Відкрити головне меню

Товариство імені Михайла Качковського — галицьке москвофільське товариство, засноване у 1874 р. Іваном Наумовичем. Виникнення товариства було обумовлене зростом впливу українофільського товариства «Просвіта» і намаганням галицьких русофілів поширити свій вплив, зокрема серед галицького селянства.

Товариство імені Михайла Качковського

Діяльність товаристваРедагувати

Через поширення українофільського руху серед москвофільських кіл в Галичині виникла потреба організувати свій рух, модернізувати його і таким чином створити противагу популярному товариству «Просвіта». Патроном товариства обрали Михайла Качковського, відомого мецената Галичини, хоча він сповідував народовські,[1] не москвофільські, погляди. У 1873 р. І. Наумович був обраний депутатом австрійського парламенту у Відні, де познайомився зі словенським культурним товариством св. Могорта і вирішив будувати русинське товариство в Галичині за словенським зразком. Наумович також використовував досвід діяльності «Просвіти», яка вже на той час була досить активна.

Установчі збори товариства ім. М. Качковського відбулися 8 серпня 1874 р. в Коломиї. Метою діяльності організації було визначено «поширення знань, науки та громадської свідомості руського населення Австрії». Вищим керівним органом товариства були загальні збори, які були призначені на день смерті Качковського 8 серпня і мали відбуватися у різних містах Галичини. На чолі товариства стояло правління, що складалося з голови, восьми членів та чотирьох заступників.

Засади товариства і його стратегічні цілі були викладені у книзі «З Богом!», де Наумович звертав увагу на жалюгідне, на його думку, становище русинів Галичини. У перші десятиліття свого існування товариство не дотримувалося чіткої москвофільської орієнтації, зокрема, використовувало синьо-жовтий прапор і натомість сконцентрувалося на вихованні патріотизму, підвищенні грамотності тощо. Первинними осередками товариства стали читальні, бібліотеки, зросла публікація книжок та літератури для селянства. Заснування читалень збігалося із організацією «товариств тверезості».

Через чотири роки після заснування товариство налічувало близько 6 тис. членів, однак збільшення членства уповільнилося, що пов'язували, зокрема, з непопулярністю русофільських ідей в Галичині у 1880-х рр. У 1875 р. з погіршенням фінансового становища було прийняте рішення перенести правління до Львова. 1883 р. кількість членів знизилася до 3000. Незважаючи на скрутне становище і меншу кількість членів по зрівнянню з «Просвітою», товариство мало філії у багатьох містах Галичини і проіснувало до приєднання Західної України до СРСР. У 1939 р. разом з «Просвітою» та іншими галицькими організаціями товариство було ліквідоване.

Певний час товариством керував Адріян Копистянський.

ПриміткиРедагувати

  1. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с. — С. 191. — ISBN 5-7773-0359-5.

ПосиланняРедагувати