Лось Роман Миколайович

Лось Роман Миколайович;
	Сержант
Загальна інформація
Народження	11 травня 1984; Вишневе (Ріпкинський район)
Смерть	10 червня 2016 (32 роки); (помер від поранень)
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	-2016
Приналежність	Україна
Рід військ	МВС
Формування	Рота поліції «Чернігів»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Станицю Луганську;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За відвагу в службі» (МВС України)

Рома́н Микола́йович Ло́сь (11 травня 1984(19840511) — 10 червня 2016) — сержант Міністерства внутрішніх справ України; учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лось.

Короткий життєпис ред.

Народився 1984 року в селі Вишневе (Ріпкинський район, Чернігівська область). З травня 2002 по жовтень 2003 року проходив строкову службу в Збройних Силах України. 2004 року закінчив Замглайське ПТУ № 12. Працював у внутрішніх військах МВС України — в київській роті охорони та Лук'янівському СІЗО. Проживав у місті Чернігів; сержант міліції.

Після подій на Майдані звільняється з роботи — хоч всі родичі були проти. На фронт пішов добровольцем; батальйон патрульної служби міліції особливого призначення Чернігів.

У Романа закінчувалася перша ротація. В пообідній час 16 листопада 2014 року озброєні терористи переправилися через річку Сіверський Донець та обстріляли з автоматичної зброї й гранатометів патрульний автомобіль МВС батальйону «Чернігів» та блокпост ЗСУ поблизу автостанції смт Станиця Луганська — вояки мікроавтобусом рухалися на допомогу побратимам. В цьому бою загинули рядові міліції Запека Віктор Олександрович й Іщенко Андрій Васильович та старший сержант Найдьон Олександр Вікторович, а Роман зазнав важких поранень, водій Леонід Шумський-«Шум» лишився живий.

Першу допомогу надавали фельдшери Віталій Алферьонок та Костянтин Єрофеєв. Був доставлений до Біловодської ЦРЛ; переведений до головного військового шпиталю Міністерства оборони, потім до Центрального шпиталю МВСУ.

Згодом проходив лікування у лікарні УМВС Чернігівської області та Чернігівській обласній лікарні — там Роману зробили операцію, він вже став на милиці. Був направлений по програмі НАТО на лікування в Грецію. Під час операції в Афінській лікарні 20 липня 2015 року впав у кому, в березні 2016 перевезений до головного шпиталю МВС міста Київ.

Помер вранці 10 червня 2016 року в головному шпиталі МВС міста Київ, після 10-місячної коми.

Похований в місті Чернігів.

Без Романа лишилися дружина Ірина (поліцейська роти «Чернігів») та донька Яна.

Нагороди ред.

Нагороджений відзнакою МВС «За відвагу в службі» (2014)
В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
У Ріпках встановили меморіальну дошку на честь учасника Романа Лося.

Примітки ред.

↑ Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 31 травня 2021.

Джерела ред.

Лось Роман Миколайович [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.]
Лось Роман Миколайович [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.]
Сьогодні Дзвін Пам'яті пролунав одинадцять разів… [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.]
А були спочатку хлопчики. Роман Лось. [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 31 травня 2021.

[1]