Чукалівка

село Чукалівка
	Герб
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська
Район	Івано-Франківський район
Тер. громада	Івано-Франківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA26040190190064320
Основні дані
Засноване	1648
Перша згадка	1648 (376 років)
Населення	1407
Площа	4,5 км²
Густота населення	312,67 осіб/км²
Поштовий індекс	77458
Телефонний код	+380 03436
Географічні дані
Географічні координати	48°52′5″ пн. ш. 24°41′23″ сх. д. / 48.86806° пн. ш. 24.68972° сх. д.
Водойми	р. Бистриця Надвірнянська
Місцева влада
Адреса ради	77458, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Чукалівка, вул. Клубна, 1а
Карта
	Чукалівка
	Чукалівка
Мапа
	Чукалівка у Вікісховищі

Чу́калівка — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади.

Не плутати з Чоколівкою — історичною місцевістю Києва, селищем.

Історія

Перша документальна згадка про село Чукалівка датується 1652 роком. Цікаво, що тоді воно мало подвійну назву — Слобідка Чукалівка або Красний Потік. Місцева легенда говорить: «У 1648 році почалися польсько- козацькі війни. Богдан Хмельницький з великим військом пішов на Польщу. Одного полковника він послав на Прикарпаття для того, щоб вигнати поляків з України. Сталося так, що військо з сотником Сичем попало в полон. Троє козаків вирішили прорватися з оточення, але їх було вбито. Ім'я одного з них — Чукало, на честь якого і названо село». За Австро-Угорщини, в період від 1772 до 1918 року село Чукалівка адміністративно належала до домінії Станиславів Станіславівського округу, а з 1854 року до Богородчанського повіту. У 1858 році в селі нараховувалося тільки 290 мешканців. Цього ж року вперше згадується у селі однокласна парохіяльна школа, до якої ходив 21 школяр.

Читальня «Просвіта» в селі була створена в 1910 році. В 1913 році в селі парохом став о. Теодор Матейко який заснував «Братство тверезости», воно нараховувало 30 членів і проіснувало до 1925 року і мало тоді 61 братчика. В 30- х роках загальна площа села становила 4,13 кв. м. В 1935 році в селі проживало 512 греко-католиків. З історією с. Чукалівки кінця 30-х початку 40-х років пов'язане ім'я відомого церковного і культурного діяча Прикарпаття священника Івана Блавацького.

Перед війною в селі відбулася місія. 30 червня 1941 року село було захоплене німцями. В той же день ОУН, яку очолив Степан Бандера, проголосував у Львові Акт відновлення Української держави. З новими надіями про українську самостійність галичани збирали кошти на «дар української держави». Розпочали акцію селяни села з ініціативи Прокопа Петришина, назбиравши 2.217 крб.

Німецька окупація тривала до 27 липня 1944 року. На примусові роботи у рейх вивезено 48 чоловіків, ще 23 не повернулися до рідних домівок з доріг другої світової війни. В 1946 році церква в селі примусово переведена до православної юрисдикції. В 1948 році відкрилася початкова школа. В 1953 році вперше в 115 хатах села почули радіо. В 1969 році за кошти колгоспу «Леніна», почалося будівництво клубу, який в 1972 році було здано в експлуатацію.

В 1974 році було відкрито Міське кладовище розміром понад 50 гектарів. На кладовищі похована велика кількість знаних в області та Івано-Франківську людей, зокрема, народні артисти України Сергій Романюк, Христина Фіцалович, літераторка Ольга Дучимінська, науковиця Олена Дєльцова тощо^[2].

В 1990 році розпочалася газифікація села під керівництвом Петришина Миколи Дмитровича, Карася Олександра.

13 грудня 1991 року утворилася Чукалівська сільська рада. Голова Шиптур Іван Дмитрович, секретар Гаврилів Ігор Богданович.

Того ж 1991 року чукалівська церква знову стала греко-католицькою, а наступного року були відновлено хрести, які свого часу було встановлено на честь скасування кріпосного права. Напередодні з черніївських гаїв Дорошенко Петро Михайлович, та їздовий Влашин Роман Антонович привезли дуби, з яких були зроблені 2 хрести.

В 1992 році почалося будівництво нової школи. Але через брак коштів цю роботу було заморожено. В цьому ж році сільський клуб перейменували на Будинок культури.

Релігія

церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (1873, дерев'яна, УГКЦ)

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1391	98.86%
російська	14	1.00%
білоруська	2	0.14%
Усього	1407	100%

Відомі люди

Проживали

о. Іван Блавацький (1887—1963) — український греко-католицький священник, громадський діяч^[4].

Поховані

Володимир Босацький (1936—2005) — видатний лікар, науковець, засновник Прикарпатського центру репродукції людини.
Андрій Витвицький (1987—2018) — український громадський активіст, учасник війни на сході України, доброволець розвідгрупи «Санти» ДУК ПС.
Сергій Гундер (1977—2018) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Олена Дєльцова (1944—2023) — українська науковиця-морфолог, гістолог, педагог, доктор медичних наук.
Ольга Дучимівська (1883—1988) — українська письменниця, поетеса, літературний критик, репресована.
Роман Грицик (1986—2014) — український військовик, молодший сержант, учасник російсько-української війни.
Дмитро Ломей (1982—2015) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.