Відкрити головне меню

Ріпкинський район

район у Чернігівській області (Україна)

Рі́пкинський райо́н — район Чернігівської області з центром у селищі міського типу Ріпки.

Ріпкинський район
Ripkinskiy rayon gerb.png Flag of Ripkinskiy raion.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Чернігівська область
Код КОАТУУ: 7424400000
Утворений: 1923 р.
Населення: 27 449 (на 1.02.2016)
Площа: 2105 км²
Густота: 14.2 осіб/км²
Тел. код: +380-4641
Поштові індекси: 15000—15081
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Ріпки
Селищні ради: 5
Сільські ради: 27
Смт: 5
Села: 109
Селища: 4
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 15000, Чернігівська область, смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, 85, 2-19-97
Веб-сторінка: Ріпкинська РДА
Голова ради: Шупель Роман Миколайович
Мапа

Commons-logo.svg Ріпкинський район у Вікісховищі

Зміст

ГеографіяРедагувати

Ріпкинський район розташований в північно-західній частині Чернігівської області. Він межує з Чернігівським, Городнянським районами Чернігівської області та Гомельським, Лоєвським, Брагінським районами Гомельської області Республіки Білорусь. Відстань до обласного центру залізницею 36 км, шосейними шляхами 39 км.

Клімат помірно континентальний. Ґрунти дерново-підзолисті, середній бал 42. Корисні копалини: глина, пісок, торф.

У промисловості основними видами продукції, яка випускаються підприємствами району є льоноволокно, швейні вироби, консерви різні, цегла будівельна, меблі; у сільському господарстві: зерно, картопля, льон, м'ясо-молочне виробництво.

ТранспортРедагувати

Територією району проходить автошлях E95М01.

ІсторіяРедагувати

Район утворено в 1923 році.

Історичні пам'ятки: Бревенецьке поселення, Замкова гора, Кам'яниця Полуботка, Антонієви печери, Свято-Преображенська церква у Любечі та Церква Різдва Богородиці у Суличівці.

У 1959 р. до Ріпкинського району приєднано частини ліквідованих Добрянського і Тупичівського районів.[1]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР Великовіська сільрада Городнянського району була передана до складу Ріпкинського району. Одночасно з тим Довжицька, Пльохівська, Рудківська, Хмільницька та Шибиринівська сільради, які були частиною Ріпкинського району, увійшли до складу Чернігівського району[2].

Природно-заповідний фондРедагувати

Ботанічні заказникиРедагувати

Володимирівська Дача, Любецький масив, Мокрець, Олександрівський масив, Олешнянська Дача, Срібне озеро, Чудівський масив.

Гідрологічні заказникиРедагувати

Вербівський, Гало, Дор, Кички, Криві Гряди, Нижній Болгач, Озера «Симбаль», «Святе» та прилеглі болота, Растереби, Рублене, Северин, Суховирське болото, Фролове, Чорне болото, Чумакові кар'єри.

Ландшафтні заказникиРедагувати

Замглай (загальнодержавного значення).

Лісові заказникиРедагувати

Військові Гори, Діброва, Дубина, Старе.

Ботанічні пам'ятки природиРедагувати

Дуби скитокські, Рашково-Слобідський дуб, Сосни присторощинські, Сушнянський дуб, Урочище «Єсинське», Урочище «Суха Грядь», Шкуранська група дубів.

Гідрологічні пам'ятки природиРедагувати

Болото Кораблище.

Зоологічні пам'ятки природиРедагувати

Бабичів острів, Криві гряди, Озеро «Нерадча», Чорна річка.

Заповідні урочищаРедагувати

Борисоглібське, Волноша, Вороб'ївське, Довга Рудня, Лубча, Мороги, Нова Зимниця, Присторонська Дача.

Видатні особиРедагувати

Населені пунктиРедагувати

Селища міського типуРедагувати

  • Ріпки — з 1958 [1][недоступне посилання з квітень 2019]
  • Добрянка — з 1918 [2][недоступне посилання з квітень 2019]
  • Замглай (смт) — з 1989 [3][недоступне посилання з квітень 2019]
  • Любеч — з 1943 (одне з найстаріших українських поселень, свого часу місто) [4][недоступне посилання з квітень 2019]
  • Радуль — з 1924 [5][недоступне посилання з квітень 2019]

Села — центри сільських радРедагувати

НаселенняРедагувати

 
Динаміка чисельності населення міських та сільських рад Ріпкинського району за 1989–2001 рр., %

Чисельність населення району:[3]

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ріпкинського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала - 63,75% (проголосували 77 795 із 92 451 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 36,56% (5 528 виборців); Юлія Тимошенко - 25,66% (3 880 виборців), Олег Ляшко - 13,87% (2 097 виборців), Сергій Тігіпко - 6,62% (1 001 виборців), Анатолій Гриценко - 5,18% (783 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,12%.[4]

Керівництво районуРедагувати

Голови районної державної адміністраціїРедагувати

Час на посаді Ім'я
1 9 вересня 1995 — 22 листопада 1996 Фіногенов Михайло Петрович
2 22 листопада 1996 — 6 жовтня 1999 Коробка Іван Іванович
3 6 жовтня 1999 — 16 травня 2001 Рідзель Анатолій Петрович
4 16 травня 2001 — 26 листопада 2003 Корж Віктор Борисович
26 листопада 2003 — 26 грудня 2003
5 26 грудня 2003 — 7 березня 2005 Бугай Віктор Петрович
7 березня 2005 — 10 березня 2005
6 10 березня 2005 — 26 травня 2006 Лемешко Юрій Іванович
26 травня 2006 — 24 жовтня 2006
7 24 жовтня 2006 — 23 листопада 2007 Солохненко Олександр Анатолійович
23 листопада 2007 — 26 червня 2008
в. о. 26 червня 2008 — Олексієнко Римма Михайлівна
8. 14 січня 2011 —15 грудня 2012 Головач Петро Михайлович
в. о. 5 березня2013 —7 березня 2013(?) Мохнач Сергій
9. 28 березня 2013 —? Герасенко Володимир Григорович
10. 23 травня 2014 —? Вовк Ірина Петрівна
11. 21 квітня 2015 —2018[5] Мелашенко Борис Володимирович


ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати