Відкрити головне меню

Землянкасело в Україні, Сумській області, Конотопському районі, центр сільської ради. Розташоване за 30 км від райцентру.

село Землянка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Конотопський район
Рада/громада Землянська сільська рада
Код КОАТУУ 5922083501
Облікова картка Землянка 
Основні дані
Перша згадка 1778
Населення 647
Поштовий індекс 41653
Телефонний код +380 5447
Географічні дані
Географічні координати 51°11′03″ пн. ш. 33°32′37″ сх. д. / 51.18417° пн. ш. 33.54361° сх. д. / 51.18417; 33.54361Координати: 51°11′03″ пн. ш. 33°32′37″ сх. д. / 51.18417° пн. ш. 33.54361° сх. д. / 51.18417; 33.54361
Середня висота
над рівнем моря
156 м
Місцева влада
Адреса ради 41653, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Землянка, вул. Центральна, тел. 59-1-43
Сільський голова Мозгова Неоніла Михайлівна
Карта
Землянка. Карта розташування: Україна
Землянка
Землянка
Землянка. Карта розташування: Сумська область
Землянка
Землянка
Землянка. Карта розташування: Конотопський район
Землянка
Землянка

ГеографіяРедагувати

Село Землянка знаходиться на одному з витоків річки Кросна, нижче за течією примикає село Грузьке. На річці кілька загат. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1910.

Історичні відомостіРедагувати

За переказами, село виникло десь у середині XVII століття (відоме з 1778 року). Достовірних історичних документів про час його виникнення та походження назви не виявлено.

Першими поселенцями були біженці з Правобережної України, які тікали від гніту польських поміщиків. Селилися на території села і біженці з сусідніх губерній Російської імперії. Його територія відносилася до так званої Слобідської України. У селі існує переказ, що першим поселенцем був Коршик. Ще й зараз Землянку іноді називають "Коршиків хутір".

За царювання Катерини II Землянка і кілька навколишніх сіл — Сафонове, Дич, Нечаївка, В'язове, Дуброва, Рокитне, Білоусівка, Тернівка, Ново-Леонтіївка, Попова Слобода, Грузьке, Олександрівка, Гвинтове, Дубинка - належали генералові царської армії Кирилу Черепу. Його маєток знаходився у селі Грузькому, а в Землянці — його сина Андрія, якого тут прозвали "рябий пан", гвардії поручик, холостяк.

У Землянці Андрій Череп мав селітровий, винокурний, цегельний і шкіряний заводи. Вся земля в селі - 2 тисячі гектарів - належала Черепу. Селяни мали городи по 0,5 десятини. Після реформи 1861 року селяни одержали 775 десятин землі, або в середньому по 1,5 десятини на кожну сім'ю. У селі на той час мешкало 517 сімей. Решта землі - 1525 десятин - залишилася в користуванні поміщика.

За даними на 1862 рік у власницькій слободі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1192 особи (590 чоловіків та 602 жінки), налічувалось 143 дворових господарства, існував селітровий завод[1].

Станом на 1880 рік у колишній власницькій слободі Гружчанської волості, мешкало 1386 осіб, налічувалось 210 дворових господарств, існувала лавка[2].

Звільнення селян з кріпацтва відбулося в таких же умовах, як і по всій країні. Викупні платежі зовсім розорили їх. І селяни після звільнення змушені були підробляти два дні на тиждень на панщині. Старожили розповідали, що в кінці XIX століття в селі проживали десь близько 350 сімей.

Примусова колективізація в селі розпочалася в 1929-30 роках. Був створений перший колгосп "Червоний партизан", до якого ввійшли 150 господарств. 1931 року до колгоспу вступили майже всі сім'ї. В результаті цього було створено ще два колгоспи: ім. МОДБРу (Міжнародна організація допомоги борцям революції). Колгоспи ці були дрібні, приблизно по 700 га землі, тому в 1932 році землянські колгоспи були злиті в один.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.

СьогоденняРедагувати

На території сільської ради здійснюють діяльність: Землянська сільська рада, сільськогосподарське підприємство ТОВ АФ "Довіра", фельдшерський пункт, загальноосвітня школа І-Ш ст., сільський клуб та бібліотека, приватні крамниці та поштове відділення.

ПерсоналіїРедагувати

В поселенні народився:

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати