Йоганн Петер Фальк
Йоганн (Юхан) Петер Фальк (швед. Johan Peter Falck, 20 січня 1732-12 квітня 1774) — шведський мандрівник та натураліст (в першу чергу ботанік), дослідник природи Росії, один з «апостолів Ліннея».
| Йоганн Петер Фальк | |
|---|---|
| швед. Johan Peter Falck | |
| Народився | 26 листопада 1732[1] Броддеторпd, комуна Фальчепінг, Скараборг (лен), Швеція[1] |
| Помер | 31 березня 1774[1] (41 рік) Казань, Казанський повітd, Казанська губернія, Росія[1] |
| Країна |  Швеція |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, ботанік, професор |
| Alma mater | Університет Уппсала |
| Галузь | ботаніка |
| Заклад | Петербурзька академія наук |
| Вчителі | Карл Лінней |
| Членство | Петербурзька академія наук |
 Йоганн Петер Фальк у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився у Швеції (швед. Kockstorp, Västergötland) у 1732[3] (у деяких джерелах вказані інші роки народження Фалька - 1725, 1727 та 1733 роки[4]).
У 1751 поступив в Уппсальський університет, де вивчав ботаніку під керівництвом Карла Ліннея. За дорученням Ліннея Фальк став наставником його синові - Карлу Ліннею молодшому. Закінчив курс в Уппсальському університеті зі ступенем доктора медицини.
У 1760 Лінней планував відправити Фалька у нідерландську експедицію разом із іншим своїм учнем, Пером Форссколем, однак кандидатура Фалька нідерландцями не була затверджена.
Завдяки рекомендації Ліннея він був прийнятий у Російську Імператорську Академію наук і мистецтв та призначений на посаду управителя (директора) Аптекарського городу (1765).
Фальк — один з «апостолів Ліннея», як називають учнів великого шведського натураліста Карла Ліннея (1707-1778), які брали участь в експедиціях у різних частинах світу, діючи за планами і виконуючи завдання свого вчителя, надсилали йому насіння рослин, а також гербарні та зоологічні зразки. У 1768 році він брав участь в Академічній експедиції (1768-1774), спорядженій академією у Східну Росію, під керівництвом Георгі. Протягом шести років Фальк зібрав багато матеріалів, що стосуються, головним чином, флори приуральских степів та побуту киргизів[5].
Під час подорожей по Росії Фальк пристрастився до опіуму.
Навесні 1774 під час перебування у Казані під час нападу депресії він застрелився[3].
Цінні наукові матеріали, що залишилися після Фалька, були зібрані Й. Георгі та Лаксманом і видані при Академії наук німецькою мовою, з малюнками та картами (1785—1786).
Наукові праці
ред.- Beyträge zur topographischen Kenntniss des Russischen Reichs. St. Petersburg: gedruckt bey der Kayserl. Akademie der Wissenschaften, 1785—1786. Томи 1—3.
Рослини, названі на честь Фалька
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Johan Peter Falck — 1917.
- ↑ IPNI, Falk
- ↑ а б Jiří Mlíkovský. Nomenclatural and taxonomic status of birds described by Johan Peter Falck in 1786 [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Journal of the National Museum, Natural History Series. — Vol. 175 (1-2): 17-25, 2006. (англ.)
- ↑ Фирсов, 2008.
- ↑ Академічні експедиції [Архівовано 5 липня 2008 у Wayback Machine.].
Посилання
ред.- Коротка біографія [Архівовано 26 грудня 2004 у Wayback Machine.](англ.)
- Dissertation von Johan Peter Falck (4 MB; PDF-Datei)(англ.)
- Биография [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Biologija(рос.)
Джерела
ред.- Полное собрание учёных путешествий по России проф. Крашенинникова, Лепёхина и Фалька. — СПб., 1818—1825.
- Фирсов Г. А. Приезд Ивана Фалька в Тюмень // Aus Sibirien — 2008: Научно-информационный сборник. — 2008.
- О. Л. Носкова. Иоганн Петер Фальк - последователь Карла Линнея в России // Известия Самарского научного центра РАН : журнал. — Самара, 2007. — Т. 9, вип. 4. — С. 1103-1106.
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |