Луцюк Роман Йосипович

Луцюк Роман Йосипович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	25 серпня 1976; Шклинь
Смерть	19 березня 2016 (39 років); (помер від поранень)
Поховання	Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d
Громадянство	Україна
Alma Mater	Волинський національний університет імені Лесі Українки
Псевдо	«Лисий»
Військова служба
Роки служби	2014-2016
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Айдар»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Георгіївку; Бої за Щастя;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Рома́н Йо́сипович Луцюк (25 серпня 1976(19760825) — 19 березня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луцюк.

Життєпис ред.

Народився 1976 року в селі Шклинь (Горохівський район, Волинська область). Проживав у Луцьку, закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки. Протягом 1999—2000 років працював у Муніципальній дружині Луцька, по тому був приватним підприємцем.

Від перших днів Революції Гідності їздив у Київ. Добровольцем пішов в травні 2014 року.

Солдат 2-ї «волинської» штурмової роти, 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар». Двічі був поранений на війні — 21 липня 2014 року у бою під Георгіївкою, «айдарівці» з бійцями інших підрозділів відбили селище у російських терористів. Після лікування достроково повернувся на передову.

5 листопада 2014 року зазнав важкого поранення у живіт під час бойових дій поблизу міста Щастя. 6 разів прооперований в Київському військовому шпиталі, від січня 2015 року продовжив лікування в американському Yale–New Haven Hospital (штат Коннектикут), йому допомагала українська громада Коннектикуту. В жовтні 2015-го успішно переніс надзвичайно важку операцію, але після неї з'явилися численні ускладнення.

19 березня 2016 року Роман Луцюк помер.

Похований на Алеї Героїв кладовища в селі Гаразджа.

Без Олег лишилися дружина, дві доньки — 2008 й 2001 р.н.

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

орденом «За мужність» ІІІ ступеня (18.5.2016, посмертно)^[1]
нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Примітки ред.

↑ Указ Президента України від 18 травня 2016 року № 216/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела ред.

Книга пам'яті [Архівовано 23 травня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 18 травня 2016 року № 216/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]