Вікіпедія

Українсько-грузинські відносини

білатеральні відносини

Українсько-грузинські відносини — це двосторонні відносини між Україною та Грузією у галузі міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо.

Українсько-грузинські відносини

Україна
Україна 		Грузія
Грузія
міжнародні відносини Грузії
міжнародні відносини України

Грузія визнала незалежність України 12 грудня 1991 року, дипломатичні відносини між двома країнами було встановлено 22 липня 1992 року. 5 квітня 1994 року у Тбілісі Україна відкрила Посольство України в Грузії. Посольство Грузії в Україні Грузія відкрила 19 серпня 1994 року у Києві[1].

Станом на серпень 2013 року договірно-правова база українсько-грузинських відносин налічує 130 документів, що регулють двосторонні відносини у майже всіх областях. Основними документами є «Договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу між Україною та Республікою Грузія», «Декларація про розвиток відносин стратегічного характеру між Україною і Грузією»[2].

Історія ред.

Період визвольних змагань 1917–1921 років ред.

На початку XX століття українські та грузинські (меншовики) політичні сили співпрацювали в рамках Союзу автономістів, Союзу народів, Ліги інородницьких народів Росії та З'їзду народів Росії.

Незважаючи на відсутність офіційних зв'язків, Українська Держава підтримувала активні стосунки з Грузинською Демократичною Республікою. 4 липня 1918 року прем'єр-міністр Грузії Ное Жорданія звернувся до Міністра закордонних справ Української Держави Дмитра Дорошенка з листом, в якому призначив повноважних представників Грузинської Демократичної Республіки в Україні. Дипломатичне представництво Грузії почало працювати у Києві на початку вересня 1918 року. У результаті українські урядовці разом з грузинськими протягом вересня-грудня 1918 року спільно розробляли українсько-грузинську міждержавну угоду у торгово-економічній і політичній областях.

Консульське представництво України в Грузії було створено відповідно до закону «Про заклад генеральних консульств і консульських агентств за кордоном» від 4 липня 1918 року. Подальшому розвитку дипломатичних відносин між Україною та Грузією завадила більшовицька агресія проти обох країн[3].

Наприкінці вересня 1919 року грузинське посольство було відкликане з Києва. Коли більшовицький уряд Росії скасував своє визнання Української держави в кінці 1918 року, на прохання українського уряду в посольстві Грузії в Москві була заснована посада заступника посла – уповноваженого у справах Української Народної Республіки, функції якого виконував Олександр Труханович-Ходанович.

Уряди УНР та ГДР у вигнанні співпрацювали в рамках прометейського руху, зокрема Комітету дружби народів Кавказу, Туркестану та України і Товариства співпраці націй Кавказу, Ідель-Уралу та України, та Антибільшовицького блоку народів.

Двосторонні зв'язки ред.

 
Юлія Тимошенко та Президент Грузії Михеїл Саакашвілі, вересень 2010, самміт Європейської народної партії
 
Ювілейна монета номіналом у 2 гривні присвячена 300-річчю від дня народження Давида Ґурамішвілі

Сучасні політичні і дипломатичні зв'язки ред.

У 2012 здійснено 7 візитів вищого керівництва Грузії в Україну і 1 візит з України. 31 січня — 2 лютого 2012 року Україну з робочим візитом відвідав Міністр регіонального розвитку й інфраструктури Грузії Рамаз Ніколаішвілі, 28 березня 2012 року Віце-прем'єр міністр України, Міністр інфраструктури України Борис Колесніков відвідав Грузію. 28-30 березня — Міністр юстиції Грузії Зураб Адеішвілі. 18-21 квітня 2012 року на міжнародний захід «Київський безпековий форум» прибув Віце-прем'єр міністр — міністр Грузії з європейської інтеграції Гіоргі Барамідзе, також він приїхав на 7 сесію Міжурядової Економічної Комісії. 14-16 червня 2012 року з офіційним візитом в Україну прибув Міністр закордонних справ Грузії Грігол Вашадзе. 24-27 вересня з робочим візитом в Україну прибула Міністр економіки і сталого розвитку Грузії Вера Кобалія. Президент Грузії Міхеїл Саакашвілі з офіційним візитом відвідав Україну 26-28 листопада 2012 року.[4].

Економічні зв'язки ред.

У 2012 році Україна входила у трійку головних торгових партнерів Грузії. Згідно із даними Держстату України, 2012 року експорт товарів і послуг у Грузію склав $540,8 млн (зменшення порівняно з попереднім роком на 17,7%). Україна експортувала до Грузії товари металургійної промисловості, агропромислового комплексу, машинобудування і хімічної промисловості. Натомість Україна імпортувала товарів на $171,7 млн (збільшення порівняно з попереднім роком на 18,9%): товари агропромислового комплексу, металургійної промисловості. Тобто зовнішньоторговельний оборот України з Грузією 2012 року становив $712,6 млн (позитивне сальдо для України — $369,1 млн)[5].

Культурні зв'язки ред.

Відносини між Україною і Грузією у культурно-гуманітарній області мають історичне коріння, що дозволяє і сьогодні налагоджувати співпрацю. Були підписані угоди про співпрацю у культурній, спортивній, туристичній галузях, співпрацюють між собою найкращі Університети, школи двох країн. У Тбіліському державному університеті 2007 року утворили Інститут україністики.

У першій половині 2007 року відбулось взаємне відкриття пам'ятників: у березні 2007 року Тарасу Шевченку у Тбілісі і у травні — Шота Руставелі у Києві. 16 березня 2012 року представили переклад А.Асанідзе грузинською мовою поеми Івана Котляревського «Енеїда»[6].

Діаспора ред.

Українці у Грузії ред.

Докладніше: Українська діаспора в Грузії

Згідно із даними перепису населення у січні 2002 року у Грузії проживає 7 тисяч українців (0,2% населення країни), що значно менше із результатами попереднього перепису 1989 року, що зафіксував 52,4 тисячі. Українці Грузії об'єднуються у різноманітні організації (загалом 10 об'єднань). Для узгодження діяльності цих організацій було створено Координаційну Раду Українців Грузії, що видає свою газету — «Український вісник»[7].

Грузини в Україні ред.

Докладніше: Грузини в Україні

Згідно із даними перепису 2001 року в Україні налічувалося 34 199 грузин[8].

Див. також ред.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Україна та Грузія. Політичні відносини [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Грузії. — Процитовано 6 серпня 2013
  2. ↑ Україна та Грузія. Договірно-правова база [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Грузії. — Процитовано 6 серпня 2013
  3. ↑ Петренко І. Дипломатичні та військово-політичні відносини Української Держави з Грузинською Демократичною Республікою (квітень-грудень 1918 року)[недоступне посилання з травня 2019]
  4. ↑ Relations between Georgia and Ukraine [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Посольства Грузії в Україні — Процитовано 4 серпня 2013 (англ.)
  5. ↑ Україна та Грузія. Торговельно-економічне співробітництво [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Грузії. — Процитовано 6 серпня 2013
  6. ↑ Україна та Грузія. Культурно-гуманітарне співробітництво [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Грузії. — Процитовано 6 серпня 2013
  7. ↑ Україна та Грузія. Українці в Грузії [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Посольства України в Грузії. — Процитовано 6 серпня 2013
  8. ↑ Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 6 серпня 2013.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про міжнародні відносини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Українсько-грузинські_відносини&oldid=41178044