Георгій Хвічія
Гео́ргій (Гіо́ргі) Хвічія (груз. გიორგი ხვიჩია; 7 квітня 1970 — 30 червня 2016) — грузинський і український військовик, полковник армії Грузії, доброволець УНА-УНСО, Добровольчого українського корпусу та батальйону «Карпатська Січ». Учасник воєн за незалежність Грузії та України.
Георгій (Гіоргі) Хвічія გიორგი ხვიჩია | |
---|---|
Полковник армії Грузії | |
Загальна інформація | |
Народження |
7 квітня 1970 Тбілісі |
Смерть |
30 червня 2016 (46 років) Донецька область |
Поховання | пантеон Сабуртало |
Громадянство |
Грузія Україна |
Псевдо | «Єгер» |
Військова служба | |
Приналежність |
Грузія Україна |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився в Тбілісі. Брав участь у війнах у Південній Осетії та Абхазії на початку 1990-х у складі воєнізованої організації «Мхедріоні». Під час битви за Сухумі у вересні 1993 був поранений у ногу та обличчя, внаслідок чого втратив око[1].
Дослужився до звання полковника в грузинській армії. Обороняв Грузію від російської агресії у 2008 році. Очолював диверсійні групи, що діяли на окупованих Росією територіях Грузії.
У 2014 році приїхав в Україну, щоб допомогти боротися проти російських окупантів. Свою мотивацію пояснював так: «Українці допомагали нам, коли війна прийшла в наш дім, тож моїм обов'язком є допомогти вам тепер»[2]. Приєднався до УНА-УНСО, із членів якої був сформований 131-й окремий розвідувальний батальйон. Пізніше воював у складі Добровольчого українського корпусу та батальйону «Карпатська Січ». Мав псевдо «Єгер»[3].
Брав участь у боях за Донецький аеропорт, де дістав поранення в ногу. Тривалий час лікувався, переніс сім важких операцій. Також страждав від цукрового діабету. Після лікування повернувся на фронт, де перебував до самої смерті. Помер 30 червня 2016 року. Похований у Тбілісі на Пантеоні у Сабуртало[1].
Він був сильним воїном, що бився до кінця. Це важлива річ на війні. Коли він був поруч, ти знав, що він тебе не покине. | ||
— Грузинський доброволець Самсон Брегвадзе про Георгія Хвічію[1] |
Незадовго до смерті, у 2016 році повінчався з українкою Ларисою. Планував створити Молодіжний вишкільний центр «Карпатської Січі»[3].
Нагороди ред.
- Орден Вахтанга Горгасалі (Грузія);
- За даними грузинських ЗМІ, також був нагороджений низкою українських орденів[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г Exclusive: «ყველაზე საშინელი სისასტიკე იყო, როცა სამარხში ჯვარზე თმებით მიბმული ქალები ვნახეთ» — დოდო გუგეშაშვილი აფხაზეთის ომსა და ქართველ გმირებზე // Primetime.Ge
- ↑ Полковник Георгій Хвічія // Газета «Незборима нація»
- ↑ а б Пастух Б., Манчура Ол., Кучерук Ол. Скріплені кров'ю. — Київ, 2022