Відкрити головне меню

Охрамі́євичі — село в Україні, в Корюківському районі Чернігівської області. Населення становить 848 осіб.[2] Орган місцевого самоврядування — Охрамієвицька сільська рада, якій підпорядковані села Лупасове, Романівська Буда.[3]

село Охрамієвичі
Волосний будинок в Охрамієвичах
Волосний будинок в Охрамієвичах
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Корюківський район
Рада/громада Охрамієвицька сільська рада
Код КОАТУУ 7422486001
Основні дані
Засноване 1525[1]
Населення 848
Площа 3,894 км²
Густота населення 217,77 осіб/км²
Поштовий індекс 15313
Телефонний код +380 4657
Географічні дані
Географічні координати 51°54′40″ пн. ш. 32°16′53″ сх. д. / 51.91111° пн. ш. 32.28139° сх. д. / 51.91111; 32.28139Координати: 51°54′40″ пн. ш. 32°16′53″ сх. д. / 51.91111° пн. ш. 32.28139° сх. д. / 51.91111; 32.28139
Середня висота
над рівнем моря
156 м
Водойми р. Турчанка
Місцева влада
Адреса ради 15313 , Чернігівська обл., Корюківський р-н, с. Охрамієвичі, вул.Перемоги, 25а, тел. 2-75-24
Карта
Охрамієвичі. Карта розташування: Україна
Охрамієвичі
Охрамієвичі
Охрамієвичі. Карта розташування: Чернігівська область
Охрамієвичі
Охрамієвичі
Мапа

Охрамієвичі у Вікісховищі?

Географічне положенняРедагувати

Село розташоване на річці Турчанці за 21 км від районного центру і залізничної станції Корюківка.[4] Висота над рівнем моря — 156 м.[5]

ДемографіяРедагувати

За даними сайту Верховної Ради України в Охрамієвичах станом на початок 2012 року мешкає 848 жителів.[2]

Динаміка населення
1866 1897 1988 2012
1422 3045 1062 848

ІсторіяРедагувати

Засноване у першій половині XVI ст.[3]

За переказами старожилів, село було засноване у 1526 році під назвою Охрімовичі, бо першим поселенцем був Охрім. В період Гетьманщині в селі працював шпиталь, школа і шинок. Наприкінці XVIII століття школу закрито і населення закріпачено рішенням російської імператриці Катерини. На початку XIX століття більшість мешканців села були кріпаками намісника Урусова, що переселилися з інших місць, вони вирубали ліси і стали постійно жити на правому березі місцевої річки Переділка. Згодом село розрослося зі сходу на захід на відстань до 3 км, а сім поперечних вулиць довжиною 1,5 км ідуть в напрямку з півночі на південь.

У 1905 році, після робочої зміни на корюківській цукроварні, декілька парубків розібрали огорожу базарної площі, яку пан Петрик обніс частоколом, щоб мати змогу збирати податки з людей, які приходили ярмаркувати. 16 травня 1905 року за скаргою Петрика волосному начальству усіх парубків, що брали участь в розборі огорожі, було заарештовано, після чого стався стихійний виступ селян, внаслідок чого арештовані були звільнені.

У період Визвольних змагань у селі кілька разів змінювалась влада. Остаточно радянський режим ствердився на початку 1920-х років.


У 1927 році в селі було відкрито професійну технічну школу, на базі якої був заснований індустріальний технікум, який у 1931 році був переведений до Чернігова.

У перші місяці Голодомору голова сільради Литвин замість того, аби вимагати виконувати плани хлібозаготівель, говорив селянам, аби ті виконували хлібозаготівлю у міру можливості. У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 10 жителів села, що загинули від голоду. 9 травня 1933  року село було занесене до «чорної дошки».[6]

Під час Другої світової війни німці спалили в селі 60 хат і розстріляли 16 жителів,[3] на фронті та у партизанському русі брали участь 370 мешканців села, 184 з яких загинули.[7]

20 листопада 2008 року в селі відбулося відкриття встановленого пам'ятного знака (хреста) жертвам Голодомору. Хрест було встановлено на місцевому кладовищі.

ПерсоналіїРедагувати

  • Барвінок Володимир Іванович, 1879 року народження, — український історик, магістр богослов'я, історик християнської церкви, бібліограф, письменник, діяч УНР, візантолог, викладач українознавства і історії, почесний громадянин Чернігівщини, співробітник ВУАН, працівник УНІК, видатний архівіст.
  • Яковець Василь Павлович, 1953 року народження — доктор фізико-математичних наук, ректор НДПУ ім. М. Гоголя.
  • Бадуненко Сергій Іванович (1988—2015) — боєць 41-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади, учасник російсько-української війни.

Див. такожРедагувати

ГалереяРедагувати

     
Річка Переділка
Пам'ятний знак
жертвам Голодомору 1932-33 рр.
Пам'ятник радянським воїнам
п'яти національностей

ПриміткиРедагувати

  1. ВРУ
  2. а б Охрамієвичі на веб-сайті Верховної Ради України
  3. а б в Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С. 590—591
  4. Визначення відстані між містами України, Європи, Азії
  5. Прогноз погоди в селі Охрамієвичі
  6. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — С.318, 766
  7. Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — С. 396. — 15 000 прим.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати