських місць.
  • 414 дворів, 1340 мешканців.
  •  
    Придорожній знак
  •  
    Пам'ятник (скульптор І. Семак)
  •  
    Напис на пам'ятнику
  •  
    Народний дім
  •  
    Амбулаторія
  •  
    Сільрада. ФАП
  •  
    Школа

Вулиці ред.

У селі є вулиці[20]:

  • Зелена
  • Івана Франка
  • Лесі Українки
  • Лісова
  • Марка Вовчка
  • Молодіжна
  • Польова
  • Січових Стрільців
  • Тараса Шевченка

Примітки ред.

  1. ↑ Смерека Б. Акти закладення сіл на волоському праві у Калуському старостві Галицької землі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Ужгород, 2023. Вип. 1 (48). С. 117, 119, 120
  2. ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 167—168, 176—177, 214, 219, 237—238, 241—242 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
  3. ↑ Томашівський С. Т. Народні рухи в Галицькій Руси в 1648 р. // Тимiв I. М. Калуш: історія в документах. Збірник документів і матеріалів. — Івано-Франківськ : Фоліант, 2017. — С. 28. — ISBN 978-617-7496-29-7.
  4. ↑ Церква Св. Василя Великого. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
  5. ↑ У Кадобні освятили відреставрований храм. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 18 січня 2016.
  6. ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  7. ↑ Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських земель, 1882, т. III, стор. 662. Архів оригіналу за 3 березня 2009. Процитовано 28 листопада 2014.
  8. ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  9. ↑ Ігор НИКОРОВИЧ. Біля відновленої могили салютували полеглим повстанцям із 14 мисливських рушниць. — «Галичина», 04.11.2021. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  10. ↑ "Їхали ми гірше псів". 70 років тому жителів Кадобни вивезли з села в "товарняках"
  11. ↑ 60 років тому Кадобна була повністю виселена. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 18 січня 2016.
  12. ↑ У Кадобні вшанували постраждалих від виселення у 1951 році. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 30 вересня 2015.
  13. ↑ У с. Кадобна встановили стелу на згадку про виселення села у 1951 році. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 17 січня 2016.
  14. ↑ На Калущині видобуватиме газ донецька фірма, яка може бути пов'язана із Фірташем. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
  15. ↑ На Калущині відновлюють міст через струмок, який “відрізав” мешканців вулиці від села. ФОТО. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
  16. ↑ У двох селах на Калущині заасфальтують дорогу
  17. ↑ Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.
  18. ↑ У Кадобній відкрили новозбудовану амбулаторію. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
  19. ↑ Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
  20. ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

Джерела ред.

Батринюк Михайло. Історія села Кадобна з найдавніших часів до кінця ХХ століття в контексті історії Прикарпаття — 2003.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кадобна&oldid=41671722