Гарасимівка (Щастинський район)
Гара́симівка (до 1961 року — хутори Верхня Герасимівка, Середня Герасимівка, Нижня Герасимівка) — село в Україні, у Широківській селищній громаді Щастинського району Луганської області.
село Гарасимівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Щастинський район |
Тер. громада | Широківська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA44160070040013175 |
Облікова картка | Гарасимівка |
Основні дані | |
Засноване | 1761 |
Населення | 785 |
Площа | 5,15 км² |
Густота населення | 152,43 осіб/км² |
Поштовий індекс | 93640 |
Телефонний код | +380 6472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°47′35″ пн. ш. 39°41′48″ сх. д. / 48.79306° пн. ш. 39.69667° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
60 м |
Водойми | річки: Деркул, Герасимова |
Відстань до обласного центру |
46,8 км |
Відстань до районного центру |
24,8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 93640, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с. Гарасимівка, вул. Молодіжна, 5в |
Сільський голова | Пєвнєва Олена Шалвівна |
Карта | |
Мапа | |
Географія
ред.Загальна площа села — 5,2 км².
Село розташоване у східній частині області за 25 км по автошляху Р22 від районного центру. Найближча залізнична станція — Вільхова, за 25 км[1]. Через село протікає річка Деркул.
У селі розташований пункт пропуску на кордоні з Росією Герасимівка—Можаєвка.
На південно-східній околиці села річка Герасимова впадає у Деркул.
Історія
ред.На території теперішнього села у XVIII століття козаками Станиці Луганської було засновано два хутори: Нижня Герасимівка та Верхня Герасимівка, згодом з'явився ще один хутір — Середня Герасимівка[2].
У XIX столітті поселенцем Калиниченком було відкрито завод з виробництва черепиці, яка виготовлялася з місцевої червоної глини[2].
У 1932–1933 роках Верхньо-Герасимівська та Нижньо-Герасимівська сільські ради постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих у них склала щонайменше 37 та 66 осіб відповідно[3][4].
1961 року всі поселення були об'єднані в село під назвою Герасимівка.
Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Прапор комунізму», восьмирічна і 2 початкові школи, 2 бібліотеки і 2 клуби[1].
Населення
ред.За даними перепису 2001 року населення села становило 785 осіб, з них 4,59 % зазначили рідною мову українську, 95,03 % — російську, а 0,38 % — іншу[5].
Пам'ятки
ред.Поблизу Гарасимівки було знайдено численні кам'яні вироби неоліту (V—IV тисячоліття до н. е.), поселення пізнього середньовіччя, 12 курганних могильників із 41 курганом, один окремий курган[1][2].
Відомі люди
ред.У селі в школі у кінці 1990-х упродовж кількох років працював відомий український зоолог Олександр Кондратенко. Матеріали з цього місця багаторазово згадані у його наукових статтях та в каталогах колекцій зоологічних музеїв.
- Кречуняк Оксана Михайлівна (* 1981) — українська легкоатлетка, майстер спорту України міжнародного класу (2001). Паралімпійська чемпіонка.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 840.
- ↑ а б в Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 526-527.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 536-537.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
Джерела
ред.- Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
- Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.
Посилання
ред.- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Гарасимівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Луганську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |