Сушкін Петро Петрович

Петро Петрович Сушкін (рос. Сушкин Петр Петрович) (27 січня (8 лютого) 1868(18680208) р., м. Тула — †17 вересня 1928 р., м. Кисловодськ) — видатний російський зоолог, зоогеограф і палеонтолог, академік.

Петро Петрович Сушкін
Сушкин Петр Петрович
Народився 27 січня (8 лютого) 1868(1868-02-08)
м. Тула
Помер 17 вересня 1928(1928-09-17) (60 років)
м. Кисловодськ
Поховання Смоленський лютеранський цвинтарd
Країна  Російська імперія
 РСФРР
 СРСР
Діяльність орнітолог, зоолог, викладач університету, палеонтолог, zoological collector
Alma mater Московський університет
Галузь орнітологія
Заклад Харківський національний університет імені Василя Каразіна[1]
МДУ
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського[1]
Московські вищі жіночі курси
Зоологічний музей Зоологічного інституту РАН[1]
Peter I Geological museumd
Вчене звання академік
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Мензбір М.О.
Відомі учні Boris Stegmannd
Виноградов Борис Степанович
Портенко Леонід Олександрович
Yuri Alexandrovich Orlovd
Єфремов Іван Антонович
Владиков Вадим Дмитрович
Аспіранти, докторанти Виноградов Борис Степанович
Медведєв Сергій Іванович
Boris Stegmannd
Членство Російська академія наук
Академія наук СРСР
Відомий завдяки: орнітологічними дослідженнями

CMNS: Сушкін Петро Петрович у Вікісховищі

Біографія та наукова діяльність ред.

П. П. Сушкін народився 27 лютого 1868 р. у м. Тула (Росія). У 1885 р. закінчив Тульську класичну гімназію та був зарахований на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету. Ще у студентські роки він розпочав дослідницьку діяльність під керівництвом відомого орнітолога М. О. Мензбіра. У 1889 р. після завершення університету П. П. Сушкіна залишили на кафедрі для підготовки до професорського звання. У цей період ним були здійснені ряд експедицій з метою вивчення орнітофауни — у Тульську (1892) та Уфімську (1897), Смоленську (1897) губернії, на південь Уралу (1893), у степи Киргизії (1894 і 1898 рр.), у Мінусінський край, Західні Саяни та Урянхайську землю (1902).

У 1897 р. П. П. Сушкін захистив магістерську дисертацію. Згодом був у тривалому науковому відрядженні в музеях Західної Європи, де збирав остеологічний матеріал для докторської дисертації.

У 1909 р. П. П. Сушкін був обраний професором Харківського університету. За роки роботи у Харкові (19091919) він не припиняв польових досліджень, пов'язаних з фауністичними дослідженнями Азії. Саме у цей період були здійснені дві великі експедиції на Алтай, який у той час був мало вивченим у фауністичному та географічному плані. Результатом цих експедицій стала двотомна монографія «Птицы Северного Алтая и прилегающих частей Северо-Западной Монголии», яка вийшла друком вже у 1938 р., після смерті автора.

У 1914 р. П. П. Сушкін захищає докторську дисертацію «К морфологи скелета птиц: 1. Сравнительная остеология дневных хищных птиц (Accipitres) и вопросы классификации. 2. Сокола и их ближайшие родственники».

У 19111912 рр. П. П. Сушкіна обирають товаришем (заступником) голови Харківського товариства любителів природи. З науковою метою він неодноразово відвідує Крим (1897, 19031908, 19101911 рр.). Деякий час П. П. Сушкін викладав у Таврійському університеті (Сімферополь, 19191920 рр.) та працював у Сімферопольському природознавчому музеї (19201921 рр.).

У 1921 р. П. П. Сушкін переїхав до Ленінграду, де був завідувачем відділом Зоологічного музею Академії наук СРСР, в Геологічному музеї Академії наук.

У 1923 р. був обраний академіком Академії наук СРСР.

Помер П. П. Сушкін 17 вересня 1928 р. від запалення легенів у Кисловодську, похований у Санкт-Петербурзі на Смоленському цвинтарі.

Наукові інтереси та публікації ред.

П. П. Сушкін був видатним орнітологом, анатомом, палеонтологом, біогеографом, лепідоптерологом, талановитим педагогом.

Він є автором 103 наукових робіт. Вони містять цінний матеріал щодо систематики, екології та географічному поширенню птахів, а також з різних питань біогеографії.

Монографії:

  • Сушкин П. П. Птицы Северного Алтая и прилегающих частей Северо-Западной Монголии. — М.—Л., 1938. — Т. 1—2. 316 с. и 434 с.
  • Сушкин П. П. Птицы Средней Киргизской степи // Мат. к позн. фауны и флоры Росс. Имп. — 1907. — Т. VIII. — 803 с.
  • Сушкин П. П. Птицы Уфимской губернии. — М., 1897. — 331 с.

Див. також ред.

Посилання ред.

  • Петр Петрович Сушкин // Орнитологи Украины. Библиографический справочник / Авторы-составители: Т. А. Атемасова, И. А. Кривицкий. — Харьков, 1999. — Вып. 1. — С. 62—63.

Література ред.

  1. а б в https://isaran.ru/?q=ru/person&guid=A9A8CB49-0878-181D-D2FC-EFBAF11AFCB5