Нобелівський комітет

Но́белівський коміте́т — робочий орган, відповідальний за більшу частину роботи при виборі лауреатів на отримання Нобелівської премії. Всього існує п'ять Нобелівських комітетів, по одному на кожну з Нобелівських премій.

Два з Нобелівських комітетів (з фізики та хімії), а також Комітет присудження премії з економіки, розташовані у Шведській королівській академії наук
Нобелівський комітет з фізіології та медицини розташований в Каролінському Інституті
Нобелівський комітет з літератури розташований у Шведській академії
Норвезький Нобелівський комітет, який призначає Стортинг, має свій власний допоміжний орган у формі Норвезького Нобелівського інституту

Нобелівські комітети з чотирьох премій (з фізики, хімії, фізіології або медицини та літератури) є робочими органами своїх відповідних присуджувальних організацій — Шведської королівської академії наук, Каролінського інституту та Шведській академії. Ці чотири Нобелівські комітети лише пропонують кандидатури лауреатів, тоді як кінцеве рішення приймають більші збори — Шведська королівська академія наук присуджує премії з фізики[1] та хімії[2], Шведська академія — з літератури[3] та 50 членами Нобелівських зборів Каролінського інституту[en] — з медицини та фізіології[4][5].

П'ятий Нобелівський комітет — Норвезький Нобелівський комітет (усі п'ять його членів призначає норвезький парламент Стортинг), відповідальний за Нобелівську премію миру та має особливий статус, оскільки він є як робочим органом з вибору кандидатів у Нобелівські лауреати, так і присуджувальним органом з цієї премії[6].

Присудження Нобелівської премії з економіки відбувається так само, як і присудження вищенаведених п'яти Нобелівських премій, але відповідний комітет називається Комітетом присудження премії з економіки на честь Альфреда Нобеля. Комітет обирає Шведська королівська академія наук[7][8].

Премія Дмитрові МуратовуРедагувати

У жовтні 2021 року Дмитро Муратов та американо-філіппінська журналістка Марія Ресса отримали Нобелівську премію миру за «їхні зусилля із захисту свободи слова, яка є необхідною умовою демократії та тривалого миру»[9][10]. Росіянин заявив, що фінансову частину премії вирішив передати у фонд «Коло добра», заснований указом В. Путіна. На думку російського журналіста Аркадія Бабченка, Нобелівський комітет безпосередньо відправляє гроші у фонд країни, що веде війну проти України, і фінансове навантаження на Росію буде менше — вивільнені гроші можна буде витратити на новий танк[11].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Nobelprize.org: Орган з присудження нобелівської премії з фізики [Архівовано 7 липня 2013 у WebCite] (англ.)
  2. Nobelprize.org: Орган з присудження нобелівської премії з хімії [Архівовано 7 липня 2013 у WebCite] (англ.)
  3. Nobelprize.org: Орган з присудження нобелівської премії з літератури [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Nobelprize.org: Орган з присудження нобелівської премії з медицини та фізіології [Архівовано 15 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Karolinska Institutet: The Nobel Prize[недоступне посилання] (англ.)
  6. Nobelprize.org: Орган з присудження нобелівської премії миру [Архівовано 12 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. Nobelprize.org: Орган з присудження нобелівської премії з економіки [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. Шведська королівська академія наук: Комітет присудження премії з економіки на честь Альфреда Нобеля [Архівовано 31 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. Главред «Новой газеты» Муратов стал лауреатом Нобелевской премии. РБК (рос.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021. 
  10. Главный редактор «Новой газеты» Дмитрий Муратов получил Нобелевскую премию мира. Meduza (рос.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021. 
  11. Бабченко А. Росіянин — завжди шовініст, без винятків. Я сам таким був [Архівовано 11 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // ZAHID.net. — 2021. — 11 жовтня.