Відкрити головне меню

Стара Чортори́я (колишня назва Черторія Стара[1]) — село в Україні, в Любарському районі Житомирської області. Населення становить 1398 осіб.

село Стара Чортория
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Любарський
Рада/громада Старочорторийська сільська рада
Код КОАТУУ 1823186401
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1449
Населення 1398
Площа 24,183 км²
Густота населення 57,81 осіб/км²
Поштовий індекс 13122
Телефонний код +380 4147
Географічні дані
Географічні координати 50°00′43″ пн. ш. 27°41′52″ сх. д. / 50.01194° пн. ш. 27.69778° сх. д. / 50.01194; 27.69778Координати: 50°00′43″ пн. ш. 27°41′52″ сх. д. / 50.01194° пн. ш. 27.69778° сх. д. / 50.01194; 27.69778
Середня висота
над рівнем моря
238 м
Водойми річка Случ
Місцева влада
Адреса ради 13122, Житомирська обл., Любарський р-н, с. Стара Чортория, вул.Соборна, 75, тел. 9-74-42
Карта
Стара Чортория. Карта розташування: Україна
Стара Чортория
Стара Чортория
Стара Чортория. Карта розташування: Житомирська область
Стара Чортория
Стара Чортория
Мапа

У селі народилися український прозаїк Леонід Бондарчук, герой соціалістичної праці Степан Трохимчук.

ГеографіяРедагувати

Селом протікає річка Случ.

Коротка історична довідка про село Стара ЧорторияРедагувати

Вперше с. Чортория згадується в Литовській Метриці за 1449 рік.

  • 1585 рік — володіли селом князі Острозькі.
  • 1609 рік — село спалили татари.
  • 1648—1654 рр. — Кривоніс визволив село від поляків.
  • 1667 р. — за Андрусівським перемир'ям село перейшло під владу Польщі.
  • 1702 р. — повстання під проводом С.Палія.
  • 1754 р. — участь в повстанні в районі Житомира.
  • 1768 р. — повстання селян Коліївщина.
  • 1793 р. — село приєднане до Росії.
  • 1797 р. — село в складі новоутвореної Волинської губернії.
  • 1856 р. — в селі Стара Чортория відкрито парафіяльну школу в якій навчалось 52 учні (3 групи).
  • 1861 р. — реформа (свобода) — для селян виділено 481 десятин землі по 74,2 крб. Щорічно платити протягом 10 років, 69 селянських дворів із 76 були безкінні.
  • 1905 р. — 200 селян повстали — вимагали у поміщика землю. Жандарми арештували 18 селян.
  • 1914 р. — 1-ша світова війна — 120 солдат мобілізовані.
  • 1917 р. — звістка про Лютневу революцію в Петрограді.
  • 1917 р. — Жовтневий переворот — декрет про Землю.
  • 1918 р. — в січні встановлено радянську владу, розподіл землі і майна поміщиків.
  • 1918 р. — в кінці лютого німецькі окупанти.
  • 1918 р. — відновлення влади УНР.
  • 1919 р. — березень, квітень, травень — окупація Червоною Армією, створено ревком і комітет бідноти.
  • 1919 р. — на початку серпня повторне визволення села армією УНР.
  • 1920 р. — наприкінці лютого Червона Армія (47-ма дивізія) вибили українських воїнів із села. Дальший розподіл землі між селянами.
  • 1920 р. — в квітні поляки увійшли в село.
  • 1920 р. — 27 червня бригада Котовського захопила село.
  • 1920 р. — в кінці жовтня повернення під юрисдикцію УНР.
  • 1920 р. — Червона Армія захопила село, остаточно відновлено радянську окупаційну владу. Головою сільської Ради обраний Нагорний Каленик. Головою комітету незаможних селян був Іщук Михалко
  • 1921 р. — відкрито 4-х річну школу та хату-читальню.
  • 1922 р. — відкрито кооперативний магазин на паях.
  • 1923 р. — відкрито магазин страхфонду насіння зерна.
  • 1927 р. — в селі організовані два ТСОЗи — «Хлібороб» та ім.. Леніна на базі яких в 1929—1930 роках було створено колгосп «Нова перемога».
  • 1930 р. — створено партячейку на чолі з Якимцем Федором Онисимовичем в складі Жука Петра Тимофійовича, Олійника Федора Петровича, Федорука Тараса. Відкрито сельбуд у хаті батюшки Кражановського.
  • 1930 р. — квітень, Великдень. Початок «Волинки» проти колгоспів. Вихід багатьох селян із колгоспу. Репресії проти селян.
  • 1929—1930 рр. — З церкви скинули дзвони. Вбили Яцкова Аврама.
  • 1933 р. — Голодомор. Померло до 100 душ, особливо в травні-червні місяці. Зимою вивезли все зерно навіть мак, сім'я конопель, квасолю з горшків і глечиків.
  • 1935 р. — чотирирічну школу перетворено на семирічну. Похорон Маніна Павла вбитого Гуртін Явдохою. Після голодовки на 1935 р. майже всі селяни були в колгоспі. На трудодень видавали щорічно аж до 1941 р. по 2-3 кг зерна. Колгосп «Нова перемога» очолив у 1930 р. учитель із Нової Чорториї Ф. О. Якимець. Став головою Жук Петро (1932—1933 рр.), а з травня 1934 р. очолив колгосп Олійник Федір Петрович, який 5 травня 1938 р. був репресований і розстріляний як ворог народу.
  • У селі діє Свято-Троїцька церква. Її настоятелем є Митрофорний Протоієрей Отець Тарасій Гаврилів, який за церковні заслуги нагороджений орденами «Святого Благовірного князя Володимира Великого», «Андрія Первозваного» та «Нестора Літописця».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати