Кривче

село в Україні, в Борщівському районі Тернопільської області.

Кри́вче — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на заході району. Центр сільради. До Кривчого (Раніше — Верхнє Кривче і Нижнє Кривче) приєднано хутори Ходусів і Хоми.

село Кривче
Kryvche CoA.png Kryvche flag.png
Герб Кривча Прапор Кривча
Castle in Kryvche.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Борщівська міська громада
Код КОАТУУ 6120883901
Основні дані
Населення 1917 осіб (2003)
Територія 7.183 км²
Густота населення 259.64 осіб/км²
Поштовий індекс 48741
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°41′58″ пн. ш. 26°06′14″ сх. д. / 48.69944° пн. ш. 26.10389° сх. д. / 48.69944; 26.10389Координати: 48°41′58″ пн. ш. 26°06′14″ сх. д. / 48.69944° пн. ш. 26.10389° сх. д. / 48.69944; 26.10389
Середня висота
над рівнем моря
225 м
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Гермаківка
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 48741, с. Кривче
Сільський голова Базюк Володимир Степанович[1]
Карта
Кривче. Карта розташування: Україна
Кривче
Кривче
Кривче. Карта розташування: Тернопільська область
Кривче
Кривче

CMNS: Кривче у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Село розташоване на відстані 373 км від Києва, 101 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від районного центру міста Борщів.

ІсторіяРедагувати

 
Залишки фортеці, 2007
 
Сільська криниця

Поблизу Кривча виявлено археологічні пам'ятки культури фракійського гальштату. Також виявлено поселення трипільської культури етапу С, розміщене на північно-східному схилі великого мису в урочищі Вал, поблизу колишнього села Нижнє Кривче, на другій надзаплавній терасі правого берега річки Циганки. Розвідками стверджено багатошаровий характер поселення, виявлено розорані глинобитні майданчики і зібрано уламки кераміки та крем'яні вироби. Розвідки проводилися під керівництвом Свешнікова І. К. (1967 р.) та Ю. М. Малєєва (1973 р.). Матеріал і документація зберігаються в ІСН АН УРСР. розвідки 1973 р. — у Київському державному університеті[2].

Відоме від середини XVI ст. Зокрема, 1563 року власником села був польський шляхтич, кам'янецький гродський суддя Вавжинець Мілєський.[3]

1639 року збудовано замок. Від 1650 року згадують як містечко під назвою «Оплакана». Замок не раз зазнавав нападів турецько-татарських орд, зокрема 1672 його зруйнували загони турецького султана Магомета IV. Згодом фортеця належала Кричинському; її залишки збереглися.

До 1939 року діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[4].

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[5].

СимволікаРедагувати

ГербРедагувати

 
Герб польського періоду

Щит перетятий, у верхньому синьому полі срібна замкова вежа, обабіч неї — по золотій підкові, повернутій вухами вгору, у нижньому чорному полі три срібні кристали, над ними — 4 срібні перекинуті вістря.

Верхня частина щита уособлює Верхнє Кривче, а нижня — Нижнє. Вежа замку є історичним символом з печатки громади ХІХ ст., підкови означають щастя і добробут, 4 геральдичні вістря та 3 кристали вказують на печеру "Кришталеву".

Затверджений в 2007 р. Автор проекту — А. Гречило.

НаселенняРедагувати

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,62
російська 0,38

Пам'яткиРедагувати

 
Пам'ятник Тарасові Шевченку

Є церкви Вознесіння Христового (1760, дерев'яна, реставрована 1927) і Покрови Пресвятої Богородиці (1856; кам'яна), капличка (1991).

Споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку (1964), встановлено пам'ятник воїнові-афганцю Є. Богачу, хрест на честь скасування панщини (1880), пам'ятний знак полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985), насипано символічну могилу полеглим воякам УПА (1992).

Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Кривченська травертинова скеля.

ПечериРедагувати

Є печери: Глинка-1 та Глинка-2, Кришталева, На Хомах, Печера Двох озер, Середня, Славка, Тимкова скала та інші, менші печери. Серед них - Замкова (35 м.), що знаходиться нижче руїн замку Контських.

Соціальна сфераРедагувати

 
Будівля школи у с. Кривче

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

У жовтні 2016 року в селі завершено проведення газогону в село, який розпочали будувати ще у 2005 році, а потім заморозили на 8 років.[7]

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

  • Ільницький Роман (1915—2000) — педагог, магістр бібліотечної справи, редактор, публіцист, історик, громадсько-політичний діяч, заступник міністра народного господарства в УДП, голова Політради ОУНЗ.
  • релігійний і громадський діяч П. Криворучка
  • громадсько-політичний діяч М. Мандзюк

ПриміткиРедагувати

  1. Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
  2. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яної доби. — К., Наукова думка, 1981. — стор. 233
  3. Witalij Michałowski. Nużny człowiek. Szkic do dziejów starostwa Kamienieckiego w drugiej połowie XVI wieku Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine..— Kraków, 2008.— S. 531. (пол.)
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  7.   Мешканці села Кривче Борщівського району відтепер мають можливість підвести газ до своїх осель на сайті YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 жовтня.

Джерела та літератураРедагувати

  • Б. Мельничук, Л. Навудило. Кривче // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 237—238. — ISBN 966-528-199-2.
  • Шот Микола. Село, де з'явилася Богородиця  // Урядовий кур'єр. — 2008. — 29 листопада;
  • Галагодза Наталія, Недря Тетяна. Кривче: Замок. Печера Кришталева. — Кам'янець-Подільський: Рута, 2010. — 24 с. — (Серія «Тур вихідного дня»).
  • Шот Микола. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 140–143.

ПосиланняРедагувати