Золота Липа (річка)
Золота́ Ли́па — річка в Україні, в межах Золочівського і Львівського районів Львівської області та Тернопільського і Чортківського районів Тернопільської області (гирло розташоване в межах Тлумацького району Івано-Франківської області). Ліва притока Дністра (басейн Чорного Моря).
| Золота Липа | |
|---|---|
 | |
| 49°25′02″ пн. ш. 24°58′05″ сх. д. / 49.417222222222° пн. ш. 24.968055555556° сх. д. | |
| Витік | с. Майдан-Гологірський |
| • координати | 49°46′05″ пн. ш. 24°47′15″ сх. д. / 49.7681° пн. ш. 24.7875° сх. д. |
| • висота, м | 426 м |
| Гирло | Дністер |
| • координати | 48°58′52″ пн. ш. 25°04′19″ сх. д. / 48.9811° пн. ш. 25.0719° сх. д. |
| Басейн | Басейн Дністра |
| Країни: |  УкраїнаЛьвівська область, Тернопільська область |
| Регіон | Тернопільська область Львівська область Івано-Франківська область |
| Довжина | 85 км (разом із Західною Золотою Липою — 127 км) |
| Площа басейну: | 1440 км² |
| Притоки: | Західна Золота Липа, Вербівець (праві); Східна Золота Липа, Ценівка (ліві) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
.jpg)
Опис
ред.Золота Липа утворюється злиттям Західної (Дунаєвської) Золотої Липи і Східної (Поморянської) Золотої Липи,[1] які беруть свій початок на південних схилах Головного європейського вододілу, між лісистими пагорбами Гологір. Витоки Золотої Липи (головна притока) розташовані в с. Майдані-Гологірському. Спершу впродовж кількох кілометрів річка тече на захід, а в с. Гологорах повертає на південь, далі тече переважно на південь і дещо на південний схід. Впадає у Дністер на схід від с. Золота Липа.
Довжина річки 85 км (разом із Західною Золотою Липою — 127 км), площа басейну 1440 км². Річкова долина переважно трапецієподібна, широка. Заплава двостороння, завширшки від 40 м до 1,5 км. Річище помірно звивисте (у пониззі дуже звивисте), від м. Бережан до с. Потуторів пряме, каналізоване. На північ від Бережан (у межах міста) річка тече через озеро завдовжки 3 км. Нижче с. Завалова трапляються перекати (завдовжки 20—60 м). Ширина річища переважно 5—15 м, максимальна — 50 м, пересічна глибина 0,5—2 м, найбільша — 3,2 м. Похил річки 1,4 м/км. Пересічна витрата води 3,95 м³/с. Річище відрегульоване впродовж 35 км.
Притоки: Біла, Західна Золота Липа, Вербівець (праві); Гнила Липа, Східна Золота Липа, Ценівка (ліві).
Походження назви
ред.За народними переказами, назву річка отримала за добру воду, ніби настояну на цвіті липи. Так називали її Липа. Але одного разу у ній затонув татарський віз із золотом, і люди ще довго шукали золото у воді. Тому з того часу річку стали називати «Золотою Липою».
Населені пункти над Золотою Липою
ред.Міста над Золотою Липою:
Деякі села над Золотою Липою:
Примітки
ред.- ↑ Л. П. Царик. Золота липа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.
Джерела
ред.- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України / Редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 1979. — С. 216. — 3600 прим.
- Золота Липа (№ 544) // Каталог річок України / уклад. Г. І. Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко; відп. ред. В. І. Мокляк. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 41. — 3000 прим.