Відкрити головне меню

Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 липня

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед


Назва:Київ

Shevchenko University.jpg

-Знайдено: + | Мінськ || Білорусь Білорусь || 5 липня 1997


Зобр:30шт.


Назва:Бандера Степан Андрійович

OUN-B-01.svg

-Знайдено: + Степан Бандера і Ярослав Стецько були авторами Акту проголошення Української Держави 30 червня 1941 року. 5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року в центральну Берлінську тюрму. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен в бункері «Целленбау».[1][2] У вересні 1944 року його звільнили і запропонували участь в керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії[3][4], однак Бандера відхилив пропозицію і на співпрацю не погодився.[5][6]
-Знайдено: + 5 липня 1941 у Кракові Степан Бандера був заарештований. За ним до Берліна поїхала дружина Ярослава з тримісячною донькою Наталкою, щоб перебувати близько до чоловіка. Бандеру утримували спочатку у в'язниці, потім — у концтаборі Заксенгаузен, де він перебував до 1944 року. Братів Олександра (доктора політекономії) та Василя (випускника факультету філософії Львівського університету) у 1942 році вбили польські наглядачі-капо у концтаборі Аушвіц[7]Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>.


Зобр:23шт.


Назва:Олійник Борис Ілліч

-Знайдено: + | початок_терміну = 5 липня 2010
-Знайдено: + 5 липня 2010 року Указом Президента України В. Ф. Януковича Бориса Ілліча Олійника призначено головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.[8]


Назва:Довженко Олександр Петрович

Dovzhenko R.jpg

-Знайдено: + З 5 липня 2004 року Національний банк України ввів у обіг ювілейну монету у 2 гривні, присвячену 110-річчю від дня народження Довженка. Один з банків у м. Києві планує відкрити пам'ятник Довженку до наступного ювілею.


Зобр:9шт.


Назва:Голота Володимир Васильович

-Знайдено: + Володи́мир Васи́льович Голо́та (* 5 липня 1939, село Лажева Старокостянтинівського району Хмельницької області — † 18 лютого 1996, Одеса) — український режисер і театрознавець. Кандидат мистецтвознавства (1988).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Володимир Голота народився 5 липня 1939 року в селі Лажева Старокостянтинівського району в сім'ї вчителів. Пішов до першого класу семирічної школи в рідному селі. Оскільки батьків перевели на роботу до Старокостянтинова, далі навчався там у середній школі № 6.


Назва:Греків Олександр Петрович

Flag of the Ukrainian State.svg

-Знайдено: + Після проголошення Української Держави (квітень, 1918 р.) Олександр Греків перейшов в опозицію до режиму Скоропадського, очолив Український військовий союз «Батьківщина». Наприкінці 1918 — на початку 1919 р. — міністр військових справ УНР, перший Наказний отаман Армії УНР. 9 червня 1919 року призначений командувачем Українською галицькою армією. На цій посаді пробув до 5 липня 1919 року, коли через конфлікт з керівництвом вийшов у відставку та виїхав з сім'єю до Чернівців, які в той час належали Румунії.


Зобр:2шт.


Назва:Криницька Лідія Антонівна

-Знайдено: + Криницька Лідія Антонівна (5 липня 18981966) — українська актриса, народна артистка УРСР.


Назва:Конституція України

Constitution of Ukrainian Soviet Socialist Republic.jpg

-Знайдено: + Перший проект Конституції, розроблений робочою групою Л. П. Юзькова, зазнав редакційних змін від 29 січня 1992 р. і привернув серйозну увагу як вітчизняних, так і зарубіжних спеціалістів. Його обговорення проводилися 3-5 березня 1992 р. на міжнародному семінарі у Празі, 3-5 липня у Києві на симпозіумі «Конституція незалежної України», а також на численних «круглих столах». Цей проект після відповідних доповнень та численних експертиз 5 червня 1992 р. був ухвалений Конституційною комісією і винесений на розгляд Верховної Ради України. 1 липня 1992 р. Верховна Рада України ухвалила постанову про винесення розробленого Конституційною комісією проекту Конституції України до 1 листопада 1992 р. на всенародне обговорення[9].


Зобр:2шт.


Назва:Стецько Ярослав Семенович

OUN-B-01.svg

-Знайдено: + | кінець_терміну3 = †5 липня 1986
-Знайдено: + Яросла́в Семе́нович Стецько́ (* 19 січня 1912, Тернопіль — † 5 липня 1986, Мюнхен) — активний діяч ОУН. З 1941 р. — перший заступник провідника ОУН-Б С. Бандери. У 19421944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер Ярослав Стецько 5 липня 1986 р. в Мюнхені, де його й поховано на цвинтарі Вальдфрідгоф.
Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: + | width="20%" | 3-й Голова ОУНР
1968 - † 5 липня 1986


Зобр:10шт.


Назва:Андрей (Шептицький)

-Знайдено: + Страхітливі злочини «перших совітів» були причиною його привітання «побідоносному німецькому війську» 5 липня 1941 року. Були на те й особисті причини: 27 вересня 1939 в Прилбичах брата А. Шептицького, Лева, з дружиною, всіма членами сім'ї й челяддю (разом 13 осіб), розстріляли працівники НКВД; над родовою усипальницею Шептицьких скоєно наругу, сімейний маєток Шептицьких було пограбовано, знищені цінні стародавні документи.


Зобр:3шт.


Назва:Шухевич Роман Йосипович

Печатка УГВР.jpg

-Знайдено: + Для Р. Шухевича, котрий зі своїми бойовими побратимами урочисто вступив до рідного міста, день 30 червня 1941 р. був затьмарений страшною звісткою про знайдення у в'язниці по вулиці Лонцького тіла його брата Юрія, закатованого НКВС. Він мужньо переніс цю трагедію і вже увечорі цього дня разом зі своїми вояками взяв участь в проголошенні від імені ОУН (Б) Акту відновлення Української Держави. 5 липня 1941 р. Голова тимчасового Українського Державного Правління Ярослав Стецько повідомив сотника Романа Шухевича про призначення його другим заступником „члена тимчасового Правління по справам військовим“. На зазначену посаду був покликаний генерал-хорунжий Всеволод Петрів, а його першим заступником став Олекса Гасин.
-Знайдено: + Цікавою є точка зору Р. Шухевича на причини виникнення польсько-українського конфлікту навесні 1943 р. на Волині -Поліссі, яку він виклав на засіданнях І Великого Збору Української Головної Визвольної Ради 11-15 липня 1944 р. Виступаючи 13 липня 1944 р. в дискусії з польського питання, «Тур» відмітив, що після переходу української поліції на Волині — Поліссі на бік ОУН і УПА німці створили польську поліцію, яка разом з СС «застосовувала жорсткі та нелюдські прийоми» щодо українського населення. Крім того, за його словами, польський елемент на Волині «повністю паралізував рух УПА». За цих обставин, наголосив Роман Шухевич, українське населення виступило проти поляків і «тоді почалася ліквідація польського населення на Волині, яка закінчилась влітку 1943 р.»[10].
-Знайдено: + На Першому Великому Зборі УГВР, що пройшов 11-15 липня 1944 р. в Карпатах, Шухевича було обрано головою і генеральним секретарем військових справ. Р. Шухевич виступив з доповіддю про УПА, взяв участь в обговоренні доповіді М. Прокопа про внутрішнє і зовнішнє становище українського народу, в дискусіях з польського питання та про Платформу УГВР. Він увійшов також до складу комісії, яка мала виробити текст присяги вояка УПА. На зазначеному зібранні Р.Шухевич був присутній під псевдонімом «Р.Лозовський».
-Знайдено: + * 15 липня 1990 в селі Краковець Яворівського району Львівської області на майдані було закладено камінь, на місці якого буде споруджено пам‘ятник Роману Шухевичу — військовому. [http://www.history.org.ua/?


Зобр:42шт.


Назва:Хмельницький

T-34-76 Khmelnytskyi 2011 G1.jpg

-Знайдено: + 5 липня 1795 була утворена Подільська губернія у складі Російської імперії і один з її повітів став називатися Проскурівським із центром у місті Проскурові. Саме в цьому імператорському указі про створення губернії вперше з'являється назва Проскурів. До речі, спеціального указу про перейменування Плоскирова в Проскурів незнайдено.


Зобр:47шт.


Назва:Галич

Ukraina (420).jpg

Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: + * Іван КРАЙНІЙ Мініатюрний мегаполіс // «Україна Молода», номер 122 за 5 липня 2008


Зобр:13шт.


Назва:Хоростків

POL Chorostków COA.png

Підзаголовок:=== Середньовіччя ===
Знайдено: + 5 липня 1941 — 19 березня 1944 — під німецько-нацистською окупацією.


Зобр:1шт.


Назва:Шаманек Альфред

Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Повернувся 1918 р. до Галичини, вступив до лав УГА, став начальником матеріального штабу Начальної Команди УГА (за призначенням Дмитра Вітовського).[11] Квітня 1919 року став начальником штабу II Корпусу. Відзначився в Чортківській офензиві, в наступі УГА на Київ (серпень 1919 року). Один з ініціаторів, розробників плану Чортківської офензиви: 5 червня очолив делегацію старшин ІІ корпусу УГА зі зверненням до командувача Віктора Курмановича щодо затвердження плану операції[12]. В Бучачі під час Чортківського наступу інформував Е.Петрушевича про катастрофічний стан з набоями, частково спричинений небажанням С.Петлюри підтримати «самовільний» наступ галичан[13]. 5 липня 1919 р. диктатор ЗУНР Евген Петрушевич призначив полковника Альфреда Шаманека начальником штабу Галицької армії.


Назва:Яценюк Арсеній Петрович

Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg

-Знайдено: + 5 липня партійний Блок «Наша Україна — Народна самооборона» висунув Арсенія Яценюка кандидатом у народні депутати Верховної ради України під третім номером свого виборчого списку. Через це 17 серпня Яценюк пішов у неоплачувану відпустку, але щоб не втратити контроль над Міністерством закордонних справ, цю відпустку, що тривала до кінця вересня, він час від часу переривав. У другий раз Арсеній Яценюк пішов у відпустку 6 грудня, через два дні після свого обрання на пост Голови Верховної ради України. 18 грудня Верховна Рада України відправила його у відставку з поста міністра закордонних справ.


Зобр:6шт.


Назва:Тищинський Олександр Амфіанович

-Знайдено: + Олекса́ндр Тищи́нський (* 5 липня[14] 1835, Голубичі, тепер Ріпкинського району, Чернігівської області, Україна1896, Чернігів) — український громадсько-політичний діяч і журналіст. Лідер революційного гуртка у Тартуському університеті (1861).


Назва:Українська Держава

Свята Софія Київська.jpg

Підзаголовок:=== Хронологія ===
Знайдено: + |5 липня — 12 липня


Зобр:13шт.


Назва:Устинівка (смт)

Устинівський комбікормовий завод.jpg

-Знайдено: + У лютому 1917 року, після повалення самодержавного режиму, в Устинівці було створено волосний громадський комітет. Не дочекавшись бажаної землі від нової влади, бідняки 15 липня 1917 року почали захоплювати у великих землевласників сінокоси та хліб. Їхній приклад наслідували селяни всієї волості.
-Знайдено: + Напередодні війни в селі діяли 3 школи, в яких 27 учителів навчали 850 дітей. Книжковий фонд шкільних бібліотек становив понад 4 тис. томів. Значну роль у піднесенні трудової активності жителів села та пропаганді відігравала районна газета «Ударник Устинівщини», перший номер якої вийшов16 жовтня 1931 року. Газета мала численний актив робітнично-селянських кореспондентів. Тільки 1932 року до редакції надійшло 6546 дописів від 431 осіб. 5 липня 1937 року в центрі села було споруджено пам'ятник Леніну.


Зобр:6шт.


Назва:Степова-Карпяк Марія

-Знайдено: + Степова-Карпяк Марія (* 9 листопада1903 Пинськ — 5 липня 1984, США), акторка героїчного і (з 1940-их pp.) характерного плану.


Назва:Стешенко Ірина Іванівна

Могила Ірини Стешенко.JPG

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася 5 липня 1898 у Києві, де у 1918 році закінчила Вищі жіночі курси і у 1920 році — Вищий музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка. У 19201923 роках працювала в театрі імені Т. Шевченка (Київ), у 19231933 роках — у «Березолі», у 19341949 роках — в Театрі імені Т. Шевченка в Харкові.


Зобр:1шт.


Назва:Герб Львова

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Радянський герб затверджений 15 липня 1967 року. У синьому щиті червоні відчинені міські ворота з трьома вежами, в арці стоїть золотий лев, обернений вправо. На центральній вежі воріт — золоті серп і молот. Автори — І. Картушенко, З. Кецало, Л. Левицький, Е. Мисько, Я. Новаківський.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 5 липня 1990 року сесія Львівської міської ради затвердила сучасний герб Львова: у синьому полі золоті кам'яні ворота з трьома вежами, середня з яких вища від бічних, в отворі брами крокує у правий геральдичний бік золотий лев. Також були затверджені великий герб та хоругва (прапор) Львова. Символи розробили за мотивами старого герба А. Ґречило, В. Турецький, І. Турецький та І. Сварник.


Назва:Таран Анатолій Васильович

Могила Анатолія Тарана.JPG

-Знайдено: + Таран Анатолій Васильович (нар. 5 липня 1940, Миропілля — 21 березня 1995, Київ) — український поет, журналіст. Член Спілки письменників України з 1968 року.


Зобр:1шт.


Назва:Дрогобич

DrohobychSemi1.JPG

-Знайдено: + 3 липня 1941 року в Народному домі член проводу Василь Николяк («Клен») оголосив про Акт відновлення Української Держави. 5 липня в дрогобицькій пресі опубліковано «Маніфест ОУН».[15]. Наступного дня на кількатисячному мітингу, що зібрався на площі перед церквою святого Юра, В.Николяк повідомив про створення у Львові уряду української держави на чолі з прем'єром Ярославом Стецьком. Присутні на мітингу присягнули на вірність Україні.


Зобр:24шт.


Назва:Селянський прапор

-Знайдено: + «Селянський прапор» — популярний політичний і економічний тижневик, орган Українського Народного Союзу, виходив у Станиславові з 5 липня 1925 року до 4 березня 1928 року.


Назва:Кам'янець-Подільський

Kamyanets Podilsky Kibitka.JPG

Підзаголовок:== Населення ==
Знайдено: + 5 липня 1986 року народився стотисячний кам'янчанин (Віталій Кравцов). За даними останнього радянського перепису 1989 року в місті проживало 102,2 тисячі чоловік, 1990 року — 103 тисячі, 1991 року — 105 тисяч.


Зобр:10шт.


Назва:Битва під Берестечком

Battle of Beresteczko 1651.PNG

-Знайдено: + 4 липня-5 липня продовжується обстріл укріпленого табору з польських гармат.


Зобр:18шт.


Назва:Суркіс Григорій Михайлович

Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + * Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (5 липня 2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[16]


Назва:Акт відновлення Української Держави

Пастирський лист митрополита Андрея Шептицького, 1 липня 1941 року.jpg

-Знайдено: + 5 липня 1941 гестапівці заарештували С. Бандеру, Я. Стецька, а також близько 300 членів ОУН, з яких 15 було розстріляно (друга хвиля арештів настала з 15 вересня).


Зобр:4шт.


Назва:Соледар

Штрек соляної шахти чб.jpg

-Знайдено: + Соледа́р (до 1991 року — Карло-Лібкнехтівськ) — місто в Україні, Донецька область, підпорядковане Артемівській міськраді. Населення 13 151 мешканців (перепис 2001). Розташоване за 18 км від Артемівська, за 3 кілометри від залізничної станції Сіль та за 2 кілометри від залізничної станції Деконська (дизель). Видобуток солі, комбінат буддеталей. Статус міста з 1965 року. В цьому ж році до міста приєднано район Білокам'янське. До 5 липня 1991 року місто називалось Карло-Лібкнехтівськ на честь Карла Лібкнехта. У 1999 році до складу міста були включені селища міського типу Дворіччя (в народі — Свердловка) і Сіль.


Зобр:1шт.


Назва:Шахтинська справа

Підзаголовок:== Вирок ==
Знайдено: + Під час судового слідства «визнали» свою провину повністю 20 обвинувачених, частково — 11, не визнали — 22. Вирок оголошено 5 липня 1928:


Назва:Динамо (Київ)

Gold medal icon.svg

-Знайдено: + Першу офіційну гру «Динамо» провело в Білій Церкві проти збірної цього міста. «Динамо» вже на 5 хвиліні відкрило рахунок, проте поступилися з рахунком 1:2. 15 липня білоцерківська газета «Радянська нива» так описала цю подію:
-Знайдено: + Стадіон «Динамо» став називатися Німецьким стадіоном, а Республіканський — Українським. Саме на ньому 7 червня 1942 року відбулося офіційне відкриття футбольного сезону. Грали команда «Старт» хлібозаводу № 1 та команда «Рух». Перемогли колишні досвідчені динамівці з рахунком 7:2. Такими ж переможними були й усі наступні зустрічі, що відбувалися вже на стадіоні «Зеніт»: 21 червня — з командою угорських вояків (6:2), 5 липня — з румунськими вояками (11:0), 17 липня — з німецькою командою залізничників (6:0). Проте 17 липня цю розгромну перемогу газета «Нове українське слово» повністю розкритикувала:


Зобр:34шт.


Назва:Християнсько-демократичний союз (Україна)

HDS Logo.png

-Знайдено: + 15 квітня 2007 року на міжпартійному з'їзді політичних партій «Народна Самооборона» і Християнсько-Демократичного Союзу був створен виборчий блок «Народна самооборона» Юрія Луценка. 5 липня 2007 року до блоку долучилися інші політичні сили і блок отримав назву Наша Україна — Народна самооборона.


Зобр:1шт.


Назва:Українська платформа «Собор»

Anatoliy Matviyenko.jpg

-Знайдено: + 5 липня 2007 блок «Рух — Українські праві» разом з Нашою Україною, партією Народна Самооборона, Європейською партією України, Партією захисників Вітчизни, ХДС, КУН й Громадянською партією «Пора» увійшов до складу блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Пізніше Конгрес українських націоналістів вийшов зі складу блоку.


Зобр:1шт.


Назва:Орден князя Ярослава Мудрого

Flag of NATO.svg

-Знайдено: + |align="center"|5 липня 2002
-Знайдено: + |align="center"|15 липня 2009


Зобр:11шт.


Назва:Підволочиськ

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Від січня 1940 Підволочиськ — смт, центр району. Від 5 липня 1941 до 21 березня 1944 — під німецькою окупацією. 29 червня 1943 тут відбувся масовий розстріл євреїв. У липні 1943 поблизу Підволочиська проходило партизанське з'єднання під командуванням Сидора Ковпака.


Зобр:2шт.


Назва:Косіор Станіслав Вікентійович

Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1929-1937).svg

-Знайдено: + | початок_терміну2 = 5 липня 1919


Зобр:7шт.


Назва:Сосулівка

-Знайдено: + В 1941 році розпочалася радянсько—німецька війна. 5 липня 1941 село було окуповане німцями (визволене Червоною Армією 10 квітня 1944 р.) В селі був встановлений німецький окупаційний режим. Але навчання в школі не припинялося. Зміна у навчанні була тільки в тому, що вивчення російської мови було припинено, а посилено почали вивчати німецьку мову. В 1944 році, після визволення села від німців, в школі було відновлено навчання довоєнних часів. Знову було введено вивчення російської мови. Уроків німецької мови стало менше. Навчання велося українською мовою.


Назва:Шевченко Андрій Миколайович

Taras Shevchenko and Andrey Shevchenko on graffiti.jpg

-Знайдено: + 5 липня 2012 року нагороджений орденом «За заслуги» I ст. за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[17].


Зобр:14шт.


Назва:Чорновіл Тарас В'ячеславович

-Знайдено: + | початок1 = 5 липня 2000


Назва:Блохін Олег Володимирович

Зірка Олега Блохіна.jpg

Підзаголовок:=== Нагороди ===
Знайдено: + * Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (5 липня 2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[18]


Зобр:2шт.


Назва:Тігіпко Сергій Леонідович

Ukraine Presidential Jan 2010 Vote (Tihipko).png

Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: +

Попередник: 10-й Міністр економіки
31 грудня 1999- 5 липня 2000
Наступник:
Роговий Василь Васильович
Роговий Василь Васильович



Зобр:1шт.


Назва:Елькін Давид Генріхович

-Знайдено: + Дави́д Ге́нріхович Е́лькін (31 жовтня 1895 р. — †5 липня 1983 р.) — психолог.
-Знайдено: + Помер 5 липня 1983 р. Поховали його на другому міському цвинтарі Одеси.


Назва:Уряд Віктора Ющенка

Підзаголовок:=== Міністри ===
Знайдено: + * Тігіпко Сергій Леонідович — міністр економіки. 25 червня 2000 року був обраний депутатом Верховної Ради та 5 липня залишив уряд. 9 серпня 2000 року міністерство очолив Василь Роговий


Назва:Заєць Іван Олександрович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 5 липня 1952 р. в с. Лозниця, Народицького району, Житомирської області в сім'ї селян.


Назва:Конституційний процес в Україні

-Знайдено: + :2) від прийняття Концепції Конституції України 1991 р. до винесення першого проекту Конституції України на народне обговорення (15 липня — 1 грудня 1992 p.);
-Знайдено: + Перший проект Конституції, розроблений робочою групою Л. П. Юзькова, зазнав редакційних змін від 29 січня 1992 р. і привернув серйозну увагу як вітчизняних, так і зарубіжних спеціалістів. Його обговорення проводилися 3-5 березня 1992 р. на міжнародному семінарі у Празі, 3-5 липня у Києві на симпозіумі «Конституція незалежної України», а також на численних «круглих столах». Цей проект після відповідних доповнень та численних експертиз 5 червня 1992 р. був ухвалений Конституційною комісією і винесений на розгляд Верховної Ради України. 1 липня 1992 р. Верховна Рада України ухвалила постанову про винесення розробленого Конституційною комісією проекту Конституції України до 1 листопада 1992 р. на всенародне обговорення[19].


Назва:Рабинович Лазар Григорович

-Знайдено: + Заарештовано в травні 1928 року у зв'язку із «шахтинською справою». Звинувачено в тому, що у 1925—1926 роках був присутнім на нарадах «шкідницької» «контрреволюційної» організації, сприяв установленню зв'язків з іншими організаціями. Винним себе не визнав. 5 липня 1928 року засуджено до позбавлення волі терміном на 6 років зі строгою ізоляцією, конфіскацією третини майна та з наступним позбавленням прав на три роки.


Назва:Жнибороди

Zhnyborody-Proval-09043226.jpg

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 7 липня 194125 липня 1944 – під нацистською окупацією. У 1944–1946 рр. внаслідок переселення поляки виїхали на свою батьківщину. У селі з попередніх мешканців залишилось тільки кілька сімей корінних мешканців. На місце поляків приїхали переселенці з Польщі із сіл Посада Риботицька, Бушковичі, Ганчова, Радова, П’ятків, Одрехів, Лимна, Янківці, Острів та Болестришичі.

-Знайдено: + * 5 липня 1941 — Перший мадярський розвідний патруль.
-Знайдено: + * 25 липня 1944 — Знову під радянською владою.


Зобр:1шт.


Назва:Микулинці

Palac 5.jpg

-Знайдено: + Від 5 липня 1941 до 23 березня 1944 — під німецько-нацистською окупацією. В липні 1941 року в урочищі «Стромках» на околицях Микулинців німцями було розстріляно 42 мирних жителі. 1943 гітлерівські війська знищили більшість єврейського населення. Всього за час окупації гітлерівцями було знищено у містечку та навколишніх селах 1855 жителів. На примусові роботи до Німеччини вивезли 394 юнаки і дівчини. Також під час німецько-радянської війни у Микулинцях був аеродром.


Зобр:15шт.


Назва:Гадинківці

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + В ніч на 5 липня 2000 багато будинків у селі зруйновано внаслідок стихії.


Назва:Боцурків Роман

-Знайдено: + Боцурків Роман (р.н. 17 червня 1960 Едмонтон5 липня 2003 Ванкувер) — бандурист.


Назва:Список академіків НАН України

Dobrokhotov Nikolai Nikolaevich 1932.JPG

Підзаголовок:=== А ===
Знайдено: + | 15 липня 1937
Підзаголовок:=== Б ===
Знайдено: + | 25 липня 1914
Підзаголовок:=== В ===
Знайдено: + |5 липня 1963


Зобр:38шт.


Назва:Дарахів

Darahiv 0002.jpeg

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Від 5 липня 1941 до 24 березня 1944 Дарахів — під німецько-нацистською окупацією.


Зобр:2шт.


Назва:Золотники

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Від 5 липня 1941 до 21 липня 1944 Золотники — під німецько-нацистською окупацією.


Назва:Воронеж

Depo3 vrn.JPG

Підзаголовок:=== Тролейбус ===
Знайдено: + 5 липня 2006 року громадський комітет «Воронежці за трамвай» провів у Першому депо акцію «Поховання старого тролейбусного руху», яка закликала звернути увагу громадськості на жахливий стан тролейбусної системи міста. Міська влада підписує з ВАТ «Тролза» договір про намір створити на базі існуючих парків нове спільне тролейбусне підприємство.


Зобр:8шт.


Назва:Литвин Юрій Тимонович

Могила Юрія Литвина.JPG

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 5 липня 1979 року важко хворого Литвина заарештовують знову, звинувачують у веденні «антирадянської агітації і пропаганди» та засуджують до 10-річного ув'язнення і 5 років заслання. З травня 1982 року відбував покарання у таборах суворого режиму (селах Кучино, Половинка, Всесвятське Пермської області), де перебувала більшість учасників українського правозахисного руху.


Зобр:1шт.


Назва:Адвокатура України

-Знайдено: + 5 липня 2012 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».


Назва:Виступ полуботківців

Vynnychenko.jpg

Підзаголовок:== Заколот ==
Знайдено: + Виступ полуботківців відбувся у ніч з 4 на 5 липня 1917 року. Вважається, що головним натхненником виступу був відомий самостійник Микола Міхновський, хоча немає жодного офіційного документу, що би підтверджував цю версію.
Підзаголовок:=== Напередодні ===
Знайдено: + Того ж самого дня на засіданні Малої Ради Симон Петлюра оголосив у позачерговому виступі наказ головнокомандуючого про відправку на фронт полку імені Б. Хмельницького. Голова УГВК схилявся до виконання наказу, висловлювався і за конкретну дату — 5 липня 1917 року, вважаючи, що є достатньо сил, щоб дати відсіч будь-яким контрреволюційним намірам. Але на засіданні знову виринуло питання про ставлення до полуботківців. Після довгої і напруженої дискусії, задля того, щоб не хвилювати полуботківців, була прийнята пропозиція, аби полк імені Хмельницького залишити у Києві.
-Знайдено: + Виступ розпочався, згідно з виробленим планом, після півночі 5 липня 1917 року. Без особливих вагань наелектризований, зголоднілий, озлоблений натовп полуботківців кинувся до Києва. Уже з 2 години ночі з 4 на 5 липня у штаб Київської міліції стали надходити повідомлення, що на Сирці збираються дуже збуджені солдати-українці, «що звуть себе „полуботковцями“». З вигуками «Хліба дайте, ми голодні!
-Знайдено: + Близько шостої години ранку 5 липня 1917 року полуботківці оточили приміщення державного банку і виставили свій караул. До приміщення, ще всередині охоронялось юнкерами, вони зайти не наважились. Було також зайняте казначейство, що паралізувало його роботу: приміщення заповнило більше 300 чоловік.
-Знайдено: + Станом на 6-7 годину ранку 5 липня 1917 року повсталі солдати продовжували розтікатися містом, займаючи установи, влаштовуючи погроми, наводячи жах на громадян. Вони швидко зайняли Либідський район. Було заарештовано коменданта Києва генерала Цицовича, а у квартирі генерала Костянтина Оберучева, командуючого військами Київської військової округи, що саме перебував у поїздці підпорядкованими йому частинами у Житомирі, натовп полуботківців вчинив справжній погром, але сюди встигли прибути юнкери і солдати, вірні командуванню штабу округи. Погромників заарештували і доставили до Маріїнського палацу. У одного із заарештованих було вилучено офіційне посвідчення члена Ради полку імені гетьмана Полуботка.
-Знайдено: + Дії Юрія Капкана більшість дослідників схильні розцінювати не як логічне продовження вчинків полуботківців, не як акт, що з них витікає і їх вінчає, а, навпаки, як намагання перешкодити розвитку, поширенню небажаних процесів, як спроба опанувати становищем, звести нанівець те, що встигли накоїти полуботківці, стати на заваді їхніх наступних кроків. Адже саме даний наказ став підставою для того, щоб направити солдатів-богданівців на чолі з деякими членами УГВК для зміни караулів полуботківців. І це почало здійснюватись уже зранку 5 липня 1917 року, тобто ще до того як оговталися і перейшли у рішучий контрнаступ військові власті штабу КВО.
-Знайдено: + : Я зупинився. Не тому, що походи з українськими прапорами були рідкістю в ті часи. Навпаки, до тих походів у 1917 р. око так призвичаїлося, що вже не робили на глядача більшого, як усяке повсякденне явище, враження… Але той похід, який я побачив ранком 5 липня, сильно вразив мене якоюсь відмінністю, небуденністю, непохожістю на всі інші походи. Був се глибоко мовчазний, зосереджений рух маси людей, що мав якусь певну, заздалегідь намічену важну ціль — і ця його певність, рішучість і мовчазна урочистість мимоволі передавалася глядачеві. Так могли йти люди тільки в бій, на діло, якого кінцем була смерть або побіда. … Таких походів ні перед тим, ні потом я ніколи в своєму житті не бачив. Він на ціле життя лишив у мені незатерте глибоке враження.
-Знайдено: + : …Таке ж враження, як і на мене, зробив цей рух і на масу інших людей, що були в той час на вулиці. Всі зупинилися і мовчки вглядалися в цю сіру, рішучу, одностайну, похмуру масу війська, що без команди, мовчки сунула ряд за рядом, різко вибиваючи крок на вуличному камені й не оглядаючись ні на людей, ні на сонце, ні на погідність чудового ранку. Блискуча щетина багнетів на сильно затиснених у руках крісах без слів промовляла про те, що це не парад, а якась данина на вівтар своєї батьківщини й святого обов'язку. Хто були ці люди, звідки вони, як називалася та похмура бойова маса вояків, — я не знав. Я тільки бачив, що це було справжнє військо й що на чолі того війська маячив жовто-блакитний бойовий український прапор».[20]
-Знайдено: + У приміщенні Центральної Ради 5 липня 1917 року було скликано термінову нараду Генерального секретаріату за участю членів УГВК, коменданта міста генерала Цицовича, якого повсталі досить швидко звільнили з-під арешту, начальника штабу Київської військової округи, а також представника полуботківців — командира полку, прапорщика Романенка. У результаті командир повсталих дав згоду передати всі караули, зайняті полуботківцями, полку імені Богдана Хмельницького.
-Знайдено: + Операція зі «зміною караулів» була, очевидно, найбезболіснішою і водночас давала Центральній Раді можливість подальшого маневрування: за допомогою полку ім. Хмельницького вже на 1-шу годину дня 5 липня було знято всі караули полуботківців і припинено всякі непорядки у місті. Майже ніде полуботківці не чинили опору. Участь членів Центральної Ради і УГВК у агітації серед повстанців здебільшого була ефективною: на запитання чи довіряють вони Центральній Раді, солдати дружно відповідали: «Віримо!
-Знайдено: + : «Члену Українського Генер. Військ. Комітету, що состоїть при Центральній Раді, Генерального штабу ген.-майору Кондратовичу доручаю за згодою У. Ц. Р. встановити порушений в деяких частинах гарнізону м. Києва порядок. В разі потреби звертатись до коменданта за нарядом війська. 5 липня 1917 р. Ген.-лейт. Трегубов»[21]
-Знайдено: + : Вночі на 5 липня група українців-вояків біля 5000 чоловік, яка склалась з ешелонів, що проходили розбивний пункт, та самовольно і всупереч розпорядженню Генерального Комітету назвала себе полком імені гетьмана Полуботка, захопила арсенал, озброїлась і поставила караул коло державних установ. Генеральний секретаріат вжив рішучих заходів до встановлення порядку. Викликано військо гарнізону, як українці, так і росіяни, охороняють місто.
-Знайдено: + Незважаючи на всі вжиті заходи, роззброїти всіх полуботківців та вичерпати конфлікт 5 липня так і не вдалось. Зокрема, на Печерську до самої ночі йшли багатолюдні мітинги, виступали численні промовці. Щоправда, значну частину полуботківців уже вдалося повернути до казарм.
-Знайдено: + : Во ім'я особистих, потайних, нечистих намірів і цілей, що заховалися за спинами одурених ними людей. Це давня історія. Вона почалася ще з того часу, як один з членів клуба ім. гетьмана Полуботка підбурював зібраних на розпреділительному пункті солдат із Чернігова не слухатись Генерального Комітету і не йти на фронт, поки їх не буде сформовано в полк імені гетьмана Полуботка. Робота цього „оборонця“ дала таки свої наслідки: ми бачили їх вночі з 4 на 5 липня. Чого добивались людці, що вислали на город юрбу зголоднілих і намовлених ними солдат, угадати не трудно: чого хоче злодій, підпаливши будинок і нагнавши паніку на населення».[22]


Зобр:18шт.


Назва:Катеринославська губернія

1897 Gov Katerinoslav ethno.jpg

Підзаголовок:== Герб ==
Знайдено: + Герб Катеринославської губернії затверджений 5 липня 1878 року. Опис герба: «У лазуревом щиті золоте вензелове зображення імені Імператриці Катерини II між такими ж цифрами 1787, оточене дев'ятьма золотими шестипроменевими зірками. Щит увінчаний імператорською короною й оточений золотими дубовим листям, з'єднаними Андріївською стрічкою».


Зобр:2шт.


Назва:Ісмаель Бангура

Бангура.jpg

-Знайдено: + 5 липня 2007 року Ісмаель Бангура підписав свій п'ятирічний контракт із флагманом українського футболу — київським «Динамо». Він провів блискучу першу половину сезону в складі киян, провівши 14 голів у 22 матчах (в чемпіонаті України: 9 голів). Бангура був визнаний кращим футболістом першого кола Чемпіонату України 2007/2008, а також зайняв 6 місце в премії «Найкращий форвард Африки-2007», поступившись тільки Дроґба, Ньянгу, Адебайору, Ето'о, Уче.


Зобр:1шт.


Назва:Козлів (смт)

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 5 липня 1941 — 21 лип­ня 1944 перебував під німецько-нацистською окупацією.


Назва:Герб Харкова

Харькову - 350. 2004.jpg

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Указом Олександра ІІ від 5 липня 1878 року герб, як такий, що не відповідає геральдичним нормам (критику викликало, зокрема, зображення кадуцея), був замінений новим варіантом, складеним бароном Бернгардом Кене. Він зображував на срібному щиті чорну відірвану кінську голову із червленими очима та язиком, що означає кінські заводи губернії; у червленій главі щита — золота з шістьма променями зірка, що символізує університет між двома візантійськими монетами, що означають торгівлю й багатство. Щит був оточений золотими дубовими листками, з'єднаними андріївською стрічкою та увінчаний імператорською короною. У верхній частині гербів повітових міст губернії, однак, як і раніше, поміщалося зображення рогу достатку та кадуцея.


Зобр:1шт.


Назва:Зірка (Кіровоград)

Порошин Андрій.jpg

-Знайдено: + id=080814165429 Постанова № 2 Бюро ПФЛ України від 15 липня 2008 р.]</ref>. Таким чином була відроджена одна з найстаріших команд України.


Зобр:12шт.


Назва:Наша Україна — Народна самооборона

Наша Україна — Народна Самооборона 2007.png

-Знайдено: + Декларація про створення блоку була підписана 5 липня 2007 року. В декларації політичні партії висловили «підтримку політичного курсу президента України Віктора Ющенка» і взяли на себе «зобов'язання забезпечити утворення єдиної демократичної політичної партії — виразника і поборника національних пріоритетів розвитку та європейських соціально-економічних і політичних стандартів в Україні». 2 серпня 2007 політичний блок був зареєстрований Центральною виборчою комісією для участі у Парламентських виборах 2007 року.


Зобр:1шт.


Назва:1991 у кіно

Flag of Ukraine.svg

Підзаголовок:==== Липень ====
Знайдено: + * 5 липня — Івашова Валентина Семенівна — українська актриса.


Зобр:1шт.


Назва:Український інститут національної пам'яті

Підзаголовок:== Цілі ==
Знайдено: + Положення про Український інститут національної пам'яті, затверджене постановою Уряду від 5 липня 2006 року № 927. Воно деталізує напрямки роботи Інституту, окреслює його структуру та нормативно-правову діяльність.
Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: + * Постанова КМУ від 5 липня 2006 р. № 927
Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: + * Додаток до постанови КМУ від 5 липня 2006 р. №927


Назва:Глибока

Hliboka 2008.jpg

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Сільська рада в Глибоці була створена 5 липня 1940 року. Першим сільським головою був обраний житель Глибокої Нестор Ткачук.


Зобр:1шт.


Назва:Морозенко Павло Семенович

-Знайдено: + Павло́ Семе́нович Морозе́нко (рос. Па́вел Семё́нович Морозе́нко) (нар. 5 липня 1939, м. Сніжне Донецької області, УРСР — пом. 14 липня 1991, Ростовська область, РРФСР) — радянський актор театру і кіно, Заслужений артист УРСР (1973).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Павло Морозенко народився 5 липня 1939 року в м. Сніжне Донецької області, територія України.


Назва:Корнилій (Пасічний)

-Знайдено: + |Рукоположення=5 липня 1953 р.
-Знайдено: + Рукоположений на священика 5 липня 1953 у Римі. Служив сотрудником парафії св. Івана Хрестителя в Оттаві (19531955), настоятель монастиря св. Йосафата в Оттаві, парох парафій св. Івана Хрестителя в м. Борщів (провінція Альберта, Канада) і Покрови Пресвятої Богородиці в м. Краков (Альберта, Канада), парох парафії св. Миколая в Вінніпезі (19851995), консультор і економ Канадської провінції отців Василіян (19821995).


Назва:Пробіжна

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + У ніч із 4 на 5 липня 2000 внаслідок буревію без покрівлі залиш. близько 740 будинків.


Назва:Астров-Шумілов Геннадій Костянтинович

-Знайдено: + * 15 травня 2002 — 5 липня 2002 — фракція «Єдина Україна»;
-Знайдено: + * 5 липня 2002 — 21 травня 2004 — група «Народний вибір»;


Назва:Панасовський Олег Григорович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 31 травня 2002 Олег Панасовський переміг (35,89 % голосів) в одномандатному окрузі № 47 і вчетверте став Народним Депутатом України. Хоча він і балотувався як член КПУ, вже 5 липня Олег Панасовський увійшов до скаду фрації «Регіони України», яку утворила Партія регіонів. У цьому скликанні він працював у тому ж самому комітеті як і раніше.


Назва:Потебенько Михайло Олексійович

-Знайдено: + * Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (5 липня 2002) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення законності та правопорядку[23]
-Знайдено: + nreg=620/2002 Указ Президента України № 620/2002 від 5 липня 2002 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»]</ref>


Назва:Арабаджи Володимир Васильович

-Знайдено: + Володи́мир Васи́льович Араба́джи (* 4 квітня 1950, смт Першотравневе, Донецька область — † 5 липня 2003) — український політик. Колишній Народний депутат України.


Назва:Андрій (Горак)

-Знайдено: + | дата смерті = 5 липня 2010
-Знайдено: + Митрополи́т Льві́вський і Сока́льський Андрій (в миру — Андрій Григорович Горак) (*1 березня 1946, Поляна (Миколаївський район) — †5 липня 2010, Львів).
-Знайдено: + Близько двох років тому раптово захворів, але, незважаючи на хворобу та кілька перенесених операцій, продовжував керувати єпархією, регулярно служити, брати участь у роботі Священного Синоду та у загальноцерковних заходах. Після різкого погіршення стану здоров'я та госпіталізації 5 липня 2010 р. близько опівночі упокоївся на 65-му році життя та 21-му році архіпастирського служіння.


Назва:Клебань

Клебань5.jpg

-Знайдено: + 5 липня 1941 р. у село увійшли фашистські окупанти, а незабаром їх змінили румунські сателіти.


Зобр:9шт.


Назва:Сенчук Степан Романович

-Знайдено: + 1999 року Степан Романович став головою Львівської ОДА. Раніше він перебував на посаді голови Львівської облради — з 14 квітня 1998 до 5 липня 2001, а з 15 січня 1999 до 19 березня 2001 року очолював Львівську облдержадміністрацію. Першою особою області був понад два роки.
Підзаголовок:==Посилання==
Знайдено: +

Попередник: Голови Львівської обласної ради
14 квітня 19985 липня 2001
Наступник:
Фурдичко Орест Іванович
Гадзало Ярослав Михайлович



Назва:Попов Олександр Павлович

Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + * Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (5 липня 2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[24]


Назва:Чагор

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Чагорська сільська рада Чернівецької сільської волості була створена 5 липня 1940 року, а в листопаді того ж року с. Чагор увійшло до складу Чернівецького сільского району Чернівецької області. Першим головою села був обраний Підойма Тодор Якович, який працював на цій посаді з 1940 по 1958 рік з перервою в 4 роки, які припали на час війни.


Назва:Скопенко Віктор Васильович

Могила Віктора Скопенка.jpg

-Знайдено: + Ві́ктор Васи́льович Скопе́нко (*12 грудня 1935, Новгородка — 5 липня 2010, Київ) — український науковець та педагог, багаторічний ректор Київського університету. Доктор хімічних наук (1970), професор (1972), академік НАНУ, академік АПНУ (Відділення педагогіки та психології вищої школи, 1992), професор кафедри неорганічної хімії; член Президії НАНУ (з 1998); член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України1996); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 1997).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 5 липня 2010 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.


Зобр:1шт.


Назва:Нахімов Павло Степанович

Admiral Naximov. Pocht marka SSSR 1952.jpg

-Знайдено: + Павло́ Степа́нович Нахі́мов (23 червня (5 липня) 1802, с. Городок, Смоленська губернія — 30 червня (12 липня) 1855, Севастополь) — російський флотоводець,адмірал1855), переможець у Синопській битві, один із організаторів та керівників оборони Севастополя в 1854–1855 роках, герой Кримської війни.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Павло Степанович Нахімов народився 23 червня (5 липня) 1802 в с. Городок Смоленської губернії. Був четвертим з 5 синів небагатого смоленського поміщика, секунд майора Степана Михайловича Нахімова. Походить з українського роду Нахимовських, засновник якого був з найближчого оточення гетьмана Івана Мазепи.


Зобр:3шт.


Назва:Податкова міліція (Україна)

Податкова міліція України.png

-Знайдено: + Положення щодо функцій та правових основ діяльності податкової міліції внесені до Податкового кодексу у зв'язку з проведенням адміністративної реформи Законом від 5 липня 2012 року[25].


Зобр:1шт.


Назва:Почесні громадяни Кам'янця-Подільського

-Знайдено: + 5 липня 1966 року дев'ята сесія Кам'янець-Подільської міської ради десятого скликання «на ознаменування 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції та Радянської влади на Україні» встановила звання «Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський». В ухвалі сказано, що звання «надається громадянам, що своєю активною участю в трудовому та громадському житті міста, видатними заслугами в період Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської та Великої Вітчизняної воєн і в післявоєнний період безпосередньо сприяли розвиткові господарського та культурного будівництва в місті Кам'янець-Подільський і чия діяльність є прикладом дотримання принципів комуністичної моралі та самовідданого служіння справі побудови комуністичного суспільства в нашій країні».


Назва:Раймонд Лайзанс

-Знайдено: + Раймонд Лайзанс (лат. Raimonds Laizāns, * 5 липня 1964, Рига, Латвія) — латвійський футболіст. Воротар, виступав за національну збірну Латвії. Разом з Айваром Друпассом став першим в історії легіонером львівських «Карпат».


Назва:Волинське намісництво

Указ № 17352 ПСЗРИ.jpg

-Знайдено: + |утворена = 5 липня 1795
-Знайдено: + title=File:Полное_собрание_законов_Российской_Империи._Собрание_Первое._Том_23.djvu&page=728 Імператорський іменний указ Сенату № 17.352 від 5 липня 1795 року] «Про заснування Волинської та Подільської Губерній» // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649-1825 гг. Том 23 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 727—728</ref> Ізяславське намісництво перейменоване на Волинське із центром у місті Новоград-Волинський (тимчасово його адміністративні установи були розташовані у Житомирі). Волинське намісництво складалося з 13 округів (повітів):


Зобр:1шт.


Назва:Мала Радогощ

-Знайдено: + Перша згадка про село Мала Радогощ датується 5 липня 1386 року в грамоті Великого князя Литовського до князя Острозького про підтвердження його прав на власність населених пунктів серед яких знаходилось і село Мала Радогощ під тогодішньою назвою Радогоща.


Назва:Членство України в міжнародних організаціях

Підзаголовок:== Список ==
Знайдено: + |5 липня 2006


Назва:Харківський державний університет харчування та торгівлі

Kharkiv State Food and Trade University.jpg

-Знайдено: + Первомайський факультет був створений згідно з наказом Харківської державної академії технології та організації харчування № 56 від 5 липня 1995 р. і розпочав свою освітню діяльність за напрямком підготовки «Економіка і підприємництво», по навчанню студентів за спеціальностями: економіка підприємства, облік та аудит, фінанси. Перший колектив працівників був невеличкий — 12 співробітників, із них 7 викладачів, по дві групи студентів денного та заочного відділення.


Зобр:1шт.


Назва:Список міністрів економіки України

-Знайдено: + |26 лютого 1997 — 25 липня 1997
-Знайдено: + |25 липня 1997 — 21 квітня 1998
-Знайдено: + |31 грудня 1999 — 5 липня 2000
-Знайдено: + |5 липня 2000 — 9 серпня 2000


Назва:Любимівка (смт)

-Знайдено: + | статус =5 липня 2006
-Знайдено: +

« Херсонська обласна рада рішенням від 5 липня 2006 року у Каховському районі віднесла село Любимівка Любимівської сільради до категорії селищ міського типу і найменувала селищну раду Любимівська. »



Назва:Чебан Юрій Володимирович

-Знайдено: + Ю́рій Володи́мирович Чеба́н (нар. 5 липня 1986, Одеса) — український веслувальник-каноїст, олімпійський чемпіон (2012), бронзовий призер Олімпійських ігор (2008). Заслужений майстер спорту.


Назва:Самодін Сергій Олександрович

-Знайдено: + | пк-поновлення = 5 липня 2013


Назва:Стадіон «Ворскла» імені Олексія Бутовського

Butovsky Vorskla Stadium.jpg

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 15 липня 2008 року на стадіоні було розіграно Суперкубок України з футболу, володарем якого став донецький «Шахтар», який переміг київське «Динамо» у серії післяматчевих пенальті з рахунком 5:3. [26].
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Через 3 роки, 5 липня 2011 року на стадіоні ще раз був проведений матч Суперкубок України, в якому знову зійшлись «Шахтар» та «Динамо». Цього разу перемога дісталась киянам, які перемогли з рахунком 3-1[27].


Зобр:3шт.


Назва:Список Голів Львівської обласної ради

-Знайдено: + | Сенчук Степан Романович || 14 квітня 19985 липня 2001 ||


Назва:АННА (гурт)

Віктор Новосьолов (Fort.Missia 2011).jpg

-Знайдено: + 30 січня 2010 «АННА» відіграла концерт у Києві, після якого засіла в студії записувати «Срібну Змію». Запис тривав до 5 липня 2010 року. 12 липня почалася презентація альбому: з того дня щопонеділка протягом восьми тижнів гурт викладав на своєму MySpace треки з майбутнього альбому.


Зобр:1шт.


Назва:Марки пластової пошти

Scouting 2007 Centenary postage stamps of Ukraine.jpg

-Знайдено: + З 5 до 7 липня 1947 року в Міттенвальді (Американська зона окупації Німеччини) відбулося ювілейне Свято Весни. Цій події була присвячена перша ювілейна серія марок пластової пошти. Марки серії мали однаковий малюнок: зображення пластової лілеї. 5 липня того ж року в Міттенвальді була випущена друга ювілейна серія марок пластової пошти в честь 35-ої річниці Пласту. На марках зображені були такі сюжети: піший туризм, кемпінг, табір бойскаута.


Зобр:1шт.


Назва:Список міністрів палива та енергетики України

Yuriy Boyko, June 2012.jpeg

-Знайдено: + | width="250" style="background:#FFF8DC" align="center"| 5 липня 1996[28]
-Знайдено: + nreg=510/96 Указ Президента України № 510/96 від 5 липня 1996 року «Про відставку Прем'єр-міністра України П.Лазаренка та Кабінету Міністрів України»]</ref>
-Знайдено: + | width="250" style="background:#FFF8DC" align="center"| 25 липня 1997[29]
-Знайдено: + nreg=684/97 Указ Президента України № 684/97 від 25 липня 1997 року «Про звільнення Ю. Бочкарьова з посади Міністра енергетики України»]</ref>
-Знайдено: + | width="250" style="background:#FFF8DC" align="center"| 25 липня 1997[30]
-Знайдено: + nreg=709/97 Указ Президента України № 709/97 від 25 липня 1997 року «Про призначення О. Шеберстова Міністром енергетики України»]</ref>


Зобр:5шт.


Назва:Татаркова Олена Валеріївна

-Знайдено: + |найвища_парна_позиція = 9 (5 липня 1999)
-Знайдено: + За час кар’єри виграла 4 трофеї WTA туру та 25 ITF у парному розряді. Найкращій результат це фінал Вімблдонського турніру в 1999 де в парі з Маріан де Швардт програли американкам Ліндсей Давенпорт та Коріні Мораріу. За час кар’єри досягла 45 місця (18 січня 1999) в рейтингу одиночного розряду WTA, а також 9 місця (5 липня 1999) в парі.


Назва:Зоріна Олена Ярославівна

-Знайдено: + Народилася 5 липня 1938 р. в Києві. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1982). З 1983 р. — співробітник Державного музею театру, музики і кіномистецтва України.


Назва:Зубавіна Ірина Борисівна

-Знайдено: + Народилася 5 липня 1957 р. в Києві. Закінчила кінознавчий факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1993). Захистила кандидатську дисертацію на тему «Структурно-творча роль міфа в українському кіно» (1997).


Назва:Казневський Михайло Олександрович

-Знайдено: + Народився 30 вересня 1900 р. в Одесі. Помер 5 липня 1984 р. в Києві. Закінчив Одеський музично-драматичний інститут ім. Л. Бетховена (1931). Працював режисером у театрах, головним режисером на радіо, художнім керівником Одеської філармонії, головним режисером Київської студії телебачення.


Назва:Олександра Кравець

-Знайдено: + |найвища_парна_позиція = 268 (5 липня 2004)


Назва:Стронціцький Богдан Едуардович

-Знайдено: + За «Скалу» воротар відзначився одним забитим м'ячем — 5 липня 1992 року у рамках останнього, 30-го туру галичани приймали білоцерківську «Рось» і другому таймі отримали право пробивати пенальті. Його реалізував Богдан Стронціцький.


Назва:Державний комітет інформатизації України

-Знайдено: + |дата скасування = 5 липня 2010
-Знайдено: + Держа́вний коміте́т інформатиза́ції Украї́ни (Держкомінформатиза́ції) — центральний орган виконавчої влади, що діяв з 26 березня 2008 по 5 липня 2010.
-Знайдено: + nreg=548-2010-%EF Постанова КМУ від 5 липня 2010 р. N 548 «Про утворення Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації»]</ref>
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Держкомінформатизації ліквідований постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2010 р. N 548. [31]. Правонаступником комітету визначено новоутворений Державний комітет України з питань науки, інновацій та інформатизації.[31]
Підзаголовок:== Керівники ==
Знайдено: + * Балюк Віталій Віталійович — заступник Голови (з 7 травня 2008 до 5 липня 2010[32]


Назва:Список українських правителів

Yanukovich.jpg

-Знайдено: + 5 липня 1991 Верховна Рада Української РСР прийняла закон, що встановлював посаду Президент Української РСР. Назву було змінено на Президент України після проголошення незалежності 24 серпня 1991. Перші вибори Президента України вдбулись 1 грудня 1991 року.


Зобр:82шт.


Назва:Воронезько-Ворошиловградська операція (1942)

Ww2 map22 May7 July 1942.jpg

-Знайдено: + Угорські війська, разом з 4-ю танковою армією, почали наступ на Воронеж і вже 4 липня почалися бої на підступах до Воронежа, а 5 липня 24-а танкова дивізія XXXXVIII-го танкового корпуса армії Гота, форсувавши річку Дон, увірвалася в західну частину Воронежа. Північніше 24-а радянська армія форсувала Дон і утворила 2 плацдарми дивізія «Велика Німеччина».
-Знайдено: + Прорив в глибину був настільки потужним, що вже 7 липня було захоплено правий берег Воронежа, завдання першої фази німецькими силами було виконано. Вже 5 липня Вейхсу було наказано вивільнювати рухомі з'єднання 4-ї танкової армії в районі Воронежа та перекидати їх на південь.
-Знайдено: + Станом на 5 липня на воронезькому напрямку противнику вдалося прорвати оборону радянських військ, заглибитися на 150–170 км, вийти на р. Дон у районі Воронежа і південніше й обійти правий фланг військ Південно-Західного фронту.
-Знайдено: + В той час, як ХХХХ-й танковий корпус відрізав 9-й та 38-й арміям шлях на схід, ІІІ танковий корпус фон Макензена 1-ї танкової армії вклинився між 9-ю армією тоді ще Південно-Західного фронту та 37-ю армією Південного фронту. Біля хутора Водяний 15 липня німецька 14-а танкова дивізія ІІІ танкового корпусу сполучилася з наступаючими їй назустріч з"єднаннями ХХХХ танкового корпусу, кільце оточення навколо військ 9-ї, 38-ї та частини сил 24-ї армій замкнулося в районі Міллерово. Проте війська 9-ї та 38-ї армій з перемінним успіхом продовжували прориватися з оточення.
-Знайдено: + 15 липня за наказом Ставки ВГК війська Південного фронту почали відхід на Дон, щоб уникнути оточення.
-Знайдено: + 23 липня до Ростова підійшла 125-а піхотна дивізія, вже 24 липня до бою за Ростов-на-Дону підтяглися 298-а та 73-я піхотні дивізії XXXXIX гірського корпусу; 25 липня Ростов був полишений радянськими військами.
-Знайдено: + До 25 липня 12-а та 18-а армії розвернули фронт оборони на р. Дон — на нижній річки течії були розгорнуті у фронт чотири радянські армії — від Верхньо-Курмоярської до німецького плацдарму на південь від Ніколаєвської 51-а армія в складі Південного фронту, слідуючи далі на захід до устя р. Манич 37-а армія, разом з окремими з'єднаннями та частинами 51-ї армії, котрі були відрізаними від тіла армії після висунення на противника в район р. Сал. Частиною фронтової оборони від устя Манича до Ольгінської опікувалася 12-а армія: 4-а, 261-а та 353-я стрілецькі дивізії, проте боєздатність цих армій у зв'язку з їх малочисельністю та поганеньким озброєнням була досить сумнівною. Частини 56-ї та рештки 24-ї армій продовжували «планомірно» відступати з північного берегу Дону на південь, по тому направлялися до тилу для доукомплектування. Загальна чисельність Південного фронту у даному часі була меншою за 100,000 вояків.
-Знайдено: + Після отримання Директиви № 45 Лістом та Вейхсом було розпочато перегрупування німецьких військ з кавказького відтинку на сталінградський; у часі з 23 по 25 липня зі складу групи армій «А» в групу армій «Б» передавалися XXIV та XXXXVIII танкові корпуси та дві танкові дивізії — 23-я й 24-а. За ними рушили незабаром й 14-а та 16-а танкові і 29-а моторизована дивізії, в групу армій «Б» також направлялася похідним порядком 8-а італійська армія; по цьому в резерв відводився ХІ танковий корпус 17-ї армії і теж похідним порядком направлявся в сталінградському напрямку.


Зобр:1шт.


Назва:Колесник Василь Артемович

Колесник.jpg

-Знайдено: + Василь Артемович Колесник (* 5 липня 1914, Петрівка — †2 травня 1996, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, у роки радянсько-німецької війни командир ескадрильї 88-го винищувального авіаційного полку 216-ої винищувальної авіаційної дивізії 4-ої повітряної армії Північно-Кавказського фронту, капітан.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 5 липня 1914 року в селі Петрівці (нині Красноградський район Харківської області). Українець. Член КПРС з 1941 року. У 1936 році закінчив перший курс Харківського сільськогосподарського інституту. У серпні 1936 року призваний в ряди Червоної Армії. У 1939 році закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків, в 1940 році — курси командирів ланок при Кіровобадській військовій авіаційній школі льотчиків. Служив в стройових частинах ВПС (Київський військовий округ).


Зобр:1шт.


Назва:Герб Донецька

Doneck.png

-Знайдено: + |дата_затвердження = 5 липня 1995
-Знайдено: + Герб Доне́цька — офіційний геральдичний символ міста Донецька, затверджений 5 липня 1995 року. Також зображений на прапорі Донецька.
-Знайдено: + У 1990-і роки проводився конкурс на новий варіант герба. 5 липня 1995 року була затверджена нова версія герба. Герб в основному повторює версію 1968 року, але змінилась його символіка. Якщо пояснювальна частина попереднього герба говорила про те, що герб затверджує комуністичні ідеали Радянської влади, то в новій версії радянська ідеологія була замінена на нейтральні символи.


Зобр:1шт.


Назва:Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка

-Знайдено: + 5 липня 2010 року Указами Президента України В. Ф. Януковича
-Знайдено: + * Жулинського Миколу Григоровича увільнено від виконання обов'язків голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка;[33]
-Знайдено: + * Олійника Бориса Ілліча призначено головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.[34]


Назва:Трипільське коло

Trypilske kolo.jpg

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Другий фестиваль мав назву «Трипільське коло. Земля» і відбувався 4-5 липня 2009 року[35]. Його музичну частину склали гурти АтмАсфера, Rokash (Білорусь), Очеретяний кіт, Тінь Сонця, Вася Клаб, Н.Три, Астарта&НеДіля та інші.


Зобр:1шт.


Назва:Верховна Рада України IV скликання

Rada2006.png

-Знайдено: + |з 5 липня 2005


Зобр:2шт.


Назва:Мишковський Євген Васильович

Підзаголовок:== Загибель ==

Знайдено: +

Могила керівника генерального штабу армії УНР Євгена Мишковського

На початку липня 1920 р. головний отаман Симон Петлюра та Генеральний штаб армії УНР розташувались у Проскурові. 5 липня кіннота Будьонного прорвала фронт, і виникла загроза оточення Проскурова. Полковник Мишковський наказав евакуювати штаб армії. Як згадував генерал Микола Капустянський, в першу чергу — потяг головного отамана, якому пощастило проскочити через найбільш загрозливий Чорний Острів. Сам полковник залишив місто в останньому ешелоні. Уранці 6 липня зав'язався запеклий бій. Пізніше у своїх спогадах пані Єлисавета писала: «Залишивши при потязі підполковника Чаганівського, полковник Мишковський із гвинтівкою в руках на чолі своєї лави став наступати на головні ворожі сили. Сильним вогнем із гвинтівок примусив більшовицьку кінноту відступити, переслідував їх, аж поки не впав, поранений у стегно і руку». З поля бою його виніс сотник Андрій Чистосердов.



Зобр:3шт.


Назва:ВБРСВ

-Знайдено: + |заснування = 16 березня 1937 року
5 липня 1993 року (Реорганізовано у Державній службі боротьби з економічною злочинністю (далі — ДСБЕЗ) Міністерство внутрішніх справ України)
-Знайдено: + nreg=510-93-%EF Постанова Каб.міну України від 5 липня 1993 р. N 510] </ref>
-Знайдено: + Для запобігання зростанню злочинів у економічній сфері 5 липня 1993 року Кабінет Міністрів затвердив Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю (далі — ДСБЕЗ). Позитивним ефектом такого кроку стало зменшення кількості злочинів щодо власності, викоренене таке дике явище, як рекет. Проте важкі часи дикого капіталізму минають, а служба працює і досі.


Назва:Воїни-інтернаціоналісти на Тернопільщині

-Знайдено: + В Афганістані воювало понад 1700 жителів Тернопільщини; з них 46 стали інвалідами, 2 — Бридун Володимир (5 липня 1961, с. Нараїв Бережанського району — 8 червня 1980, провінція Кундуз) та Гуцал Іван (4 серпня 1960, м. Хоростків Гусятинського району — 8 червня 1980, провінція Кундуз) — пропали безвісти.


Назва:Головченко Георгій Геннадійович

-Знайдено: + Гео́ргій Генна́дійович Голо́вченко (* 5 липня 1931, Луганськ) — український архітектор, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка (1973 рік), заслужений архітектор України (від 1987 року).


Назва:Хоругва Львівської міської ради

-Знайдено: + |затверджений = 5 липня 1991 року
-Знайдено: + Хору́гва Льві́вської місько́ї ра́ди — хоругва, офіційний символ Львівської міської ради. Використовується також як прапор Львова. Затверджений рішенням сесії Львівської міської ради від 5 липня 1990 року. Розроблений на підставі норм сучасного муніципального прапорництва та за мотивами герба комісією у складі: А. Ґречило, В. Турецький, І. Турецький та І. Сварник.


Назва:Єфрем (Кицай)

-Знайдено: + | дата народження = 5 липня 1966
-Знайдено: + Єфре́м (Кицай), архієпи́скоп Криворі́зький і Ні́копольський (нар. 5 липня 1966, с. Зашковичі) — архієрей Української Православної Церкви (Московського Патріархату)[36]. Хіротонісаний у єпископа 1996 року і відтоді очолює Криворізьку єпархію УПЦ. Тезоіменитство — 10 лютого.
Підзаголовок:=== Юність ===
Знайдено: + Іван Степанович Кицай народився 5 липня 1966 року в селі Зашковичі Городоцького району Львівської області в селянській родині.


Назва:Даніло Апаресідо да Сілва

Danilo Silva 2011.jpg

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 5 липня 2011 року вийшов в основному складі на матч Суперкубка України і допоміг команді виграти трофей, перемігши донецький «Шахтар» з рахунком 3-1.


Зобр:2шт.


Назва:Наше життя (газета УТОГ)

NasheJittyaLogo.jpg

-Знайдено: + З метою інформаційного забезпечення нечуючих інвалідів Центральне правління УТОГ з 5 липня 1967 року видає щотижневу газету «Наше життя». Ця газета є єдиним в Україні друкованим засобом, який вже понад 40 років висвітлює життя нечуючих інвалідів України.


Зобр:1шт.


Назва:Голубченко Анатолій Костянтинович

Підзаголовок:== Відзнаки ==
Знайдено: + * Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (5 липня 2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[37]


Назва:Перший уряд Миколи Азарова

Azarov cabinet members territory.png

-Знайдено: + | з 24 березня 2010 року[38] по 5 липня 2010 року[39]
-Знайдено: + nreg=548-2010-%EF Постанова КМУ від 5 липня 2010 р. N 548 «Про утворення Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації»]</ref>
-Знайдено: + | з 5 липня 2010 року[40]


Зобр:2шт.


Назва:Почесна грамота Верховної Ради України

Нагрудний Знак до Почесної Грамоти Верховної Ради України.jpg

-Знайдено: + |ДатаЗаснування = 5 липня 2001 року
Підзаголовок:== Джерела ==
Знайдено: + nreg=2541-14 «Про Почесну грамоту та Грамоту Верховної Ради України»] (зі змінами) від 5 липня 2001 року № 2541-III на офіційному сайті Верховної Ради України


Зобр:1шт.


Назва:Єпископат Українського екзархату

Підзаголовок:=== В ===
Знайдено: + Варлаам (Борисевич) — 13 травня 1945 хіротонісаний у єпископа Вінницького і Брацлавського; з січня 1946 єпископ Волинський та Рівненський; з 3 червня 1948 єпископ Кам'янець-Подільський і Проскурівський; з 27 грудня 1951 єпископ Ізмаїльський і Болградський; з 1 лютого 1955 єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський; з 5 вересня 1956 — 5 липня 1961 єпископ Мукачівський і Ужгородський; з 25 лютого 1957 у сані архієпископа; † 9 травня 1975.
Підзаголовок:=== М ===
Знайдено: + Миколай (Ярушевич) — з 1940  архієпископ Волинський і Слуцький; з 9 березня 1941 у сані митрополита; 15 липня 1941 — 28 січня 1944 митрополит Київський і Галицький; † 13 грудня 1961.


Назва:Самчук Іван Оникійович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Потому І. О. Самчука призначили начальником штабу 32-го гвардійського стрілецького корпусу. Це з'єднання брало участь у Курській битві (5 липня — 23 серпня 1943), визволяло від окупантів Харків, Полтаву, Кременчук. Форсувавши Дніпро, корпус повів наступ у Олександрійсько-Знам'янському напрямку, і в січні 1944-го брав участь у Кіровоградській наступальній операції. Бійці корпусу одними з перших увійшли у Кіровоград, звільняючи місто від німецьких окупантів.


Назва:Смородський Петро

Coat of Arms of UNR.svg

-Знайдено: + Петро Володимирович Смородський (*5 липня 1891 — † після 1977) — адміністративний полковник Армії УНР.


Зобр:1шт.


Назва:Григор'єв Сергій Олексійович

Могила Сергія Григор'єва.JPG

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 22 червня (5 липня) 1910 року у місті Луганську в багатодітній сімї, був одинадцятою дитиною. У 19221926 роках навчався у Запорізькій художньо-промисловій школі у М. Кузнєцова, В. Невського; з 1926 року — відвідував ВХУТЕМАС у Москві; у 19281932 роках навчався в Київському художньому інституті у Ф. Красицького, Ф. Кричевського. У 19321933 роках викладав на кафедрі рисунку Харківського художнього інституту; з 1934 року — доцент кафедри рисунку Київського художнього інституту, з 1947 — професор, з 1950 року — керівник майстерні жанрового живопису. У 19511955 роках — ректор Київського художнього інституту. В 1958 році очолив творчі майстерні Академії мистецтв УРСР, якими керував до кінця життя.


Зобр:1шт.


Назва:Цегельський Лев Теодорович

-Знайдено: + Цегельський Лев Теодорович (5 липня 1887, містечко, нині село Струсів Теребовлянського району Тернопільської області — 18 вересня 1973, м. Вроцлав, Польща) — український педагог. Син Теодора, брат М.-С.-Й., та Р., дядько М. (Атиногена) Цегельських. Доктор філософії (1912).


Назва:Державний комітет України з питань науки, інновацій та інформатизації

-Знайдено: + |дата створення = 5 липня 2010
-Знайдено: + Державний комітет України з питань науки, інновацій та інформатизації  — центральний орган виконавчої влади, що діяв з 5 липня по 9 грудня 2010.
-Знайдено: + nreg=548-2010-%EF Постанова КМУ від 5 липня 2010 р. N 548 «Про утворення Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації»]</ref>


Назва:Січко Петро Васильович

-Знайдено: + Петро Васильович Січко (18 серпня 1926, Витвиця - 5 липня 2010, Рига) — учасник українського національно-визвольного руху, член Української Гельсінкської групи, громадський діяч.
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + 27 червня прокурор Львівської області порушив кримінальну справу проти Петра та Василя Січків за ознаками ст. 187-І КК УРСР («розповсюдження наклепницьких вигадок, які паплюжать радянський державний і суспільний лад»). Заарештовані вони 5 липня, причому сина спрямували на 40-денну психіатричну експертизу. У розслідуванні участі не брали. 22 листопада їм пред'явлено обвинувальний висновок, та обидва його не підписали. 4 грудня у Львівському обласному суді відбувся судовий процес над Січками, про який родина не знала. Січки зіґнорували суд: не давали показів, відмовилися від останнього слова, не вставали: «Сидимо, сину?
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Жив у м. Долина. Петро Січко пішов з життя 5 липня 2010 на 84-му році, перебуваючи в гостях у дочки в Ризі. Родина має намір поховати його у Львові, біля дружини Стефанії та сина Василя.


Назва:Мулна Марта Блаусівна

-Знайдено: + Гравець національної збірної України. Дебютувала 5 липня 2010 року. Бронзовий призер кубка Президента Республіки Казахстан (2010).


Назва:Димитренко Олександр

-Знайдено: + Олександр Димитренко (* 5 липня 1970, Євпаторія) — німецький боксер-професіонал українського походження, який виступає у важкій ваговій категорії. Чемпіон світу з боксу серед юніорів 2000 року. Професіонал з 2001-го. Чемпіон світу у важкій вазі за версією EBU, інтерконтинентальний чемпіон WBO та IBF. Живе і тренується в Гамбурзі.


Назва:Городок (смт)

Городок 2.JPG

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 5 липня 2012 року рішенням Верховної Ради поселенню присвоєно назву Городок.[41]


Зобр:3шт.


Назва:Займіться ділом, а не язиком!

-Знайдено: + * 34 липня. 3 липня на початку вечірнього пленарного засідання Верховної Ради законопроект №9073 ухвалили у другому читанні 248 депутатськими картками з порушенням регламенту.[42][43] Розгляд законопроекту не був у порядку денному, голосування про включення його до порядку денного не відбулося, понад 2000 поправок, зокрема внесених авторами законопроекту, розглянуто не було, а відповідний парламентський комітет не підготував порівняльну таблицю, як вимагає регламент. Відповідно, проект прийняли у редакції першого читання.[44] Представники політичної опозиції стверджують, що у залі засідань на момент розгляду проекту були депутати Партії регіонів, які часто беруть участь у парламентських силових протистояннях[42]; натомість керівники партії залу покинули. Віце-спікер Микола Томенко стверджує, що представники коаліції не лише блокували трибуну під час голосування, а й безпрецедентно проголосували його карткою за законопроект №9073.[44] Відтак він має намір оскаржити дії опонентів у суді.[45] Окрім цього, за документ проголосувала картка депутата Ігоря Палиці із НУНС, який на той час перебував за кордоном.[45]
Перед початком пленарного засідання у Верховну Раду приїздив прем'єр Микола Азаров.[43]
П'ятеро народних депутатів від політичної опозиції оголосили безстрокове голодування у Києві біля Українського дому на знак протесту проти ухвалення законопроекту.[46] До стін будівлі почали стягуватися люди, члени громадських організацій та політичних партій. Беркут протягом вечора та першої половини наступного дня намагався відтіснити людей від Українського дому, внаслідок чого виникли численні сутички з протестувальниками.[47][48] Один з голодуючих депутатів, В'ячеслав Кириленко, заявив, що ДАІ зупиняє автобуси з людьми, що рухаються на акцію до Києва.[49]
Під час спроби штурму Беркут зранку 4 липня застосував сльозогінний газ проти протестувальників.[50] Також відбулися провокації — ввечері 3 липня та зранку 4 липня невпізнані особи в натовпі протестувальників розпилювали в бік Беркуту невідомий газ.[51]
4 липня у цій будівлі мала відбутися підсумкова прес-конференція президента Віктора Януковича[47], однак її перенесли на невизначений строк. Президент Віктор Янукович заявив про можливість дострокових парламентських виборів через останні події.[52]
У ці дні протестні акції розпочались у багатьох містах України.[53][54]
Активісти ГР «Відсіч» 3 липня закликали з'їжджатися під Український дім і ночувати там. Також, закликали виходити на протест 5 липня до Адміністрації Президента. Вимога — накладення Віктором Януковичем вето на закон. Також активісти повідомили про можливе пікетування Посольства Російської Федерації 6 липня.Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>
-Знайдено: + * 5 липня 69 інституцій громадянського суспільства закликали Литвина не підписувати законопроект.[55]
-Знайдено: + * 5 липня відбулась акція у Миколаєві.[56]
-Знайдено: + * 25 липня 2012 року у Києві активісти кампанії та громадські діячі провели «Всеукраїнський мозковий штурм «Як я можу захистити Україну?


Зобр:11шт.


Назва:Пам'ятники Теребовлі

-Знайдено: + |Васильку князеві || 1997 || біля приміщення Петропавлівського костелу (по вул. Кн. Василька) || Пам'ятник князеві Васильку в Теребовлі.jpg || Пам'ятник князеві Васильку Теребовльському був встановлений і урочисто відкритий (за участю тодішнього міністра культури і мистецтв Д. Остапенка) до святкувань з нагоди 900-ліття міста 5 липня 1997 року. Автори — скульптор П. Кулик; архітектори В. Блюсюк та І. Хотієнко.


Зобр:16шт.


Назва:Кутас Павло Віталійович

Silver medal icon.svg

-Знайдено: + 5 липня 2011 року уклав контракт з одеським «Чорноморцем» на два з половиною роки. Після повернення з першої ліги «моряки» разом із Павлом почали з кожним сезоном показували все кращий результат. Так у сезоні 2011—2012 команда спочатку посіла дев'яте місце у чемпіонаті. Восени 2011 року Кутас отримав травму на меніску, але після операції, зробленою ізраїльськими лікарями та десяти днів одуження повернувся до тренувань[57]. А наступного сезону одеська команда здобула шосте місце у турнірній таблиці чемпіонату та вийшла до фіналу кубка України. Наступного сезону це дало змогу зіграти у Суперкубку та Лізі Європи, де Павло мав можливість дебютувати.


Зобр:6шт.


Назва:Герб Березані

Berezan t.png

-Знайдено: + |дата_затвердження = 5 липня 2001 року
-Знайдено: + Герб Береза́ні — офіційний символ міста Березані затверджений 5 липня 2001 року рішенням № 255-20-XXIII XX сесії міської ради XXIII скликання.


Зобр:1шт.


Назва:Прапор Березані

-Знайдено: + Прапор Березані — офіційний символ міста Березані затверджений 5 липня 2001 року рішенням № 255-20-XXIII XX сесії міської ради XXIII скликання.


Назва:Головчук Павло

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 5 липня 1940 року в селі Дев'ятина (Боснія) в родині Андрія Головчука та Стефанії з дому Німащук. Після закінчення початкової 8-річної школи навчався у хорватських Салезіян в Крижевцях.


Назва:Чернівецький обласний державний музей народної архітектури та побуту

-Знайдено: + Музей почали створювати 1977 року, а офіційно він відкрився 5 липня 1986 року.


Назва:Владич Леонід Володимирович

Могила Леоніда Владича.jpg

-Знайдено: + Леонід Володимирович Владич (17 листопада 1913, Житомир — 5 липня 1984, Київ) — мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства (1964).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Жив у Києві. Помер 5 липня 1984 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.


Зобр:1шт.


Назва:Лук'янченко Олександр Олексійович

Підзаголовок:== Відзнаки ==
Знайдено: + * Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (5 липня 2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[58]


Назва:Покидько Василь Маркович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Після госпіталю, з березня 1943 року Покидько знову на Воронезькому фронті. Бере участь у кровопролитних боях, які слідують після невдалої харківської наступальної операції (19 лютого — 14 березня 1943). В червні 1943 отримав легке поранення. Під час Курської битви (5 липня — 23 серпня 1943 року) брав участь в Курській оборонній (5—23 липня) і Бєлгородсько‑Харківській наступальній (3—23 серпня) операціях.


Назва:Осадчий Михайло Григорович

Tomb Mikhail Osadchy (Могила Михайла Осадчого).JPG

-Знайдено: + Михайло Григорович Осадчий (*22 березня 1936, с. Курмани — †5 липня 1994, м. Львів) — український журналіст, поет, письменник. Дисидент.
-Знайдено: + 1991 року Михайло Осадчий захистив докторську дисертацію в мюнхенському Українському вільному університеті. 1993 року він став доцентом кафедри журналістики Львівського університету. Водночас Михайло Осадчий був почесним членом швейцарського відділення ПЕН-клубу, а також членом Львівського відділення Спілки письменників України. Михайло Осадчий помер 5 липня 1994 року.


Зобр:1шт.


Назва:Магар Володимир Герасимович

Підзаголовок:== Література ==
Знайдено: + * Трощановський А. Таланту добрий світло / / Індустріальне Запоріжжя. — 1980. — 5 липня.
Підзаголовок:== Література ==
Знайдено: + * Середа В. Життя в театрі І театр у жітті Володимира Магара: (м. Запоріжжя) // Запорізька правда. −2007. — № 97-98, 5 липня. -с.7.


Назва:Юдківська Ганна Юріївна

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Ганна Юріївна Юдківська народилася 5 липня 1973 року у Києві.


Назва:Львівська єпархія УПЦ КП

Ікони Свято-Покровського Кафедрального Собору (м.Львів).jpg

-Знайдено: + В зв'язку зі смертю 5 липня 2010 року митрополита Львівського і Сокальського Андрія, рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 27 липня 2010 року Митрополит Димитрій (Рудюк) призначений керуючим Львівсько-Сокальською єпархією.


Зобр:3шт.


Назва:Шепелєв Микола Гаврилович

Могила Миколи Шепелєва.jpg

-Знайдено: + Микола Гаврилович Шепелєв (рос. Николай Гаврилович Шепелев; 15 грудня 1909, Урицьке — 5 липня 1958) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни стрілець 385-го стрілецького полку 112-ї стрілецької дивізії 60-ї армії Центрального фронту, рядовий.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Після закінчення війни продовжував службу в армії. Молодший лейтенант М. Г. Шепелєв помер 5 липня 1958 року. Похований у Києві на Шулявському кладовищі.


Зобр:1шт.


Назва:5 гривень

5 hryvnia 2005 back.jpg

-Знайдено: + | 5 липня 1919
-Знайдено: + | 15 липня 2003


Зобр:15шт.


Назва:Начальна Команда Української Галицької Армії

-Знайдено: + Начальними командантами УГА були: з 29 жовтня 1918 — полковник Дмитро Вітовський, з 5 листопада 1918 — полковник Григорій Коссак, з 9 листопада 1918 — полковник Гнат Стефанів, з 10 грудня 1918 — генерал Михайло Омелянович-Павленко, з 9 червня 1919 — генерал Олександр Греков, з 5 липня 1919 — генерал Мирон Тарнавський, з 7 листопада 1919 — генерал Осип Микитка.
-Знайдено: + Начальниками штабу (Начальної булави) Начальної Команди УГА були: з 2 листопада 1918 — полковник М. Маринович, з 5 листопада 1918 — отаман Семен Горук, з 10 грудня 1918 — полковник В. Мишковський, з 13 лютого 1919 — полковник Віктор Курманович, з 8 червня 1919 — полковник Карл Штіпшіц-Тернова, з 5 липня 1919 — полковник Альфред Шаманек, з 7 листопада 1919 — генерал Густав Ціріц, з 10 лютого 1920 — полковник Альфред Шаманек.


Назва:Новоград-Волинський укріпрайон

Гульська міна ДОТ-97.jpg

-Знайдено: + З початку бойових дій 2 липня 1941 року Новоград-Волинський УР знаходився в смузі оборони 5-ї армії Південно-Західного фронту. Для організації оборони УРу командувач армії направив туди в якості свого представника командира 87-ї стрілецької дивізії полковника М. І. Бланка, підпорядкувавши йому усі, що були в смузі укріпрайону війська. Однак директивою командувача військами Південно-Західного фронту від 3 липня (яка надійшла в штаб 5 армії в другій половині 5 липня) Новоград-Волинський УР разом 19-м механізованим корпусом перепідпорядковувався командуючому 6-ю армією[59]. Але для перегрупування вже не було часу. В умовах плутанини і дезорганізації оборони війська німецької 6-ї армії 5 липня в двох місцях (в районі Мирополя і Гульська) прорвали оборону Новоград-Волинського укріпрайону. 7 липня війська 5-ї армії відійшли з рубежу по річці Случ в напрямку Коростенського укріпрайону[60].


Зобр:4шт.


Назва:Коростенський укріпрайон

-Знайдено: + 5 липня 1941 року німці прорвали оборону на ділянці Новоград-Волинського укріпрайону, після чого частини 5-ї армії в ніч з 7-го на 8-е липня відступити до Коростенського укріпрайону і до ранку 9-го числа зайняли там оборону. 15-й стрілецький корпус (45-а і 62-а стрілецькі дивізії) відходили на рубіж Рудня — Білокоровичі, 31-й стрілецький корпус (193-я, 195-а і 200-а стрілецькі дивізії) на рубіж Білокоровичі — Ємільчине — Дмитрівка[61].

-Знайдено: +

Прорив Коростенського УРу 25 липня — 7 серпня 1941 року



Назва:Кришталь Олег Олександрович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 5 липня 1945 р. у Києві y родині науковця-біолога Олександра Пилиповича Кришталя — професора, завідувача кафедри фізіології безхребетних КДУ.


Назва:Сучасна українська мова

Coat of arms of Slovakia.svg

-Знайдено: + * 5-12 липня 1918 р. — засновано Термінологічну комісію при природничій секції Київського наукового товариства. Першим головою Комісії став П. Тутковський, потім — О. Яната. Серед джерел, що їх комісія мала використовувати, фігурують, зокрема, матеріяли «Наукового товариства ім. Шевченка», галицькі шкільні підручники, праці І. Верхратського та інших галицьких науковців. Отже, комісію від самого початку зорієнтовано на вироблення загальноукраїнської наукової термінології.


Зобр:33шт.


Назва:Василенко Андрій Овер'янович

МД Василенко А О.jpg

-Знайдено: + Василенко Андрій Овер'янович (*23 жовтня (5 листопада) 1891(18911105), Біленьке — †5 липня 1963, Київ) — український учений у галузях землеробської (сільськогосподарської) механіки та сільськогосподарського машинобудування, академік Академії наук Української РСР30 червня 1948 року[62]; член-кореспондент з 1939 року), доктор технічних (з 1946 року) і сільськогосподарських наук (з 1936 року), професор.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 5 липня 1963року. Похований у Києві на Новобайковому цвинтарі. Надгробок з написом: «Академік Андрій Овер'янович Василенко 1891–1963».


Зобр:2шт.


Назва:Флоріян (Корсак)

-Знайдено: + | періодкінець = 5 липня 1811
-Знайдено: + Флорія́н Корса́к (у світі Фабія́н Корса́к; нар. 14 травня 1749 року — пом. 15 липня 1811 року) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 29 листопада 1804 року — єпископ-помічник Луцької єпархії.


Назва:Громов Артем Ігорович

Artem Hromov.jpg

-Знайдено: + | пк-поновлення = 5 липня 2011
-Знайдено: + | збірна-поновлення = 5 липня 2011


Зобр:1шт.


Назва:Бараннік Олег Васильович

Oleg Barannik.jpg

-Знайдено: + | пк-поновлення = 5 липня 2011


Зобр:1шт.


Назва:Андрощук Іван Кузьмович

-Знайдено: + Іван Кузьмович Андрощук (*5 липня 1958, Михнів, Ізяславський район, Хмельницька область) — український і російський поет, письменник-фантаст, публіцист.


Назва:Винничук Андрій Ростиславович

-Знайдено: + Помер у Львові 5 липня 1996 року від невиліковної хвороби.


Назва:Список найдорожчих трансферів в історії українського футболу

-Знайдено: + | || 5 липня 2007 || Ісмаель Бангура || Гвінея Гвінея || Франція «Ле-Ман» || Azzurro e Bianco.png «Динамо» || 6 млн [63]


Зобр:71шт.


Назва:Львівський технологічний ліцей

9 Kotliarska Street, Lviv.jpg

-Знайдено: + | Заснована = 5 липня 2007 рік
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Свою назву вулиця Алембеків отримала лише у 1985 році на честь родини патриціїв Алембеків. 1946 року вулиця дістала назву Таманська, від півострова Тамань, на якому в 1792 р. висадилися українські козаки Чорноморського війська на чолі з Антоном Головатим для поселення на землях вздовж р. Кубані. З 1918 р. будинок школи був осередком опору українського війська в цій околиці. Тут розташовувалася пробоєва сотня, якою командував хорунжий Михайло Мінчак. Сотня забезпечувала оборону центру міста з північно-західного боку і здійснювала наступальні дії на Кортумівку та Клепарів. (З книги «Lwów stary i wczorajszy».– Lwów, 1911.-S.326-331). За радянських часів тут була середня школа № 11, від 1978 року — міжшкільний навчально-виробничий комбінат, а з 1990 р. — Навчально-технологічний центр учнівської молоді. 5 липня 2007 року (за № 1112) було створено Львівський технологічний ліцей.


Зобр:1шт.


Назва:Облога Очакова (літо 1737)

Battle of Vienna.SultanMurads with janissaries.jpg

Підзаголовок:== Передісторія ==
Знайдено: + Після переправи, Мініх вирішив висуватися до Очакова швидким маршем. 5 липня, пройшовши 18 верст, фельдмаршал залишив важкий обоз під командою генерала Леонтьєва, залишивши для прикриття третину всієї армії. 9 липня роз'їзд донських козаків зумів захопити кілька полонених, які повідомили, що вони були надіслані з Очакова для розвідки, а у фортеці зараз нараховується 10 000 чоловік гарнізону і скоро очікуються підкріплення. 10 липня в 12 верстах від Очакова відбулося перше велике зіткнення. Вислані проти противника козаки змушені були відступити, але послані в підкріплення гусари, драгунський полк і два піхотні полки з артилерією змогли примусити противника до відступу. Захоплені полонені показали, що вони походять з прибулого напередодні в Очаків підкріплення і гарнізон тепер складається з 20 000 чоловік, а зіткнулися росіяни з п'ятитисячним загоном кавалерії, висланим проти них. До ночі російська армія підійшла до Очакова.


Зобр:3шт.


Назва:Базарник Іван Васильович

-Знайдено: + База́рник Іва́н Васи́льович (5 липня 1913, Львів — 28 лютого 1985, там же) — архітектор, реставратор, педагог.
-Знайдено: + Народився 5 липня 1913 року у Львові. Тут закінчив школу і гімназію. У 19421947 роках навчався на інженерно-будівельному факультеті Львівського політехнічного інституту, здобув диплом інженера-архітектора. У 19481953 роках працює в проектному бюро над реконструкцією житлових будинків. У 19541959 роках районний архітектор Львова; 19591967 — головний архітектор Львова. Від 1960 член Спілки архітекторів. Взяв участь у проектуванні генплану Львова. Працює в Українській кооперативній проектній установі у 19671969 роках. Пізніше, у 19691984 викладає на кафедрі архітектури Львівського сільськогосподарського інституту, доцент. Займається охороною пам'яток архітектури, їх реконструкцією. Депутат Львівської міської ради восьмого і дев'ятого скликання. Помер 28 лютого 1985 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 7[64].


Назва:Грешнова Любава Станіславівна

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилась 5 липня 1988 року у Харкові. Життя Любави Грешнової, молодої, але вже популярної і багатьма улюбленої, актриси театру та кіно, з раннього дитинства пов'язана з творчою діяльністю. Юне дарування, починаючи з тринадцятирічного віку, протягом декількох років була не тільки провідної передачі «Дитячий кінозал», яка транслювалася Харківським телебаченням, але і сама писала сценарій для даної програми.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Місто Харків є батьківщиною актриси, саме тут вона народилася 5 липня 1988 року. Талановита дівчина, стає студенткою Київського національного університету імені Карпенко-Карого, де протягом декількох років, під керівництвом досвідчених педагогів, у тому числі і неперевершеною Зимової В. І., вона застає секрети акторської майстерності.


Назва:Жулинський Микола Григорович

Жулинський.JPG

-Знайдено: + | кінець_терміну = 5 липня 2010
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Листопад 2008 — липень 2010 — голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.[65]


Зобр:1шт.


Назва:Копистинський Теофіл Дорофійович

-Знайдено: + Кописти́нський Теофі́л Дорофі́йович (*15 квітня 1844, м. Перемишль — †5 липня 1916, Львів) — український художник-реаліст, портретист, а також реставратор.


Назва:Верховна Рада України III скликання

Stepan Havrysh.jpg

Підзаголовок:== Склад ==
Знайдено: + |з 5 липня 2000
Підзаголовок:== Склад ==
Знайдено: + |з 5 липня 2000
Підзаголовок:== Склад ==
Знайдено: + |з 5 липня 2000


Зобр:7шт.


Назва:Полтавський військовий інститут зв'язку

-Знайдено: + |засновано= 11 січня 1968 року — 5 липня 2007 року (переформоване в філію КПІ)
-Знайдено: + 25 липня 1995 року Постановою Кабінету Міністрів України та наказом Міністра оборони України училище перетворено в Полтавський філіал Київського військового інституту управління та зв'язку (КВІУЗ). Була створена нова організаційно-штатна структура, здатна вирішувати нові завдання: згідно з наказом Міністра оборони України і Державною програмою будівництва та розвитку Збройних Сил до 2005 року, базуючись на Законах України «Про освіту», «Про оборону України», «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», Полтавський філіал КВІУЗ розпочав підготовку офіцерів-зв'язківців для усіх видів та родів військ Збройних Сил, Служби безпеки України, Прикордонних військ, Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ України. У 19961997 роках в Полтавському філіалі КВІУЗ здійснювалася підготовка офіцерів-зв'язківців для Збройних Сил Туркменістану.


Назва:Якубовський Антін Павлович

Obolon-A UNR-1-2.jpg

-Знайдено: + З 18 липня 1918 — вартовий старшина Військового міністерства Української Держави. З 5 липня 1919 p. — на чолі наказної частини Військового міністерства УНР. З 19 липня 1920 — через хворобу залишився в Кам'янець-Подільському, після відступу української армії з міста. Переховувався від більшовиків. Пізніше повернувся в Армію УНР. З 1 листопада 1920 — діловод Головної мобілізаційно-особової управи Військового міністерства УНР. Станом на 1922p. — начальник відділу Інтендантської управи Військового міністерства УНР. Подальша доля невідома.


Зобр:2шт.


Назва:Історія Дрогобича

Drogobych P5200062.JPG

-Знайдено: + 22 червня місто знову бомбардовано німецькою авіацією. Під удар ще раз попали залізнична станція з вокзалом та нафтопереробні підприємства міста, а також військові казарми, на той час порожні. Починаючи з цього дня і аж по 29 червня енкаведисти поспішно арештовували цвіт дрогобицької інтелігенції — послів до австрійського та польського парламентів (зокрема, Антона Максимовича), директорів гімназій, шкіл, учителів (наприклад, професори Іван Чмола та Дмитро Бурко)[66], гімназистів і студентів (серед яких Йосиф Бараняк, Йосифат Пасічник, Євген Татарський), лікарів, інженерів (Осип Левицький), спортсменів, священиків і монахів (ігумен монастиря василіян Северіян Бараник та парох з Трійці Яким Сеньківський), всіх, хто міг організувати людей, та членів їх сімей. Частину заарештованих вивезли, а, на думку влади, найнебезпечніших — винищили. І якщо раніше намагалися хоча б створити видимість законності репресій, то тепер Радянська влада, відступаючи, почала масове вбивство ув'язнених у тюрмах Дрогобича. Очевидно, що це не була ініціатива місцевого керівництва, а розпорядження Берії, бо подібні акції проходили і в інших містах Західної України, наприклад, у Золочеві ([67],[68]), сусідніх Бориславі[69], Самборі[70] та Стрию[71],[72]. Знищення в Дрогобичі проводили в обох тюрмах та на єврейському кладовищі (пізніше на цьому місці збудують Будинок Побуту). НКВС замордував кількасот осіб, серед яких були єромонахи Яким Сеньківський, Северіян Бараник. Їх двох, а також Віталія Байрака, знищеного енкаведистами в 1946 році, за мученицьку смерть беатифіковано 27 червня 2001 року в місті Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Папи Римського Івана Павла ІІ, в якій взяло участь, серед інших вірних, більше восьми тисяч дрогобичан.[73],Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>


Зобр:21шт.


Назва:Варлаам (Борисевич)

-Знайдено: + | періодпочаток = 5 липня 1961
Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + З 5 липня 1961 року - архієпископ Мінський і Білоруський.


Назва:Лисий Володимир Данилович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У вересні 1939 переїхав до Львова, де за сприяння Кирила Студинського влаштувався співробітником регіонального відділення АН УРСР (нині Західний науковий центр Національної академії наук України). Після проголошення 30 червня 1941 відновлення Української Держави, Володимир Лисий 5 липня 1941 був призначений міністром внутрішніх справ в Українському державному правлінні — новоствореному уряді на чолі з Ярославом Стецьком. Після арешту німцями лідерів і розпуску уряду працював у Львові правничим консультантом в різних українських організаціях. Навесні 1944 емігрував на Захід.


Назва:Осінчук Роман Іванович

-Знайдено: + Роман Іванович Осінчук (* 5 липня 1902, с. Голошинці, (тепер Підволочиський район, Тернопільська область) — †11 лютого 1991, Нью-Йорк, США) — лікар-спеціаліст внутрішньої медицини, доцент Медичного Інституту у Львові, активний член Українського лікарського товариства і Українського гігієнічного товариства та Народної лічниці у Львові, журналіст і громадський діяч, редактор «Народного Здоров'я» у Львові.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився Роман Осінчук 5 липня 1902 р. в с. Голошинці, Збаразького повіту (тепер Підволочиський район), на Тернопільщині, в селянській родині. Середню освіту здобув у Тернополі в 1921 p., а медицину студіював на Українському Тайному Університеті у Львові. Після відбуття примусової польської військової служби, закінчив медичні студії на польському університеті у Львові в 1931 р.


Назва:Андрухов Петро Зотович

-Знайдено: + Андрухов Петро Зотович (нар. 5 липня 1924, Острог — пом. 6 серпня 1996, Острог) — історик, краєзнавець, освітній і громадський діяч, засновник і перший голова Острозького науково-краєзнавчого товариства «Спадщина» імені князів Острозьких (19891996), член і один із засновників Острозького осередку Українського історичного товариства, керівник наукового Центру вивчення спадщини Острозької Академії, Почесний професор Академії; ветеран Другої світової війни, кавалер ордена «Отечественная война II степени» і медалей «За відвагу», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною»; лауреату Рівненської обласної премії «За відродження Волині».
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 5 липня 1924 року в Острозі в родині службовців. Його батько, Зот Пантелеймонович Андрухов, був старшиною армії УНР. У 1933 році батьки розлучилися.


Назва:Закон України «Про засади державної мовної політики»

Possible regional languages in regions Ukraine.svg

Підзаголовок:==== Реакція ====
Знайдено: + П'ятеро народних депутатів від політичної опозиції оголосили безстрокове голодування у Києві біля Українського дому на знак протесту проти ухвалення законопроекту.[74] Через деякий час навколо голодуючих депутатів зорганізувався мітинг на підтримку української мови, серед близько тисячі мітингуючих були присутні лідери опозиції: голова ради «Об'єднаної опозиції» та партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк, чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версією WBC та голова партії «УДАР» Віталій Кличко, голова Всеукраїнського об'єднання «Свобода» Олег Тягнибок та інші. Під час мітингу міліція та бійці спецпідрозділу «Беркут» декілька разів намагалися деблокувати споруду, але зазнали невдачі. Зусиллями мітингуючих була зірвана попередньо запланована, чергова прес-коференція Президента України Віктора Януковича[75]. Увечері 6 липня мітинг-акцію протесту біля Українського дому проти ухвалення «мовного» законопроекту було завершено[76], 11 депутатів та активістів припинили голодування[77][78]. Одночасно, лідерами опозиції була оголошена безстрокова акція протесту «Україна проти Януковича», ціллю якої стали дострокові парламентські вибори та імпічмент президента[79].
Підзаголовок:==== Реакція ====
Знайдено: + 5 липня представники 30 організацій українців Європи звернулися зі спільною заявою, у якій засудили та висловили протест проти прийнття «мовного закону», назвавші його антидержавним кроком і черговим проявом антиукраїнської політики, назвавши владну верхівку «купкою пройдисвітів, котрі узурпували владу в Україні». Серед підписантів заяви — голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький, голова Спілки українців Португалії Павло Садоха, голова Центральної спілки українців в Німеччині Людмила Млош та інші[80].
Підзаголовок:==== Реакція ====
Знайдено: + Лист з проханням до Президента України Віктора Януковича не підписувати закон про мови, прийнятий у вівторок Верховною Радою України, оприлюднило в четвер 5 липня і Об'єднання українців Польщі (ОУП).[81]
Підзаголовок:==== Реакція ====
Знайдено: + 25 липня Харківська обласна рада ухвалила звернення до Президента України Віктора Януковича та Верховної Ради, у якому засудила «штучне нагнітання істерії», «бійки, хуліганські акції, голодовки та інші екстремістські чи провокаційні дії», протидію політиків підписанню Закону «Про засади державної мовної політики», що створюють «тим самим додаткові перешкоди на шляху європейської інтеграції». Також депутати заначили, що «мовний» закон «у жодному разі не обмежує використання й розвиток української мови, але спрямований на захист конституційних прав усіх громадян».[82]
Підзаголовок:==== Реакція ====
Знайдено: + Також заяву про підтримку затвердженого Верховною Радою Закону «Про засади державної мовної політики» ухвалила Дніпропетровська міська рада.[83] У відповідь представники опозиційних фракцій Дніпропетровської міської ради заявили, що депутати міськради від Партії регіонів порушили регламент міськради, аби ухвалити заяву. За словами опозиціонерів, іще навіть до формування порядку денного і до реєстрації депутатів, всупереч регламентові, регіонали взяли слово і зачитали заяву про підтримку закону. До того ж, за словами голови регіонального штабу об'єднаної опозиції Андрія Павелко, у жодного з депутатів не було на руках тексту документу.[84]
-Знайдено: +

Ми сприймаємо всі закони у двох напрямках: з одного боку, президент Янукович офіційно каже, що хотів би бачити Україну в Європі. З іншого, рішення щодо російської мови як офіційно регіональної в 11 із 26 областей націлене на зближення із Росією. Ми нічого не маємо проти співробітництва з росіянами, бо розуміємо, що співпраця з таким великим сусідом – це необхідність. Однак, ми кажемо, що підтримка української мови – найважливіша, це був би добрий знак для всіх українців. Це свідчило б про повагу до демократичних стандартів. Але ми цього не бачимо. Ми занепокоєні. Це нас розчаровує.
[85]


-Знайдено: + Про те, що Верховна Рада має важливіші проблеми, ніж підняття мовного питання заявив президент Freedom House Девід Кремер.[86]
-Знайдено: + 5 липня 2012 року голова фракції ПР у Верховній Раді Олександр Єфремов заявив журналістам на своєму брифінгу, що Партія регіонів звернеться до суду, якщо спікер Володимир Литвин не підпише закон про мови. «Якихось норм, які давали б право спікеру парламенту не підписувати закон, проголосований в залі, просто немає. Правда, немає норм покарання за те, що спікер не підписує це», — сказав Єфремов[87].
-Знайдено: + 5 липня 2012 року один з лідерів об'єднаної опозиції Арсеній Яценюк заявив, що «відповідно до процедури голосування, було порушено все, що можна було порушити. Якщо він підпише закон — ми будемо його судити»[88][89].


Зобр:3шт.


Назва:Сезон ФК «Динамо» (Київ) 2012—2013

Captain sports.svg

Підзаголовок:=== Липень ===
Знайдено: + 5 липня до команди з оренди в «Ґреміу» повернувся Факундо Бертольйо, так як бразильський клуб відмовився викупати контракт аргентинця[90]. Футболіст приєднався до команди в Австрії[91].


Зобр:37шт.


Назва:Гірний Василь

Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + У 1948 р. виїхав до Польщі й поселився в Лєборку поблизу Гданська. Помер 5 липня 1981 р. у Лєборку.


Назва:Касаткін Борис Сергійович

Могила Бориса Касатніна.JPG

-Знайдено: + Борис Сергійович Касаткін (рос. Борис Сергеевич Касаткин; 1 листопада 1919, Томськ — 5 липня 1993) — український радянський вчений у галузі матеріалознавства і зварювання, доктор технічних наук6 жовтня 1962 року), професор23 жовтня 1963 року), член-кореспондент АН УРСР2 квітня 1976 року)[92].
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Жив у Києві по вулиці Анрі Барбюса, 22—26, квартира 111. Помер 5 липня 1993 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).


Зобр:1шт.


Назва:Однороженко Олег Анатолійович

-Знайдено: + Ввечері 5 липня 2012 року Олега Однороженко за рішенням Київського районного суду м. Харкова було затримано у Києві як підозрюваного у карній справі щодо вчинення хуліганських дій та етаповано до Харкова з метою проведення слідчих дій[93]. Він проходить у карній справі за епізодами 2009 та 2011 років[94]. 9 липня судом йому було продовжено арешт строком на 10 днів[94][95].


Назва:Случановський Андрій Іванович

Coat of Arms of UNR.svg

-Знайдено: + З 17 червня 1914 р. — командир 2-го Телеграфного батальйону. З 6 грудня 1914 р. — полковник. З 11 березня 1916 р. — командир 5-го саперного батальйону, одночасно — корпусний інженер XII армійського корпусу. З 21 серпня 1916 р. — командир 53-го саперного батальйону та корпусний інженер 47-го армійського корпусу. З 27 листопада 1916 р. — командир 21-го інженерного полку та корпусний інженер XI армійського корпусу. З 5 липня 1917 р. — командир 36-го інженерного полку та корпусний інженер 41-го армійського корпусу.


Зобр:1шт.


Назва:Воєвідка Кость

-Знайдено: + Воєві́дка Кость (нар. 5 липня 1891, Прага — пом. березень 1944, Станіслав) — чотар і головний лікар Коша УСС, підполковник Армії УНР.
-Знайдено: + Кость Воєвідка народився 5 липня 1891 року в Празі у родині Лева Воєвідки. Здобув медичну освіту, доктор медицини.


Назва:Ірина Бурячок

-Знайдено: + |дата_народження = 5 липня 1986
-Знайдено: + Ірина Бурячок (5 липня 1986) —українська тенісистка.


Назва:Даніель Суботич

-Знайдено: + 5 липня 2012 року на правах вільного агента підписав трирічний контракт з луцькою «Волинню»[96].


Назва:РТК Хуст

-Знайдено: + | заснована = 5 липня 1998 рік
-Знайдено: + Телекомпанія працює в телевізійному ефірі з 5 липня 1998 року відповідно до ліцензії Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення. Мовить на 48 каналі з міста Хуст — 6 годин на добу.


Назва:Голинський Петро

-Знайдено: + о. Петро Голинський (*5 липня 1892, Підгайчики, —†27 червня 1974, Мюнхен) — церковний і педагогічний діяч у Перемишлі, священик УГКЦ, прелат, ініціатор утворення української вітки чину Селезіян; у 1948 році виклав у духовній семінарії в Гіршберґу, з 1949 року — генеральний вікарій, Апостольський Візитатор у Німеччині, підхорунжий УГА.


Назва:Бажан Валентин Платонович

-Знайдено: + Валентин Платонович Бажан (1907, Кам'янець-Подільський — 5 липня 1967, Київ) — український радянський перекладач і журналіст, рідний брат письменника Миколи Бажана.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 5 липня 1967 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 16).


Назва:Добржанський Віктор Михайлович

Могила Віктора Добржанського.JPG

-Знайдено: + Віктор Михайлович Добржанський (15 жовтня 1907, Ясногород — 5 липня 1964, Київ) — український радянський живописець, графік.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Жив в Києві. Помер 5 липня 1964 року. Похований на Байковому кладовищі (стара частина).


Зобр:1шт.


Назва:Семенченко Кузьма Олександрович

-Знайдено: + 5 липня німці прорвали оборону на ділянці Новоград-Волинського укріпрайону, після чого частини 5-ї армії в ніч з 7-го на 8-е липня відступити до Коростенського укріпрайону і до ранку 9-го числа зайняли там оборону. До початку серпня 19-а танкова дивізія вела бої в районі Коростенського укріпленого району, але 19 серпня в складі дивізії залишився один танк. Формально 19-а танкова дивізія, яка з честю виконала своє завдання в перші дні і місяці війни, була розформована лише 8 жовтня 1941 року.


Назва:Ленд'єл Золтан Золтанович

Example.jpg

-Знайдено: + Золтан Ленд'єл (угор. Lengyel Zoltán, нар. 5 липня 1946 року, Свалява, Закарпатська область) — український політик угорсько-русинського[97] походження, міський голова Мукачевого, член партії «Єдиний центр».
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 5 липня 1946 року у місті Свалява Закарпатської області. Батьки працювали на на меблевому комбінаті: батько — головним бухгалтером, матір — обліковцем. У сім'ї було троє дітей. Початкову освіту здобув у другій мукачівській школі, вищу — у Львівському державному університеті ім. Івана Франка за спеціальністю «математика, обчислювальна математика». Після закінчення вищого навчального закладу працював інженером Львівського обчислювального центру. З червня 1970 року працював у Мукачівському АТП 06061 на посаді начальника обчислювального бюро. З вересня 1971 року по вересень 1973 року проходив строкову військову службу. Після закінчення служби працював на Мукачівському заводі «Мукачівприлад». З травня 1990 року — перший секретар Мукачівського міському Компартії України. Пізніше працював заступником директора Мукачівського УВП УТОСу, генеральним директором СП «Ерго-Макс», директором фірми «Планета». Наступні роки працює в органах державної влади та місцевого самоврядування. З березня 2005 року до квітня 2006 року — голова Тячівської РДА. У квітні 2006 року обраний секретарем Мукачівської міської ради. У листопаді 2008 року був обраний міським головою Мукачевого.


Зобр:2шт.


Назва:Бурч Василь Васильович

-Знайдено: + Бурч Василь Васильович (2 січня 1919, с. Смологовиця, Закарпаття, Австро-Угорщина — 5 липня[98] 1993, Ужгород) — український радянський педагог та живописець-пейзажист[98]. Заслужений учитель УРСР (1968).


Назва:Симоновський Віталій Іович

-Знайдено: + Симоно́вський Віта́лій Іо́вич (5 липня 1937, м. Суми Сумської області, Україна) — доктор технічних наук, професор Сумського державного університету.


Назва:Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Strasbourg- Holocaust Remembrance Day (Council of Europe).jpg

-Знайдено: + Відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 р. № 3560-VI "Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру"[99] на державному рівні Україна вперше відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту у 2012 році.


Зобр:1шт.


Назва:Задорожний Сергій Сергійович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Сергій Задорожний народився в Артемівську, Донецької області. Згодом переїхав до міста Красногорівка, де й навчався в середній школі № 2, після якої вступив до ПТУ 143, а потім в Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту і одночасно займався футболом у дитячого тренера Теплова Миколи Михайловича граючи за місцеву команду «Вогнетривник». Потім грав за донецьку команду «Трудовская» у Захарова Юрія Володимировича. В 1997 році почав грати у футзал за команду Капітал у 2-гій лізі. Після цієї команди кар'єра Сергія стрімко пішла вгору: донецькі Укрсплав (гол. тренер Варнавський Олексій Дмитрович) та Телеком, з якого він був запрошений до лав тодішнього флагмана українського футзалу — МФК Шахтар, який тоді тренував Олег Солодовник. У складі «гірників» Задорожний виграв усі українські трофеї, взяв участь у п'яти розіграшах Кубку УЄФА з футзалу, в яких відзначився 9 разів, в сезоні 2005/2006 дійшовши до півфіналу. Після 7 сезонів у складі МФК Шахтар, незважаючи на пропозицію від львівській Енергії[100], Задорожний перейшов у київську Планету-Міст, яку тоді очолював відомий заслужений тренер України Валерій Водян. У складі киян Сергій провів один сезон, в якому зіграти в повну силу завадила травма, по закінченні якого команда припинила своє існування[101]. Після цих прикрих подій Сергій опинився у львівській Енергії. Відпрацювавши контракт з «енергетиками» 5 липня 2011 року отримав статус вільного агента[102] і незабаром перейшов в Єнакієвець[103], в якому відзначився в першому ж матчі[104], проте затримався теж лише на сезон. Перед початком сезону 2012/2013 перейшов у польський клуб «Вісла Кракбет»[105]. У першому ж матчі в новій команді Сергію вдалося відзначитися дублем[106].


Назва:Якименко Олександр Григорович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З 5 серпня 2011 року[107] по 5 липня 2012 року[108] — начальник Управління Служби безпеки України в Донецькій області.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З 5 липня 2012 року[109] по 9 січня 2013 року[110] — перший заступник Голови Служби безпеки України — начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України.
-Знайдено: + * Орден Богдана Хмельницького III ст. (5 липня 2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[111]


Назва:Список бійців куреня Української повстанської армії «Месники»

Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + | 13 || «Соловей» Басалик Ярослав Григорович || с. Торки Перемишльського повіту || 01927-04-2525 квітня 1927 — 01947-07-2929 липня 1947 || Стрілець || Месники-2 || Син Григорія і Ксені. 25 липня 1947 р. в Ряшеві засуджений на смертну кару. Там же страчений.
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + | 211 || «Олень» Купецький Панько || с. Оплітна Жовківського повіту, тепер Львівська область || 01926-01-2121 січня 1926 — 01947-07-2929 липня 1947 || Стрілець || Месники-2 || Син Андрія і Катерини. В лавах УПА з осені 1944 р. Схоплений солдатами ВП. 25 липня 1947 р. в Ряшеві засуджений до смертної кари. Там же страчений.
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + | 245 || «Шпак» Мелех Петро || с. Заліська Воля Ярославського повіту || 01926-08-077 серпня 1926 — 01947-06-1010 червня 1947 || Стрілець || Месники-4 || Син Теодора та Марії. В лавах УПА з осені 1945 р. Схоплений солдатами ВП. 25 липня 1947 р. в Ряшеві засуджений до смертної кари і, (за непідтвердженим джерелом інформації), того самого дня страчений.
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + ) Любачівського повіту || 01922-10-011 жовтня 1922 — 01947-10-1717 жовтня 1947 || Стрілець, кулеметник || Месники-2 || Син Михайла. В лавах УПА з весни 1944 р. Схоплений солдатами ВП. 25 липня 1947 р. в Ряшеві засуджений до смертної кари. Там же страчений.
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + | 334 || «Чумак» Солтис Павло || с. Ператин Радехівського повіту, тепер с. Пиратин у Радехівському районі Львівської області || 01922-05-2525 травня 1922 — 01947-07-2929 липня 1947 || Стрілець || Месники-2 || Син Григорія та Катерини. В лавах УПА з весни 1944 р. Схоплений солдатами ВП. 25 липня 1947 р. в Ряшеві засуджений до смертної кари. Там же страчений.


Назва:Список прем'єр-міністрів України

Mykola Azarov 27 April 2010-1.jpeg

-Знайдено: + | 5 липня 1941
-Знайдено: + | 15 липня 1923
-Знайдено: + | 15 липня 1923


Зобр:87шт.


Назва:Герб Краснодара

-Знайдено: + 5 липня 1996 Думою Краснодара був відновлений історичний герб Краснодара. Його повна версія включала корону і щитотримачі. Малий герб являв собою тільки щит (навіть без облямівки). На бланках використовувався герб у вигляді щита з облямівкою, під короною, без щитотримачами.


Назва:80 років Донецькій області (срібна монета)

National Bank of Ukraine.jpg

-Знайдено: + Монету введено в обіг 5 липня 2012 року. Вона належить до серії «Області України».


Зобр:1шт.


Назва:Макарченко Олександр Федорович

-Знайдено: + Макарченко Олександр Федорович (* 22 жовтня 1903, Маріуполь — † 5 липня 1979, Київ) — організатор і перший директор Львівського медичного інституту в 1939-41 роках, 1941 — кандидат, 1954 — доктор медичних наук, того ж року — лавреат премії ім. О. Богомольця АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, 1961 — дійсний член АН УРСР.


Назва:Одеська єпархія УПЦ (МП)

-Знайдено: + * 5 липня 1853 — 12 липня 1858 — Полікарп (Радкевич);


Назва:Грідасова Олександра Сергіївна

-Знайдено: + Грідасова Олександра Сергіївна (нар.5 липня 1995) — українська спортсменка, художня гімнастика. Багаторазова призерка універсіади в Казані.
-Знайдено: + * Орден княгині Ольги III ст. (25 липня 2013) — за досягнення високих спортивних результатів на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[112]


Назва:Милан Перич

-Знайдено: + 5 липня 2008 року підписав чотирирічний контракт з столичним «Партизаном», проте закріпитися в складі гранда не зумів, зігравши за пів року лише один матч в чемпіонаті. Через це в подальшому виступав виключно в оренді за «Ягодину», «Млади Радник» та «Металац».


100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед


ПриміткиРедагувати

  1. Перебування бандерівців у Заксенхаузені
  2. 10 запитань і 10 відповідей про Степана Бандеру, запитання № 3
  3. Berkhoff, K.C. and M. Carynnyk 'The Organization of Ukrainian Nationalists and Its Attitude toward Germans and Jews: Iaroslav Stets'ko's 1941 Zhyttiepys' in: Harvard Ukrainian Studies, vol. 23 (1999), nr. 3/4, pp. 149–184.
  4. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія..Інститут історії НАН України.2004р Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія, стр.338 (укр.)
  5. Фиров П. Т. История ОУН-УПА: События, факты, документы, комментарии. (Лекции). — Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2002. — 196 с., стр. 74
  6. В. Косик. Україна і Німеччина у другій світовій війні. — Переклад з французької Р. Осадчук, Львів 1993. — 657 с., стр. 441
  7. Квазіенциклопедія ОУН-УПА
  8. Указ Президента України № 752/2010 від 5 липня 2010 року «Про призначення Б.Олійника головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  9. Про проект нової Конституції України: Верховна Рада України; Постанова від 01.07.1992 № 2525-XII
  10. Літопис УПА. Том 26. Українська Головна Визвольна Рада. Документи, офіційні публікації, матеріяли. Книга четверта: документи і спогади. — Торонто — Львів, 2001 . — c. 490
  11. Литвин М. (м.Львів), Щербак Л. Шаманек Альфред... с.705
  12. Литвин М. (м.Львів), Щербак Л. Шаманек Альфред... с.705
  13. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР.-Львів: Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір»,1995.-368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 c.202
  14. Календар пам’ятних дат 2010 року на Сайт Чернігівської обласної бібліотеки для дітей ім. М. Островського
  15. Маніфест ОУН
  16. Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
  17. Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
  18. Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
  19. Про проект нової Конституції України: Верховна Рада України; Постанова від 01.07.1992 № 2525-XII
  20. Дудко Ф. День 5 липня 1917 р. у Києві. Календар «Червона Калина». — 1937
  21. Робітнича газета. — 1917 . — 6 лип.
  22. Робітнича газета. — 1917 . — 7 лип.
  23. [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
  24. Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
  25. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні: Верховна Рада України; Закон від 05.07.2012 № 5083-VI
  26. Суперкубок їде до Донецька. ФФУ. 15 липня 2008. Процитовано 29.09.2008. 
  27. Динамо — обладатель Суперкубка Украины
  28. [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
  29. [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
  30. [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
  31. а б [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
    Підзаголовок:== Історія ==
    Знайдено: + nreg=548-2010-%EF Постанова КМУ від 5 липня 2010 р. N 548 «Про утворення Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації»]
  32. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
  33. Указ Президента України №751/2010 від 5 липня 2010 року «Про увільнення голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  34. Указ Президента України № 752/2010 від 5 липня 2010 року «Про призначення Б.Олійника головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  35. ІІ Міжнародний еко-культурний фестиваль «Трипільське коло 2009. Земля»
  36. У статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з Московським Патріархатом використовуються її офіційні назви — Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ
  37. Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
  38. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 березня 2010 року № 608-р «Про призначення Злочевського М. В. Головою Державного комітету України з державного матеріального резерву»
  39. Розпорядження Кабінету Міністрів україни «Про звільнення Злочевського М. В. з посади Голови Державного комітету України з державного матеріального резерву» від 5 липня 2010 року № 1323-р
  40. [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
    -Знайдено: + nreg=1317-2010-%F0 Розпорядження КМУ від 5 липня 2010 р. N 1317-р «Про призначення Семиноженка В.П. Головою Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації»]
  41. Постанова Верховної Ради України від 5 липня 2012 року № 5173-VI «Про присвоєння найменування населеному пункту Радомишльського району Житомирської області»
  42. а б Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка — 1+1. ТСН
  43. а б ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ — Українська Правда
  44. а б Опозиція вирішила боротись з мовним законом голодуванням — 1+1. ТСН
  45. а б За мовний законопроект проголосувала картка депутата від НУНС, який перебуває за кордономУкраїнський тиждень, 03.07.2012.
  46. Нардепи, які голодують, принесли під Український дім розкладачки — ForUm
  47. а б "Беркут" відвойовує Український дім для Януковича — Українська Правда
  48. Український дім штурмують — Українська Правда
  49. Кириленко каже, що автобуси із захисниками мови затримує ДАІ — Українська Правда
  50. «Беркут» відтіснив мітингувальників від Українського дому, застосувавши сльозогінний газ — dt.ua
  51. В сутичках "мовників" і "Беркут" окропили газом — Українська Правда
  52. Рада охвачена кризисом из-за "языкового" закона — Інтер (рос. )
  53. Акції проти "мовного закону" відбуваються в багатьох містах УкраїниУНІАН
  54. Протести проти закону про язьік по всій країні — Сайт «Майдан»
  55. 69 інституцій громадянського суспільства закликали Литвина не підписувати провокаційний закон(опроект) — Сайт «Майдан»
  56. Акція на захист мови в Миколаєві — Сайт «Майдан»
  57. Гравець «Чорноморця» Павло Кутас: З «Карпатами» не маємо права зіграти погано. zik.ua. 18-11-2011. Архів оригіналу за 2013-08-19. 
  58. Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
  59. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок не вказаний текст
  60. Боевой приказ командующего войсками 5-й армии № 012 (рос.)
  61. Боевой приказ командующего войсками 5-й армии № 012 (рос.)
  62. Сайт Національної академії наук України
  63. Ismael Bangoura
  64. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 180. — ISBN 966-8955-00-5..
  65. Указ Президента України № 751/2010 від 5 липня 2010 року «Про увільнення голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  66. ІНФОРМАЦІЯ «МАСАКРА В ДРОГОБИЧІ» газета «Українські щоденні вісті (Львів)» № 14 за 22 липня 1941 року
  67. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «НЕЛЮДСЬКІ ЗВІРСТВА ЕНКАВЕДИСТІВ, 800 ТРУПІВ У ЗОЛОЧІВЩИНІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 10 за 17 липня 1941 року
  68. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «ЖЕРТВИ БОЛЬШЕВИЦЬКИХ ЗВІРСТВ У ЗОЛОЧІВСЬКІЙ В'ЯЗНИЦІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 11 за 18 липня 1941 року
  69. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «З ОСТАННІХ ДНІВ БОЛЬШЕВИЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ В БОРИСЛАВІ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) № 8 за 25 липня 1941 року
  70. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «СТРАШНІ СПОМИНИ З САМБІРСЬКОЇ ТЮРМИ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) № 6 за 20 липня 1941 року
  71. ІНФОРМАЦІЯ «ЖЕРТВИ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТЕРОРУ» газета «Стрийські вісті» (Стрий) № 1 за 18 липня 1941 року
  72. ІНФОРМАЦІЯ «В СТРИЙСЬКІЙ ТЮРМІ» газета «Вільне слово» № 13 за 6 серпня 1941
  73. У Дрогобичі пом'янули жертв катівень НКВС (Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ, 24 червня 2011)
  74. Нардепи, які голодують, принесли під Український дім розкладачки — ForUm
  75. Захисники української мови пережили другу ніч під Українським домом. newsru.ua. 5 липня 2012 р.
  76. УП. Яценюк «перехрестив» акцію під Українським домом
  77. УП. Депутати припинили голодування проти «языка»
  78. Депутати припинили голодувати за мову. unian.ua. 06.07.2012
  79. Опозиція оголосила про початок акції «Україна проти Януковича». newsru.ua. 6 липня 2012 р.
  80. Українці Європи обурені тим, як влада «розводить» народ, який її годує. unian.ua. 05.07.2012
  81. Українці Польщі просять Януковича не підписувати мовний закон. ukrinform.ua. 5 липня 2012 року
  82. Харківська облрада засудила «штучне нагнітання істерії» навколо мовного закону. kharkiv.unian.net. 25.07.2012
  83. Депутати дніпропетровської міськради сьогодня переймались дорогами, аварійними деревами та мовним законопроектом ВРУ. 11channel.dp.ua. 25 липня 2012
  84. Дніпропетровські регіонали порушили регламент заради «мовного» питання — опозиція. radiosvoboda.org. 25.07.2012
  85. Екс-президент Європарламенту: підтримка української мови — найважливіша. tyzhden.ua. 5 липня, 2012
  86. Керівник Freedom House: український парламент має важливіші проблеми, ніж мовне питання. tyzhden.ua. 5 липня, 2012
  87. Фракція ПР звернеться до суду, якщо Литвин не підпише мовний закон
  88. УП. Опозиція вирішила не відставати від «регіоналів» і теж погрожує Литвину судом
  89. Всі хочуть судити Литвина
  90. Бертольйо повертається до «Динамо»
  91. Факундо Бертольйо приєднався до «Динамо»
  92. Сайт Національної академії наук України
  93. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Затримання у Києві. 5.07.2012. не вказаний текст
  94. а б Войницький А. Одному з лідерів «Патріота України» О. Однороженку продовжили арешт. Status quo. 09.07.2012.
  95. Титаренко Ж. Суд продовжив термін утримування під вартою ідеологічного референта Всеукраїнської громадської організації «Патріот України» Олега Однороженка. Справжня варта. 09.07.2012.
  96. UA-Футбол. Офіційно. Даніель Суботіч - гравець "Волині"
  97. Политрада (рос.)
  98. а б Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок av не вказаний текст
  99. ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 5 липня 2011 р. № 3560-VI "Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру"
  100. Сергій Задорожний: «В „Енергію“ кликали ще рік тому»
  101. Сергій Задорожний: «В „Шахтарі“ я став особою»
  102. О.Бондар та С.Задорожний — вільні агенти
  103. Єнакієвець тренується і… чекає 1 серпня
  104. Сергій Задорожний: «Бразильці — це добре, але їх не повинно бути багато»
  105. Сергій Задорожний представлений як гравець Вісли
  106. Сім з дев'яти — вдалий старт українців в Польщі
  107. Указ Президента України № 807/2011 від 5 серпня 2011 року «Про призначення О. Якименка начальником Управління Служби безпеки України в Донецькій області»
  108. Указ Президента України № 439/2012 від 5 липня 2012 року «Про звільнення О. Якименка з посади начальника Управління Служби безпеки України в Донецькій області»
  109. Указ Президента України № 440/2012 від 5 липня 2012 року «Про призначення О. Якименка першим заступником Голови Служби безпеки України — начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України»
  110. Указ Президента України № 7/2013 від 9 січня 2013 року «Про звільнення О.Якименка з посади першого заступника Голови Служби безпеки України — начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України»
  111. Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
  112. Указ Президента України № 392/2013 від 25 липня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України»