Яки́м Сомко́ (бл.1619 — 18[1] / 28 вересня 1663) — український військовий, політичний і державний діяч. Наказний гетьман Війська Запорозького, голова Козацької держави в Лівобережній Україні (1663 — 1 місяць). Представник міщанського роду Сомків, поєднаний родинними зв'язками з Богданом Хмельницьким. Страчений в 1663 році внаслідок інтриг в середовищі тогочасної української еліти.

Яким Сомко
Ukraine Яким Сомко.jpg
Гетьман України
Правління 1660-1663
Обрання 1660
Попередник Іван Безпалий
Наступник Іван Брюховецький
Біографічні дані
Народження бл.1619
Переяслав
Смерть 28 вересня 1663(1663-09-28)
Борзна
Дружина Ірина
Діти Параска, Галина, Василь
Династія Сомки
Батько Семен Сомко
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Родом із заможних переяславських козаків[2].

З початком Національно-визвольної війни входив до найближчого оточення Богдана Хмельницького, виконував його дипломатичні та військові доручення. Сотник переяславського полку (1654), Богданів посланець до Москви (1654), наказний полковник переяславський (1658).
У 1655 році отримав від Богдана Хмельницького дозвіл на заснування у Воронькові слободи[3]. На козацькій раді у 1659 році в с. Германівка, поблизу Києва, висунув свою кандидатуру на посаду гетьмана, але обрали не його, а Юрія Хмельницького. Після Слободищенської угоди Юрія Хмельницького з Річчю Посполитою (1660), до якої Сомко поставився негативно, був обраний полковником переяславським і наказним гетьманом Лівобережжя, яке перебувало під контролем Московського царства.

Проте, Яким Сомко був також невдоволений і московською політикою в Україні, він прагнув зберегти під своєю булавою цілісність і самостійність Гетьманщини. Це викликало недовір'я й ворожість Москви до Сомка, й опозицію до нього з боку частини лівобережної старшини на чолі із Василем Золотаренком, а також із боку Запоріжжя (на чолі з кошовим «гетьманом» Іваном Брюховецьким), як проти представника інтересів заможної старшини. Противники Сомка звинувачували його в таємних зносинах із Юрієм Хмельницьким, згодом із гетьманом Правобережної України Павлом Тетерею, а також із Річчю Посполитою та Кримським ханством.

З цього скористалася Москва, яка не затвердила ухвали Козелецької старшинської ради 1662 року про обрання Якима Сомка на гетьмана України в місті Ічня на Чорній раді в Ніжині (червень 1663) підтримала кандидатуру Івана Брюховецького, який і був обраний гетьманом. Яким Сомко був ув'язнений і через 3 місяці страчений у Борзні разом із полковниками: Ніжинським — Василем Золотаренком, чернігівським — Оникієм Силичем, переяславським — Афанасієм Щуровським, ніжинським осавулом Павлом Килдієм[4].

РодинаРедагувати

  • Батько — Семен Сом, посол до Москви у 20-их роках ХVII ст. (згідно поминального ряду одного з синодиків Якима Сомка)[5].
  • Сестра — Гафія (Ганна) Сомко, або ж Ганна Сомківна, перша дружина Богдана Хмельницького, мати його синів Тимоша та Юрія і дочок Катерини та Степаниди[5].
  • Дружина — Ірина Семенівна, (прізвище невідоме)[5]
  • Дочка — Галина, (нар. близ. 1644р))[5]
  • Син — Василь, (нар. близ. 1647р)[5]
  • Дочка — Параскева (Параска), (нар. близ. 1656р)[5]

ПриміткиРедагувати

  1. Літопис самовидця. — К. : Наукова думка, 1971. — С. 176.
  2. Сушинський, 2007, с. 421
  3. Коваленко, 2009
  4. Літопис Самовидця… С. 174
  5. а б в г д е Козацька еліта Гетьманщини

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

Попередник
Федір Лобода
  Полковник переяславський
1652
  Наступник
Богдан Калениченко
Попередник
Іван Безпалий
  Гетьман Лівобережної України
1660-1663
  Наступник
Іван Брюховецький
Попередник
Тиміш Цецюра
  Полковник переяславський
1660-1662
вдруге
  Наступник
Афанасій Щуровський