Чукалівка

село в Україні, у Тисменицькому районі Івано-Франківської області

Чу́калівка — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади.

село Чукалівка
Герб
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Івано-Франківська міська громада
Код КАТОТТГ UA26040190190064320
Основні дані
Засноване 1648
Перша згадка 1648 (376 років)[1]
Населення 1407
Площа 4,5 км²
Густота населення 312,67 осіб/км²
Поштовий індекс 77458
Телефонний код +380 03436
Географічні дані
Географічні координати 48°52′5″ пн. ш. 24°41′23″ сх. д. / 48.86806° пн. ш. 24.68972° сх. д. / 48.86806; 24.68972
Водойми р. Бистриця Надвірнянська
Місцева влада
Адреса ради 77458, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Чукалівка, вул. Клубна, 1а
Карта
Чукалівка. Карта розташування: Україна
Чукалівка
Чукалівка
Чукалівка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Чукалівка
Чукалівка
Мапа
Мапа

CMNS: Чукалівка у Вікісховищі

Історія

ред.

Перша документальна згадка про село Чукалівка датується 1652 роком. Цікаво, що тоді воно мало подвійну назву — Слобідка Чукалівка або Красний Потік. Місцева легенда говорить: «У 1648 році почалися польсько- козацькі війни. Богдан Хмельницький з великим військом пішов на Польщу. Одного полковника він послав на Прикарпаття для того, щоб вигнати поляків з України. Сталося так, що військо з сотником Сичем попало в полон. Троє козаків вирішили прорватися з оточення, але їх було вбито. Ім'я одного з них — Чукало, на честь якого і названо село». За Австро-Угорщини, в період від 1772 до 1918 року село Чукалівка адміністративно належала до домінії Станиславів Станіславівського округу, а з 1854 року до Богородчанського повіту. У 1858 році в селі нараховувалося тільки 290 мешканців. Цього ж року вперше згадується у селі однокласна парохіяльна школа, до якої ходив 21 школяр.

Читальня «Просвіта» в селі була створена в 1910 році. В 1913 році в селі парохом став о. Теодор Матейко який заснував «Братство тверезости», воно нараховувало 30 членів і проіснувало до 1925 року і мало тоді 61 братчика. В 30- х роках загальна площа села становила 4,13 кв. м. В 1935 році в селі проживало 512 греко-католиків. З історією с. Чукалівки кінця 30-х початку 40-х років пов'язане ім'я відомого церковного і культурного діяча Прикарпаття священника Івана Блавацького.                                 

Перед війною в селі відбулася місія. 30 червня 1941 року село було захоплене німцями. В той же день ОУН, яку очолив Степан Бандера, проголосував у Львові Акт відновлення Української держави. З новими надіями про українську самостійність галичани збирали кошти на «дар української держави». Розпочали акцію селяни села з ініціативи Прокопа Петришина, назбиравши 2.217 крб.

Німецька окупація тривала до 27 липня 1944 року. На примусові роботи у рейх вивезено 48 чоловіків, ще 23 не повернулися до рідних домівок з доріг другої світової війни. В 1946 році церква в селі примусово переведена до православної юрисдикції. В 1948 році відкрилася початкова школа. В 1953 році вперше в 115 хатах села почули радіо. В 1969 році за кошти колгоспу «Леніна», почалося будівництво клубу, який в 1972 році було здано в експлуатацію.

В 1974 році було відкрито Міське кладовище розміром понад 50 гектарів. На кладовищі похована велика кількість знаних в області та Івано-Франківську людей, зокрема, народні артисти України Сергій Романюк, Христина Фіцалович, літераторка Ольга Дучимінська, науковиця Олена Дєльцова тощо[2].

В 1990 році розпочалася газифікація села під керівництвом Петришина Миколи Дмитровича, Карася Олександра.

13 грудня 1991 року утворилася Чукалівська сільська рада. Голова Шиптур Іван Дмитрович, секретар Гаврилів Ігор Богданович.

Того ж 1991 року чукалівська церква знову стала греко-католицькою, а наступного року були відновлено хрести, які свого часу було встановлено на честь скасування кріпосного права. Напередодні з черніївських гаїв Дорошенко Петро Михайлович, та їздовий Влашин Роман Антонович привезли дуби, з яких були зроблені  2 хрести.

В 1992 році почалося будівництво нової школи. Але через брак коштів цю роботу було заморожено. В цьому ж році сільський клуб перейменували на Будинок культури.

Релігія

ред.

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1391 98.86%
російська 14 1.00%
білоруська 2 0.14%
Усього 1407 100%

Відомі люди

ред.
Проживали
  • о. Іван Блавацький (1887—1963) — український греко-католицький священник, громадський діяч[4].
Поховані

Зображення

ред.

Примітки

ред.
  1. ВРУ
  2. У світі мертвих
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Отці парафії. Отець Іван Блавацький // УГКЦ Парафія Святої великомучениці Параскеви.

Посилання

ред.