Божиків

село в Україні, в Бережанському районі Тернопільської області.

Бо́жиків (1964—1992 роки — Привітне) — село в Україні, у Бережанському районі Тернопільської області. Орган місцевого самоврядування — Божиківська сільська рада, якій підпорядковуються села Божиків, Волощина, Квіткове і хутори Слобідка, Лози. Населення становить 528 осіб (2014).

село Божиків
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бережанський район Бережанський район
Рада/громада Божиківська сільська рада
Код КОАТУУ 6120486701
Облікова картка Божиків 
Основні дані
Засноване 1455
Населення 528 (2014)
Площа 2,6 км²
Густота населення 257,60 осіб/км²
Поштовий індекс 47535
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°19′00″ пн. ш. 24°59′20″ сх. д. / 49.31667° пн. ш. 24.98889° сх. д. / 49.31667; 24.98889Координати: 49°19′00″ пн. ш. 24°59′20″ сх. д. / 49.31667° пн. ш. 24.98889° сх. д. / 49.31667; 24.98889
Середня висота
над рівнем моря
270 м[1]
Водойми р. Золота Липа
Відстань до
обласного центру
64 км[2]
Відстань до
районного центру
17 км[3]
Найближча залізнична станція Рибники
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 47535, Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Божиків, тел. 3-63-42[4]
Сільський голова Щур Володимир Остапович[4]
Карта
Божиків. Карта розташування: Україна
Божиків
Божиків
Божиків. Карта розташування: Тернопільська область
Божиків
Божиків
Мапа

CMNS: Божиків на Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Розташоване на правому березі річки Золота Липа. Дворів — 241[5].

КліматРедагувати

Для села характерний помірно континентальний клімат. Божиків розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Божикова
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −1,1 0,4 5,4 13,4 19,3 22,5 23,8 23,2 19,0 13,1 5,9 1,0 12
Середня температура, °C −4,2 −2,6 1,7 8,5 13,9 17,2 18,5 17,8 13,9 8,5 2,9 −1,6 7
Середній мінімум, °C −7,2 −5,5 −2 3,6 8,6 11,9 13,2 12,4 8,8 4,0 0,0 −4,1 3
Норма опадів, мм 31 30 32 50 77 91 95 70 55 38 36 39 644
Джерело: climate-data.org

ІсторіяРедагувати

 
 
Символічна могила Борцям за волю України в Божикові

Перша писемна згадка — 1443 року[6]. Вже тоді село славилось своїми ставами. У 1444 році згаданий дідич села Івасько,[7] його брати Васько та Олехно.[8] Друга дружина Грицька Кердейовича Ядвіґа підписувалась з Бережан та Божикова.[9]

У XV століття село належало магнату Мартину Свірзькому зі Свіржа.

У середині XV століття в «Актах гродських Галицької землі» згадується й сільська церква.

Ян Непомуцен Топач Копичинський у 1787 році набув право власності (посідання) на частину маєтку в Божикові.[10]

У XVIII—ХІХ століттях маєток у Божикові належав шляхетським родинам Мошинських, Янковських, від початку 1880-х років — єврейському промисловцю з Підгаєць Іро Лілієнфельду, близько 1892 року перейшло у власність вихреста Людвика Сломніцького, згодом його сина Броніслава. Останнім власником фільварку у 1930-х роках, по смерті Броніслава Сломніцького, була його вдова Дорота Сломніцька, яка одночасно володіла й кількома селами на Теребовельщині (Тютьків, Дарахівка).

У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

На хуторі Лози відбувся останній відомий бій бойової групи УПА 14 квітня 1960 року (група Перегінця-Пальчак-Цетнарського).

В травні 2015 року парафія УАПЦ Святителя Миколая Чудотворця перейшла до складу УПЦ КП.[11]

НаселенняРедагувати

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[12]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,55
російська 0,45

ПолітикаРедагувати

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[13].

Соціальна сфераРедагувати

 
Початкова школа й пам'ятник Тарасові Шевченку в Божикові

Діють Божиківський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І — ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад», народний дім, сільська бібліотека, відділення зв'язку.

Пам'яткиРедагувати

 
Церква Миколая Чудотворця в Божикові

Є церква Миколая Чудотворця (1870; кам'яна), збереглися будівлі школи (друга половина ХІХ століття) та Народного дому (1926). Встановлено кам'яний хрест на честь скасування панщини (1848) та 950- і 1000-літнього ювілеїв хрещення Руси-України; споруджено дві «фігури» Миколая Чудотворця (1934; кам'яна), пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям; насипана символічна могила Борцям за волю України (1990); відкрито меморіальну таблицю на честь поета-повстанця, уродженця села, Мирослава Кушніра (1997), пам'ятник Т. Шевченку (1999). 23 жовтня 2011 року посвячено нову греко-католицьку церкву святого Миколая.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

  • Буняк Степан Остапович (нар. 1967) — викладач кафедр менеджменту Інституту економіки і менеджменту Львівської політехніки та державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола, громадсько-політичний діяч, мер Любіня Великого (20052011).
  • Зінь Михайло Олексійович (1928 — 2007) — професор і декан Віндзорського університету (Канада), автор численних підручників з бухобліку.
  • Клячко Марія (14 жовтня 1914 — 20 лютого 2003) — магістр Колумбійського університету (США), професор політології.
  • Кметик Володимир (21 червня 1903 — 8 липня 1983, Торонто) — випускник Лювенського католицького університету в Бельгії. Активіст «Пласту», діяч Ревізійного союзі українських кооператив. По війні опинився в Канаді.
  • Кудла Володимир (19201985, Віндзор, Канада) — громадсько-політичний діяч. Провідний член організацій Визвольного фронту, член Головного комітету підгайчан, меценат видавничого фонду.
  • Кушнір Мирослав Андрійович (12 вересня 1922 — листопад 1944) — поет, перекладач, публіцист, мемуарист. У партизанському загоні УПА, с. Добра
  • Семенів Остап Михайлович (нар. 1932) — інженер-економіст, кандидат економічних наук, доцент, автор 120 друкованих робіт, в тому числі чотирьох підручників і навчальних посібників, доцент кафедри менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка».
  • Скасків Григорій Юрійович (28 лютого 1891 — 27 вересня 1938) — служив в австрійській армії уланом, також в УГА та армії УНР. Викладав історію України в Полтавській гімназії, видатний діяч УНДО 1920—1930-х років. Режисер аматорського театру, активіст товариств «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар».
  • Скасків Михайло (1914 — 24 липня 1944) — учасник національно-визвольних змагань.
  • Скасків Ярослав Григорович (24 червня 1922 — 19 липня 1944, с. Старі Стріличі) — керівник Юнацтва міста Львова (1941), Львівської області (1942), керівник Крайового проводу Юнацтва (від 1943). В червні 1944 року призначений тереновим провідником Львівщини, членом Крайового проводу ОУН. Посмертно нагороджений Срібним Хрестом заслуги УГВР (1945).
  • Стеткевич Іларіон Іванович (1833 — 7 лютого 1901) — греко-католицький священик, парох Божикова 18651901, декан Підгаєцький 18661901, член москвофільського товариства імені Михайла Качковського, «Народного Дому» у Львові та член повітової ради з 1860-х років, титулярний радник львівської митрополичої консисторії з правом користування крилошанськими відзнаками (1883), член виділу товариства «Руська бурса» у Бережанах (1883), засновник товариства «Народна торгівля» у Бережанах (1885), член бережанського Товариства будови і відновлення руських церков (1893), голова повітової «Просвіти» (1898). Ініціатор побудови церкви, створення читальні, кооперативи, райффайзенівки.
  • Тяжка Олександра Василівна (нар. 1937 — д. м. н., професор, зав. кафедрою педіатрії № 1 Київського Національного університету.
  • Фліссак Ярослав Антонович (нар. 1954) — директор департаменту з питань науки та гуманітарної сфери Рахункової палати України. «Заслужений економіст України» (2006).
  • Глинський Ярослав Миколайович — народився в с. Божиків. Доцент кафедри фізико-математичних наук. Від 1995 року працює на посаді доцента кафедри обчислювальної математики і програмування НУ «Львівська політехніка».

ПеребувалиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Прогноз погоди в с. Божиків
  2. Маршрут «Божиків — Тернопіль»
  3. Маршрут «Божиків — Бережани»
  4. а б Божиківська сільська рада
  5. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з лютий 2019]
  6. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.114, № 1174
  7. № 1266
  8. Там само. — № 1272. — С. 121.
  9. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1 t. 10, 1907. — S. 43. (пол.)
  10. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 11. — 1907. — S. 125. (пол.)
  11. На Тернопільщині Бережанське благочиння УАПЦ прийнято до складу УПЦ Київського Патріархату Архівовано.
  12. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  13. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати