Зовнішня політика України

Зо́внішня полі́тика Украї́ни — стратегічний підхід української держави до відносин з іноземними державами, співпраці з міжнародними організаціями, просування своїх національних інтересів та захисту прав своїх громадян та української діаспори за кордоном.

Міжнародні відносини України

Стратегічна мета зовнішньої політики України — європейська та євроатлантична інтеграція, формування відносин стратегічного партнерства з Європейським Союзом, Сполученими Штатами Америки, активна діяльність в ООН та інших міжнародних організаціях, забезпечення ефективної участі країни у світовій економіці з максимальним захистом національних інтересів, перетворення України на потужну регіональну державу.

У зовнішній політиці Україна керується низкою ключових пріоритетів.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш та Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, 2017

Україна проводить активну багатосторонню політику в рамках універсальних та регіональних міжнародних організацій. Участь в ООН спрямована перш за все на просування інтересів України у процесі прийняття найважливіших для усієї світової спільноти рішень. Діяльність у рамках ОБСЄ залишатиметься важливим чинником доповнення та розширення регіональної та загальної стабільності і безпеки в Європі.

Постійним пріоритетом зовнішньої політики та сферою особливої уваги дипломатичних та консульських установ України є захист громадян України за кордоном та прав української діаспори.

Історія ред.

Період визвольних змагань (1917-22) ред.

УНР та/або Українська Держава мали визнання та/або підтримували дипломатичні відносини з низкою країн того часу:

Українська Держава мала визнання та дипломатичні відносини також з Російською Радянською Республікою та Білою армією Росії.

Період УРСР ред.

Україна (як УРСР) була серед країн-засновниць Організації Об’єднаних Націй 1947 року. УРСР підписала низку міжнародних договорів, деякі з яких діють досі (наприклад, Конвенція про режим судноплавства на Дунаї). Втім міжнародна діяльність УРСР (зокрема голосування в ООН) була повністю визначена позицією СРСР.

Період нейтралітету (1990-2014) ред.

У своїй Декларації про суверенітет, 1990, Україна заявила, що вона «має намір стати постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох без'ядерних принципів» (стаття 9).

Нейтралітет був потім додатково закріплений в Конституції України 1996 року, заснованої на Декларації незалежності від 24 серпня 1991 року, що містить основні принципи не коаліції і майбутнього нейтралітету.

Така політика неприєднання держави була ще раз підтверджена законом в 2010 році.

Налагодження зовнішньої політики (1991-1994) ред.

Багатовекторна зовнішня політика (1994-2004) ред.

Прозахідна зовнішня політика (2005-2010) ред.

Проросійська зовнішня політика (2010-2014) ред.

Курс на інтеграцію з ЄС та НАТО ред.

23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла в цілому Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості[5], відповідно до якого позаблоковий статус України було скасовано.

Україна прагне приєднатися до Європейського Союзу та військового блоку НАТО, що закріплено в 102-ій статті Конституції України.[6]

Період повномасштабної війни з Росією ред.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, мало суттєвий вплив на зовнішню політику України.

Активізація відносин
  • Україна розширила співпрацю з ЄС, Великою Британією, США, Японією, Південною Кореєю та іншими країнами Західного світу. При цьому особливо велику роль грає військова допомога США, Великої Британії, Німеччини, Чехії та Данії.[7]
  • В контексті блокування українських чорноморських портів Росією, виросло значення відносин із сусідами (особливо з Польщею та Румунією), завдяким яким є можливою безпечна транспортна комунікація зі світом. Також сусідні країни першими прийняли велику кількість українських біженців.
  • Зросла роль дипломатичної підтримки всередині ЄС та НАТО з боку Польщі та Балтійських країн (Естонії, Латвії та Литви).[8]
  • Україна отримала стасус кандидата на вступ у ЄС спільно з Молдовою. Також поглибилася безпекова співпраця з цією країною (зокрема в контексті російської загрози з Придністров'я).[9]
Погіршення відносин
  • Україна розірвала відносини з Росією, Сирією та Північною Кореєю (останні дві визнали анексію українських територій Росією).
  • Відносини з Білоруссю, з території якої російські війська атакували Київ, а також запускали ракети по території України, заморожено.[10]
  • Відносини з Іраном, який постачає Росії озброєння, суттєво погіршилися.[11]
  • Відносини з Китаєм також погіршилися.[12]
  • Відносини з Угорщиною погіршилися в контексті її співпраці з Росією, а також в контексті блокування нею рішень щодо України всередині ЄС та НАТО.[13] Аналогічно погіршилися відносини з Грузією.[14]
Зростання важливості відносин
  • Зросла роль відносин із Туреччиною.[15]
  • Україна активізувала діалог з країнами Близького Сходу, Африки та Індією.
  • Після атаки ХАМАСу на Ізраїль в жовтні 2023 року Україна висловила підтримку народу Ізраїлю. Ситуація в Ізраїлі може безпосередньо впливати на поставки американського озброєння в Україну, оскільки США є союзником і Ізраїля, і України. Крім того, низка політиків і аналітиків говорять про зв'язок ХАМАС із Росією.[16]

Основні напрямки ред.

ЄС і європейська інтеграція ред.

 
Європейський Союз і Україна
 
Володимир Гройсман з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні

Європейська інтеграція — ключовий пріоритет, який акумулює в собі цілий комплекс внутрішньо- та зовнішньополітичних зусиль України з метою наближення до Європейського Союзу та створення необхідних передумов для вступу до ЄС у майбутньому. Органічною частиною євроінтеграційного курсу України було забезпечення дипломатичної підтримки завершення процесу приєднання України до СОТ, яке відбулося 16 травня 2008 року. У 2006 р. Україні запропоновано перейти до першої стадії інтеграції з ЄС — створення зони вільної торгівлі (цього нема навіть в СНД) після вступу до СОТ.

На даний час стан діалогу про співробітництво України з Європейським Союзом базується на впровадженні в українську економіку спеціально розробленої Стратегії інтеграції до ЄС та поступового виконання Плану дій європейської політики. Дані заходи в основному передбачають реформування більшості економічних і соціальних напрямів з метою наближення до загальноєвропейських.

Вже зараз відбувається активна співпраця Україною та Європейським Союзом в багатьох стратегічно важливих галузях, таких як зовнішня торгівля (складає близько 33 % вітчизняного зовнішнього товарообороту), сфера безпеки, фінансові інституції, напрям космічних досліджень та інші. [17]

28 лютого 2022 року, невдовзі після російського вторгнення, Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі. Президент України Володимир Зеленський попросив негайного вступу за «новою особливою процедурою», а президенти восьми держав ЄС закликали прискорити процес вступу. 28 лютого 2022 року президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна належить до Європейського Союзу, і блок хоче, щоб Україна приєдналася, але для цього знадобиться час. 1 березня 2022 року Європейський парламент рекомендував зробити Україну офіційним кандидатом на членство, а 10 березня 2022 року Рада Європейського Союзу звернулася до Європейської Комісії з проханням дати висновок щодо заявки. 8 квітня 2022 року фон дер Ляєн особисто передала Зеленському законодавчу анкету. 17 квітня 2022 року Україна завершила роботу над першою частиною опитувальника, а 9 травня — над другою.

Європейський парламент 23 червня 2022 ухвалив резолюцію із закликом невідкладно надати статус кандидата на членство в Європейському Союзі для України. 23 червня 2022 року Європейська Рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.

НАТО ред.

Відносини Україна — НАТО — захист безпекових інтересів України, участь у створенні євроатлантичного простору стабільності та безпеки, поступова інтеграція до НАТО. Реалізація цієї мети має бути досягнуто через використання механізмів співробітництва з НАТО, зокрема Плану дій та щорічних Цільових планів (з 2005 р. — в межах так званого інтенсифікованого діалогу[18]).

30 липня 2014 року Американський сенат ухвалив у цілому законопроєкт, що надає Україні, Грузії та Молдові статус країн — союзників США поза НАТО. Тепер, у разі прямої військової агресії проти перерахованих країн, США можуть ввести свої війська в ці держави для захисту їх від зовнішньої агресії.[19]

Сполучені Штати Америки ред.

 
Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк та Президент США Барак Обама

За станом на 1 травня 2009 р. між Україною та США було 120 підписаних і готових до підписання угод та інших спільних документів[20].

В липні 2014 року в Сенат США був внесений документ про визнання України союзником США (разом з Грузією та Молдовою)[21].

Росія ред.

Після розпаду СРСР 1991 року двосторонні відносини держав-наступниць зазнали напруженості та ворожості. На початку 1990-х років у політиці України домінували прагнення забезпечити суверенітет і незалежність, але згодом почалася протилежна політика, яка збалансувала співпрацю з ЄС, СНД та іншими потужними державами[22].

Після перемоги Євромайдану та усунення від влади президента України Віктора Януковича Росія скористалася нестабільністю в Україні, окупувавши Крим та почавши війну на Донбасі. З 2014 року конфлікт забрав життя понад 13 000 людей. Російська агресія спричинила санкції Заходу проти Росії[23]. Війна з Росією спричинила українську економічну кризу 2014—2015 років. Курс гривні обвалився у понад 3 рази, за підсумками 2015 року рівень споживчої інфляції становив 43 %[24].

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномастшабне вторгнення в Україну, відтоді між країнами немає дипломатичних відносин. Росія окуповує значну територію на Півдні та Сході України.

Інші напрямки ред.

Найближчі країни ред.

Польща ред.

Туреччина ред.

Південний Кавказ ред.

Східна і Південна Азія ред.

Китай ред.

Індія ред.

Близький Схід і Центральна Азія ред.

Україна послідовно виступає за врегулювання конфліктів на Близькому Сході на основі норм міжнародного права та займає послідовну позицію в рамках міжнародних організацій щодо мирного вирішення існуючих суперечностей та першочерговості забезпечення гуманітарних потреб населення.[25]

Українська дипломатія здійснює проактивну економічну політику, спрямовану на розширення існуючих та пошук нових ринків експорту, його диверсифікацію (IT-cфера, високі технології, авіакосмічна галузь, відновлювана енергетика, аграрна продукція тощо), скасування обмежень на імпорт української продукції. Україна є одним з гарантів продовольчої безпеки багатьох держав регіону.[25]

Африка ред.

Українські сили брали участь у низці миротворчих місій ООН в країнах Африки. Україна є одним з гарантів продовольчої безпеки багатьох держав регіону.[25]

Впродовж останніх років країни Африки значно посилили свою політичну вагу у міжнародних відносинах. Розвиток співробітництва між Україною та країнами Африки на нинішньому етапі спрямований на активізацію політичного діалогу, взаємодії в міжнародних організаціях, пошук нових ринків для експорту української продукції, його диверсифікації (високі технології, авіакосмічна галузь, відновлювана енергетика, аграрна та промислова продукція тощо), нарощування гуманітарної компоненти.[25]

В 2022-23 роках міністр закордонних справ України провів перші в історії України турне країнами Африки.

Південна і Центральна Америка ред.

Третій територіальний департамент забезпечує формування, координацію, політико-дипломатичний та інформаційно-аналітичний супровід реалізації політики України щодо країн Північної, Центральної, Південної Америки та Карибського басейну.[26]

Індо-Тихоокеанський регіон ред.

Четвертий територіальний департамент забезпечує формування, координацію зовнішньо-політичної діяльності, захист національних інтересів, політико-дипломатичний та інформаційно-аналітичний супровід реалізації політики України щодо країн Індо-Тихоокеанського регіону.[27]

Торгівля ред.

Важливим пріоритетом для забезпечення стратегічних інтересів України є економічна експансія як на традиційних, так і нових ринках для українських товарів та послуг на Близькому Сході, в Латинській Америці, Азії та Африці.

2008 року Україна стала членом СОТ.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Незалежність № 1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017. 
  2. Коли Франція, Англія, Центральні держави і російські комісари визнали УНР?. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017. 
  3. Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Том 1. С. 386 ISBN 5-85700-074-2
  4. КОНСУЛЬСТВА БНР У АДЭСЕ [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.] (біл.)
  5. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 22 травня 2020. 
  6. Конституція України, ст. 102
  7. Хто і яку зброю постачає в Україну - DW
  8. Балтійська солідарність. Як Литва, Латвія та Естонія допомагають Україні і кому це не подобається - BBC Україна
  9. Чорноморська безпекова конференція: Україна, Молдова та Румунія підписали спільну декларацію про співпрацю - УНН
  10. Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом – Кулеба, Радіо Свобода
  11. Війна дронів. Україна покарала посла Ірану через постачання зброї Росії
  12. Як Китай втрачає відносини з Україною - BBC Україна
  13. Кулеба назвав головну перешкоду для покращення відносин України та Угорщини - УНІАН
  14. До біса дипломатію? Як має діяти Україна у відносинах з Грузією та її владою - Європейська Правда
  15. Особливий партнер. Яку роль Туреччина відіграє в російсько-українській війні - РБК Україна
  16. Зброя, гроші, дипломатія. Як конфлікт Ізраїлю і ХАМАС вже впливає на війну Росії проти України - BBC Україна
  17. Грошики | Зовнішня політика України. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. 
  18. Міжнародне співробітництво:: Євроатлантична інтеграція. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014. 
  19. Теперь у Путина нет шансов. Украина - союзник США. Официально. uainfo. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014. 
  20. https://archive.today/20120804112232/www.mfa.gov.ua/usa/ua/1560.htm
  21. Армия США получит официальное право войти в Украину (рос.)
  22. Shyrokykh, Karina (June 2018). The Evolution of the Foreign Policy of Ukraine: External Actors and Domestic Factors. Stockholm University. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 вересня 2021. 
  23. Ukraine sticks to positions on Russia but leaves room for «compromises» [Архівовано 5 квітня 2020 у Wayback Machine.], Reuters (12 February 2020)
  24. Петро Герасименко, Економіка України: в очікуванні дива [Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] (zaxid.net, 23 вересня 2021)
  25. а б в г П'ятий територіальний департамент - МЗС України
  26. Третій територіальний департамент - МЗС України
  27. Четвертий територіальний департамент - МЗС України

Література ред.