Гарасимівка (Щастинський район)

село в Луганській області, Україна

Гара́симівка (до 1961 року — хутори Верхня Герасимівка, Середня Герасимівка, Нижня Герасимівка) — село в Україні, у Широківській селищній громаді Щастинського району Луганської області.

село Гарасимівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Щастинський район
Тер. громада Широківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA44160070040013175
Облікова картка Гарасимівка 
Основні дані
Засноване 1761
Населення 785
Площа 5,15 км²
Густота населення 152,43 осіб/км²
Поштовий індекс 93640
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 48°47′35″ пн. ш. 39°41′48″ сх. д. / 48.79306° пн. ш. 39.69667° сх. д. / 48.79306; 39.69667
Середня висота
над рівнем моря
60 м
Водойми річки: Деркул, Герасимова
Відстань до
обласного центру
46,8 км
Відстань до
районного центру
24,8 км
Місцева влада
Адреса ради 93640, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с. Гарасимівка, вул. Молодіжна, 5в
Сільський голова Пєвнєва Олена Шалвівна
Карта
Гарасимівка. Карта розташування: Україна
Гарасимівка
Гарасимівка
Гарасимівка. Карта розташування: Луганська область
Гарасимівка
Гарасимівка
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Загальна площа села — 5,2 км².

Село розташоване у східній частині області за 25 км по автошляху Р22 від районного центру. Найближча залізнична станція — Вільхова, за 25 км[1]. Через село протікає річка Деркул.

У селі розташований пункт пропуску на кордоні з Росією ГерасимівкаМожаєвка.

На південно-східній околиці села річка Герасимова впадає у Деркул.

Історія

ред.

На території теперішнього села у XVIII століття козаками Станиці Луганської було засновано два хутори: Нижня Герасимівка та Верхня Герасимівка, згодом з'явився ще один хутір — Середня Герасимівка[2].

У XIX столітті поселенцем Калиниченком було відкрито завод з виробництва черепиці, яка виготовлялася з місцевої червоної глини[2].

У 19321933 роках Верхньо-Герасимівська та Нижньо-Герасимівська сільські ради постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих у них склала щонайменше 37 та 66 осіб відповідно[3][4].

1961 року всі поселення були об'єднані в село під назвою Герасимівка.

Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Прапор комунізму», восьмирічна і 2 початкові школи, 2 бібліотеки і 2 клуби[1].

Населення

ред.

За даними перепису 2001 року населення села становило 785 осіб, з них 4,59 % зазначили рідною мову українську, 95,03 % — російську, а 0,38 % — іншу[5].

Пам'ятки

ред.

Поблизу Гарасимівки було знайдено численні кам'яні вироби неоліту (V—IV тисячоліття до н. е.), поселення пізнього середньовіччя, 12 курганних могильників із 41 курганом, один окремий курган[1][2].

Відомі люди

ред.

У селі в школі у кінці 1990-х упродовж кількох років працював відомий український зоолог Олександр Кондратенко. Матеріали з цього місця багаторазово згадані у його наукових статтях та в каталогах колекцій зоологічних музеїв.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 840.
  2. а б в Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 526-527.
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 536-537.
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.

Джерела

ред.
  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
  • Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.

Посилання

ред.