Грох Микола Никифорович
Мико́ла Ники́форович Гро́х (16 травня 1936, Ленінград — 25 жовтня 2021, Київ) — український графік; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений художник УРСР з 1982 року, народний художник України з 2013 року[2].
| Грох Микола Никифорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
16 травня 1936 Ленінград, РСФРР, СРСР | |||
| Смерть | 25 жовтня 2021 (85 років) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Жанр | натюрморт, пейзаж і портрет | |||
| Навчання | Київський державний художній інститут (1965) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Колос Сергій Григорович, Головко Дмитро Федорович, Власенко Параска Іванівна, Нечипоренко Сергій Григорович, Касіян Василь Ілліч і Лящук Тимофій Андрійович | |||
| Працівник | Дніпро і видавництво «Мистецтво» | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Партія | КПРС[1] | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Народився 16 травня 1936 у місті Ленінграді (нині Санкт-Петербург, Росія). З 1939 по 1952 рік разом із батьками проживав на хуторі Петрівську Димерського району, Київської області Української РСР. Протягом 1945—1952 років навчався у Петрівській початковій та Мануїльській семирічній школах; 1952—1957 роках — на відділенні художнього текстилю у Київському училищі прикладного мистецтва[3], де його викладачами були Сергій Колос, Ангеліна Вовк, Дмитро Головко, Поляна Глущенко, Параска Власенко, Сергій Нечипоренко[4].
Протягом 1957—1960 років проходив військову службу у Радянській армії. У 1960—1965 роках навчався на вечірньому відділенні графічного факультету Київського державного художнього інституту[3], був учнем Василя Касіяна, Тимофія Лящука; одночасно у 1960—1964 роках працював художником-оформлювачем Київського відділення художнього фонду УРСР[3]. Член КПРС з 1962 року.
З 1964 по 1967 рік працював у видавництві «Дніпро», був завідувачем редакції видавництва «Мистецтво»; з 1967 по 1988 рік — на творчій роботі. У 1993 році став організатором і директором художньої студії при Центральному будинку художника у Києві[3].
Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 22, квартира № 75[5] та у будинку на вулиці Березняківській, № 10, квартира № 99[6]. Помер у Києві 25 жовтня 2021 року.
Творчість ред.
Працював у галузях книжкової і станкової графіки. Серед робіт:
- станкова графіка
- «Портрет дружини» (1967, папір, акварель)[7];
- «Старий Дубровник» (1967, гуаш);
- «Батьки» (1969, ліногравюра);
- «Пам'ять» (1970, офорт);
- «Осінь»;
- серії офортів на теми українських народних пісень (1973);
- серія пастелей «По Україні» (1975—1995);
- триптих «Сказання про давній Київ» (1982);
- серія ліногравюр «По Кампучії» (1984—1987);
- «Кампучія. Дівчата на велосипедах» (1986, папір, колорова туш)[7];
- «Літо на Кубані» (1986, папір, олійна пастель)[7];
- серії натюрмортів та пейзажів (1995—2001)[6].
- ілюстрації до
- збірки поезій П'єра-Жана Беранже (1968);
- книги «Лірика» Гарсіа Лорки (1969);
- книги «Антологія болгарської поезії» (1977);
- книги «Нариси з історії костюмів» Костянтина Стамерова (томи 1–2, 1989—1995);
- творів
- Азіза Несина (1970);
- Дмитра Білоуса (1971);
- Євгенії Ярошинської (1972);
- Павла Тичини (1974);
З кінця 1990-х років переважно працював у техніці акварелі.
Брав участь у виставках з 1965 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1968, 1985, 2000 роках.
Примітки ред.
- ↑ Словник художників України / за ред. М. П. Бажан — Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — 272 с.
- ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2013 року № 551/2013 «Про відзначення державними нагородами України діячів образотворчого мистецтва»
- ↑ а б в г Художники Украины, 2005, с. 15, № 6.
- ↑ Художники Украины, 2005, с. 4, № 6.
- ↑ Грох Микола Никифорович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 555.
- ↑ а б Грох Микола Никифорович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 148.
- ↑ а б в На межі ІІ-ІІІ тисячоліть: Художники Києва. Із древа життя українського образотворчого мистецтва. Живопис. Графіка. Скульптура : біографічний збірник / В. Л. Андрієвська. — Київ : Криниця, 2009. — ISBN 978-966-7575-41-0.
Література ред.
- Грох Микола Никифорович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 68.
- Грох Микола Никифорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- Грох Микола Никифорович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 191. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Грох Микола Никифорович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 181—182. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Николай Грох // Художники Украины. — 2005. — № 6 (7 липня).(рос.);
- О. К. Федорук. Грох Микола Никифорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.