Низьколизи

село в Україні, в Монастириському районі Тернопільської області.

Низьколи́зи — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2020 року у складі Лазарівської сільської ради.

село Низьколизи
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Монастириська міська громада
Рада Лазарівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA61060310280042896
Облікова картка Низьколизи 
Основні дані
Засноване 1783
Населення 180
Територія 1.704 км²
Густота населення 105.63 осіб/км²
Поштовий індекс 48340
Телефонний код +380 3555
Географічні дані
Географічні координати 49°01′36″ пн. ш. 25°02′17″ сх. д. / 49.02667° пн. ш. 25.03806° сх. д. / 49.02667; 25.03806Координати: 49°01′36″ пн. ш. 25°02′17″ сх. д. / 49.02667° пн. ш. 25.03806° сх. д. / 49.02667; 25.03806
Водойми Золота Липа
Відстань до
районного центру
14 км
Місцева влада
Адреса ради 48342, с. Лазарівка
Карта
Низьколизи. Карта розташування: Україна
Низьколизи
Низьколизи
Низьколизи. Карта розташування: Тернопільська область
Низьколизи
Низьколизи
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади  [1]

Населення — 180 осіб (2001).

НазваРедагувати

19641992 називалося Барвінкове.

РозташуванняРедагувати

Знаходиться на річці Золота Липа, на заході району. До 2020 підпорядковане Лазарівській сільраді. До 1974 біля Низьколиз був хутір Грабина.

ІсторіяРедагувати

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Перша писемна згадка — 1454.

Згадується село Низьколизи (Mizkolesze) 14 січня 1465 року в книгах галицького суду [2].

Відомо, що 1925 р. у Низьколизах був млин Юзефа Менцеля, де працював 1 чоловік. Протягом 1920–1939-х рр. у селі діяли читальня “Просвіти”, філія товариства “Рідна школа”, Народний дім, збудований у 1933 р., крамниця, аматорський гурток, дитячий садок.

Протягом 19621966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[3].

РелігіяРедагувати

Є церква святого Духа (1888).

Пам'яткиРедагувати

Відновлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1990), того ж року споруджено братську могилу Борцям за волю України.

Соціальна сфераРедагувати

Працює бібліотека.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати