Чукалівка
Чу́калівка — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади.
село Чукалівка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Івано-Франківська | ||
Район | Івано-Франківський район | ||
Тер. громада | Івано-Франківська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA26040190190064320 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1648 | ||
Перша згадка | 1648 (376 років)[1] | ||
Населення | 1407 | ||
Площа | 4,5 км² | ||
Густота населення | 312,67 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 77458 | ||
Телефонний код | +380 03436 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°52′5″ пн. ш. 24°41′23″ сх. д. / 48.86806° пн. ш. 24.68972° сх. д. | ||
Водойми | р. Бистриця Надвірнянська | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 77458, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Чукалівка, вул. Клубна, 1а | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Історія
ред.Перша документальна згадка про село Чукалівка датується 1652 роком. Цікаво, що тоді воно мало подвійну назву — Слобідка Чукалівка або Красний Потік. Місцева легенда говорить: «У 1648 році почалися польсько- козацькі війни. Богдан Хмельницький з великим військом пішов на Польщу. Одного полковника він послав на Прикарпаття для того, щоб вигнати поляків з України. Сталося так, що військо з сотником Сичем попало в полон. Троє козаків вирішили прорватися з оточення, але їх було вбито. Ім'я одного з них — Чукало, на честь якого і названо село». За Австро-Угорщини, в період від 1772 до 1918 року село Чукалівка адміністративно належала до домінії Станиславів Станіславівського округу, а з 1854 року до Богородчанського повіту. У 1858 році в селі нараховувалося тільки 290 мешканців. Цього ж року вперше згадується у селі однокласна парохіяльна школа, до якої ходив 21 школяр.
Читальня «Просвіта» в селі була створена в 1910 році. В 1913 році в селі парохом став о. Теодор Матейко який заснував «Братство тверезости», воно нараховувало 30 членів і проіснувало до 1925 року і мало тоді 61 братчика. В 30- х роках загальна площа села становила 4,13 кв. м. В 1935 році в селі проживало 512 греко-католиків. З історією с. Чукалівки кінця 30-х початку 40-х років пов'язане ім'я відомого церковного і культурного діяча Прикарпаття священника Івана Блавацького.
Перед війною в селі відбулася місія. 30 червня 1941 року село було захоплене німцями. В той же день ОУН, яку очолив Степан Бандера, проголосував у Львові Акт відновлення Української держави. З новими надіями про українську самостійність галичани збирали кошти на «дар української держави». Розпочали акцію селяни села з ініціативи Прокопа Петришина, назбиравши 2.217 крб.
Німецька окупація тривала до 27 липня 1944 року. На примусові роботи у рейх вивезено 48 чоловіків, ще 23 не повернулися до рідних домівок з доріг другої світової війни. В 1946 році церква в селі примусово переведена до православної юрисдикції. В 1948 році відкрилася початкова школа. В 1953 році вперше в 115 хатах села почули радіо. В 1969 році за кошти колгоспу «Леніна», почалося будівництво клубу, який в 1972 році було здано в експлуатацію.
В 1974 році було відкрито Міське кладовище розміром понад 50 гектарів. На кладовищі похована велика кількість знаних в області та Івано-Франківську людей, зокрема, народні артисти України Сергій Романюк, Христина Фіцалович, літераторка Ольга Дучимінська, науковиця Олена Дєльцова тощо[2].
В 1990 році розпочалася газифікація села під керівництвом Петришина Миколи Дмитровича, Карася Олександра.
13 грудня 1991 року утворилася Чукалівська сільська рада. Голова Шиптур Іван Дмитрович, секретар Гаврилів Ігор Богданович.
Того ж 1991 року чукалівська церква знову стала греко-католицькою, а наступного року були відновлено хрести, які свого часу було встановлено на честь скасування кріпосного права. Напередодні з черніївських гаїв Дорошенко Петро Михайлович, та їздовий Влашин Роман Антонович привезли дуби, з яких були зроблені 2 хрести.
В 1992 році почалося будівництво нової школи. Але через брак коштів цю роботу було заморожено. В цьому ж році сільський клуб перейменували на Будинок культури.
Релігія
ред.- церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (1873, дерев'яна, УГКЦ)
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1391 | 98.86% |
російська | 14 | 1.00% |
білоруська | 2 | 0.14% |
Усього | 1407 | 100% |
Відомі люди
ред.- Проживали
- о. Іван Блавацький (1887—1963) — український греко-католицький священник, громадський діяч[4].
- Поховані
- Володимир Босацький (1936—2005) — видатний лікар, науковець, засновник Прикарпатського центру репродукції людини.
- Андрій Витвицький (1987—2018) — український громадський активіст, учасник війни на сході України, доброволець розвідгрупи «Санти» ДУК ПС.
- Сергій Гундер (1977—2018) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Олена Дєльцова (1944—2023) — українська науковиця-морфолог, гістолог, педагог, доктор медичних наук.
- Ольга Дучимівська (1883—1988) — українська письменниця, поетеса, літературний критик, репресована.
- Роман Грицик (1986—2014) — український військовик, молодший сержант, учасник російсько-української війни.
- Дмитро Ломей (1982—2015) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Зображення
ред.-
Капличка в селі Чукалівка
-
Міське кладовище
-
Колишнє «Зелене господарство».
-
Церква Благовіщення Пр. Діви Марії УГКЦ
-
Школа в Чукалівці
Примітки
ред.- ↑ ВРУ
- ↑ У світі мертвих
- ↑ Отці парафії. Отець Іван Блавацький // УГКЦ Парафія Святої великомучениці Параскеви.
Посилання
ред.- Історія села Чукалівка [Архівовано 12 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |