Відкрити головне меню

Ростисла́в Григо́рович Коломі́єць (нар. 16 травня 1942, Кустанай) — український драматург, режисер, театральний діяч, історик театру та критик, педагог та перекладач.

Коломієць Ростислав Григорович
Народився 16 травня 1942(1942-05-16) (77 років)
Костанай
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність письменник, драматург, режисер, перекладач
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України
Медаль «Ветеран праці»

Звання і відзнакиРедагувати

  • 1976 — кандидат мистецтвознавства,
  • 1982 — лауреат премії Спілки театральних діячів України (у галузі театральної критики),
  • 1995 — премії «Київська пектораль»,
  • 1997 — член-кореспондент Національної академії мистецтв України,
  • 1998 — лауреат премії ім. І. П. Котляревського,
  • 2001 — заслужений діяч мистецтв України,
  • 2005 — професор (Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого). Член Національної спілки театральних діячів України.
  • 1986 — медаль «Ветеран праці»,
  • 2005 — Золота медаль Академії мистецтв України.

ЖиттєписРедагувати

1965 року закінчив навчання на режисерському відділенні Київського державного інституту.

У 1966—1986 роках працює режисером-постановником: Тернопільського музично-драматичного театру, по тому — Київського українського академічного драматичного театру ім. І. Франка. В тому ж часі — з 1976 — працює художнім керівником режисерських курсів Київського національного університету театру, кіно і телебачення.

В цілому здійснив постановку більш чим 30 вистав у театрах України та за її межами, з них:

  • «Волинщик із Стракониць» Й. Тила,
  • «Жарти жартами» О. Підсухи,
  • «Життя прекрасне!» — за мотивами оповідань А. Чехова,
  • «Каса маре» Й. Друце,
  • «Майська ніч» М. Старицького та М. Лисенка,
  • «Суєта» І. Карпенка-Карого.

Написав понад 300 праць по історії театру (англійською, російською, українською мовами), з них монографії:

  • «Момент істини»,
  • «Портрет режисера в інтер'єрі часу»,
  • «Пристрасті за Богданом»,
  • «Прогулянки з Командором»,
  • «Театр Саксаганського і Карпенка-Карого»,
  • «Франківці».

З його перекладів:

  • «Мертві душі» М. Гоголя,
  • «Брати Карамазови» Ф.Достоєвського,
  • «Пер Гюнт» Г. Ібсена,
  • «№ 13» Р. Куні,
  • «Моє життя в мистецтві» Станіславського,
  • «Гамлет» В. Шекспіра.

Поставлені на українських сценах та за кордоном п'єси «Життя прекрасне!» та «Сімейні радощі з ранку до світанку».

В 1994—2002 роках керував одним з управлінь Міністерства культури і мистецтв України.

Від 2002 року — вчений секретар театрального відділення Академії мистецтв України.

Від 2004 року входить до складу Наукової громадської ради при Вищій атестаційній комісії України.

Серед надрукованих робіт:

  • «Театр Саксаганського і Карпенка-Карого», 1984,
  • «Сергій Данченко: портрет режисера в інтер'єрі часу», 2001,
  • «Традиції, канони і новації українського театру. Початок ХІХ-початок ХХ ст.», 2008,
  • «Золотий ключик до країни щастя», 2008

ДжерелаРедагувати