Барак Обама

44-й президент Сполучених Штатів Америки

Бара́к Хусе́йн Оба́ма (англ. Barack Hussein Obama; нар. 4 серпня 1961, Гонолулу, Гаваї, США) — американський політик, 44-й президент США, колишній сенатор від штату Іллінойс у конгресі США.

Барак Обама
англ. Barack Obama[1][2]
Барак Обама
Барак Обама
44-й Президент США
20 січня 2009 — 20 січня 2017
Віцепрезидент Джо Байден
Попередник Джордж Вокер Буш
Наступник Дональд Трамп
Сенатор Конгресу США від штату Іллінойс
3 січня 2005 — 16 листопада 2008
Попередник Пітер Фіцджеральд
Наступник Роланд Берріс
Сенатор штату Іллінойс
8 січня 1997 — 4 листопада 2004
Попередник Еліс Палмер
Наступник Кваме Рауль
Народився 4 серпня 1961(1961-08-04)[3][4][…] (62 роки)
Гонолулу, США[3]
Відомий як політик, адвокат, політичний публіцист, community organizer, державний діяч, правник, подкастер, науково-педагогічний працівник, мемуарист, учасник міжнародних форумів
Місце роботи Business International Corporationd[1][2], New York Public Interest Research Groupd[6], Gamaliel Foundationd, Sidley Austind[7] і Чиказький університет[1][2]
Країна США[3][8][…] і Кенія[10][11]
Національність Афроамериканець (Луо)
Alma mater State Elementary School Menteng 01d (1971)[1][2], Школа Пунахоу (1979)[1][2], Occidental Colleged (1981)[1][2], Колумбійський університет (1983), Гарвардська школа права (1991)[1][2], Noelani Elementary Schoold (1967)[2], Centaurus High Schoold, Школа права Чиказького університетуd (2002)[12], Гарвардський університет (1991)[12], Nelson High Schoold і King College Prep High Schoold
Політична партія Демократична партія США
Батько Barack Obama Sr.d[3]
Мати Енн Данем[3]
У шлюбі з Мішель Обама
Діти Саша Обамаd[1][2] і Малія Обамаd[1][2]
Релігія протестантизм, конгрегаціоналізм[d][13], Конгрегаціоналісти і Сполучена церква Христаd
Нагороди Нобелівська премія миру (2009)
Підпис
barackobama.com

Вперше обраний до сенату штату Іллінойс у 1996 році. Після невдалої спроби обратися в Палату Представників США в 2000 році, у листопаді 2004 року Барак Обама з великим відривом випередив політичних супротивників на виборах до Конгресу Сполучених Штатів Америки і став сенатором Конгресу. В Демократичній партії отримав номінацію на посаду президента і 23 серпня 2008 року оголосив про вибір кандидатури Джо Байдена на посаду віцепрезидента. За результатами виборів 4 листопада 2008 здобув перемогу над республіканським кандидатом Джоном Маккейном; 20 січня 2009 року став Президентом США. У листопаді 2012 року був обраний на другий термін. Склав повноваження 20 січня 2017 року. Перший президент США, який є афроамериканцем.


Біографія

 
Барак Обама зі своїми доньками та дружиною

Барак Обама народився в Гонолулу, штат Гаваї, в родині Барака Хусейна Обами-старшого та Анни Данам. Його батько походить з селища Алего провінції Ньянза Республіки Кенія, а мати з міста Вічита американського штату Канзас. Батьки познайомилися під час навчання у Гавайському університеті, де Обама-старший навчався як іноземний студент.

Коли Баракові виповнилося два роки, його батьки спочатку розійшлися, а потім офіційно оформили розлучення. Його батько продовжив навчання в аспірантурі в Гарвардському університеті, де він здобув науковий ступінь доктора та повернувся до Кенії. Мати Барака вийшла заміж удруге, цього разу за індонезійського студента Лоло Соеторо, від якого народила доньку. В 1967 році сім'я переїхала на помешкання до батьківщини вітчима — Джакарти, де Барак відвідував школу і провчився до четвертого класу. Пізніше його відправили до Гонолулу жити з батьками матері. В Гонолулу він закінчив школу в 1979 році.

Коли Баракові виповнилося 21 рік, він дізнався, що його батько загинув в автомобільній аварії в Кенії. У 1995 році померла від раку також його мати. Хоча його батько був за походженням африканцем, Барак провів усе дитинство в оточенні білої матері та її родини — і таким чином поєднав у собі дві раси та два світогляди. У книзі «Мрії від мого батька» (англ. Dreams from My Father) Барак Обама описав свої спогади про дитинство та формування світогляду на основі власного досвіду у різнорасовій родині.

По закінченні школи Обама два роки навчався в приватному коледжі «Оксіденталь», а потім перевівся до Колумбійського університету, де вивчав політологію і спеціалізувався на міжнародних відносинах. У 1983 році здобув ступінь бакалавра і працював протягом одного року у видавничій та консалтинговій компанії «Міжнародна Бізнесова Корпорація» (BI). У 1985 році Барак переїхав до Чикаго, де керував благодійним проєктом допомоги місцевим церквам та організовував програми навчання для мешканців бідних районів міста.

У 1988 році Барак Обама вступив на юридичний факультет Гарвардського університету. На початку 1990 року його було обрано першим в історії темношкірим президентом «Гарвардського Правничого Ревю» — студентського журналу юридичного факультету. У 1991 році закінчив юридичний факультет і повернувся до Чикаго, де почав працював в недержавній організації, яка займалася допомогою в реєстрації виборців. Пізніше працював в адвокатській конторі «Майнер, Барнгіл & Ґелланд», спеціалізацією котрої було забезпечення дотримання та захист громадянських прав. Барак Обама також викладав юриспруденцію на правничому факультеті Чиказького університету з 1993 по 2004 рік. У 2004 році його було обрано до Сенату США.

У серпні 2005 року разом із сенатором Ричардом Лугаром відвідував Україну (Донецьку область) в рамках програми утилізації боєприпасів[14].

Політична діяльність

Діяльність в сенаті штату

 
Президент Барак Обама на шоу Девіда Леттермана
 
Президент Барак Обама, Прем'єр-Міністр Великої Британії Девід Камерон та Головний Мишолов Резиденції Уряду кіт Ларрі під час візиту Обами на Даунінг-Стріт 10, 25 травня 2011
 
Президент Барак Обама на церемонії нагородження Нобелівської Премії
 
Президент Барак Обама з президентом Туреччини Абдуллою Гюлем, на саміті ООН, 23 вересня 2010
 
Президент Барак Обама підписує державні папери. Овальний кабінет, гру. 22, 2010.

У 1996 році Барака Обаму було обрано до сенату штату Іллінойс від муніципалітету Гайд-Парк на півдні Чикаго. У 2003 році, коли демократи отримали більшість в сенаті штату, його було обрано головою комітету з питань охорони здоров'я та соціальної служби. Як сенатор штату Іллінойс він запропонував декілька законопроєктів, які були спрямовані передусім на допомогу малозабезпеченим громадянам та громадянам без медичної страховки.

У 2000 році Обама балотувався до Палати Представників Конгресу США від Демократичної партії. Усередині Демократичної партії його суперником був кандидат, який вже чотири терміни обіймав цю посаду і мав ширшу підтримкою членів партії ніж Обама. У результаті Барак Обама отримав тільки 30 % голосів проти 61 % його суперника і програв номінацію. Тим часом, продовжуючи роботу в сенаті штату, він запропонував законодавчий акт, який зобов'язував поліцію записувати на відео допити в справах, які каралися смертною карою. Обама також підтримував законодавчі ініціативи, які зобов'язували страхові компанії включати в страховку діагностичну мамографію для жінок. Завдяки своїй плідній праці в сенаті штату та готовності конструктивно співпрацювати як з демократами, так і з республіканцями, він набув популярності серед виборців і був легко переобраний до сенату штату в 2002 році.

У 2004 році Барак Обама балотувався до сенату США, де звільнилося місце після відставки колишнього сенатора. Передвиборча кампанія складалася з двох етапів: номінація всередині Демократичної партії і вибори проти кандидата від Республіканської партії. На початку кампанії номінації від Демократичної партії він посідав друге місце за рівнем підтримки після свого конкурента-мультимільйонера. Несподівано для багатьох, після сімейних негараздів рейтинг конкурента Обами почав знижуватися. Таким чином, Обама випередив іншого кандидата і збільшив розрив між ними завдяки своїй вдалій рекламній кампанії і підтримці інших впливових демократів. Із семи кандидатів на сенаторське крісло від Демократичної партії Обама отримав 52 % голосів 15 березня 2004 р. Таким чином, в загальних виборах він був єдиним кандидатом від Демократичної партії США. Його суперником був республіканець Джек Раян. Однак під час передвиборчої компанії республіканець вибув із боротьби через скандальне розлучення з жінкою і суперником Обами став маловідомий та недостатньо харизматичний конкурент, якого він легко випередив на виборах, отримавши 70 % голосів. Четвертого січня 2005 року він склав присягу як сенатор Конгресу США.

Діяльність в Конгресі США

За неповні три роки діяльності в складі сенату США Барак Обама запропонував 152 законодавчі акти і брав активну участь у підготовці інших 427 законопроєктів. Серед запропонованих ним законопроєктів спостерігачі відмітили закони, спрямовані на підтримку студентства та полегшення для них фінансового тягаря. Серед його ініціатив також були закони, спрямовані на посилення безпеки на кордонах та стосовно реформи імміграційної системи. Зокрема, Барак Обама підтримував ідею побудови огорожі вздовж кордону з Мексикою та загальні заходи з покращення охорони кордону. Разом з іншими демократами Обама також наполягав на перегляді чинних стосунків між урядовцями і лобістами, вимагав більшої відкритості і тяжчих покарань за зловживання та хабарництво.

В серпні 2006 року під час свого африканського турне, Обама зупинився в Кенії — батьківщині свого покійного батька. Разом із дружиною та дітьми, які до нього приєдналися, він відвідав селище, де народився його батько. Маючи на меті заохотити якомога більше кенійців перевірятися на наявність СНІДу, Обама разом з дружиною пройшов тест на цю хворобу, яка набула епідемічних масштабів в Африці.

Президентська кампанія 2008

10 лютого 2007 року в місті Спрингфілд, Іллінойс, Барак Обама проголосив про свої наміри балотуватися на номінацію від Демократичної партії на президентських виборах 2008 року. В багатьох ЗМІ номінація першого темношкірого кандидата на посаду президента країни стала новиною № 1. Серед декількох кандидатів всередині демократичної партії на початку 2007 р. він залишався дещо позаду від іншого провідного кандидата — Гілларі Клінтон. Численні спостерігачі звертали увагу на значущість расових упереджень і загальних уподобань серед населення в наступній передвиборчій боротьбі.

Багато спостерігачів відмічали збільшену популярність і вплив Барака Обами на американську політику. Зокрема, журнал Тайм назвав його одним з найвпливовіших людей світу. Передвиборча конкуренція між першою жінкою та першим чорношкірим кандидатом на посаду президента була однією з найцікавіших в історії США. Барак Обама здобув перемогу над республіканським кандидатом Джоном Маккейном на виборах 4 листопада 2008 року. Двадцятого січня 2009 року Барак Обама обійняв посаду президента США.

Президентська кампанія 2012

4 квітня 2011 року Барак Обама розпочав свою кампанію по переобранню на нових президентських виборах у 2012 році. Про це він заявив у своєму виборчому відео під назвою «Все починається з нас», яке було розміщене на його вебсайті, ставши таким чином першим кандидатом на дану посаду. Згодом Обама подав відповідні документи у Федеральну виборчу комісію США.[15][16][17] Будучи дійсним президентом, він практично не зустрів опору на праймеріз Демократичної партії і 3 квітня 2012 заручився голосами 2778 делегатів, необхідних для висунення від даної партії.[18][19]

6 вересня Обаму і Байдена було офіційно висунуто на другий 4-річний термін на Національній конвенції (з'їзді) Демпартії в м. Шарлотт, штат Північна Кароліна. Їх головними противниками стали республіканці Мітт Ромні, колишній губернатор штату Массачусетс, а також представник штату Вісконсин Пол Раян.[20]

«Якщо ви вірите, що нові заводи і фабрики з'являться на нашому горизонті; що нова енергетика може живити наше майбутнє; що нові школи можуть дати сходи можливостей для цієї нації мрійників; якщо ви вірите в країну, де кожному дано по заслугах, і кожен робить свій чесний внесок, а всі грають за одними правилами — то я потребую вас, щоб ви проголосували в листопаді!… Ми не повертаємо назад. Ми нікого не лишаємо позаду. Ми тримаємо кожного на ногах. Ми черпаємо силу зі своїх перемог. І ми вчимося на власних помилках. Але ми пильно вдивляємося в той далекий горизонт, знаючи, що з нами провидіння і ми дійсно благословенні бути громадянами найвеличнішої нації на Землі»

 — витяг з перекладу промови[21] на цій Конвенції.

3 жовтня відбувся перший раунд теледебатів Обами з конкурентом від республіканців Міттом Ромні, де вони здебільшого обговорювали економіку.[22] 16 жовтня — другий раунд теледебатів, 22 жовтня — третій.

Обама спочатку мав хороші можливості виграти президентські перегони через відсутність явного лідера серед республіканців. Однак «відсутність реальних змін, на обіцянках яких він і прийшов до влади» грали проти нього. Як заявляли прихильники Обами, головну роль у виборах 2012 року зіграла «чітка робота виборчої машини», а не ентузіазм виборців, як це було в 2008 році.[23][24][25]

Вибори Президента США відбулися 6 листопада. Обама переміг опонента з результатом 332 голосів Колегії виборщиків проти 206 у його суперника. Експерти відзначили втрату ним підтримки незалежних виборців і необхідність враховувати позицію республіканців зі стратегічних питань. 4 січня 2013 Конгрес США затвердив результати голосування виборників.[26][27] У своїй переможній промові[28] після оголошення результатів голосування президент підкреслив, що попереду ще багато роботи: «Сьогодні ви проголосували за дію, а не політику, як зазвичай. Ви вибрали нас, щоб ми зосередилися на ваших робочих місцях, а не своїх. І в наступні тижні та місяці я розраховую на співпрацю з лідерами обох партій, щоб дати відповідь на виклики, які можна розв'язати тільки спільно: зменшуючи дефіцит, реформуючи податковий кодекс, виправляючи імміграційну систему та звільняючись від залежності від імпортованої нафти. В нас ще багато роботи».

Президент США (2009—2017)

Передача даних від колишньої адміністрації Президента США новій

Напередодні передачі повноважень Президента США від адміністрації Джорджа Буша-молодшого до адміністрації Барака Обами було передано 40 секретних записок підготовлених колишньою адміністрацією Президента США.[29]

Кожна із записок була присвячена окремій державі чи галузі зовнішньої політики, аналізуючи для команди Барака Обами, що зробила адміністрація Джорджа Буша-молодшого і яким вона бачить майбутнє.[29]

Серед цих записок була й згадка України та наміри РФ підірвати її територіальну цілісність. Так в одній з цих записок зазначено:[29]

Спроби Росії кинути виклик територіальній цілісності України, особливо в Криму, який на 59% етнічно російський і де базується Чорноморський флот Росії, мають бути зупинені.

Проміжний період, формування кабінету

Проміжний період розпочався, коли Обама був обраний президентом 4 листопада 2008 року. Під час цього періоду Обама озвучив склад Кабінету міністрів і Адміністрації Президента США. Незабаром після виборів 4 листопада Обама вибрав представника штату Іллінойс Рама Емануеля як главу адміністрації Білого дому.

До Кабінету увійшли колишні суперники по праймеріз: Хілларі Родхем Клінтон як Державний Секретар і Білл Річардсон як глава Департаменту Торгівлі США.

1 грудня Обама оголосив, що бажає бачити Роберта Гейтса на посаді міністра оборони, що стало першим випадком, коли міністр оборони зберіг пост при зміні партії на посту президента.

Під час проміжного періоду оновлюється сайт Change.gov, в якому Обама вів блог і розміщував відео. Відразу після інавгурації інформація з цього сайту була перенесена на офіційний сайт Білого дому www.Whitehouse.gov

Інавгурація

20 січня 2009 року в ході церемонії інавгурації поруч з будівлею Капітолію Обама був приведений до присяги як 44-й президент США о 12:05 EST (17:05 UTC); церемонія зібрала рекордну кількість глядачів — понад мільйон людей. Присягали на Біблії, на якій присягався при інавгурації Авраам Лінкольн. Першим після присяги актом президента стало оприлюднення Звернення, що оголошує 20 січня 2009 року «Національним днем оновлення і згоди». У своїй промові Обама закликав до «нової ери відповідальності».

За інформацією Boston Globe, вартість інавгурації Барака Обами і інавгураційних урочистостей — найвища в історії США: витрати на її проведення можуть перевищити 160 мільйонів доларів.

Наступного дня, пізно ввечері, за порадою конституційних правознавців, Обама в Білому домі для обережності повторно склав присягу глави держави, з огляду на те, що напередодні сталася помилка в читанні встановленого Конституцією США тексту присяги: голова Верховного суду США Робертс помилково поставив слово «чесно» (англ. faithfully) після слів «виконувати обов'язки президента Сполучених Штатів».

Перші 100 днів

Очікування

Починаючи з Франкліна Рузвельта, перші 100 днів нової адміністрації були показником намірів і ефективності президента США. 100 перших днів Обами закінчилися 29 квітня. У його інтерв'ю з 60 minutes, він сказав, що уважно вивчав «100 днів» Рузвельта[30]. Однак він також додав, що «100 днів важливі, проте щось можуть змінити тільки перші 1000 днів»[31]. Незважаючи на це, перші 100 днів Обами були предметом явного інтересу ще тоді, коли він став фактичним кандидатом від Демократичної Партії. Кілька новинних гігантів оголосили про проєкти, зроблені для висвітлення цієї події. Коментатори прогнозують його шанси впоратися з проблемами у внутрішній і зовнішній політиці, розібратися з економічними і екологічними питаннями. CNN представило список економічних питань, які «Обама і його команда повинні вирішити в перші 100 днів». 5 листопада 2008 року «Міжнародна амністія» опублікувала свій список очікувань щодо дотримання прав людини при боротьбі з тероризмом, а в квітні 2009 року опублікувала огляд їх часткового виконання.[32]

Зміни в політиці «боротьби з тероризмом»

Одним з перших своїх указів на посаді президента США Барак Обама розпорядився закрити в'язницю Дельта на військовій базі Гуантанамо[33], де полонені утримувалися поза дією норм американського та міжнародного законодавства. Указом передбачено також закрити всі в'язниці ЦРУ в інших країнах, де тримають і допитують осіб, причетних, як вважають, до міжнародного тероризму. Забороняється також суворе поводження із в'язнями й тортури.

Барак Обама визначив, що Афганістан та Пакистан стають центральним фронтом боротьби Сполучених Штатів проти міжнародного тероризму[34] та призначив спецпредставників по Близькому Сходу та Афганістану — Пакистану. Спеціальним послом США на Близькому Сході призначено екссенатора Джорджа Мітчелла, а на посаду спецпредставника в Афганістані та Пакистані призначений колишній постійний представник США при ООН Річард Голбрук.

Джордж Мітчелл та Річард Голбрук мають багатий миротворчий досвід. У середині 1990-х років Голбрук набув слави одного з найвпливовіших дипломатів у світі, ставши головним архітектором Дейтонських угод, які поклали край кровопролиттю в Боснії і Герцеговині. Зі свого боку Джордж Мітчелл був посередником у процесі мирного врегулювання у Північній Ірландії за часів президентства Білла Клінтона.

Економічна політика

17 лютого 2009 року Обама підписав закон (англ. The American Recovery and Reinvestment Act) про виділення 787 млрд доларів США для пом'якшення наслідків рецесії, викликаної іпотечною кризою, також результатом кредитної кризи. За словами Обами завдяки цьому плану в США буде створено або збережено 3½ мільйони робочих місць протягом наступних двох років[35]. 29 січня 2009 року Президент підписав закон, що збільшує можливість оскаржити в суді факти дискримінації в області оплати праці (Lilly Ledbetter Fair Pay Act of 2009[en]). У лютому прийнятий закон про стимулювання економіки (American Recovery and Reinvestment Act of 2009[en]).

Нобелівська премія миру

9 жовтня 2009 року Нобелівський комітет оголосив, що президент США Барак Обама став лауреатом Нобелівської премії миру за 2009 рік. Нагорода присуджена йому з формулюванням «за величезні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії і співпраці між народами». Очоливши Сполучені Штати, Обама пообіцяв відмовитися від колишньої односторонньої зовнішньої політики і виразив готовність піклуватися про інтереси не тільки США, але і всіх країн світу. Він, крім того, заявив, що готовий до переговорів з такими країнами як Іран, з яким США вже тридцять років не підтримують дипломатичні відносини. Одним з найважливіших пунктів його передвиборчої програми було завершення військової кампанії в Іраку і вивід звідти американських військ.

Обама став четвертим американським президентом, удостоєним найпрестижнішої гуманітарної нагороди світу, після Теодора Рузвельта, Вудро Вільсона і Джиммі Картера.

Реформа охорони здоров'я

Одною з головних обіцянок, з якою Обама прийшов у Білий дім, було питання масштабної реформи сфери охорони здоров'я і медичного страхування. Питання про реформу назріло давно: при платній медицині понад 30 мільйонів людей в США живуть без медичної страховки. Як запевняє американський президент, реформа охорони здоров'я зробить медстрахування доступнішим, заборонить страховим компаніями роздувати ціни у зв'язку з погіршенням стану здоров'я клієнтів, а також ліквідує низку збиткових статей.

Закон після запеклих обговорень і жорсткої опозиції республіканців був прийнятий Конгресом 25 березня 2010, Барак Обама підписав зміни до законодавства 30 березня. Ряд положень реформи набрав чинності вже в 2010 році. 2014 року наявність страховки стане обов'язковою умовою для більшості людей, що проживають у США. В іншому випадку їм доведеться платити штраф. З 2014 року багато хто зможе обміняти свої страхові плани на нові, які обіцяють бути більш економічними і повними. Великі організації, що не надають своїм співробітникам страховки, будуть сплачувати штрафи. У наступні роки реформа, як передбачається, продовжиться. Будуть підвищуватися вимоги до страховиків і роботодавців. Під загрозою штрафів їм доведеться знаходити можливості надавати клієнтам і співробітникам якомога більш економічні плани з максимальним покриттям.

Внаслідок того, що реформа в цілому підтримується незаможними верствами населення, покладається на потужний урядовий апарат федерального рівня і вимагає великих капіталовкладень, сама реформа в цілому, а також її окремі положення та/або етапи зокрема неодноразово саботувалися представниками Республіканської партії, що контролює Палату представників США. Ці розбіжності зрештою призвели до неприйняття вчасно бюджету на 2014 фінансовий рік (за законодавством США, до 30 вересня), а отже, до припинення роботи уряду США і державних організацій від 1 жовтня 2013 року (див. Припинення роботи уряду США (2013))[36].

Реформа фінансової системи

Реформа, розроблена демократами, забороняє банкам проводити операції на фінансових ринках за рахунок власних коштів, а також передбачає обмеження для зростання банків, оскільки занадто великі кредитні організації, що збанкрутували, ставлять під удар всю фінансову систему країни. Творці проєкту розробили схему ліквідації розорених фінансових компаній, що дозволить мінімізувати наслідки краху конкретних організацій для економіки в цілому. Новий закон передбачав здійснення жорсткішого контролю за видачею кредитів та іншими операціями.

Крім того, передбачалося створити спеціальне агентство, яке боролося б із фінансовими махінаціями.

30 червня 2010 законопроєкт схвалила Палата представників, 15 липня необхідним мінімумом у 60 голосів його схвалив Сенат.

Республіканці, які виступали проти нового закону і намагалися перешкодити його прийняттю, вважали, що документ може підірвати конкурентоспроможність американської економіки.

Переобрання, зміни в кабінеті

У листопаді 2012 року Обама був переобраний на посаду президента; інавгурація відбулася в січні 2013 року. У лютому 2013 року міністра оборони Л. Панетту змінив Ч. Хегел, міністра фінансів Т. Гейтнера — Дж. Лью, а державного секретаря Х. Клінтон — Дж. Керрі. У квітні 2013 року на місце міністра внутрішніх справ К. Салазара була призначена С. Джуелл, а в травні на місце міністра енергетики С. Чу — Е. Моніз.

Зовнішня політика

У квітні 2009 року пом'якшені санкції проти Куби, в січні і травні 2011 року спрощено візовий режим і розширені можливості грошових переказів на Кубу[37][38]. У жовтні 2009 року Барак Обама отримав Нобелівська премію миру. У грудні 2009 року оголошено про рішення збільшити на 30 тисяч контингент американських військ в Афганістані[39].

У квітні 2010 року підписано договір з Росією про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (у грудні схвалений Сенатом США). У травні 2010 року прийнятий закон, що вимагає від Державного департаменту докладної інформації про свободу друку в щорічних доповідях про права людини в країнах світу. У вересні 2010 року оголошено про припинення бойової операції військ США в Іраку, втім, близько 50 000 американських військовослужбовців залишилися в країні[40]

З березня 2011 року США беруть участь у силовій операції групи країн у Лівії. Навесні 2011 року в Пакистані знищений Усама бін Ладен. У жовтні 2011 року оголошено про виведення до кінця року військ США з Іраку[41], а в грудні проведена церемонія формального завершення операції військ СШ[42].

Фундаментальний виступ Барака Обами про роль Америки в світі відбувся на 67-й сесії Генеральної асамблеї ООН наприкінці вересня 2012 р.[43] В ньому він закликав світових лідерів засудити насильство на Близькому Сході, що пов'язують з антиісламським фільмом Невинність мусульман, що призвело до загибелі американського Посла в Лівії Крістофера Стівенса.

16 грудня 2014 року Барак Обама, виступаючи на військовій базі в штаті Нью-Джерсі перед трьома тисячами військових, які повернулися з Афганістану, заявив, що час великих операцій американської армії за кордоном минув[44].

17 грудня 2014 року Обама став першим президентом США, який після революції 1959 року провів переговори з лідером Куби. Після переговорів з Раулем Кастро Обама заявив, що США відновлюють дипломатичні стосунки з Кубою[45][46].

Позиція щодо російсько-української війни

Починаючи від самого початку російської агресії проти України президент США Барак Обама заявляв про підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, але ще під час виступу 19 березня 2014 року заявив, що Сполучені Штати не вводитимуть війська на територію України. Він заявив, що збройне протистояння США з Росією було б недоречне як для Вашингтона, так і для самої України. При цьому Обама зазначив, що США не відмовляються від ідеї застосування до Росії додаткових економічних санкцій. Він також заявив, що США мають намір мобілізувати всі дипломатичні ресурси країни, щоб переконатися в наявності сильної міжнародної коаліції, яка виступає проти втручання Росії у справи України[47].

28 вересня Б. Обама виключив ймовірність війни НАТО з Росією через українську кризу і виступив за політичне вирішення кризи в Україні[48].

18 грудня 2014 року Обама підписав ухвалений раніше Конгресом США «Акт на підтримку свободи Україні», який дозволяє доставляти в Україну зброю та ввести нові санкції проти Росії[49][50].

1 лютого 2015 року Обама заявив, що США будуть посилювати тиск на Росію і одночасно будуть допомагати Києву стабілізувати економіку країни і проводити реформи[51].

5 лютого Джон Керрі під час свого візиту до Києва повідомив, що Обама розглядає різні варіанти допомоги Україні, у тому числі зброєю[52]. Але її так і не було надано.

5 серпня 2016 року Барак Обама закликав Росію і бойовиків «скласти зброю і припинити погрожувати Україні»[53].

Судова система, боротьба зі злочинністю

У 2009 році Обама висунув кандидатом у судді Верховного суду Соню Сотомайор замість Д. Саутера, який подав у відставку та перед своїм призначенням був висунутий Бушем-старшим. Сенат затвердив кандидатуру Сотомайор. У квітні 2010 року про свою майбутню відставку повідомив суддя ВС Дж. Стівенс, у травні Обама висунув на його місце Олену Каган, яку в серпні затвердив Сенат.

У січні 2013 року Обама висунув програму для законодавчої і виконавчої влади щодо посилення контролю над обігом зброї[54]. Однак у квітні Сенат відхилив один із основних заходів, запропонованих Обамою — усунення можливості придбати зброю без перевірки особистості покупця.

5 січня 2016 Барак Обама оголосив про посилення правил продажу зброї в обхід Конгресу США.

Відвідування в'язниці

Барак Обама став першим чинним президентом США, який відвідав в'язницю — тюрму посиленого режиму в місті Ель-Рено, штат Оклахома[55][56].

Сім'я і особисте життя

З 1992 року Барак Обама перебуває у шлюбі з Мішель Робінсон Обамою[57]. Подружжя має двох дочок.

Популярність

Після того, як Барак Обама отримав посаду президента його рейтинг довіри становив 78 %. Вже через рік після обрання президентом рейтинг довіри до Обами почав падати швидше, ніж до всіх його попередників за півсторіччя. За даними американського соціологічного агентства «Gallup» рівень довіри американського населення до президента Обами становив 53 %, що майже на 10 % менше, ніж у квітні того ж року. Американські експерти пов'язували падіння популярності Обами із затягуванням проведення реформи системи охорони здоров'я і зростанням безробіття, рівень якого становив майже 10 %[58].

У березні 2011 року рейтинг Барака Обами впав до 49 %. На думку 64 % населення США, обрана Обамою стратегія розвитку країни абсолютно неправильна. Схвально до діяльності Обами у сфері боротьби з безробіттям ставились 49 % американців[59].

Станом на 15 жовтня 2014 року згідно з опитуванням, проведеним газетою The Washington Post та телекомпанією ABC, лише 40 % американців позитивно оцінюють дії Барака Обами на посаді президента країни. Рейтинг його популярності виявився найнижчим за шість років його президентства. Більшість американців вважають, що при Обамі жити стало гірше. Три чверті опитаних незадоволені тим, як функціонує політична система США. Економічними заходами Обами незадоволені 51 % американців. Довіра до президента в області боротьби з тероризмом знизилася з 50 % до 35 %. Американці незадоволені як їхня країна протидіє терористам «Ісламської держави»[60].Водночас 42 % американців позитивно ставляться до економічної політики Обами[61].

У січні 2017 року, коли Барак Обама йшов з посади президента, рейтинг його популярності складав 60 %. Такого рівня підтримки Обама не мав з 2009 року. За рівнем популярності Обама поступався лише Біллу Клінтону, якого в січні 2001 року підтримувало 66 % американців, та Рональду Рейгану — 64 % в січні 1989 року[62]. Перша леді США Мішель Обама мала популярність у 68 % американців[63][64]. За даними дослідницьких центрів «NORC» та «Associated Press», 52 % американців відповіли, що Обама був хорошим президентом, на 57 % американців він справив позитивне враження. У той же час, лише 32 % населення вважали, що Обама виконав свої передвиборчі обіцянки, 44 % вважали, що він намагався виконати свої обіцянки, але безуспішно, ще 22 % американців, серед яких 49 % республіканців відповіли, що він не виконав своїх обіцянок[65].

Критика

Повідомлення про те, що Крістофер Стівенс турбувався про свою безпеку, стало підставою для критики з боку Конгресу на адресу адміністрації Барака Обами: її звинуватили в тому, що американським дипломатам в Бенгазі не був забезпечений належний захист.

Колишній незалежний кандидат в президенти США Ральф Нейдер (Ralph Nader) назвав Барака Обаму військовим злочинцем, розкритикував його міжнародну політику. Таку заяву він зробив в інтерв'ю виданню Politico. «Суверенітет інших держав для нього нічого не означає. Його безпілотні літальні апарати можуть вбити кого завгодно, як це відбувається, наприклад, в Пакистані, Афганістані та Ємені. Це військовий злочин, і він повинен бути притягнутий до відповідальності», — заявив Нейдер.

Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж, що переховується в посольстві Еквадору в Лондоні, за допомогою відеозв'язку виступив на засіданні Генасамблеї ООН. У своїй промові він розкритикував президента США Барака Обаму за те, що він приписує собі важливу роль в «арабській весні», і закликав його припинити переслідувати WikiLeaks. З обранням Барака Обами на другий термін Ассанж порівняв його з вовком в овечій шкурі: «Обама здається хорошою людиною, і в цьому полягає проблема. Вівця в шкурі вовка краще, ніж вовк в овечій шкурі».

У 2014 році після введення санкцій проти 7 парламентарів Росії та замороження активів 17 компаній, наближених до президента Російської Федерації Володимира Путіна представники Республіканської партії виступили з критикою відносно «м'якої» політики Обами. Офіційно з цього приводу висловилися сенатори-республіканці Боб Коркер, Келлі Айотт, а також конгресмен від цієї партії Люк Мессер[66]. Відповідь Обами була такою:

Невже хтось думає, що надавши Україні додаткову зброю, ми можемо протидіяти російській армії? Чи не більше шансів ми маємо протидіяти їм, застосувавши дипломатичний тиск та економічні санкції?

Жорстко розкритикував відмову Обами постачати зброю Україні й видатний республіканець Джон Маккейн, який активно підтримував Україну. Він назвав такі дії адміністрації ганебними[67].

Вшанування

  • У 2007 році на честь Обами був названий лишайник Caloplaca obamae.
  • Прізвищем президента було названо вид риб роду Етеостома — Etheostoma obama в 2012 році.
  • Вимерлий рід динозаврів було названо Obamadon. Після дискусії, чи можна називати вимерлий рід іменем президента, назву було затверджено у 2013 році.
  • У 2013 році названо вид дятлоподібних птахів Nystalus obamai.
  • У 2016 році його іменем було названо Baracktrema obamai — вид паразитичних плоских червів родини Schistosomatidae.
  • Після розширення морської національної пам'ятки «Папаханаумокуакеа» за сприянням Барака Обами, у 2016 році його ім'ям назвали вид риб Tosanoides obama. На тілі самців цієї риби помітна пляма, що нагадує логотип президентської кампанії Обами 2008 року.[68]
  • На честь Обами у 2018 році був названий викопний організм Obamus coronatus.[69]
  • У місті Сан-Хосе штату Каліфорнія є бульвар Барака Обами.
  • У місті Рулвілл є вулиця Барака Обами.

Цікавий факт

  • За весь термін президенства Барак змінив лише 2 піджаки.[70][71]

Примітки

  1. а б в г д е ж и к https://www.gala.fr/stars_et_gotha/barack_obama
  2. а б в г д е ж и к л https://www.voici.fr/bios-people/barack-obama
  3. а б в г д свідоцтво про народження Барака Обами — 2011.
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #132522136 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Barack Obama
  6. http://www.newsday.com/news/new-york/obama-stood-out-even-during-brief-1985-nypirg-job-1.885513
  7. https://web.archive.org/web/20110708222043/http://www.dailyprincetonian.com/2005/12/07/14049/
  8. http://www.nytimes.com/2009/12/15/business/economy/15obama.html
  9. http://www.nytimes.com/2012/03/28/world/asia/president-obama-talks-missile-defense-at-nuclear-summit-in-south-korea.html?pagewanted=all
  10. https://archive.nytimes.com/kristof.blogs.nytimes.com/2008/08/29/was-obama-a-kenyan-citizen/
  11. https://www.factcheck.org/2008/08/obamas-kenyan-citizenship/
  12. а б Hoffman R. LinkedIn — 2003.
  13. http://www.ucc.org/news/obama-inauguration.html
  14. Ліга. Новини. Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 6 листопада 2008. 
  15. Shear, Michael D. (4 квітня 2011). Obama Begins Re-Election Facing New Political Challenges. The New York Times (blog). Архів оригіналу за 5 квітня 2011. 
  16. Obama announces re-election bid. United Press International. 4 квітня 2011. Архів оригіналу за 10 травня 2011. 
  17. Zeleny, Jeff & Calmes, Jackie (4 квітня 2011). Obama Opens 2012 Campaign, With Eye on Money and Independent Voters. The New York Times. Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 5 квітня 2011. 
  18. Obama clinches Democratic nomination. CNN (blog). 3 квітня 2012. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2012. 
  19. Yoon, Robert (3 квітня 2012). Leading presidential candidate to clinch nomination Tuesday. CNN (blog). Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 2 травня 2012. 
  20. Cohen, Tom (6 вересня 2012). Clinton says Obama offers a better path forward for America. CNN. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 5 липня 2015. 
  21. Український переклад промови Обами на конвенції Демпартії 2012 [Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine.] | Блог Віктора Коваленка
  22. «Ромні та Обама провели перші дебати, де обговорили економіку» [Архівовано 4 жовтня 2012 у Wayback Machine.] | BBC.ua
  23. Lauter, David (8 листопада 2012). Romney campaign gives up in Florida. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 5 липня 2015. 
  24. Barnes, Robert (6 листопада 2012). Obama wins a second term as U.S. president. The Washington Post. Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 5 липня 2015. 
  25. Welch, William M.; Strauss, Gary (7 листопада 2012). With win in critical battleground states, Obama wins second term. USA Today. Архів оригіналу за 16 червня 2015. Процитовано 5 липня 2015. 
  26. Brownstein, Ronald (9 листопада 2012). The U.S. has reached a demographic milestone – and it's not turning back. National Journal. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 5 липня 2015. 
  27. Nichols, John (9 листопада 2012). Obama's 3 Million Vote, Electoral College Landslide, Majority of States Mandate. The Nation. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 18 листопада 2012. 
  28. Переможна промова Барака Обами після переобрання на другий термін [Архівовано 16 квітня 2013 у Wayback Machine.] | Блог Віктора Коваленка
  29. а б в За п’ять років до окупації Криму Буш попереджав Обаму про підготовку агресії РФ проти України. Історична правда. Процитовано 7 травня 2023. 
  30. Chernus, Ira (16 грудня 2008). The First Hundred Days or the Last Hundred Days?. The LA Progressive. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 18 січня 2009. 
  31. Reid, Tim (1 листопада 2008). Barack Obama lays plans to deaden expectation after election victory. The Times. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 18 січня 2009. 
  32. Mixed Messages: Counter Terror and Human Rights — President Obama's first 100 days. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 27 квітня 2016. 
  33. Перші кроки президента Обами. Архів оригіналу за 26 січня 2009. Процитовано 23 січня 2009. 
  34. Б. Обама: Афганістан та Пакистан стають головним фронтом боротьби з тероризмом. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 23 січня 2009. 
  35. CNN: Зауваження Обами про підписання стимулювального плану. Архів оригіналу за 11 березня 2009. Процитовано 16 березня 2009. 
  36. США: без бюджета — без работы, euronews.com. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013. 
  37. Reaching Out to the Cuban People [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  38. Американским туристам разрешат поездки на Кубу [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.], DELFI
  39. Обама распорядился увеличить военный контингент в Афганистане ещё на 30 тыс. солдат. Архів оригіналу за 3 грудня 2009. Процитовано 3 грудня 2009. 
  40. Барак Обама подтвердил официальный вывод войск из Ирака [Архівовано 3 вересня 2010 у Wayback Machine.], АиФ, 01.09.2010
  41. Барак Обама: войска США покинут Ирак к концу года [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.], 21.10.2011
  42. US flag ceremony ends Iraq operation [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.] BBC
  43. Укр. переклад промови Президента США на Генасамблеї ООН, 2012. [Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine.] | Блог Віктора Коваленка
  44. Час великих військових операцій США за кордоном минув — Обама. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 18 грудня 2014. 
  45. President Obama Delivered a Statement on Cuba. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 18 грудня 2014. 
  46. Barack Obama's Cuba Surprise. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 18 грудня 2014. 
  47. США не вводитимуть війська в Україну, — Обама. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014. 
  48. Обама відкинув можливість війни НАТО з Росією через Україну. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014. 
  49. Обама підписав нові санкції для РФ, але вводити їх поки не планує. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 19 грудня 2014. 
  50. Обама сообщил, что подписал «Акт в поддержку свободы в Украине». Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 19 грудня 2014. 
  51. Обама: Вашингтон продовжить «тиснути» на Кремль. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015. 
  52. Обама розглядає варіант надання Україні оборонної зброї — Керрі. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015. 
  53. Барак Обама зробив жорстку заяву до терористів Донбасу. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016. 
  54. US gun debate: Obama unveils gun control proposals [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.] Би-би-си(англ.)(англ.
  55. Уперше в історії: чинний президент США побував у в'язниці. 11 липня 2015. Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015. 
  56. Obama, in Oklahoma, Takes Reform Message to the Prison Cell Block. The New York Times. 16 липня 2015. Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015. 
  57. Fornek, Scott (3 жовтня 2007). Michelle Obama: 'He Swept Me Off My Feet'. Chicago Sun-Times. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 19 липня 2015. 
  58. РЕЙТИНГ ОБАМИ ПОБИВ 50-РІЧНИЙ РЕКОРД ПАДІННЯ. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017. 
  59. Популярність Обами у США впала до 49 %. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 8 листопада 2014. 
  60. Рейтинг Обамы поставил антирекорд. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 8 листопада 2014. 
  61. Рейтинг Обамы упал до минимума. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014. 
  62. Рейтинг популярності Обами досяг рекорду з 2009 року. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017. 
  63. Американці позитивно оцінили правління Обами. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 27 січня 2017. 
  64. У США рейтинг популярності Обами досяг рекорду з 2009, — опитування. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 27 січня 2017. 
  65. Лише 32 % американців вважають, що Обама виконав передвиборчі обіцянки. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017. 
  66. Обама пояснив, чому США не надсилають зброю в Україну. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 2 лютого 2016. 
  67. Сенатор Маккейн про відмову Обами надати Україні зброю: Це ганьба!. Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 2 лютого 2016. 
  68. This Newly Discovered Fish Is Named Obama. 2 вересня 2016. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016. 
  69. Голос Америки. Прадавню істоту з глибин назвали на честь Обами [Архівовано 19 листопада 2018 у Wayback Machine.]. 20 червня, 2018
  70. Обама за время президентства сменил всего два пиджака, но все следили только за нарядами его жены. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017. 
  71. Разоблачение: Обама все восемь лет президентства носил один и тот же пиджак [Архівовано 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.], 7.06.2017

Література

  • М. Рижков. Обама Барак Гусейн // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с. ISBN 978-966-611-818-2
  • Смола Л. Обама Барак Хусейн // Американський президенціалізм: інститут глави держави в США у персоналіях від зародження до сьогодення. Біографічна енциклопедія / О. В. Бабкіна, С. М. Дерев’янко, М. П. Требін та ін.; за наук. ред. Н. М. Хоми. Львів: Новий Світ-2000, 2018. 369 с. — C. 347—356.

Посилання

  • Обама (Obama) Барак Хусейн // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.29-30
Попередник:
Джордж Буш-молодший
20012009
 
44-й Президент США

20 січня 200920 січня 2017
Наступник:
Дональд Трамп
20172021