Ельгорт Бума Борисович
| Бума Борисович Ельгорт | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 10 лютого 1923 Вишевичі, Радомисльський повіт, Київська губернія, Українська СРР, СРСР | |||
| Помер | 21 вересня 1989 (66 років) Тернопіль, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Тернопіль | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | історик | |||
| Alma mater | Чернівецький державний університет | |||
| Заклад | ТКМ | |||
| Посада | директор | |||
| Відомий завдяки: | краєзнавець, музейний працівник | |||
| Нагороди |
| |||
Ельгорт Бума Борисович (10 лютого 1923, с. Вишевичі, нині Радомишльського району Житомирської області — 21 вересня 1989, м. Тернопіль) — український історик, музейник, краєзнавець. Нагороди СРСР.
Життєпис
ред.У 1940—1941 роках навчався в Білгород-Дністровському учительському інституті. Учасник німецької-радянській війни.
Закінчив історичний факультет Чернівецького університету (1951). Працював директором Кременецького краєзнавчого музею (1951—1959) і Тернопільського обласного краєзнавчого музею (1959—1975), викладачем Кременецького, згодом — Тернопільського педагогічного інституту (нині ТНПУ).
З ініціативи Ельгорта створено ряд краєзнавчих музеїв у містах і селах Тернопільської області. Член редколегії видання «Історія міст і сіл УРСР. Тернопільська область» (1973).
Доробок
ред.Автор статей на історичну тематику в енциклопедіях, наукових збірниках і періодиці; краєзнавчих нарисів «Кременець» (1969, 1977), «Заліщики» (1967), «Тернопіль» (1979; співавтор), буклета про печеру Кришталеву в селі Кривче Борщівського району Тернопільської області (1964; співавтор).
Нагороди
ред.Під час німецької-радянській війни нагороджений двома медалями «За відвагу» і медаллю «За оборону Ленінграда».
Джерела
ред.- Ґерета І. Ельгорт Бума Борисович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 557. — ISBN 966-528-197-6.