Воскрекасенко Сергій Іларіонович

Сергій Іларіонович Воскрекасенко
Народився 20 травня 1905(1905-05-20)
Лазірці Черкаський район Черкаська область
Помер 16 травня 1979(1979-05-16) (73 роки)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність поет, сатирик, гуморист
Мова творів українська
Жанр проза, сатира, гумор

Сергі́й Іларіо́нович Воскрека́сенко (19 жовтня 1906, с. Лазірці, нині Черкаського району Черкаської області — 16 травня 1979, Київ) — український радянський поет, сатирик, гуморист.

Життєпис

ред.

Народився 19 жовтня 1906 року в селі Лазірці (нині Черкаського району Черкаської області) в селянській родині. До 1923 року жив у своєму селі, навчався у сусідньому селі Потапцях.

Того ж року вступив у Київський інститут народної освіти.

Закінчив Київський педагогічний технікум (1928 рік).

1928 року окружком комсомолу мобілізував Сергія Воскрекасенка на роботу в комсомольській пресі. Працював спочатку в газеті «Молодий більшовик», потім у журналі «Молодий більшовик».

Під час Німецько-радянської війни перебував в окупації в Києві[1].

Кореспондент газети «За Радянську Україну», органу ЦК КП(б)У та ВР УРСР [2].

Творча діяльність

ред.

1928 року в газеті «Молодий більшовик» надрукував свій перший вірш. Член СП СРСР з 1936 року. Відтоді Сергій Воскрекасенко весь час співробітничає в газетах і журналах, найбільше в «Перці».

Твори

ред.

Збірки поезій

  • «Штурм» (1931);
  • «Березнева ніч» (1937);
  • «Героїка одеського комсомолу» (1938);
  • «Поезії» (1939);
  • «Сатира» (1946);
  • «Цілком серйозно» (1947);
  • «Взагалі і зокрема» (1948);
  • «Від душі» (1951);
  • «Поезії» (1951);
  • «Кому хвала, кому хула» (1952);
  • «Під прожектором» (1953);
  • «Березова каша» (1955);
  • «Не той герой, у кого шапка набакир» (1956);
  • «З перцем!» (1957);
  • «І всерйоз, і жартома» (1960);
  • «Я вас трошки потурбую» (1960);
  • «Будьмо ще кращими» (1962);
  • «Подивись на себе збоку» (1962);
  • «І так далі» (1963);
  • «На тому і на цьому світі» (1965);
  • «Сатиричні мініатюри» (1965);
  • «Плями на совісті» (1966);
  • «Не криви душею» (1966);
  • «По коню і по голоблях» (1969);
  • «Що буває, те буває» (1969);
  • «Веселинки» (для дітей, 1972);
  • «Для чого ви на світі живете?» (1972);
  • «Рвись увись, але й під ноги дивись» (1973).

Книжка спогадів

  • «Портрети зблизька» (1977).

Сергій Воскрекасенко — перекладав з російської та білоруської мов. Зокрема, у його перекладі двома виданнями вийшла поема О. Твардовського «Василь Тьоркін».

Примітки

ред.
  1. Костюк Г. О. Зустрічі й прощання: Спогади. — К.: Смолоскип, 2008. — Кн. 2. — С. 59.
  2. Заснована при штабі Південно-Західного фронту для населення тимчасово окупованої території України

Джерела

ред.
  • Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник / Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Радянський письменник, 1988. — 719 с.
  • Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник / Упорядник Олег Килимник. — К.: Радянський письменник, 1960. — 579 с.