Зоологічний музей Зоологічного інституту РАН

Зоологічний музей Зоологічного інституту Російської Академії наук (рос. Зоологический музей Зоологического института РАН) — найстаріший зоологічний музей на території Росії, структурний підрозділ Зоологічного інституту Російської академії наук.

Зоологічний музей Зоологічного інституту Російської академії наук
59°56′33″ пн. ш. 30°18′20″ сх. д. / 59.94260000002777389° пн. ш. 30.30560000002777699° сх. д. / 59.94260000002777389; 30.30560000002777699
Типмузей і науково-дослідний інститут
Частина відЗоологічний інститут РАН[1]
Країна Росія
РозташуванняСанкт-Петербург, Університетська наберіжна, 1
АдресаСанкт-Петербург
Засновано1832 року
Відкрито1832
Фондбл. 30 тис. одиниць
ДиректорБрандт Федір Федорович[2] і Alexei Byalynitsky-Birulyad[3]
КураторЗоологічний інститут РАН
Сайтzin.ru/museum/
Зоологічний музей Зоологічного інституту РАН. Карта розташування: Росія
Зоологічний музей Зоологічного інституту РАН
Зоологічний музей Зоологічного інституту РАН (Росія)
Мапа

CMNS: Зоологічний музей Зоологічного інституту РАН у Вікісховищі

Історія

ред.

Створення Зоологічного музею докорінно пов'язана з історією першого вітчизняного музею Кунсткамери (1714 рік), коли з Москви було перевезено природничо-історичні колекції Петра І до Зеленої вітальні Літнього палацу. Згодом Музею було виділено будинок колишнього барона О.В. Кікіна - "Кікіни палати". 1719 року відкрили для загального відвідування.

У березня 1724 року за наказом Петра I було розпочато створення альбомів із рисунками рідкісних експонатів. Того ж року, зоологічні виставкові зали були передані під опіку щойно створеної Академії наук.

26 листопада (за старим календарем) 1728 року Музею було виділено спеціальний будинок на Василівському острові. Зоологічні колекції Кунсткамери 1767 року відокремили у спеціальний підрозділ, який очолив відомий вчений-енциклопедист XVIII століття - Петер-Симон Паллас. Величезний внесок для наповнення колекцій зробили академічні експедиції Івана Івановича Лепехина, Йоганна Петера Фалька, Йоганна Готліба Георгі, Самуїла Готліба Гмеліна та Йоганна Гюльденштедта.

1803 року зоологічну колекцію було передано до складу Музею ботаніки, зоології і мінералогії Академії наук.

Після реформування Академії наук на початку 1830 року, колекції Кунсткамери поділили на незалежні профільні музеї.

1893 року для зберігання зоологічної колекції побудовано окремий будинок на Університетській набережній (Стрілка Васильєвського острова). 1896 року зоологічна колекція і співробітники відділу змогли остаточно переїхати до нового будинку і тільки в лютому 1901 року в присутності російського імператора Миколи II, зоологічний відділ Музею був відчинений для відвідувачів.  

У травні 1922 року, аналізуючи стан установ Академії наук віце-президент, академік Володимир Стєклов повідомив: «В Зоологическом музее (второй за Британским музеем, а по не обработанному ещё материалу его превосходящий) коллекции портятся, работа учёная и по разработке материала становится невозможной…»[4].

 
Меморіальна дошка на будинку Музею

Після реформування Академії наук у липні 1932 року було створено Зоологічний музей Зоологічного інституту АН СРСР[5].

Під час Німецько-радянської війни колектив Зоологічного інституту зазнав величезних втрат, про що свідчить меморіальна дошка при вході. Серед загиблих у роки блокади Ленінграда: А.І. Аргіропуло, Н.Н. Афанасьева, М.А. Баженов, А.М. Герасимов, Д.А. Оглоблін, А.Н. Рейхардт, А.П. Семенов Тян-Шанський, А.С. Скориков, С.С. Смирнов та інші.

У період з 1947 до1954 рр. відбувались зміни у систематичній експозиції. Ідентичність усіх виставкових експонатів було перевірено, складено тексти експлікації та підготовлено нові етикетажі у період з 1954 до1964 рр.

Музей очолювали
ред.

Ф.Ф. Брандт (1831–1879),

А.А. Штраух (1879–1893),

Ф.Д. Плеске (1893–1896),

В.В. Заленський (1897–1906),

Н.В. Насонов (1906–1921),

А.А. Бяліницький-Біруля (в.о. директора з 1923, директор – з 1927 року).

У період з 1917 до 1930 рр. Музей очолювала Рада Академії.

Сучасна експозиція

ред.
 
Киргиляхський мамонт

Музейна експозиція займає більшу частину другого поверху будівлі Зоологічного інституту, а також хори першого залу. Загальна кількість представлених експонатів налічує більше 30 тисяч, а загальна площа експозицій складає 6 тис. м².  

Перша зала

Комахи (понад 10000 експонатів), ластоногі, китоподібні (найбільший у світі — синій кит, довжиною 27 метрів), а також перші експонати з Кунсткамери 1716 року придбані імператором Петром I.

Друга зала

Хребетні тварини: риби, земноводні, плазуни і птахи; також представлено біля 3000 видів безхребетних (губки, корали, ракоподібні, молюски; розміщено організми-обростувачі, а також небезпечні для людини і тварин паразитичні організми).

Третя зала

Присвячена ссавцям: ліва частина залу містить систематичну колекцію, центр зали і права частина залу містить 89 біологічних діарам від ландшафтних, така як «Уссурійськая тайга», до невеликих настінних. Представлено унікальні експонати вже вимерлих тварин: тасманійський вовк (опудало та скелет) і Стеллерова корова (збережено скелет). Особливу цінність представляє колекція мамонтів: «Березовський мамонт», мамонтеня (самець «Діма» і самочка «Маша»), «Мамонт Адамса» (найстаріший і найбільший скелет мамонта). На початку зали розташована діорама «Лежбище морських котиків», завершується зала трьома діорамами: «Група левів на полюванні», «Жирафи у савані» і «Високогір'я Тянь-Шань».

Знамениті експонати

ред.

Світлини

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. http://www.zin.ru/museum/
  2. Баккал С. Н. Доктор Клот-Бей (1793–1868) и его вклад в коллекции Зоологического музея Императорской Академии наук в Санкт-Петербурге, Doctor Clot-Bey (1793–1868) and His Contribution to the Collections of the Zoological Museum, Imperial Academy of Sciences in St. Petersburg // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 4. — С. 7–26. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  3. Рихтер Я. А., Глебов М. П., Рихтер Т. Я. Дорога в будущее: К истории кружка «Маленьких ботаников», The Road to the Future: the History of “The Little Botanists” Society // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 8–38. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24411/2076-8176-2018-11975
  4. Ъ-Власть — «Коммунисты-академики не должны очутиться в положении неработоспособных». Журнал «Коммерсантъ Власть», № 8 (812), 02.03.2009.[недоступне посилання з червня 2019]
  5. Зоологический музей АН СССР // Санкт-Петербург. Петроград. Ленинград. Энциклопедический справочник. 1992: / Ред. коллегия: Белова Л. Н., Булдакова Г. Н., Дегтярев А. Я. и др.. — М.: Большая Российская энциклолпедия, 1992. — С. 227. — 687 с. — 80 000 экз. — ISBN 5-85270-037-1.

Література

ред.
  • Зоологический институт. 150 лет. / Ред. Скарлато О. А. — Л: Наука, 1982. 243 с.
  • Наумов Д. В. Зоологический музей АН СССР, Л.: Наука, 1980. 112 с.
  • Брандт Ф. Ф. Зоологический и Зоотомический музей // Зап. Имп. АН. Т. 7. Кн. 1. 1865. С. 1-35.
  • Высочайше утвержденное Положение о Зоологическом музее ИАН. // ПСЗРИ.Т. 15. 1895. СПб, 1899. С. 133-135.
  • Слепкова Н. В. Развитие Зоологического музея Академии наук как центра исследований по систематике. (Слепкова, Надежда Валентиновна. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук). 2006. Санкт-Петербург.
  • Slepkova Nadezhda V. То the history of the Zoological Museum. The history of the site. Exhibition at the beginning of the 20th century // Trudy Zool. Inst. Ross. Akad. Nauk. V. 286. 2000. P. 147-154.