Бандера Олександр Андрійович
Олекса́ндр Андрі́йович Банде́ра (25 березня 1911, с. Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області — 23 липня 1942, м. Освенцим, Польща) — український політик, діяч ОУН від 1933. Син Андрія Бандери, брат Степана Бандери, Василя Бандери та Богдана Бандери.
| Олександр Андрійович Бандера | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 25 березня 1911 с. Старий Угринів, нині Калуський район, Івано-Франківська область |
| Смерть | 23 липня 1942 концтабір Аушвіц, м. Освенцим,  Польща |
| Alma Mater | Національний університет «Львівська політехніка»  |
| Псевдо | 51020 |
| Військова служба | |
Жертва нацистського терору.
Життєпис
ред.Народився 25 березня 1911 року в с. Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області, Україна.
Член 2-го пластового куреня УСП Загін «Червона Калина».
Закінчив Стрийську гімназію і агрономічний факультет Львівської політехніки.
У травні-вересні 1919 перебував на Тернопільщині (зокрема, з батьком у Бучачі, Ягільниці[1]).
За рішенням ОУН 1933 виїхав до Італії, де, за сприяння професора Євгена Онацького [2], навчавсь у Римській вищій школі економічно-політичних наук, захистив докторську дисертацію. Працював у Римській станиці ОУН. Одружився з італійкою Марією Д’аміно, близькою родичкою міністра закордонних справ Галеаццо Чіано – зятя Беніто Муссоліні[3].
Після проголошення Акту відновлення Української держави приїхав на Львівщину. Наприкінці 1941 року гестапо заарештувало Олексу і ув’язнило в тюрмі у Львові. Пізніше перевезли в Монтелюпіх в Кракові.
Від 22 липня 1942 ув'язнений у концтаборі Освєнцім (№ 51020); там його закатували — загинув від рук польських наглядачів-фольксдойчерів 23 липня 1942 року.[4][5] (За іншою версією загинув 10 серпня 1942 року).[6]
Тіло спалили у крематорії.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Богдан Мельничук. Бандера Андрій Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 73. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Із когорти видатних українців із історичної Чернігівщини: Євген Онацький.— Український інститут національної пам’яті. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
- ↑ Черкаська, Ганна (25 липня 2015). Олександр Бандера. UAHistory (укр.). Процитовано 24 березня 2025.
- ↑ Брати і сестри Степана Бандери: "Аушвіц" і ГУЛАГ були для них розплатою за любов до України
- ↑ Історія брата Бандери, якого закатували в Аушвіці
- ↑ Бандера Олександр, член ОУН
Література
ред.- Дем'ян Г. Бандера Олександер // Визвольний шлях. — 2002. — Кн. 10. — С. 49—50.
- Дем'ян Г. Матеріяли до Енциклопедії «ОУН і УПА» // Визвольний шлях. — 2002. — Кн. 10.
- Мельничук Б. Бандера Олександр Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 74. — ISBN 966-528-197-6.
- Пластуни у визвольних змаганнях. — Нью-Йорк, 2002. — С. 4.
Посилання
ред.- Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]