Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + За Бухарестською угодою16 травня1812 року річка Прут стала межею російської Бессарабії. Згідно з Паризьким трактатом 1856 року пониззя Пруту відійшли до Молдавії, але в 1878 році (за Берлінським трактатом) відійшли до Росії. У 1917 й 1918 річка була кордоном УНР з Румунією. В 1918–1944 роках річка належала до Румунії. Після 1944 кордон відновився за станом на 1917 рік з приєднанням північної Буковини до УРСР.
-Знайдено: + Найбільші успіхи в розвитку курорту припали на час, коли міським головою був місцевий землевласник С. Дуван. Завдяки його старанням, в західній частині Євпаторії, на великому пустирі, виросло нове місто з приватних будинків і дач, побудованих в модному стилі «модерн». Євпаторія обзавелася одним з кращих на півдні Росіїтеатром, бібліотекою, розкішним рестораном-кафе «Бориваж». Головні вулиці були замощені і шосовані. В 1914 році в Євпаторії був пущений трамвай, а в 1915 році місто було сполучене залізницею з Сімферополем. 16 травня1916 року Євпаторію відвідала царська сім'я, яка засвідчила про справжній розквіт курорту.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився в родині українського селянина-кріпака. 16 травня1849 року власник села і тамтешніх кріпаків Казимір Яловицький, який мешкав головним чином в Петербурзі й Варшаві, запідозривши Петра Кішку в зв'язках з учасниками селянського повстання на Поділлі, віддав його в рекрути. 20 серпня (1 вересня) того ж року Петро Кішка прибув до Севастополя. Тут його було зараховано матросом до 30-го флотського екіпажу. Спочатку він плавав на різних військових кораблях, а коли в 1854 році під час Кримської війни почалась облога Севастополя, Кішка був призначений на батарею капітан-лейтенанта Перекомського, де служив Шевченко Ігнатій Володимирович. Батарея була розташована між 3-м і 4-м бастіонами — між Бамборською висотою і Бульварною гіркою в кінці Південної бухти, що в районі нинішнього залізничного вокзалу.
-Знайдено: + |день пам'яті = 16 травня, перенесення мощей - 27 серпня, день пам'яті преподобних Антонія і Феодосія Печерських - 16 липня
-Знайдено: + * 16 травня — день пам'яті
-Знайдено: + 16 травня2005 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про увічнення пам'яті Симона Петлюри та встановлення йому пам'ятників в місті Києві та інших місцях, присвоєння окремим військовим частинам його імені.[2].
-Знайдено: + 16 травня2007 року в Донецьку, вперше на обласному рівні, в приміщенні Донецької обласної філармонії відбувся великий меморіальний захід з нагоди 80-річча від народження, 23-ї річниці його загибелі, а також презентації виходу з друку книги «Олекса Тихий. Мова — народ. Висловлювання про мову та її значення в житті народу». Окрім цього, присутнім представили двотомне майбутнє видання творів Тихого та спогадів про Олексу «Страдницький шлях українського правозахисника. Методичний посібник для вчителів» та «Словник неправильностей українських говорів Донбасу». Ініціатором та організатором заходу була Донецька обласна організація Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка за участю обласної бібліотеки ім. Крупської, Донецького національного та Слов'янського державного педагогічного університету.[3]
-Знайдено: + З легалізацією УГКЦ 1989 року, впродовж наступного періоду аж до 1992 року, греко-католики в Україні перебували в межах — Львівської (і частково Перемиської), Івано-Франківської (Станіславівської) та Мукачівської єпархій. На Синоді Єпископів УГКЦ, що відбувся у Львові16-31 травня 1992 року, було вирішено змінити тогочасний адміністративно-територіальний устрій, відтак кількість єпархій збільшилась на чотири: Самбірсько-Дрогобицьку, Коломийсько-Чернівецьку, Тернопільську, Зборівську. Пропозиція Синоду Єпископів УГКЦ 1992 року щодо створення Чернігівсько-Вишгородської єпархії знайшла своє підтвердження з боку Апостольського Престолу вже 1995 року про створення Верховно-Архиєпископського Києво-Вишгородського екзархату, що охоплював територію поза Закарпаттям, Галичиною й Буковиною, в теперішніх межах України.
-Знайдено: + Щоб ліквідувати повстання, у квітні 1648 уряд Речі Посполитої вислав 30 000 війська проти Хмельницького. Не сподіваючись поважніших труднощів, польські полководці — Великий гетьманМ. Потоцький і польний гетьман коронний М.Калиновський— поділили свої сили. Це була велика тактична помилка. Близько 10 000 повстанців оточили польський 6 000 авангард на чолі з сином гетьмана Стефаном Потоцьким під Жовтими Водами і 16 травня 1648 знищили його, а 26 травня 1648 під Корсунем Хмельницький з кримцями розгромив головне польське військо, керівники якого потрапили в кримський полон.
Підзаголовок:=== Хронологія ===
Знайдено: + |13 травня — 16 травня
Підзаголовок:== Джерела ==
Знайдено: + nreg=n0003300-18 Грамота до всього українського народу // Державний Вістник. — 1918, 16 травня. — № 1.]
Підзаголовок:== Джерела ==
Знайдено: + nreg=n0004300-18 Закони про тимчасовий державний устрій України // Державний Вістник. — 1918, 16 травня. — № 1.]
-Знайдено: + За хрущовської «відлиги» старий історик оскаржив винесений йому у 1938 р. вирок і, на щастя, дочекався його скасування. Президія Чернігівського обласного суду 16 травня1959 р. ухвалила рішення про цілковиту реабілітацію П. Федоренка. Останні роки його життя пройшли у Києві. До свого 80-річчя вчений одержав найкращий подарунок – власну книгу «Рудни Левобережной Украины в XVII-XVIII вв.», що була опублікована московським видавництвом АН СРСР 1960 р.
-Знайдено: + Після тривалих роздумів Данило через рік дав позитивну відповідь. На початку 1933 року він залишив роботу на фабриці і повністю віддався діяльності у гетьманському центрі. 16 травня1933 року, у день свого 60-річчя, Гетьман Павло Скоропадський урочисто проголосив:
-Знайдено: + Приблизно в 8.30 ранку 6 серпня після двогодинного бою в районі НПЗ Польмін в місто ввійшли бійці 167-ї стрілецької дивізії Четвертого Українського фронту. Дрогобич став першим містом, звільненим цим фронтом після відновлення (ліквідовано 16 травня 1944 року).
Підзаголовок:== Передумови ==
Знайдено: + Невдовзі після блискучих перемог української армії в битві під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня1648 року) і Корсунській битві (25 — 26 травня 1648 року) національно-визвольний рух охопив всю Україну, внаслідок чого влітку 1648 року Київське, Брацлавське, Чернігівське і частина Подільського воєводства була звільнена з-під влади шляхетської Польщі. Значно активізувалися дії повстанців у Галичині і на Волині. На початку червня 1648 року, порушуючи умови перемир'я (від 2 червня 1648) у Правобережну Україну вдерлися каральні загони магната Я. Вишневецького, до якого приєдналися підрозділи шляхтичів Тишкевича, Осинського, Заславського та ін. В боях під Махнівкою (16 — 18 липня 1648) та Старокостянтиновом (25 — 27 липня 1648) козацькі полки на чолі з Максимом Кривоносом розгромили шляхетські загони і визволили частину Поділля і Волині. Протягом серпня 1648 польський уряд для придушення всенародного повстання в Україні сформував армію в районі Глинян (поблизу Львова) та біля замку Човганський Камінь (тепер Теофіполь Хмельницької області). Це військо мало 100 гармат і нараховувало 32 тис. шляхетського ополчення, 8 тис. німецьких найманців і 50 - 60 тис. шляхетських слуг і обозної «челяді». Річ Посполита переживала період міжкоролів'я і відсутність твердої влади виявилася у неспроможності панівних кіл створити єдине командування каральними військами. Для керівництва військом було обрано трьох полководців (регіментарів) — князя Домініка Заславського, коронного підчашого Миколу Остророга і зовсім юного коронного хорунжого Олександра Конецпольського. Однак жоден із них не був досвідченим полководцем. Князь Домінік був відомий своїм багатством і зманіженістю, Микола Остророг пишався вченістю. Хмельницький глумливо іменував цих воєначальників «перина», «латина» і «дитина». [5] Регіментарі не були одностайні у своїх рішеннях і не мали авторитету серед війська, якому бракувало єдності і дисципліни. На початку вересня коронне війська виступило з місць свого базування на Волинь. Назустріч йому із району Маслового Ставу (тепер село Маслівка, Київської області) через Білу Церкву — Паволоч — Погребище — Хмільник на Старокостянтинів рушила українська армія (біля 30 тис. чоловік) і загін буджацьких татар (біля 600 чоловік).
Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + * Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (16 травня2013) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[7]
-Знайдено: + У 1848 році у Європі панувала «Весна народів». Здобутком революційних подій у Австрії, і в Західній Україні зокрема, стало скасування закріпачення селян. Як і скрізь в Галичині в Сосулівці панщину скасовано 16 травня1648 року. І з того часу щороку 16 травня в центрі села священик відправляв богослужіння на честь цієї дати. А під час святкування 80-річчя скасування панщини в центрі села було встановлено хрест з написом: «В честь скасування панщини. 1928 рік.» Проте цей хрест за радянської влади був знищений і довший час від нього залишався тільки підструменок. Його відновили аж у 1992 році і тепер він є окрасою центру села.
Назва:Чубай Григорій Петрович
-Знайдено: + | Дата смерті = 16 травня1982
-Знайдено: + Григо́рій Петрович Чуба́й (нар. 23 січня1949 — пом. 16 травня1982) — український поет, перекладач. Один із чільних представників НМ-дискурсу у львівському андеґраунді 70-х років. Творчість Григорія Чубая справила видатний вплив не стільки на поезію, скільки на «самоусвідомлення» деяких вісімдесятників. Батько фронтмена гурту «Плач Єремії»Тараса Чубая.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Навчаючись на третьому курсі, 16 травня 1982 р. Григорій Чубай пішов із життя. Його було поховано на Сихівському цвинтарі. За клопотаннями родини та Львівської організації Спілки письменників УкраїниЛьвівська міська рада дозволила у грудні 1995 р. перепоховати останки поета на полі № 11 Личаківського цвинтаря. 15 вересня 2007 р. на могилі поета було встановлено пам'ятник (того ж дня у Львові відбувся «Вечір пам'яті Грицька Чубая»).
-Знайдено: + Слуга Божий отець Микола Конрад народився 16 травня1876 р. у с. Струсові на Тернопільщині. Філософські і богословські студії закінчив у Римі, захистивши докторську дисертацію. У 1899 р. рукоположений на священика. Учителював у Бережанській і Теребовлянській гімназіях. Був академічним душпастирем товариства українських греко-католицьких студентів Обнова. У 1930 р. митр. А. Шептицький запросив отця-доктора викладати у Львівській Богословській Академії, а згодом призначив його парохом у с. Страдч біля Яворова, де його і спіткала смерть. Загинув трагічно від рук більшовиків 26 червня1941 року.
Підзаголовок:=== Трамвай ===
Знайдено: + 16 травня1926 року відкривається трамвайне сполучення по лінії «Вокзал — Маслозавод». Його відкриття описане в романі Ільфа та Петрова «12 стільців» (пуск Старгородського трамваю).
-Знайдено: + Ю́рій Юліа́нович Шевчу́к (нар.16 травня1957, Ягодноє, Магаданська область) — поет, композитор, співак, художник, лідер гурту «ДДТ».
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 16 травня1957 р. в селищі ЯгодноєМагаданської області. 1964 року його сім'я переїжджає в Нальчик, а 1970-го — в Уфу. Закінчивши школу 1975 року, Юрій вступає на художньо-графічний факультет Уфимського педагогічного інституту. В 1980-му створює гурт «ДДТ».
-Знайдено: + Створений Якимом Сомком16 травня1661 року з частини територій суміжних полків задля посилення лівобережного гетьманату після першого розподілу держави Б.Хмельницького. Після страти Сомка та захоплення території Тетерею полк ліквідовано, а його сотні розподілено поміж сусідніми полками.
-Знайдено: + | початок_терміну = 16 травня2005
-Знайдено: + | кінець_терміну2= 16 травня2005
-Знайдено: + 4 лютого — 16 травня 2005 — Міністр культури і мистецтв України. 16 травня — 27 вересня 2005 — Міністр культури і туризму України.
-Знайдено: + Європейська інтеграція — ключовий пріоритет, який акумулює в собі цілий комплекс внутрішньо- та зовнішньополітичних зусиль України з метою наближення до Європейського Союзу та створення необхідних передумов для вступу до ЄС у майбутньому. Органічною частиною євроінтеграційного курсу України було забезпечення дипломатичної підтримки завершення процесу приєднання України до СОТ, яке відбулося16 травня2008 року. У 2006 р. Україні запропоновано перейти до першої стадії інтеграції з ЄС — створення зони вільної торгівлі (цього нема навіть в СНД) після вступу до СОТ.
-Знайдено: + * Звання Герой України з врученням ордена Держави (16 травня2005) — за визначний внесок у національне відродження України, багаторічну подвижницьку діяльність на ниві збереження та популяризації духовної спадщини українського народу, особисті заслуги у розвитку музейної справи[15]
-Знайдено: + nreg=806/2005 Указ Президента України № 806/2005 від 16 травня 2005 року «Про присвоєння Б. Возницькому звання Герой України»]</ref>
Назва:Костюк Платон Григорович
Підзаголовок:=== Україна ===
Знайдено: + * Звання Герой України з врученням ордена Держави (16 травня2007) — за винятковий особистий внесок у зміцнення наукового потенціалу України, визначні досягнення в галузі нейрофізіології, що стали надбанням світової науки, багаторічну плідну наукову та громадсько-політичну діяльність[16]
Підзаголовок:=== Україна ===
Знайдено: + nreg=409%2F2007 Указ Президента України № 409/2007 від 16 травня 2007 року «Про присвоєння П. Костюку звання Герой України»]</ref>
-Знайдено: + * Романівка (Тернопільський район). Урочисте Відкриття пам'ятника-погруддя Шевченкові 16 травня2010 в с. Романівка. Автори — скульптори І. та Д. Мулярчуки.
-Знайдено: + Доне́цька держа́вна музи́чна акаде́мія і́мені Сергі́я Проко́ф'єва створена 15 травня1991 року за Наказом Міністерства культури Української РСР № 109 на базі Донецького музично-педагогічного інституту, заснованого 16 травня1968 року (Наказ Міністерства культури УкраїнськоРСР № 302 від 06.06.1968 року) на державній формі власності і підпорядкована Міністерству культури і мистецтв України.
-Знайдено: + |дата_затвердження = 16 травня1993 року
-Знайдено: + Герб Ві́нниці — офіційний символ міста Вінниця, адміністративного центру Вінницької області. Затверджений 16 травня1993 року рішенням №28 сесії Вінницької міської ради.
-Знайдено: + 16 травня1993 р. рішенням №28 сесія Вінницької міської ради затвердила малий герб: у червоному полі срібний хрест, нижня частина якого розділена і переходить у два гачки, відвернені один вліво, другий вправо; під ним схрещені лезом назовні шаблі.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 16 травня2003 року Володимира Ажажу обрано членом-кореспондентом НАН України (відділення ядерної фізики та енергетики). 6 травня2006 року його обрано дійсним членом (академіком) НАН України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 16 травня1955 (м.Магнітогорськ, Челябінська область, Росія); рос.; батько Микола Володимирович (1925–1991); мати Ганна Іванівна (1927) — пенс.; дружина Наталія Василівна (1955) — інженер; дочка Владислава (1976) — економіст; дочка Катерина (1988).
-Знайдено: + 16 травня1746 року в костелі Воздвиження Чесного Хреста на одній з ікон невідомого автора з'явилася кров. Цей факт офіційно завірений підписом та печаткою Львівського архієпископа Римокатолицької церкви Миколи Вижицького від 1 квітня1747 року. А ікона Розп'яття Ісуса Христа Берездівецького набула великої популярності серед католиків. 1886 року стараннями берездівського ксьондза Йоахіма Мотикевича видано книгу, в якій описані зцілення завдяки іконі Розп'яття. Після Другої Світової війни у 1945 році образ перевезено до Польщі у містечко Камінь Поморскій, що на березі Балтійського моря. Там ікона Ісуса Берездівського зберігається у головному міському храмі — катедрі святого Івана Хрестителя.
-Знайдено: + На Олімпійських іграх 1976 у Монреалі «сборная» виступила успішно, здобувши бронзові медалі, проте після відходу Валерія Васильовича успіхи радянської збірної перервалися на 6 років. Почався спад і у грі київського «Динамо». Команда довго не могла піднятися на чемпіонську вершину. Радянська збірна потрапила на чемпіонат світу аж у 1982 році. Леонід Буряк цілком міг зіграти на тому турнірі, але отримав травму буквально за кілька тижнів до початку чемпіонату світу. 16 травня1982 року «Динамо» проводило домашню гру першості з «Металістом» — в одному з епізодів проти півзахисника «Динамо» грубо зіграв Станіслав Берніков. Буряк відчув сильний біль — потім лікарі виявили перелом клиноподібної кістки у 3 місцях.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + У 1905 році стався революційний виступ селян. Як оповідають старожили, після робочої зміни на корюківській цукроварні, декілька парубків розібрали огорожу базарної площі, яку пан Петрик обніс частоколом, щоб мати змогу збирати податки з людей, які приходили ярмаркувати. 16 травня1905 року за скаргою Петрика волосному начальству усіх парубків, що брали участь в розборі огорожі, було арештовано і посаджено в місцеву буцегарню, що знаходилась при волості. З поліцейського стану, що знаходився в с. Погорільці, був викликаний військовий загін. З наказу командира солдати почали бити арештованих. На крик до арештантів почали сходитися люди. Хтось з односельчан наказав Шташоку Федору Тимофійовичу бити у дзвін на сполох. Зійшлося все село і арештовані були звільнені, хоч і дуже побиті.
-Знайдено: + Кенгі́рське повста́ння — повстання політичних в'язнів Степового табору (рос.Степной лагерь, Степлаг) в табірному відділенні (рос.лагерном отделении) (ЛО) Кенгір під Джезказганом (Казахстан) 16 травня — 26 червня1954 р. У повстанні брало участь близько 8000 ув'язнених, більшість з них — засуджені по політичних статтях українці (також росіяни, прибалти, євреї та інші); всього в Степлагу було українців 46% — 9596 чоловік, серед яких було багато колишніх членів ОУН і бійців УПА та прибалтійських «лісових братів».
-Знайдено: + Повстання почалося 16 травня оголошенням загального страйку. Табірне начальство пообіцяло виконати вимоги, але вже увечері стало зрозуміло — ніхто нічого виконувати не збирається. В'язні вигнали всю охорону й обслугу, зруйнували мури між концтабірними пунктами, захопили господарчий двір. Охорона намагалася перешкодити цьому кулеметними чергами, не обійшлося без жертв, але повсталі хитрощами і маневрами зуміли домогтися свого. Уночі з 16 на 17 травня політв'язні на чолі з Віталієм Скіруком рознесли штрафний та слідчий ізолятор 3-го табірного відділення, звільнивши людей, та зруйнували саманні огорожі між табірними пунктами. Того ж дня виступ придушили, керівництво табору ввело війська, убито в ході придушення 13 людей, поранено 43, з боку репресивних органів поранено 10. Однак до 7 тисяч страйкуючих приєдналися 12 тисяч працюючих на рудниках — за 20 кілометрів від Кенгіру.
-Знайдено: + На похоронах перших полеглих уперше звучить гімн Кенгірського повстання «У гарячих степах Казахстану сколихнулися спецлагеря», написаний за одну ніч багаторічним в'язнем, борцем за незалежну Україну Михайлом Сорокою. Десять тисяч людей різних народностей співають його українською мовою щоразу на зібраннях: свідчення єврейки Любові Бершадської[17].
-Знайдено: + * Дашкевич Я. Кенгірське повстання 16 травня – 26 червня 1954 р. // Україна в минулому. – К.; Львів, 1993. – Вип. 3. – С. 114–133.
-Знайдено: + Під час розгляду в Конституційному суді в квітні — травні 2007 питання про відповідність Конституції указу президента Віктора Ющенко про розпуск Верховної ради представляв інтереси президентської сторони. У інтерв'ю 16 травня2007 підтримав точку зору про ангажованість суддів опонентами Віктора Ющенка:
-Знайдено: + У квітні 1919 року Кедровський був призначений отаманом для спеціальних доручень при наказному отамані Осецькому. Він виїхав на фронт, щоб дослідити становище. Але враження від цієї поїздки були настільки негативними, що він запропонував утворити при армії орган, відповідальний за наведення порядку. Негайно розробив положення про цей орган. На цю пропозицію було створено Державний інспекторат, затверджений законом Уряду УНР від 13 травня1919 року. 16 травня Кедровський отримав наказ Петлюри приступити до виконання обов'язків головного державного інспектора Армії УНР, чим і займався до грудня 1919 року. Про цей період він так пише:
-Знайдено: + З січня по березень 1919 року — член місії УНР у Туреччині. З 30 квітня 1919 року — голова комісії з розслідування справи повстання отамана В. Оскілка. З 16 травня 1919 року — головний державний інспектор УНР. Воєнний представник Українського Уряду при головному штабі антантських військ у Салоніках. З грудня 1919 року — посол УНР у Латвії, Естонії та Фінляндії.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 21 березня1992 року в Харкові відбулася консультативна зустріч деяких політичних діячів східних регіонів України. На зустрічі було прийнято рішення створити нову політичну силу, задля чого 16 травня у Донецьку під проводом Миколи Азарова був проведений конгрес, який прийняв назву майбутньої організації — Громадянський конгрес України (ГКУ), і обрав тимчасовими співголовами ГКУ лідера «Руху за відродження Донбаса» Олександра Базилюка, Народного депутата УкраїниВалерія Мещерякова та голову руху «Демократичний Донбас» Миколу Рагозіна. Крім того до складу тимчасової робочої президії увійшли голова харківського відділення «Руху демократичних реформ» Анатолій Волченко, голова громадської організації «Вибори 89» Павло Хаймович, голова «Інтерруху Донбасу» Дмитро Корнілов, один з лідерів «Громадянського форуму України» Олександр Лузан і отаман Донських козаків Владислав Карабулін.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 16 травня у Донецьку був проведений з'їзд, на якому було прийнято рішення створити нову орґанізацію російськомовної меншини України — Громадянський конґрес України (ГКУ), одним з тимчасових співголів якого став Валерій Мещерякова. 3 жовтнятого ж року відбувся другий з'їзд, на якому Громадянський конґрес України був створений офіційно. Одним з співголів ГКУ знову став Валерій Мещеряков. Також було прийнято рішенння створити на основі ГКУ дві партії — партію «Громадянський союз» та економічно спрямованну Партію праці. В розбудові останньої Валерій Мещеряков брав активну участь і став членом її політради.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 21 березня1992 року в Харкові відбулася консультативна зустріч деяких політичних діячів східних регіонів України. На зустрічі було прийнято рішення створити нову політичну силу, задля чого 16 травня у Донецьку під проводом Миколи Азарова був проведений конгрес, який прийняв назву майбутньої організації — Громадянський конгрес України (ГКУ), і обрав тимчасовими співголовами ГКУ лідера «Руху за відродження Донбаса» Олександра Базилюка, Народного депутата УкраїниВалерія Мещерякова та голову руху «Демократичний Донбас» Миколу Рагозіна. Крім того до складу тимчасової робочої президії увійшли голова харківського відділення «Руху демократичних реформ» Анатолій Волченко, голова громадської організації «Вибори 89» Павло Хаймович, голова «Інтерруху Донбасу» Дмитро Корнілов, один з лідерів «Громадянського форуму України» Олександр Лузан і отаман Донських козаків Владислав Карабулін.
-Знайдено: + Народився 16 травня1908 р. в Одесі. Помер 6 листопада1997 р. в Києві. Закінчив Одеський музично-драматичний інститут (1930). Працював у театрах Одеси, Харкова, Києва (в Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки — 1948–1966 рр.).
-Знайдено: + Золотухін Володимир Максович (16 травня1936 р., Харків — 4 вересня2010, Харків);— український композитор. Народний артист України (1996). Лауреат премії ім. І. Слатіна (1995), ім. Б. Лятошинського (1997). Професор (1989). Член Національної спілки композиторів України.
-Знайдено: + Міністерство культури і туризму України(МКТ) — колишнє міністерство в Україні. Існувало з 16 травня 2005 року до 9 грудня 2010 року.[20] Реорганізоване в Міністерство культури України.
-Знайдено: + МКТ з 16 травня 2005 року до 9 грудня 2010 року було головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення проведення державної політики у сфері культури, туризму, а також державної мовної політики.
-Знайдено: + Після перемоги над польсько-шляхетським військом 16 травня1648 року під Корсунем, козаки з допомогою повсталого місцевого населення вигнали Конецпольського. 1649 року Городище стало сотенним містечком Черкаського полку.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Ґранти встановлено в кількості 20 з 1 січня2010 року згідно з Указом Президента України «Про Положення про щорічні гранти Президента України докторам наук для здійснення наукових досліджень» від 17 червня2009 р. № 446/2009 на виконання Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку наукової сфери» від 16 травня2008 р. № 444/2008[21]
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + nreg=444%2F2008 Указ Президента України від 16 травня 2008 р. № 444/2008 «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку наукової сфери»]</ref>:
-Знайдено: + У відповідь на заяву митрополита Філарета про те, що Українська Греко-Католицька Церква ніколи не буде легалізована, 4 єпископи та 10 священиків 16 травня1989 подали звернення до Горбачова, в якому спростували 160 політичних звинувачень на адресу Церкви, декларували підтримку реформ Горбачова та вимагали легалізації УГКЦ.
-Знайдено: + 16 травня1989, напередодні З'їзду народних депутатів СРСР, в Москву знову прибула делегація в складі єпископів Павла Василика, Софрона Дмитерка, Филимона Курчаби, священиків Г. Сімкайла, В. Війтишина (нині митрополит Івано-Франківський), Т. Сеньківа (нині апостольський адміністратор Стрийської єпархії, Ігора Возьняка (нині митрополит Львівський) та багатьох віруючих, щоб зустрітися з з Президією Верховної Ради СРСР.
-Знайдено: + Народ. 16 травня1914 р. в Одесі в родині службовця. З 1932 р. працював на Одеській кінофабриці, де оформив фільми: «Соняшний маскарад» (1936), «Пригоди Петрушки» (1937), «Гірська квітка» (1938), «Моряки» (1939, в титрах Соловйов; у співавт.), «Боксери» (1941, в титрах Соловйов).
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + У 16 травня2007 року команда відділилася від «Ниви» і оформилася у окремий клуб — «Тернопіль-Буревісник». В тому ж році команда здобула перший трофей — стала чемпіоном області.
-Знайдено: + | відкритий = 16 травня1950 року
-Знайдено: + Незважаючи на всі складності, будівництво було проведено у рекордно короткий термін — півтора місяця. Урочисте відкриття стадіону, у якому взяв участь перший секретар обкому В. Бегма, відбулося 16 травня1950 року. Цей день став великою подією у спортивному житті Проскурова — нарешті в ньому з'явився більш-менш сучасний стадіон.
-Знайдено: + З 25 травня1965 року до травня 1977 на чолі Кіровоградсько-Миколаївської єпархії став архієпископ Боголеп (Анцух), який опікував довірену йому паству протягом 12 років. За цей час владика здобув собі любов і повагу духовенства й віруючих. Через важку недугу архієпископ Боголеп пішов на спочинок. 16 травня1978 року він відійшов до Господа.
Підзаголовок:== Цікавинки ==
Знайдено: + * За весь час провів лише один матч у Прем'єр-лізі (16 травня2009 року), але сайт Football.ua вніс його до символічної збірної УПЛ цього туру.[22]
Підзаголовок:=== П ===
Знайдено: + Парфеній (Брянських) — 16 травня1921 хіротонісаний у єпископа Новомиргородського; з 1923 єпископ Ананьївський, вікарій Одеської єпархії; з 1925 в ув'язненні; з 1928 на спочинку.
-Знайдено: + 16 травня1978 року о 9 год. 37 хв. ранку після тривалої і тяжкої хвороби на 67 році тихо і мирно пішов у вічність архієпископ Боголеп. У зв'язку із тим, що Високопреосвященний Сергій, митрополит Одеський і Херсонський перебував у закордонному відрядженні, Святіший Патріарх Пимен (Ізвєков) благословив здійснити відспівування спочилого архіпастиря Преосвященному Севастіану (Пилипчуку), єпископу Кіровоградському і Миколаївському, який вечором того ж дня звершив заупокійну літію. 18 травня о 8 годині ранку почалася Божественна заупокійна літургія, яку здійснив Преосвященний єпископ Севастіан у спів служінні кліриків Кіровоградської єпархії, монастирського і семінарського духовенства. Після здійсненого чину поховання труна з тілом архієпископа Боголепа була опущена в могилу на монастирському братському кладовищі, розташованому в обителі неподалік від Успенського храму.
-Знайдено: + Закінчивши розслідування, Миколай Грохольський 16 травня1830 року в рапорті Костянтинові Павловичу доповів, що «здійснене проскурівським повітовим хорунжим з означеного предмету розслідування» надійшло на розгляд Подільського губернського правління, яке має намір надалі діяти відповідно до указу від 23 березня 1818 року. При розгляді цієї справи, зазначав губернатор у рапорті, було встановлено, що «селян Сатанівського маєтку змушують, усупереч указові, відпрацьовувати закладні повинності», що «за твердженням селян, раніше повинності були меншими, нинішні ж нещодавно встановила економія», що селяни «раніше дрова не возили, курей і яєць не давали, коноплі не мочили, проса не відпрацьовували». І, нарешті, було встановлено, що Сатанівська економія, як то випливає зі справи, самовільно збільшивши селянські повинності, не має на те давніх інвентарів, оскільки таких інвентарів в архіві не знайдено.
Підзаголовок:==Каплиця==
Знайдено: + Щороку 16 травня до цього святого місця здійснюється Хресна хода з усіх Васильківських храмів. Вода з цього джерела вважається цілющою, і по неї щодня з усіх куточків міста і околиць приходять люди.[23]
-Знайдено: + | кінець_терміну = 16 травня1918
-Знайдено: + В 1918 в гетьманській армії; 1-й товариш військового міністра. З 8 травня1918 по 16 травня1918 в.о. військового міністра. У травні 1918 призначений гетьманом П. Скоропадським заступником військового міністра О.Рогози, активно працював у галузі формування українських військових частин, зміцнення збройних сил Української Держави. 29 червня 1918 перейменований в чин Генерального Хорунжого (ст. 24 травня 1916). З 18 жовтня 1918 — командир 7-го стрілецького корпусу, який формувався у Харкові. За часів Директорії УНР був замінений П.Болбочаном.
-Знайдено: + Тетяна Сергіївна Осташко (*16 травня1960, м. Київ) — дослідниця історії визвольних змагань в Україні 1917—1923 рр., історії культури, української біографістики та українського консервативно-монархічного руху.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + В українській армії з 5 квітня1918 р. — командир батареї 11-ї легкої гарматної бригади Армії УНР, згодом — Армії Української Держави. З 20 листопада1918 р. — помічник командира 31-го гарматного полку військ Директорії. З 7 березня1919 р — командир 1-ї батареї 1-ї Волинської гарматної бригади Дієвої армії УНР. 16 травня1919 р. потрапив у Луцьку до польського полону.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 16 травня1954 року в м. Мессіна (Італія). Закінчив Університет в м. Падуя, диплом з політології на факультеті міжнародних відносин.
-Знайдено: + Віктор Павлович Казбан(*16 травня1944, м. Суми) — громадський, політичний та релігійний діяч у м. Суми. Співзасновник Народного руху України в Сумській області (1989), голова крайового відділення товариства "Просвіта" (1992-1998). Голова обласної організації Конгресу Української інтелігенції. Активіст парафіальних рад УПЦ-КП. Ідеолог декомунізації органів влади міста Суми після падіння ГКЧП СРСР.
-Знайдено: + Згідно з Наказом Міністерства вищої освіти СРСР за № 248 від 16 травня1947 року, управління у справах сільського і колгоспного будівництва при Раді Міністрів УРСР від 3 червня1947 року Чернігівський технікум сільськогосподарського будівництва був перейменований в Остерський технікум сільськогосподарського будівництва Чернігівської області. З вересня 1955 року технікум називався Остерський будівельний технікум.
-Знайдено: + «Зоря́» — міжрайонна громадсько-політична газета територіальної громади Золочівського району. Виходить один раз на тиждень по суботах. Реєстраційне свідоцтвоХК № 719 від 16 травня2000 року. Об'єм 8 друкованих аркушів формату A3.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + У середині 1960-х років в СРСР, а відповідно і в Лубнах, почали розвиватися метало- та приладобудівна галузі, і для підготовки кадрів постановою Ради Міністрів УРСР № 94 від 16 травня1966 року було створено технічне училище № 2, яке з 1984 року реорганізовано в професійно-технічне училище № 13. Директорами цього навчального закладу були Г. Я. Великожон, С. А. Калганов, Г. І. Качалов та Ю. В. Левченко. З 1966 по 1997 роки ПТУ-13 випустило 8 824 учні.
-Знайдено: + Алла Арестівна Коваленко (нар.16 травня1948, Харків) — український підприємець. Президент корпорації «Бісквіт-Шоколад», генеральний директор Харківської бісквітної фабрики. Герой України.
-Знайдено: + * Орден княгині Ольги III ст. (16 травня2003) — за вагомий особистий внесок у розвиток харчової промисловості, впровадження сучасних форм господарювання, активну громадську діяльність[26]
-Знайдено: + nreg=413/2003 Указ Президента України № 413/2003 від 16 травня 2003 року «Про нагородження орденом княгині Ольги»]</ref>
-Знайдено: + * 12-16 травня1924 р. — VIII конференція КП(б)У. Виступ Е. Квірінга, де він посилався на поширену серед партійців (українців серед них було 33%, а в ЦК КП(б)У — менш ніж 16%) думку, що треба припинити українізацію національних меншин та міського пролетаріату в Україні.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Роман Грицай був одним із сімох дітей адвоката Степана Грицая. Батько був українцем, мати — полькою. Сім'я проживала у Львові на вулиці Вірменській, 13[27]. Закінчив Львівську академічну гімназію, вступив на відділ будівіництва Львівської політехніки. На той час деканом відділу був український архітектор Іван Левинський. Закінчив навчання 1912 року. Короткий час працював в архітектурно-проектному бюро Івана Левинського. Із початком Першої світової війни був мобілізований до резервного батальйону 41 піхотного полку. 3 грудня1916 року відкликаний для роботи по відбудові господарства Галичини. Займався оглядом, обмірами та описом різних архітектурних об'єктів. Захоплювався аквареллю, відтворюючи пам'ятки. Одружився із донькою рогатинського пароха о. Кудрика та від травня 1923 осів у Рогатині, де працював міським інженером-архітектором до 1944 року. У жовтні 1945 року заарештований та засуджений за статтею 54-а КК УРСР на 15 років із конфіскацією майна і висланий до Тайшету Іркутської області. Передбачаючи свій арешт, Роман Грицай сховав частину своїх проектів та акварелей у подвійній задній стінці шафи. Повернувся з тюрми 19 листопада1955 року. Хоч у будинку мешкали чужі люди, сховані роботи збереглись неушкодженими. Наново оселився у Рогатині. Жив у злиднях, винаймаючи кімнату і отримуючи 10 карбованців пенсії. Помер 16 травня1968 року. Похований у родинному склепі у Рогатині, навпроти пам'ятника воїнам УГА, збудованого за його проектом і дивом уцілілого в радянські часи. На фасаді Рогатинської міської бібліотеки встановлено меморіальну таблицю на честь Романа Грицая.
-Знайдено: + Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками за звільнення Криму і проявлені при цьому мужність і героїзм» старшому лейтенанту Пилипенко Володимиру Степановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3793). «Золоту Зірку» і орден Леніна йому вручив особисто командувач Чорноморським флотом адміралОктябрський[28].
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 16 травня1855 року він здав головне командування генералові Жан-Жак Пеліс'є, залишаючись при облогових військах командувачем 16 травня - 25 травня I -м корпусом, а з 21 травня по 1 серпня1855 року 1-ою піхотною дивізією II -го корпусу Східної армії.
-Знайдено: + Василь Іванович Сибірцев (16 травня1950)— український державний діяч.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 16 травня1950 року на Кіровоградщині. Закінчив Кіровоградський гірничорудний інститут за спеціальністю «Промислове будівництво».
-Знайдено: + Після повернення до Петербурга в грудні 1855 року керував будівництвом нових укріплень Кронштадта. 16 травня1856 року Тотлебен був відряджений для огляду фортець Балтійського узбережжя: Свеаборга, Ревеля, Риги і Балтійського порту. В Ризі і Ревелі його зустріли депутації від магістрату, піднісши грамоти на звання почесного громадянина зазначених міст. Після повернення Тотлебен був присутній на урочистій коронації імператора Олександра II у Москві і нагороджений орденом Святого Станіслава 1-го ступеня.
-Знайдено: + Мики́та Галага́н (* — † 16 травня1648) — український національний герой, подвиг якого, можливо, став основою для легенди про Івана Сусаніна. В ході Корсунської битви16 травня1648 року за дорученням Б. Хмельницького свідомо пішов на тортури та смерть, аби видати ворогу дезінформацію про кількість і розташування козацьких військ і завів 25-тисячне польське військо в хащі, що дало змогу козакам атакувати у вигідних для них умовах. В результаті військо поляків було повністю знищено — в козацький полон потрапило 18 тисяч чоловік, в тому числі весь головний військовий склад Речі Посполитої — 80 командирів різного рангу включно з гетьманами Потоцьким і Калиновським.
-Знайдено: + Колцуня́к Мико́ла Семе́нович (*16 травня1856, c. Ковалівка — †2 липня1891, с. Яворів) — український етнограф і фольклорист. Батко Марії Колцуняк.
-Знайдено: + Народився 16 травня 1856 року в селі Ковалівці (нині Коломийський район, Івано-Франківська область). Походив з селянської родини. Закінчив 1878 р. Станіславську учительську семінарію. Працював у школах Марка Черемшину. 1880 року заарештований за соціалістичну та атеїстичну пропаганду, відбував ув'язнення у коломийській в'язниці одночасно з Іваном Франком. Записував пісні, казки, легенди, щедрівки і колядки. Збирав матеріали до «Малорусько-німецького словаря» Є. Желехівського (т. 1—2, 1886 р.) та до «Гуцульського словника» (не опубліковано). Разом з В. Шухевичем і чеським етнографом Ф. Ржегоржем займався фольклорно-етнографічним вивченням Гуцульщини. Опублікував записи колядок і щедрівок «З уст народних» (1877 р.), розвідку «Весілля в Ковалівці в повіті Коломийському» (1890—1891 рр.), статтю про народних майстрів різьблення по дереву та інкрустації «Юрко Шкрібляк і його сини Василь, Микола і Федір» (1889 р.) та інші праці.
-Знайдено: + Відрізок Приборжавське — Кушниця перебував на балансі Довжанського лісокомбінату. В 2003 році дві ділянки по 1 км між Іршавою і Кушницею розібрані. Сама станція Кушниця являє собою закинуті руїни. Протягом 2004—2007 років Довжанським лісокомбінатом демонтовано відрізок Приборжавське — Кушниця. У 2007 році переданий на баланс Фонду державного майна України (ФДМУ). 16 травня2011 року на аукціоні ФДМУ залізничну колія довжиною 15 км продано приватному підприємству з Луганська за ціною, нижчою від вартості металобрухту. Підприємство, яке виграло приватизаційний конкурс, одразу приступило до демонтажу колії, фактично знищуючи унікальний об'єкт історичної та технічної спадщини. Згодом Іршавська районна рада звернулась із позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду про визнання дій та рішень регіонального відділення ФДМУ протиправними та їх скасування. Суд прийняв рішення відмовити у позові Іршавській районній раді до регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області, Фонду державного майна України та третьої особи — покупця вузькоколійки. Постанова Закарпатського окружного адміністративного суду залишена в силі Львівським апеляційним адміністративним судом. Тим часом, протягом декількох років тривають періодичні спроби демонтажу залізничної колії на відрізку Приборжавське — Кушниця[29][30]. Громади навколишніх сіл вчиняють активний спротив демонтажу історичної залізниці.
-Знайдено: + 12-16 травня в Києві відбувся суд над 19 поляками з групи Михальського.
-Знайдено: + Приблизно в 8.30 ранку 6 серпня після двогодинного бою в районі НПЗ «Польмін» в місто ввійшли бійці 167-ї стрілецької дивізії 107-го стрілецького корпусу 1-ї гвардійської арміїЧетвертого Українського фронту[32]. Очевидно, що Дрогобич став першим містом, звільненим цим фронтом після відновлення (ліквідовано 16 травня 1944 року), адже сам фронт було знову створено саме 6 серпня.
-Знайдено: + Владислав Олексійович Дем'яненко (16 травня1945) — український дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 16 травня1945 року.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Сумська обласна рада рішенням від 16 травня2008 року уточнила назву сільської ради змінивши з Ярівської сільради на Яровську.[35]
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У 2004 році підтримав кандидата в Президенти УкраїниВіктора Ющенка. Відомий як єдиний кадровий генерал в команді Віктора Ющенка в період президентської кампанії 2004 року — очолював тоді службу безпеки виборчого штабу Ющенка і коаліції «Сила народу». Після перемоги Ющенка був призначений керівником Управління СБУ в Києві. На своєму посту протримався трохи більше року. 16 травня2006 року був звільнений без видимих причин і пояснень.
-Знайдено: + Світлана Андріївна Мартинова(*16 травня1932 — †6 липня2010) — українська театральна актриса, Заслужена артистка України. Народилася у місті Біла Церква, Київської області. Її батько Мартинов Андрій Семенович теж був театральним актором. Їі мати Євгенія Мартинова (Янковська) закінчила балетну школу, все життя працювала балетмейстером та музичним керівником.
-Знайдено: + Народився М. П. Акімов 16 травня 1886 р. у селі КалинівськомуЛуганської області в сім'ї гірничого інженера. Шкільні роки провів у Катеринославі (Дніпропетровську). З 1908 по 1914 р. навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Харківського університету. Під керівництвом професора П. П. Сушкіна спеціалізувався в галузі зоології. Тут же став активним членом однієї з найвпливовіших природоохоронних організацій царської Росії — Харківського товариства любителів природи, де під впливом його голови, професора В. І. Талієва, і зацікавився діяльністю по охороні природи. З 1915 по 1918 рр. займається наукою в Петрограді, Харкові, на кафедрі зоології Київського політехнічного інституту.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 16 травня2006 року Красилівська міська рада затвердила Островську Н.В. на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів.
-Знайдено: + Коломієць Ростислав Григорович (* 16 травня 1942, Кустанай) — драматург, режисер, театральний діяч, історик театру та критик, педагог та перекладач. 1976 — кандидат мистецтвознавства, 1982 — лауреат премії Спілки театральних діячів України (у галузі театральної критики), 1995 — премії «Київська пектораль», 1997 — член-кореспондент Національної академії мистецтв України, 1998 — лауреат премії ім. І. П. Котляревського, 2001 — заслужений діяч мистецтв України, 2005 — професор (Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого). Член Національної спілки театральних діячів України. 1986 року нагороджений медаллю «Ветеран праці», 2005 — Золотою медаллю Академії мистецтв України.
-Знайдено: + Грох Микола Никифорович (* 16 травня 1936, Ленінград) — український графік, 1970 — член Національної спілки художників України, 1982 — заслужений художник УРСР.
-Знайдено: + Злидень Федір Євтихійович (Євтихейович) (* 5 серпня 1899, Зачепилівка Костянтиноградського повітуПолтавської губернії — сучасний Зачепилівський район — † 16 травня 1938 (в певних джерелах 1941 рік) - український письменник та журналіст.
-Знайдено: + 17 березня 1938 року арештований. 5 квітня 1938 засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської області до розстрілу з конфіскацією особистого майна; вирок виконано 16 травня 1938.
↑Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ВРУ не вказано текст
↑Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — Київ. — А — Л. — 608 с.
.jpg)
.png)
.JPG)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
