Річард Голбрук
Річард Голбрук (англ. Richard Holbrooke, * 24 квітня 1941, Нью-Йорк — † 13 грудня 2010, Вашингтон) — американський дипломат.
| Річард Голбрук | |
|---|---|
| англ. Richard Holbrooke | |
 | |
| Народився |
24 квітня 1941[1][2][…] Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[4] |
| Помер |
13 грудня 2010[5][1][…] (69 років) Вашингтон, США[4] ·дисекція аорти |
| Країна |
 США |
| Діяльність | банкір, дипломат, політик, письменник |
| Alma mater | Браунський університет, Принстонський університет, Школа громадських та міжнародних відносин імені Вудро Вільсонаd і Scarsdale High Schoold |
| Знання мов | англійська[1] |
| Членство | Тристороння комісія і Американська академія мистецтв і наук |
| Посада | Assistant Secretary of State for European and Eurasian Affairsd, United States Ambassador to Germanyd, Assistant Secretary of State for East Asian and Pacific Affairsd, Представники США в ООН[d] і посол |
| Партія | Демократична партія США |
| У шлюбі з | Кеті Мартон[6] |
| Нагороди | |
БіографіяРедагувати
Народився в єврейській родині. 1962 року закінчив Браунський університет, історичний факультет.
З 1962 року займався розподіленням гуманітарної допомоги в рамках програми агентства США з міжнародного розвитку у В'єтнамі. В період 1962—1966 років — співробітник посольства США в Сайгоні. 1966 став членом спеціальної групи радників Президента Ліндона Джонсона з питань війни у В'єтнамі. З 1967 — спеціальний помічник заступника Держсекретаря США. У 1969 займався дослідженнями в Школі Вільсона Принстонського університету.
1970 року став директором марокканського відділення Корпусу миру. З 1972 — керуючий директор малотиражного впливового журналу Foreign Policy, де співробітничав із відомим політологом Збігнєв Бжезинським. З 1974 по 1975 — консультант президентської комісії з питань зовнішньої політики США. З 1976 — радник координатор з питань міжнародних відносин в президентській кампанії Джиммі Картера. З 1977 — помічник Держсекретаря США Сайруса Венса зі східноазійських та тихоокеанських справ.
1981 року призначений віце-президентом консалтингової фірми Public Strategies, головний радник в корпорації Lehman Brothers. З 1985 по 1993 — керуючий директор Lehman Brothers.
З 1993 по 1994 — Надзвичайний і Повноважний Посол США в Німеччині. З 1994 по 1996 — заступник Держсекретаря США у справах Канади та Європи. З 1996 по 1997 — віце-голова банку Credit Suisse First Boston. З 1997 по 1999 — спеціальний представник США по Кіпру. З 1998 по 1999 — спеціальний представник США на Балканах. Особисто передав Слободану Милошевичу ультиматум НАТО перед початком бомбардування Югославії. Він відіграв ключову роль у посередництві підписання у Дайтонської мирної угоди, яка поклала край Боснійській війні[7].
З 1999 по 2001 — Постійний представник США при ООН.
З 2001 по 2009 — віце-президент інвестиційного фонду Perseus LLC. З 2009 по 2010 — спеціальний представник США в Афганістані та Пакистані.
Помер 13 грудня 2010 після операції на серці у віці 69 років[8].
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #120496828 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ http://www.nytimes.com/2010/12/14/world/14holbrooke.html
- ↑ Coll S. Directorate S: The C.I.A and America's Secret Wars in Afghanistan and Pakistan, 2001-2016 — Penguin Random House, Allen Lane, 2018.
- ↑ Помер Річард Голбрук, ветеран дипломатії США. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- ↑ Помер спецпредставник США в Афганістані і Пакистані, tsn.ua. Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 11 жовтня 2013.
ПосиланняРедагувати
- Річард Голбрук, lenta.ru [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.]