Відкрити головне меню

Дарахів

село в Україні, в Теребовлянському районі Тернопільської області.

Да́рахів — село в Україні, центр Дарахівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області. Село розташоване на перетині автошляхів ДружбаБучач і ТеребовляПідгайці. Центр сільради, якій підпорядковані села Кам'янка і Тютьків.

село Дарахів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський
Рада/громада Дарахівська сільська рада
Код КОАТУУ 6125082201
Облікова картка Дарахів 
Основні дані
Засноване 1564
Населення 2 118
Площа 60,416 км²
Поштовий індекс 48146
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°17′26″ пн. ш. 25°32′06″ сх. д. / 49.29056° пн. ш. 25.53500° сх. д. / 49.29056; 25.53500Координати: 49°17′26″ пн. ш. 25°32′06″ сх. д. / 49.29056° пн. ш. 25.53500° сх. д. / 49.29056; 25.53500
Середня висота
над рівнем моря
310 м
Водойми Брушиця
Відстань до
обласного центру
36,3 км
Відстань до
районного центру
8,3 км
Найближча залізнична станція Теребовля
Місцева влада
Адреса ради 48146, Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, с. Дарахів, 4-87-31
Сільський голова Сивульська Марія Михайлівна
Карта
Дарахів. Карта розташування: Україна
Дарахів
Дарахів
Дарахів. Карта розташування: Тернопільська область
Дарахів
Дарахів

CMNS: Дарахів на Вікісховищі

Із облікових даних виключений хутір Новий Тичин через переселення жителів.

Населення — 2118 осіб (2001).

Зміст

ГеографіяРедагувати

Через село тече річка Брусинець (пол. Darachowski potok[1]), права притока Серету.

ІсторіяРедагувати

 
Церковний хор села Дарахів. 1936 рік

Перша писемна згадка — 1554, згідно з даними Я. Байгера.

Село часто потерпало від набігів турків і татар, а також гноблення польських поміщиків.

 
Духовий оркестр. 1930-ті роки

1906 у Дарахові відбувся страйк селян.

Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Відродження» та інші українські товариства.

26 вересня 1930 відбулася пацифікація над місцевими жителями.

Від 5 липня 1941 до 24 березня 1944 Дарахів — під німецько-нацистською окупацією.

МікротопонімиРедагувати

Назви піль Дарахова:

  • Сондушна,
  • Шумна[2].

Поширені прізвищаРедагувати

Пам'яткиРедагувати

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1926; мурована), дві «фігури» Матері Божої.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975: братська могила з пірамідальним обеліском і надмогильними плитами)[3], встановлено кам'яні хрести на честь загиблих за волю України та на могилі вояків УПА — братів Прусаків, насипано 2 могили радянським воїнам.

На Дарахівському кладовищі є могила лейтенанта Будура Шахабудоїмова (Загинув у 1944 р.). На могилі — обеліск пірамідальний.

Соціальна сфераРедагувати

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку..

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

  • Віктор Запорожець (нар. 1960) — український лікар-хірург, громадський діяч;
  • Богдан та Іван Кравчуки — українські співаки (тенори), самодіяльні композитори, педагоги;
  • Василь Курило — український педагог, заслужений вчитель України;
  • Роман Наконечний (1907—1944) — український музикант, педагог, заслужений артист України;
  • Іларіон Пухальський — український бандурист, заслужений працівник культури України;
  • Іван Чупашко (нар. 1948) — український хоровий диригент, педагог;
  • Надія Цибульська (нар. 1951)  — актриса;
  • Марія Юрків — член ОУН та політв'язень сталінських таборів[4], громадська діячка. Народилася 3 липня 1926 року. Авторка «Звернення ОУН до українських вчителів»,[5] яке було розцінене радянською судовою системою як зрада батьківщини і за яке перебула 10 років в ув'язненні. Одна із засновників Братства ОУН-УПА, Спілки політв'язнів та репресованих. Зі здобуттям Україною незалежності вже старенька на той час жінка виступала на мітингах, у школах, їздила на перепоховання повстанців.

ПроживалиРедагувати

  • Володимир Питак (1979–2015) — військовик, солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве)

ПриміткиРедагувати

  1. Стаття Darachowski potok у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том I (Aa — Dereneczna) з 1880 року (пол.)
  2. а б в Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971 . — стор. 174
  3. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
  4. Галина Будівська (2011-07-14). За шість аркушів — десять років. Український тиждень. Архів оригіналу за 2013-06-25. 
  5. Марія Юрків (1945). Звернення ОУН до українських вчителів. Український тиждень. Архів оригіналу за 2013-07-07. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати