Вікіпедія:Перейменування статей

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Щоб додати нову заявкуРедагувати

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.

  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточні заявкиРедагувати

Вільфрід ЗааВілфрід ЗахаРедагувати

Стаття була створена саме як Вілфрід Заха, але була потім перейменована без обґрунтування. За вимовою найближче саме до wil·freed zaa·haa. Вільфрід Заа, мабуть, ближче до французької вимови. Але ж після прийняття івуарійського громадянства, Заха залишився громадянином Великої Британії де мешкає і грає. Запропонована назва є також більш поширеною в мережі. football24 unian ua-football --Dingmatu (обговорення) 17:16, 20 вересня 2021 (UTC)[]

ПенсильваніяПенсільваніяРедагувати

Оскільки за майже 2 тижні від початку започаткування обговорення на СО статті щодо доцільності перейменування, лише один користувач (не рахуючи себе) висловився з цього приводу, виношу на широке обговорення пропозицію про перейменування, яке очевидно потягне за собою перейменування сотень інших статей, де згадується у назві це слово.

З аргументацією можна ознайомитися тут. Якщо коротко, то відповідно до ВП:ІГО, маючи розбіжності між орфословником (і друкована версія, і УМІФ) та енциклопедіями НАН, питання адресується чинному правописові, за яким назва повинна писатися через І. В той же час, велика купа АД має написання через И. П.С. від себе - вважаю, що статтю треба перейменувати, тому особисто виступаю   За перейменування відповідно до правопису. --Flavius (обговорення) 12:28, 19 вересня 2021 (UTC)[]

  •   Проти Пенсильванія, Мавританія, звучить природньо, як Лимонад, а якщо написати Лімонад, Пенсільванія, Маврітанія то це передача чужорідного звучання засобами української абетки... — अ म रा (обговорення) 12:40, 19 вересня 2021 (UTC)[]
  •   Утримуюсь Пенсильванія звучить краще (до речі в ЕСУ так вживається), але в чинному правописі написано через І. Загалом, однаково. --Sehrg (обговорення) 12:42, 19 вересня 2021 (UTC)[]
    В ЕСУ вживається по-різному [1]. Це стосується усіх енциклопедій, окрім послідовних в цьому питанні УРЕ та ЕУ, де вживається лише І. --Flavius (обговорення) 12:52, 19 вересня 2021 (UTC)[]
    Флавіусе, не треба маніпуляцій! В ЕСУ 261 раз вживається Пенсильванія й 1 раз Пенсільванія. --Sehrg (обговорення) 17:50, 20 вересня 2021 (UTC)[]
    Навіть і не думав маніпулювати. Ви зазначили, що "в ЕСУ так вживається", не перевіривши чи вживається по-іншому, і не важливо скільки разів - один чи два (подивіться також у відмінкових формах). Тому і прокоментував, що вживаються по-різному. А взагалі ви читали мою аргументацією, перейшовши за посиланням? Я дослівно копіюю тут, якщо так важко було прочитати мою маніпуляцію: З енциклопедій лише ЕУ та УРЕ послідовно вживали написання через І. В інших же енциклопедіях ЗВИЧАЙНО перевага з написанням через И, але в УСІХ (!) часто ТРАПЛЯЮТЬСЯ статті, де згадано також і через І. Ось вам і моя маніпуляція. Можете перевірити тепер чи правда це чи ні. --Flavius (обговорення) 18:25, 20 вересня 2021 (UTC)[]
  •   Проти Сучасні словники та енциклопедії вживають Пенсильванія, а вікіпедія, з якогось дива, инакше. --Юрко (обговорення) 18:11, 20 вересня 2021 (UTC)[]
    А правопис? до речі, які сучасні словники? Чи не могли би навести тут? --Flavius (обговорення) 18:25, 20 вересня 2021 (UTC)[]

Вірджіл ван ДейкВірджил ван ДейкРедагувати

В основах іншомовних власних особових назв після букв "ч", "ш", "ж" та "ц" перед наступним приголосним (крім й) пишемо "и". Сторінка була створена саме як Вірджил ван Дейк, але потім притерпіла кілька редагувань назви. Ua-football football24.ua — Це написав, але не підписав користувач Dingmatu (обговореннявнесок) 05:29, 19 вересня 2021‎ (UTC).[]

Ґарґантюа та ПантаґрюельГаргантюа і ПантагрюельРедагувати

Пропоную перейменувати на найпоширенішу назву в українських джерелах - Гаргантюа і Пантагрюель (яка і була до цього, але чомусь без пояснень перейменована у 2017 Гаргантюа і Пантагрюель). Саме ця назва відображена в останніх друкованих перекладах [2], [3], саме за ця назва вказана в чинній програмі МОН [4] (і в усіх попередніх), саме ця назва присутня у більшості підручників [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12] (хоча в деяких підручниках можна зустріти також сполучники "та", "й").

Для довідки:
  • в УРЕ, УЛЕ та ЛЕ ― згадується Гаргантюа і Пантагрюель
  • в енциклопедіях Українська мова та ВУЕГаргантюа й Пантагрюель
  • в ЕСУ та УСЕҐарґантюа і Пантаґрюель.
  • У загальних джерелах у більшості сполучник І та літера Г.

--Flavius (обговорення) 08:25, 13 вересня 2021 (UTC)[]

Запрошую до обговорення користувача Piznajko як автора дії 7356579. --Рассилон 10:21, 13 вересня 2021 (UTC)[]
  •   За У прижиттєвих для перекладача виданнях українською було Г.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:18, 14 вересня 2021 (UTC)[]
  •   Проти У найновіший українськомовних перекладах (~з 2010 й новіші) переважно перекладають саме як Ґарґантюа та Пантаґрюель або Ґарґантюа і Пантаґрюель (використання укрмовниї сполучників та/й/і не є надважливим тут, хоча та/й більш підходять тут у зв'язку з мелодійністю). Крім цього згідно з ВП:МОВА ми маємо дотримуватися мовних стандартів української мови в укрвікі у відповідності з чинним правописом, а чинним правописом станом на 2021 рік є Правопис української мови 2019 року, який говорить що транскрибування/транкрипція з англійської латинки та українську кирилицю має відбуватися саме так: G -> Ґ, H ->Г. --piznajko 17:54, 15 вересня 2021 (UTC)[]
    Чогось мені здається, що ви 122-й параграф нового правопису поганенько знаєте (або знаєте, але щось упустили, дуже й дуже важливе). Може його вам тут повністю навести? І, до речі, найновіші переклади зазначені в цьому обговоренні знаходяться в посиланнях під номерами 1 та 2. Найновіших за ці найновіші, на жаль, немає. --Flavius (обговорення) 19:50, 15 вересня 2021 (UTC)[]
    Ті посилання що ви надали під номерами 1 та 2 не є перекладами роману Ґарґантюа та Пантаґрюель - це скорочений переказ на ~200 сторінок (увесь роман друкувався українською лише у перекладі Перепаді й зазвичав мав ~600 сторінок; останній раз цей переклад друкувався у 2012 році видавництвом Фоліо. --piznajko 22:05, 15 вересня 2021 (UTC)[]
    І що з того, що це скорочені переклади? Це неважливо аж ніяк. Ніхто повний переклад, наприклад, при вивченні згідно програми МОН, ніколи не використовує і не буде використовувати. Більше того, після виходу того повного перекладу нічого суттєвого в джерелах з різних сфер не змінилося, і як була перевага з Г, так і нині залишається. --Flavius (обговорення) 01:12, 16 вересня 2021 (UTC)[]
    @Флавіус якщо брати до уваги й українськомовні скорочені перекази (що дивно, бо все ж перевагу маємо надавати саме повному перекладу, а не скороченим переказам) то маємо ось що Ґарґантюа_та_Пантаґрюель#Переклади українською:
    • Два переклади/перекази використали Ґарґантюа та Пантаґрюель: єдиний повний переклад Перепаді (2004) та скорочений переказ Думанської (2011).
    • Три переклади/перекази використали Гаргантюа / Гаргантюа і Пантагрюель: скорочений переказ Іванова (1929) скорочений переказ Сидоренко (1984) та скорочений переказ Кононовича (2016)
    Але зазначу що переклад Перепаді вже 3-чи передруковували тож якщо рахувати й передруки то Ґарґантюа та Пантаґрюель частіше використовується у виданнях (6 видань, якщо рахувати що вперше переклад перепаді вийшов двома окремими томами у 2004 році) супроти Гаргантюа / Гаргантюа і Пантагрюель (5 видань). --piznajko 03:58, 16 вересня 2021 (UTC)[]
    @piznajko А тепер гляньте яка назва найчастіше використовується в українських джерелах (тільки не робіть вигляду, що ви цього не бачите), навіть враховуючи, що є повний переклад з Ґ. Підказка: цю назву ви і перейменували. Я не проти літери Ґ. Я проти того, що назву статті перейменували всупереч існуючим джерелам, і всупереч правопису (122 пар.), першу половину правила якого ви чогось нехтуєте. Хотіли перейменувати на Ґ через повний переклад, то треба було запропонувати таке перейменування, аби спільнота вирішила змінити назву, яка повністю відповідала всім правилам. А не так, що перейменувати, бо просто захотіли Ґ замість Г (так воно виглядає). --Flavius (обговорення) 04:10, 16 вересня 2021 (UTC)[]
  •   За Ну нащо той правопис, коли орієнтуватись треба на вживання у джерелах. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:14, 18 вересня 2021 (UTC)[]
    В тому то й справа,що за правописом Г так само дозволено, як і Ґ. Джерела в більшості на Г, і стаття так і іменувалася. --Flavius (обговорення) 03:55, 19 вересня 2021 (UTC)[]
    Я це зрозумів, але його прибічники часто згадують лише "ґ". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:36, 19 вересня 2021 (UTC)[]
  •   За Надмірне використання літери ге з гичкою є небезпечним для української мови, бо вводить в ужиток непритаманний українській мові звук твердої Ґ... — अ म रा (обговорення) 10:53, 19 вересня 2021 (UTC)[]

Велика УкраїнаВелика Україна (іредентизм)Редагувати

І заодно Велика Україна (значення)Велика Україна

Не основне значення. Найперше під цим терміном розуміють більшу частину України, що належала Російській Імперії і/або довоєнному Радянському Союзові.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:01, 13 вересня 2021 (UTC)[]

Хто? --Flavius (обговорення) 06:46, 24 вересня 2021 (UTC)[]

Нововасилівка (смт)НововасилівкаРедагувати

Відповідно до пп 4.1, 4.2, 4.6 ВП:ТОП: вищий статус, вище адміністративне значення; центр громади.--Юрко (обговорення) 10:06, 12 вересня 2021 (UTC)[]

  • Навідміну від схожих обговорень, які були тут, і у яких все було очевидно, тут дещо інакша ситуація. Якщо з іншими селами омонімами тут все очевидно, то з одним селом не дуже. Поясню. У цій же області є село з однойменною назвою [13]. Суб'єктивно (особисто мені) визначити який з цих нп є більш історичним і більш значущим (смт за село, чи село за це смт), важкувато. Крім того, тут не тільки практично однакова кількість населення, і дата заснування однакова +-, а й історія обох цікава і не на одне речення. Крім того, оця інша Нововасилівка підкорюється Бердянській міській раді. Фактично у підпорядкуванні місту. Туди навіть міські автобуси, маршрутки їздять. Це навіть за село і не вважається по факту, а скоріше входить в агломерацію Бердянська. Тому я виступаю   Проти перейменування відповідно до останньої частини пункту 4.6. ВП:ТОП, за яким укладачі правила врахували і такі випадки Якщо ж декілька населених пунктів мають однакове історичне значення і не можливо визначити їхню значимість, такі населені пункти подаються із словами-уточнювачами, а також з врахуванням пункту 4.2 у частині 'може', але не 'обов'язково'. Здається це один з тих випадків, що краще залишити уточнення, а не віддавати перевагу смт. --Flavius (обговорення) 10:32, 24 вересня 2021 (UTC)[]

ТаунгаузТаунхаусРедагувати

Пропоную перейменувати, оскільки на цей варіант, на який нещодавно перейменували статтю, мало АД. У посібниках та підручниках (навіть з української мови (!) С. 122 [14]) С. 7 [15], С. 84 [16], С. 544 [17], С. 33 [18], [19] (див. розділ "класифікація малоповерхових... комплексів..."), [20] (див. розділ "операції з нерухомістю"), монографіях С. 308, 317, 324 [21], С. 207 [22], а також у нормативно-правових актах, зокрема постанові КМУ [23] (див. додаток 3), наказі ФДМ [24] та в інших авторитетних джерелах, наукових виданнях, статтях [25], [26] і т.д. - я знаходжу ТАУНХАУС. Інші варіанти не мають таких АД і не в такій кількості. П.С. у словнику іншомовних слів знайшов Таунхауз [27]. Буду згоден з цим варіантом також. --Flavius (обговорення) 11:40, 6 вересня 2021 (UTC)[]

А як же бути з блокгаузом, зважаючи, що в оригіналі і там, і там — англ. -house? (як на мене, п. 2 правила ВП:МОВА тут більш, ніж красномовний) --Рассилон 12:07, 6 вересня 2021 (UTC)[]
А як же бути з "пентхаусом", правопис якого підтверджено орфографічними та тлумачними словниками? Пункт 2 ВП:МОВА тут не такий красномовний :-)? Мені видається навпаки. --Flavius (обговорення) 12:11, 6 вересня 2021 (UTC)[]
В чому проблема? Ці слова потрапили в українську мову різними шляхами та в різні роки (століття) тому й не дивно що вони засвоїлись по різному. --August (обговорення) 19:13, 6 вересня 2021 (UTC)[]
Згоден. Це те саме, що співставляти місто Х'юстон та співачку Г'юстон, які обидвоє англ. Houston.--Кучер Олексій (обговорення) 19:16, 6 вересня 2021 (UTC)[]
Взагалі-то, Блокгауз запозичений з німецької мови (Blockhaus) :).
А по суті номінації -   За --V Ryabish (обговорення) 09:27, 7 вересня 2021 (UTC)[]
  Проти per Рассилон ―NachtReisender (обговорення) 18:38, 8 вересня 2021 (UTC)[]

Історія (Геродот)Історії (Геродот)Редагувати

  • Грецькою Історії, а не Історія.
  • Є повний український переклад: Геродот. Історії в дев'яти книгах / переклад з грецької А. О. Білецького. Київ: Наукова думка, 1993. — Це написав, але не підписав користувач 126.160.145.245 (обговореннявнесок).
    Все правильно. Але також відома під назвою "Історія" (хоч це і помилка перекладу). І в українських джерелах цей варіант більш популярний, більш уживаний, ніж "Історії". --Flavius (обговорення) 08:18, 10 вересня 2021 (UTC)[]
    Звісно, бо москвинський переклад був (і є досі) дороговказом для наших науковців. Просто є український адекватний переклад. Є можливість виправити помилку, зважаючи на її очевидність. --126.172.199.255 01:50, 12 вересня 2021 (UTC)[]
    В англійських джерелах теж зустрічається альтернативний варіант History. Хіба москвинський переклад і на англійську мову так подіяв? --Flavius (обговорення) 04:02, 12 вересня 2021 (UTC)[]
    Може ще в китайській перевіримо? Кожна окрема книга із 9-ти називається «Історія». А усі разом «Історії». --126.148.198.8 05:32, 16 вересня 2021 (UTC)[]
    Ні, давайте лише перевіряти як воно в українських джерелах усталилося. А в українських джерелах найбільш уживана назва "Історія". Мені неважливо під впливом чого воно так вийшло: чи москвинського, чи китайського перекладу. Правильний переклад достатньо подати у преамбулі. І все на тому. --Flavius (обговорення) 05:46, 16 вересня 2021 (UTC)[]
    Ну ви «за» поширення усталених помилок? Хіба це не дурість?
    Я "за" відображення у Вікіпедії дійсності ззовні. --Flavius (обговорення) 14:12, 16 вересня 2021 (UTC)[]
    Ну так є істина, правильне. А є брехня, помилки. І те, і інше ззовні. Навіщо ж обирати брехню, помилки? Це розумно?
    Для вікіпедії істинність не головне (див. ВП:В). Головним є саме перевірність (тобто, можливість перевірки за джерелами, а, як можете споглядати самі, за українським джерелами в абсолютній більшості неправильний, але усталений переклад назви Історія). Вікіпедія не призначена для виправлення помилок, розумієте? Проте про помилку можна і треба зазначити у статті. --Flavius (обговорення) 08:17, 17 вересня 2021 (UTC)[]
    Варіант Історії — і правильний, і перевірний. Навіщо робити справу через одне місце: називати неправильно і пояснювати, що це неправильно? По-людськи не можна? Треба як радянські австропітеки?
    Причому тут ваші радянські австралопітеки? Альтернативний варіант "Історія" поширений в інших мовах теж. І там теж австралопітеки? мабуть, дурні і нелюдяні виходить вони? Треба їх провчити негідників, га? От так вийшло і все на тому! І ніхто в цьому не винен. В українській мові цей варіант абсолютно превалює в джерелах і є дійсно усталеним. Для вікіпедії неважливо з яких причин це виникло. Ну зовсім неважливо, зрозумійте це! Вікіпедія (не тільки розділу українською мовою) подає так, як воно усталилося в тій мові. Подає за своїми джерелами. Подає так, як до того вже звикли. Не самоціль у неї виправити всі помилки світу. Наприклад, в українській мові подобається це комусь чи ні, але усталилося написання Техас, хоча воно неправильне з мови оригіналу. Але Вікіпедія не збирається це змінювати, хоча є джерела з правильною передачею, але в абсолютній більшості усталена неправильна. От те саме тут. --Flavius (обговорення) 09:14, 17 вересня 2021 (UTC)[]
    При чому тут інші мови? Власні назви? Є грецька оригінальна назва «Історії». Є українська перекладна назва «Історії» (це єдиний повний переклад Геродота). Назвіть статтю відповідно до правильної перекладної назви. І все. Навіщо перетворювати вікіпедію на ретранслятор помилок? Хіба не краще, назвати статтю правильно — «Історії» і пояснити, що є неправильний вжиток — «Історія»; а не робити навпаки — назвати неправильно і пояснювати у статті як правильно?
    Я вам надав приклад, як щось, що неправильне, помилкове, усталилося, і як щось, що неправильне, помилкове, іменується у Вікіпедії. Вікіпедія є ретранслятором того, як те чи інше поняття називається українською мовою ззовні, і як воно усталилося цією мовою і подається в джерелах. А ви про якихось австралопітеків тут почали говорити. Назва "Історія", хоч і помилкова, але є впізнаванішою і вживанішою, і відповідає правилам ВП:АД та ВП:НАЗВА СТАТТІ. Все інше Вікіпедію не цікавить. Я задовбався це повторювати. Вікіпедія просто не призначена для виправлення помилок ззовні. Подає так, як воно усталилося. Причини їй нецікаві. --Flavius (обговорення) 08:24, 18 вересня 2021 (UTC)[]
    При чому тут власна назва Техас до назви книги? Це різні речі! Назву книги можна уточнювати і міняти, коли є на основі чого. Як приклад — «Державець» Макіавеллі. Вікіпедія — не жива істота. Якщо ви не виправляєте помилки, то ви їх ретранслюєте. Особисто. Навіщо це робити, коли можна виправити помилку і вчинити добре?
    Ми обмінялися баченням ситуації з назвою. Про помилки я вище докладно пояснив. Не хочу ходити по колу, а тому давайте чекати на підсумок. Особисто мені не принципово, яка буде назва цієї статті. Я лише напочатку зазначив, що неправильний переклад більш уживаний. Причини мені абсолютно байдужі. Але ви про москвинське та австралопітечне натякнули. Мій коментар у відповідь, що в інших мовах ситуація аналогічна і цей вплив безпідставний там - проігнорували. По суті цей варіант фактично усталився (не виключено, що саме через вищенаведений вами вплив, але Вікіпедії це нецікаво і як так вийшло, зрозумійте це). Я лише на цьому акцентував. Стосовно помилок, то не вважаю за потрібне виправляти помилки до усталених назв у Вікіпедії, і використовувати її вочевидь як інструмент для вчинення чогось доброго і хорошого, чого не вдається чомусь зробити ззовні. Але якщо статтю з цих добрих намірів таки перейменують, то оскаржувати не збираюсь. --Flavius (обговорення) 09:18, 18 вересня 2021 (UTC)[]
    Не можна бути байдужим до помилок і їхніх причин. Це як бачити сміття і не прибрати (бо, мовляв, воно там завжди), бачити несправедливість і пройти повз (бо, мовляв, всі несправедливі). Добро давно вже зроблено ззовні — пан Білецький переклад зробив. Тут лише «поставити лайк» — виправити назву твору в Вікіпедії.

Підстепне (Херсонський район)Підстепне (Україна)Редагувати

Не бачу сенсу тут застосовувати п.4.4 ВП:ТОП, адже в межах однієї країни такий НП один. Тут більше підходить п.4.5, який якраз говорить уточнювати за країнами.--Анатолій (обг.) 18:24, 4 вересня 2021 (UTC)[]

  •   Проти П. 4.4 правила ВП:ТОП. П. 4.5 застосовується до иньших країн, крім Білорусь, Росія, Україна.--Юрко (обговорення) 18:29, 4 вересня 2021 (UTC)[]
    П. 4.4 застосовується, якщо є в країні кілька населених пунктів з однаковою назвою. Але в Україні нема інших населених пунктів із такою назвою, тому здоровий глузд підказує, що тут має бути п.4.5.--Анатолій (обг.) 21:07, 4 вересня 2021 (UTC)[]

    4.4. Для сільських поселень, що розташовані на території України, Росії та Білорусі, для уточнення розташування населеного пункту слід зазначати район. У випадках кількох населених пунктів з однаковою назвою в межах одного району (хоча це і протирічить Законам України) слід уточнювати за адміністративними одиницями третього порядку (сільські ради, сільські поселення тощо).

    Крапка. --Юрко (обговорення) 21:40, 4 вересня 2021 (UTC)[]

    4.5. Для населених пунктів інших країн уточненням виступає адміністративна одиниця першого порядку, а за відсутності омонімів, можна подавати як уточнення саму країну.

    --Юрко (обговорення) 21:42, 4 вересня 2021 (UTC)[]
    Ну так на те в нас і ця сторінка, аби уникнути різночитання правил. Я його читаю як п.4.4 застосовується, якщо в Україні, Росії чи Білорусі є кілька однойменних населених пунктів. Фактично ж в Україні такий НП один, тож це правило не може застосовуватися.--Анатолій (обг.) 19:14, 7 вересня 2021 (UTC)[]

Оскаржений підсумокРедагувати

Пункт 4.4. не може бути застосовано, оскільки має на увазі омонімічні сільські поселення України, Росії та Білорусі, а у нас Україна і Казахстан (Підстепне). Тож тут, для сел Казахстану, однозначно застосовується пункт 4.5, тобто щодо "інших країн", які не вказані в п.4.4. Тобто села цієї країни повинні бути уточнені адмінодиницею першого порядку, і точно не району. Але в той же час у нас лишається єдиний населений пункт держави України, що виступає омонімом до цих казахстанських сел, і його, у відповідності зі здоровим глуздом, дійсно доцільно подати з уточнення самої країни, а не району, оскільки іншого населеного пункту Підстепного в Україні не існує ні в межах району, ні в межах області, ні в межах в цілому країни, тобто уточнення району тут просто не виправдане. Тож статтю перейменовано за аргументацією номінатора. --Flavius (обговорення) 07:05, 11 вересня 2021 (UTC)[]

  • Правило ВП:ТОП ухвалене консенсусом спільноти. Всі дрібніші обговорення повинні відбуватися виключно в межах ухвалених правил.--Юрко (обговорення) 07:08, 11 вересня 2021 (UTC)[]
    Все на світі правила не можуть пояснити і вмістити усі випадки теж не можуть. Цей випадок один з таких. --Flavius (обговорення) 07:22, 11 вересня 2021 (UTC)[]

Ганс-Георг ГадамерГанс-Ґеорґ ҐадамерРедагувати

Із користувачем @Jphwra виникнула суперечка щодо перейменування кількох статтей, у цьому обговоренні говоритимемо про перейменування Ганс-Георг Гадамер на Ганс-Ґеорґ Ґадамер. Jphwra оперує тим, що багато джерел вказують на запис імені через Г. Я ж говорю про протилежне, бо якщо поглянути на посилання у статті (зараз я їх усі сюди продублюю), то всі україномовні окрім одного передають ім'я через Ґ. Тож список джерел, де Hans-Georg Gadamer передається як Ганс-Ґеорґ Ґадамер (у словниках зазначено сторінки):

  1. Ганс-Ґеорґ Ґадамер Герменевтика і поетика. — Київ: Юніверс, 2001. — 288 с.
  2. Ганс-Ґеорґ Ґадамер Істина і метод. — Т. 1: Герменевтика І: Основи філософ. герменевтики. — Київ: Юніверс, 2000. — 464 с.
  3. Ганс-Ґеорґ Ґадамер Істина і метод. — Том 2. — Київ: Юніверс, 2000. — 478 с.
  4. В. С. Лісовий. Ґадамер Ганс-Ґеорґ // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.
  5. На сторінці 265 про Ґадамера йдеться у цьому словнику: Ґадамер Ганс-Ґеорґ (стор. 265) // Європейський словник філософій. Лексикон непекладностей. Наукові керівники проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. – Київ: Дух і Літера, 2009 – Т. 1, 576 с.
  6. Герменевтика у пошуках істини й методу: Ганс-Ґеорґ Ґадамер - Еміліо Бетті - Ерік Дональд Гірш. – Стаття доктора філософії Архипової Людмили у науковому журналі

Наукові записки НаУКМА , 2011.

Тепер список джерел (праць), де Hans-Georg Gadamer передається як Ганс-Георг Гадамер (у словниках зазначено сторінки):

  1. На сторінці 102 про Гадамера: Гадамер, Ганс-Георг//Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с.

Як можна бачити, у всіх перекладах видань цього німецького філософа укр. мовою (які я знайшов!) його записано як Ганс-Ґеорґ Ґадамер. Також запис через Ґ засвідчено в одному з видань Інституту енциклопедичних досліджень НАН України (2006 рік публікації), яке не може не бути АД. Водночас у виданні Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, яке теж є АД зазначено ім'я як Гадамер. Проте це єдине (поки що) джерело, яке вжило такий запис імені. До того ж воно видане у 2002 році (раніше на 4 роки ніж інше видання НАН України, де вже записано як Ґадамер). Також хочеться звернути увагу на те, що у виданні Філософський енциклопедичний словник Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України з якихось причин відсутні загалом прізвища на літеру Ґ (відсутній розділ з цією літерою), що можливо послужило записання прізвища Ґадамер у розділ літери Г.

Сподіваюся на змістовне обговорення, позаяк отримувати повідомлення про скасування мого редагування (зміна запису прізвища на варіант із Ґ) з приписом "ПРИПИНІТЬ ЗНУЩАТИСЬ!!!" трохи спантеличує. -- DimGol (обговорення) 21:37, 3 вересня 2021 (UTC)[]

Тобто ви хочете сказати, що аж 7 книг написали про цього філософа, який прожив 102 роки? Це стандартна практика ВП:ПС: номінант наводить ті джерела, які йому вигідні, і не наводять джерела з протилежним варіантом. Це зовсім не репрезентативна вибірка, тому спиратися на неї не варто.--Анатолій (обг.) 18:06, 4 вересня 2021 (UTC)[]
Jphwra, хто ще тут бреше? будь ласка, наведіть мені сторінку у Європейський словник філософій. Лексикон непекладностей. Наукові керівники проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. – Київ: Дух і Літера, 2009 – Т. 1, 576 с. на якій вказано, що цей філософ, його прізвище Gadamer записано як Гадамер. Будь ласка, перейдіть за посиланням, завантажте цей словник і просто вкажіть сторінку, щоби я подивився. І тоді признаю, що я збрехав і в конкретно цьому словнику його пишуть через Г. У мене пошук по словнику (Ctrl+F) дає купу знахідок на запит через Ґ, і жодної на Г. Якщо Ви знаєте, де написано через Г, вкажіть, будь ласка, тут, спільноті, сторінку. Дякую заздалегідь -- DimGol (обговорення) 04:55, 4 вересня 2021 (UTC)[]
Я ж у свою чергу наведу кілька сторінок у цьому словнику, на яких будь-хто може переконатися, що Hans-Georg Gadamer пишемо так як пропонується перейменувати статтю. І так у словнику Європейський словник філософій. Лексикон непекладностей. Наукові керівники проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. – Київ: Дух і Літера, 2009 – Т. 1, 576 с. сторінки 552 (правий стовпчик), 265 (правий стовпчик), 266 (лівий стовпчик), 267 та 270 (лівий стовпчик). -- DimGol (обговорення) 05:12, 4 вересня 2021 (UTC)[]
  •   За Які тут в принципі можуть бути питання??! В українській мові є дуже чіткі відповідники германським h і g, і саме через неслідування правилам виникають такі дивацтва, як Гегель чи Гаген. --Yuriz (обговорення) 07:03, 4 вересня 2021 (UTC)[]
  •   За Аргументовано. --Sehrg (обговорення) 10:29, 4 вересня 2021 (UTC)[]
  •   Проти Оскільки правопис дає обидва варіанти і вважає їх правильними, то в нас давно вже склався консенсус лишати той варіант, під яким стаття названа, аби не починати конфліктів. А спиратись на перекладачів не завжди варто, бо вони і Ґьоте пишуть поряд з Ґадамером, хоча це вже точно не корелюється з правописом. Просто багато хто хоче мавпувати іноземні звуки, а не спиратись на свої. --YarikUkraine (обговорення) 17:09, 4 вересня 2021 (UTC)[]
    Не чув про такий консенсус. Наведете посилання? --Юрко (обговорення) 07:00, 8 вересня 2021 (UTC)[]
Зауважу, що окрім численних перекладів, які передають філософа через Ґ, маємо Енциклопедію НАН України та Європейський словник філософій, які не є просто самовільною перекладацькою грою перекладачів-любителів. І пам'ятаймо, що за Гадамера маємо лише одне джерело, джерело, де з дивних причин українська абетка позбавлена літери Ґ (після Г йде Д). --DimGol (обговорення) 17:25, 4 вересня 2021 (UTC)[]

  Проти Джерела є на обидві назви. Одні видавництва вживають з г, інші без ґ. Не полінувався, знайшов книгу з філософії, яку купив під час навчання в університеті, видавництво «Академвидав» 2005 рік[1], там Гадамер Ганс-Георг (с. 547) (і в книзі написано, що це підручник, затверджений МОНУ). Перевага ґ не така велика, з того, що навели вище, там лише видавництво «Юніверс» і кілька наукових праць. Люди, які вивчали в школах, університетах, знають його як Гадамера.--Анатолій (обг.) 17:48, 4 вересня 2021 (UTC)[]

Анатолій, тоді потрібно повністю переписувати джерела статті. З новими примітками у середині статті. Нині всі окрім одного посилають на Ґадамера. Питання. Хто цим займеться... І ще одне: у затвердженому Міністерством освіти і науки України підручнику для студентів вищих навчальних закладів 2008 року видання "ОСНОВИ ФІЛОСОФСЬКИХ ЗНАНЬ ФІЛОСОФІЯ, ЛОГІКА, ЕТИКА, ЕСТЕТИКА, РЕЛІГІЄЗНАВСТВО", автори Горлач М.І., Кремень В.Г., Ніколаєнко С.М., Требін М.П. послідовно вживається передача імені Ханс-Георг Гадамер (наприклад, стор. 377). Якщо аналізувати літературу до розділу, де говориться про Gadamer'a (розміщена на 396 стор.), то автори спиралися не на першоджерела (твори Gadamer'а), а на 6 праць росіян та підручних із філософії 2004 року (в якому за джерела взято теж винятково праці росіян). Як відомо росіяни не розрізняють послідовно у своїй мові звуки х, г, ґ і тому записують Gadamer засобами своєї мови. Відповідно будь-хто, хто пише працю про цього філософа, посилаючись винятково на росіян і не цікавившись чи в оригіналі було Hadamer чи Gadamer перенесе обмеженість російської мови в українську. До того ж обґрунтувати вони це можуть параграфом 144, п. 1 редакції правопису 2019 року, де говориться "Білоруські та російські імена за традицією не транслітеруємо, а передаємо українськими відповідниками". Тобто рос. Катерина = укр. Катерина. Хоча водночас рос. Глинка українською є не Ґлінка чи Глинка, а проміжне Глінка. Не зрозуміло чому рос. літеру И (яка позначає звук i) ми передаємо у цьому слові нашою літерою І, а водночас рос. літеру Г (яка позначає звук g) передаємо саме укр. Г, а не Ґ (тобто діємо по різному у різних частинах прізвища, порушуємо правило "не транслітерації"). Хоча насправді зрозуміло, за СРСР літера Ґ була відсутня в укр. мові. Тобто підіб'ю підсумок, насправді проблема набагато глибша і багатогранніша. Подвійні стандарти передачі імен з російської є (приклад: Глинка). Якщо укр. науковець бере працю росіянина, де написано прізвище рос. Гадамер, то він перекладає його українською як Гадамер (по прикладу Глінки). І більшість навіть не цікавиться, як було написано прізвище до російського викривлення. В цьому і полягає проблема нашої науки. Замість праці з першоджерелами ми надто часто покликаємося на праці росіян, які пишуть відповідно до правил своєї мови (легше ж почитати щось російською, ніж спеціально вчити німецьку). Саме тому, на мою думку, ВСІ україномовні переклади авторських праць Gadamer'а (не підручники!) подають його як Ґадамер, бо перекладачі працювали з першоджерелами на мові оригіналу, конкретно з автентичними працями цього філософа, вони не працювали з адаптованими до російської мови рукописами. А підручники, навіть затверджені у МОН... по списку використаної літератури все видно... і це проблема дійсно набагато глобальніша за суперечку про перейменування статті у Вікіпедії. P.S.: на жаль, не зміг завантажити пропонований Вами підручник авторів Причепій, Черній, щоби особисто перевірити літературні джерела, але переконаний, що там лева частка — доробок росіян. -- DimGol (обговорення) 07:10, 5 вересня 2021 (UTC)[]
Стаття в ЕСУ оновлена 2007 року, підручник, котрий Ви наводите - 2005 року. Далі. Не можна ставити на один щабель статтю про особу в енциклопедії та згадку про особу в статтях. --Юрко (обговорення) 06:58, 8 вересня 2021 (UTC)[]
  • додам іще. У книзі видавництва Дух і літера (Київ), де всюди вжито Gadamer як Ґадамер література (після кожного розділу вказана) якісно відрізняєься на кілька рівнів і написана вона не просто для "крутости", книга від початку до кінця переповнена прямими цитатами з першоджерел поданими оригінальним текстом, є світлини сторінок автентичних праць тощо. Ось посилання на книгу, дублюю: Ґадамер Ганс-Ґеорґ (стор. 265) // Європейський словник філософій. Лексикон непекладностей. Наукові керівники проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. – Київ: Дух і Літера, 2009 – Т. 1, 576 с.
    ТОбто ви визнаєте, що таки не всі джерела пишуть Ґадамер. Те, що джерела в статті так пишуть, ще не значить, що всі так пишуть, ви ж тут стверджуєте, що ніби-то всі джерела так пишуть, крім одного, яке навив опонент вище. Тим не менше он ще кілька знашлося.--Анатолій (обг.) 09:39, 5 вересня 2021 (UTC)[]
  •   Проти. Користувач YarikUkraine правий: якщо стаття була написана спочатку з Г, то повинна й лишатися такою, якщо з Ґ, то значить лишатися так, оскільки правопис дозволяє обидва ці варіанти. Обидва! Не лише з Ґ, але й з Г, і навпаки. Ця стаття багато разів перейменовувалася у рамках так званої війни г/ґ, але створена була спочатку з Г. Востаннє перейменована була у 2020 році одним з активних лобістів літери Ґ у Вікіпедії з аргументацією .... «Правопис (а також, джерела українською мовою :)». Але вагомих підстав для перейменування навіть тоді НЕ БУЛО!, оскільки на той час (і не тільки на той) варіант з Г відповідав тому самому правопису і були ті самі джерела українською мовою. Інший користувач це помітив і перейменував назад. Почалася війна редагувань і статтю винесли вже на ВП:ПС. Чомусь навели джерела лише на Ґ, створюючи ілюзію буцімто на Г лише одне. Насправді це не так. Джерел на Г майже порівну з джерелами на Ґ, а то і більше. І в ту сторону, і в цю - вони однаково авторитетні, і навіть є такі, що однаково під егідою НАНУ видані. Натомість упускається важлива деталь, що є і профільні видання на Г, зокрема ФЕС [28] та купа підручників з філософії, серед яких є і затверджені МОНом [29] і рекомендовані МОНом, але під редакцією академіків [30]. Це профільні джерела! З інших авторитетних та/або універсальних видань як завжди повний бардак у нас: наприклад, ЕСУ подає з Ґ [31], натомість ЕІУ згадує лише з Г [32], так само і Літературознавча енциклопедія [33], у ВУЕ взагалі подано гібрид [34]. А мови про те, що Ґ вже з джерел витіснила Г у написанні цієї персоналії не можна вести взагалі. Бо продовжують видавати і навчальну, і наукову літературу з написанням Г. Ось із свіжого [35], [36]. Тому, враховуючи те, що назва статті Ганс-Георг Гадамер відповідає правопису (ВП:МОВА), підкріплена не менш авторитетними виданнями, серед яких є і профільні (ВП:АД), а також з урахуванням пункту 2 ВП:НАЗВА СТАТТІ я пропоною залишити поточне найменування статті. --Flavius (обговорення) 11:30, 5 вересня 2021 (UTC)[]

:Стаття в ЕСУ оновлена 2007 року, підручник, котрий Ви наводите - 2005 року. Далі. Не можна ставити на один щабель статтю про особу в енциклопедії та згадку про особу в статтях. --Юрко (обговорення) 06:58, 8 вересня 2021 (UTC)[]

Ви неуважно прочитали, що я написав, а я написав "купа підручників", що означає "багато". Так, я навів, як приклад один підручник 2005 року, але це не означає, що він один єдиний. Мені треба було навести усі можливі і ті, що видані після 2007 року? Ось, будь ласка, затверджені та рекомендовані після 2007 [37], [38], [39], [40], [41], [42], [43], [44], [45], якщо в цьому проблема. Але треба розуміти, що використовуються (особливо в навчанні!) не тільки ті, що видані після 2007, але й ті, що видані до 2007 (такі, як ці, наприклад, хоч і 2006 року) [46], [47]), бо їх затверджувало чи рекомендувало МОН не на один рік використання. --Flavius (обговорення) 09:47, 8 вересня 2021 (UTC)[]
І до чого тут акцентування року 2007 і ЕСУ, коли при укладанні довідкових і навчальних видань з конкретної галузі беруться до уваги конкретні фахові профільні видання (такі, як ФЕС, якщо говорити про цей випадок). Інакше таке довідкове чи навчальне видання перестане бути авторитетним, якщо черпатиме інформацію не з галузевих видань. І тому не важливо якого року буде підручник чи довідник з філософії - чи то 2005, чи то 2025, у ньому буде так, як подає ФЕС в першу чергу, а не так, як подає ЕСУ, куди взагалі ніхто з укладачів не загляне, хоча би з тих причин, що Гадамер жодного стосунку немає до України, а ЕСУ жодного стосунку до філософії. Це універсальне видання. Це те саме, що укладач підручника з фізики проігнорує фізичні довідники, а звернеться до ЕСУ. --Flavius (обговорення) 11:58, 8 вересня 2021 (UTC)[]
Я не до Вас писав взагалі.--Юрко (обговорення) 17:17, 8 вересня 2021 (UTC)[]
Ваш коментар розміщено одразу під моїм. Будьте уважні наступного разу і розміщуйте коментарі у правильному порядку. --Flavius (обговорення) 17:26, 8 вересня 2021 (UTC)[]
Так спрацювала кнопка "відповісти" - вже бачу.--Юрко (обговорення) 17:33, 8 вересня 2021 (UTC)[]
Буває. Але я думаю, що інформація, яку я надав, все ж не буде зайвою. Хіба що @Ahonc:, якому було насправді адресовано коментар, щось ще додасть від себе. --Flavius (обговорення) 17:39, 8 вересня 2021 (UTC)[]
  •   Проти. Підтримую аргументацію Jphwra, YarikUkraine, Ahonc та Flavius. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:26, 18 вересня 2021 (UTC)[]
    Τǿλίκ 002, Думаю тут варто переглянути свою аргументацію, бо згаданий вами Користувач Jphwra подав посилання на Ганс-Ґеорґ Ґадамер і написав, що там Ганс-Георг Гадамер. Чи ви за брехню, коли це брехня в потрібному напрямку?--Divega (обговорення) 05:53, 20 вересня 2021 (UTC)[]
    Я проти брехні. А який Ви напрямок називаєте "потрібним"? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:03, 20 вересня 2021 (UTC)[]
    "потрібний" у цьому випадку той, що підтримує вашу позицію. Тобто проти перейменування. Загалом потрібно перевіряти всі аргументи, а не вірити на слово, бо окрім помилок може бути і підтасовування результатів. Якщо ви проти брехні, то маєте викреслити підтримку користувача, якого спіймали на цьому в обговоренні (тум більше, що з його сторони немає корегування помилки).--Divega (обговорення) 05:50, 22 вересня 2021 (UTC)[]
  •   Проти Як писав Іларіон (Огієнко): "Небажано зловживати літерою «ґ», намагаючись наблизити українську вимову до вимови західних чи східних сусідів і, таким чином, нехтуючи українську культуру, настільки ж не варто відкидати уже засвоєні в мові слова на зразок ґрунту чи ґвалту, оскільки вони також є частиною тієї ж старої культури"... — अ म रा (обговорення) 11:51, 19 вересня 2021 (UTC)[]
  •   Коментар За джерелами бібліотеки Вернадського кількість джерела на Ганс-Георг Гадамер та Ганс-Ґеорґ Ґадамер приблизно однакова. Мають бути згадані обидві назви у преамбулі, але для перейменування поки немає переваги одних джерел над іншими. Варто зазначити, що у багатьох джерелах імена подані без дефісу, як Ганс Георг (з г та ґ).--Divega (обговорення) 05:53, 20 вересня 2021 (UTC)[]

ПосиланняРедагувати

  1. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К. : Академвидав, 2005 — 592 с. (Альма-матер)

Тагієв Гаджі ЗейналабдінТагиєв Гаджи ЗейналабдінРедагувати

Оскільки іншу номінацію фактично забалакали, відкрию окрему лише щодо заміни і на и. Прохання тут не обговорювати титул/ім'я/по батькові, а лише передачу літери ı.--Анатолій (обг.) 19:06, 3 вересня 2021 (UTC)[]

В оригіналі ПІБ звучить як Hacı Zeynalabdin Tağıyev (перша i без крапки, друга з крапкою, третя без крапки), кириличною азербайджанською — Тағыjев Һаҹы Зеjналабдин Тағы оғлу.

У тюркських мовах є різні літери: ı та i. Вони по-різному читаються: i без крапки читається як и. Тут у словах Тагиєв на Гаджи саме i без крапки (в кирилиці ы), тому застосовувати треба правила щодо ы, а не и/і. У багатьох тюркських словах є и на кінці або перед голосною: Яни Капу, Алмати, Ходжали, Шамахи, Сариагаш, Сариарка, Сариєсик-Атирау, Адияман. Літеру ы/ı передаємо як и, а и/i — як і (це як із г/ґ, в нас є різні літери, тож ми можемо і g/h передати по-різному). Не розумію, чому вони мають однаково передаватися. --Анатолій (обг.) 18:03, 3 вересня 2021 (UTC)[]

@Ahonc:, в іменах і прізвищах після приголосного перед наступним приголосним і в кінці слова пишемо І. (Пар.129). Ніяк Гаджи не вийде, бо за правописом повинно бути лише Гаджі. До чого тут приклади географічних назв незрозуміло. Там правопис щодо географічних назв окремо правила подає (Наприклад, в географічній назві Алмати ми пишемо за традицією И в кінці. Це дозволяє норма правопису (пар. 129. И, 6). І у правописі вже в 140 параграфі на підтвердження зустрічається Алмати з написанням через И в кінці. --Flavius (обговорення) 06:17, 4 вересня 2021 (UTC)[]
Ще раз повторюю: те правило сюди не підходить. § 129 стосується [i], а тут звук [ɯ], що близький до нашого и. Навіть якщо не рахувати Алмати, то Шамахи і Ходжали мають ту саму літеру на кінці і так само азербайджанські, і там традиції нема. Хоча я н ерозумію, яка традиція в Алмати, ця назва використовується менше 30 років лише.--Анатолій (обг.) 11:47, 4 вересня 2021 (UTC)[]

Але я наголошую, що у нас не географічна назва, а ім'я). Щодо прізвища Тагієв, то в тому обговоренні я вже наводив українські джерела. Навіщо йти всупереч джерелам? Це усталена передача прізвища цієї особи. Майже 100 років. А українські джерела стосовно цієї особи на Тагиєв - відсутніст. Тому вже немає значення, які там літери і з крапкою чи без в оригіналі, коли українською вже за традицією так передаємо довгий час. --Flavius (обговорення) 06:17, 4 вересня 2021 (UTC)[]

Але коли заходить мова про г → ґ, х → г, то перейменовують навіть якщо нема джерел, бо воно так в оригіналі читається і в нас це різні літери. То чим г/ґ краще за і/и?--Анатолій (обг.) 11:47, 4 вересня 2021 (UTC)[]
прізвище Тагієв має авторитетні українські джерела. Тагиєв стосовно цієї особи немає. З г/ґ велика проблема у нас. Але до чого тут це. Якщо там анархія, то тепер зробимо її всюди? Щодо правопису Гаджі за пар.129, то як це не підходить правопис? А за яким тоді параграфом правопису у нас іншомовне слово титул (г)хаджі пишеться через І, а не через И? Так саме за тим же 129-м параграфом! Тільки 5-м, а не третім пунктом.Ще й підтверджено орфографічним, тлумачним і словником Мельничука написання. І ми спокійно дотримуємося цього 129-го параграфу у написанні загальної назви, хоча саме те правило не вміщує багатьох подібних, як цей випадків, але не хочемо дотримуватися цього параграфу у написанні власної, яка повністю походить від цієї загальної. Так, правопис не ідеальний. Не все розпише і умістить, але що є вже. --Flavius (обговорення) 12:15, 4 вересня 2021 (UTC)[]
Ще раз: правопис говорить про передачу [i], тут інший звук — [ɯ]. Тут не підходить правило про передачу [i]. Але там є окремо про передачу ы. За вашою ж логікою тоді і президента Туркменістану зватимуть Гурбангулі Малікгулійович.--Анатолій (обг.) 19:13, 11 вересня 2021 (UTC)[]
За моєю логікою одне: якщо ми дотримуємося пункту 5 пар. 129, то повинні дотримуватися пункту 3 того ж параграфу. --Flavius (обговорення) 04:09, 12 вересня 2021 (UTC)[]
Підтримую Тагиєв через И. Правило, на яке послались у попередньому обговоренні, лише для випадків, де слідує голосна. У нас після И йде [Й] (Y) - приголосна.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:34, 10 вересня 2021 (UTC)[]

Тагієв Гаджі ЗейналабдінТагієв Гаджі Зейнал-Абдін / Тагиєв Зейнал-Абдін Таги-оглуРедагувати

Хаджі — титул, а на додаток мав ПОДВІЙНЕ ім'я. Приклади дефісного прижиттєвого написання, Здійснив хадж. Дефіс у по батькові за сучасним правописом.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:08, 3 вересня 2021 (UTC)[]

Підписувався Г.З.А. Тагіевъ. Думаю, слід таки відновити окремішність Зейнала і Абдіна.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:23, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Є українські джерела? --Flavius (обговорення) 07:23, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Українською пишуть хіба що про селище назване на його честь [48].--ЮеАртеміс (обговорення) 07:27, 3 вересня 2021 (UTC)[]
UeArtemis а ви статтю Хаджі (паломник) читали? ось два речення звідти: Хаджі — почесна назва, дана мусульманину, який успішно завершив обряд хаджу в Мекку.З часом звання перейшло в розряд особистих імен (Хаджі, Гаджи, Гаджі) і прізвищ (Гаджієв). Про те, що він був у Мецці, не має інформації, а отже можна зробити висновок, що це ім'я. Відповідно у всій подальшій дискусії втрачається сенс.--Анатолій (обг.) 22:25, 3 вересня 2021 (UTC)[]

Президент Ільхам Алієв передав своїм указом особовому складу Збройних Сил Турецької Республіки будинки та споруди у військовому містечку «Гизил Шярг» і один термінал на військовому аеродромі в селищі Зейналабдін Тагієв.

Зверніть увагу, що селище назване іменем без титулу.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:27, 3 вересня 2021 (UTC)[]

Так в тому то й справа, що українські джерела не мають написання Тагиєв Зейнал-Абдін (лише Тагієв Зейналабдін). А також джерела подають ще й Гаджі Зейналабдін Тагієв. А ви пропонуєте варіант "Тагиєв Зейнал-Абдін Таги-оглу", на який немає жодного українського джерела? Я правильно вас зрозумів? Flavius (обговорення) 08:04, 3 вересня 2021 (UTC)[]
На поточну назву так само нема україномовних АД. Обидвоє плід інтерпретації.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:01, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Як це немає? Подивіться хоча би попереднє обговорення! --Flavius (обговорення) 09:06, 3 вересня 2021 (UTC)[]
У самій статті немає. У попередьому обговоренні є лише навчальний посібник "Історія та перспективи нафтогазовидобування", де форма імені очевидно запозичена у сучасному російському написанні. Не надто надійне джерело. Сам пан себе писав Зейналъ-Абдинъ. Це подвійне чи потрійне ім'я (в залежності від трактування Гаджи/Хаджі).--ЮеАртеміс (обговорення) 09:14, 3 вересня 2021 (UTC)[]
існує не лише посібник, який є авторитетним джерелом (до речі, ваші припущення з приводу посібника є нічим іншим, як ОД). Є тьма джерел. Те, що у статті їх немає, мене не бентежить, і нічого не доводить (ви, коли хочете, то ви можете знайти "потрібні" джерела, але тут чогось бажання пошукати (погуглити) не виявили). Натомість пропонуєте назву, яка не підкріплена жодним українським джерелом, жодним! Ну як це так можна? Перечитайте, будь ласка, правило ВП:АД. Я певен, що у підсомувача цього обговорення "рука не підніметься" перейменувати статтю на назву, яка немає жодного українського джерела і піти всупереч існуючим українським джерелам, а саме:
1. крім згаданого посібника (С. 76 [49]);
2. є інший посібник (С. 284 [50]);
3. є ще книга (С. 15 [51]);
4. є ще одна (С. 52 [52])
5. також у ВУЕ згадано просто "Г. Тагієв" [53]
6. у Голосі України - "Гаджи Тагієв" [54]
7. Зоря Полтавщини згадує "Г.З. Тагієв" [55]
8. Врешті, подивіться ще й ЗМІ
У всіх цих джерелах Тагієв, а не Тагиєв, у всіх цих джерелах Зейналабдін, а не Зейналбдін
У всіх цих джерелах немає написання Таги-оглу
Максимум, що можна обговорювати - це написання Гаджі/Гаджи, бо одні джерела подають написання Гаджі, а інші - Гаджи, але в попередньому обговоренні вже довели, що за правописом треба І, і, якщо є джерела, що це підтверджують, то повинно бути Гаджі. --Flavius (обговорення) 09:52, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Флавіус Я б не був таким категоричним. Таги-огли (в українській традиції це слово пишеться саме огли, а не оглу, і так зафіксовано в правописі) — це фактично по батькові. Щодо відомих українців теж нечасто вживається по батькові, але ж ми його пишемо в назвах, через те, що так вимагають правила. Якщо в людини кілька імен, не обов'язково мають вживатися всі в джерелах.--Анатолій (обг.) 22:18, 3 вересня 2021 (UTC)[]
В оригіналі азербайджанською селище назване якраз Hacı Zeynalabdin.--Анатолій (обг.) 18:16, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Це помилка запозичена з російської. Memorial museum of Haji Zeynal Abdin Taghiyev + Hacı Zeynal Abdin Tağıyev--ЮеАртеміс (обговорення) 10:08, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Це так давно вже передається українською мовою і це вже усталено, принаймні стосовно цієї особи (хоча і не тільки, гляньте енциклопедії щодо інших). Ще у 1925 році, у журналі Всесвіт, коли згадують про Наріманова і його твір "Дядя", конкретизують українською мовою "Змальовано міліонера Тагієва" [56]. Пройшло 100 років і в українських джерелах прізвище не змінилося стосовно цієї персоналії - Тагієв. Я повторюю вам укотре, що у Вікіпедії статті ґрунтуються на джерелах. Якщо ви пропонуєте щось змінити, то надайте українське джерело. Все просто. --Flavius (обговорення) 10:20, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Тут питання І/И другорядне, адже вже обговорювалось. Нове обговорення про поділ імені.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:25, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Надайте українські джерела на поділ імені, будь ласка. Flavius (обговорення) 10:28, 3 вересня 2021 (UTC)[]

За виключенням деяких порівняно великих нафтопідприємців типу Шамсі Асадуллаєва, Муси Нагієва, Гаджи–Зейнал Абдін Тагієва, Муртуза Мухтарова, більшість місцевих багатіїв проявляли себе в тих галузях господарства, де потрібно було мало вкладень і була гарантія на отримання високих прибутків безособливого ризику.

Ось--ЮеАртеміс (обговорення) 10:42, 3 вересня 2021 (UTC)[]

Дякую. То ви пропонуєте назвати статтю так, як подає це джерело? А саме - Гаджи–Зейнал Абдін Тагієв? До речі, це ж джерело по тексту подає Г. Тагієв. --Flavius (обговорення) 10:52, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Краще два дефіси, як на афіші. А ініціали нормально подавати неповними (без другого-третього імені чи імені по батькові): А. Пушкін = А. С. Пушкін.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:54, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Тагієв Гаджи-Зейнал-Абдін мене влаштує.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:56, 3 вересня 2021 (UTC)[]
такого українського джерела ви, на жаль, не навели, де було би два дефіси (а може переробимо так, що би на одразу три дефіси?). Ви навели єдине джерело (випуск Гілеї), де згадано Гаджи-Зейнал Абдін Тагієв. А пропонуєте вже інше. Якось дивно. І ігноруєте ті джерела, що я навів зверху. Зазначу, що вже в іншому випуску цієї ж Гілеї, на яку ви посилаєтеся (мабуть, для Вас Гілея тут дуже авторитетна) згадується Гаджи Зейналабдін Тагиев, але в наступному реченні вже "Г. З. Тагієв". Чудерначчина якась! (див. зверху [57]). То як? Гарне джерело? --Flavius (обговорення) 11:04, 3 вересня 2021 (UTC)[]
А Ви ігноруєте правило керуватися здоровим глуздом. Є дореволюційне прижиттєве написання російською, є написання сучасною азербайджанською - в обидвох випадках це складне ім'я. Репродукувати помилку - деструктивно.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:14, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Гілея є збіркою. Не надто дивно, коли різні автори пишуть по-різному.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:15, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Абдін - це самостійне ім'я.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:18, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Мені байдуже яке написання РОСІЙСЬКОЮ мовою. В Українській Вікіпедії до уваги беруться джерела УКРАЇНСЬКОЮ мовою. За умови відсутності таких - тоді вже іншими мовами. В Українській Вікіпедії є правила, і бажано, щоби досвідчені користувачі, як ви, наприклад, дотримувались їх в усіх обговореннях на ВП:ПС, а не в одному ТАК, а в іншому - НІ. Дотримання основоположного правила цієї енциклопедії - не є порушенням здорового глузду. --Flavius (обговорення) 11:28, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Важлива не сама російська, а її узгодженість із азербайджанською. Це підтвердження самостійності слів. Можу додати приклад із тезком із Туреччини: Zeynel Abidin Erdem. Zeynel Abidin - це турецький відповідник Зейнал-Абдін.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:41, 3 вересня 2021 (UTC)[]
  •   Проти, оскільки не існує жодного українського джерела на варіант, який пропонується (усі статті в Укрїнській Вікіпедії ґрунтнуються виключно на ДЖЕРЕЛАХ), а також через повну відповідність поточної назви правилам ВП:МОВА (правопису) та ВП:АД. Українські джерела, по-перше, прізвище цієї особи подають Тагієв (і дуже багато років), по-друге, жодне джерело не розділяє дефісом ім'я Зейналабдін так, як пропонується (є лише чудернацька Гілея, яка в одному випуску умудрилась подати взагалі Гаджи-Зейнал, а окремо Абдін, а в іншому випуску вже написали прізвище з грубою помилкою Тагиев; тому таке джерело в жодному разі не можна брати до уваги), по-третє, в українських джерелах відсутнє Таги-оглу, та й воно в назві статті просто зайве на мою думку, і лше ускладнить пошук, коли користувачі шукатимуть інфо про персоналію. Тобто максимум у преамбулі треба зазначити, не більше. --Flavius (обговорення) 11:28, 3 вересня 2021 (UTC)[]
    Вікіпедія:Перейменування статей/Маркус Хайц → Маркус Гайц - ось Вам один із сотні прецедентів перейменування всупереч джерелам. АД не єдина вимога до іменування статей. Є ще правопис, правила транслітерації і найголовніше - здоровий глузд.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:31, 3 вересня 2021 (UTC)[]
    АД - це найголовніша вимога до іменування статей. Іншим же вимогам (правопису та здоровому глузду) поточна назва відповідає. Ваш приклад обговорення не співставний з цим обговорення, бо тут є не одне чи два джерела, як там, а десятки. І вони узгоджені з правописом та здоровим глуздом. --Flavius (обговорення) 11:42, 3 вересня 2021 (UTC)[]
    За яким правилом правопису іноземні складні імена передаються одним словом?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:44, 3 вересня 2021 (UTC)[]
    За яким правилом правопису азербайджанською мовою Zeynalabdin ми повинні передати через дефіс? Ви джерела азербайджанські дивились? Чи лише російські? За яким правилом правопису прізвище цієї персоналії повинно писалися Тагиєв? Будь ласка, пункти правопису.--Flavius (обговорення) 11:50, 3 вересня 2021 (UTC)[]
    Я навів Вам написання з сучасної книжки про пана (Fərhad Cabbarov. H. Z. A. Tağıyevin qız məktəbinin tarixindən. — Bakı : Ziya, 2011), а також англійське написання з сайту меморіального музею. І там, і там - окремо. Звідки Ваше (Zeynalabdin)?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:56, 3 вересня 2021 (UTC)[]
    Вам навести азербайджанські авторитетні джерела стосовно цієї особи чи самі пошукаєте? Flavius (обговорення) 12:15, 3 вересня 2021 (UTC)[]
    Мабуть, прийдеться таки навести хоч трохи азербайджанських [58], [59], [60], [61], [62]. Може вони помиляються? --Flavius (обговорення) 12:49, 3 вересня 2021 (UTC)[]
    І взагалі-то в азербайджанській енциклопедії повне ім'я таке: Tağıyev Hacı Zeynalabdin Məhəmmədtağı oğlu (С. 392 [63]). Тобто ви ще й пропустили Мамед. --Flavius (обговорення) 13:40, 3 вересня 2021 (UTC)[]
    Значить в новішому виданні вони виправили. Там і назва організації «H.Z.A. Tağıyev» за текстом. У радянській же був Тағыjев Һаҹы Зеjналабдин Тағы оғлу і його організація «Тағыjев Һ.З.»[64].--Анатолій (обг.) 19:19, 3 вересня 2021 (UTC)[]
    До слова, Якудза послався на правило хибно: "але перед голосним пишемо і: Жіонó, Тиціáн, Ціолкóвський" - [й] є приголосною. Себто правило не забороняє -иє-.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:07, 3 вересня 2021 (UTC)[]
    По батькові є вимогою вікіполітики. Це підданий Російської імперії та громадянин СРСР. Але на ньому я не наполягаю.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:33, 3 вересня 2021 (UTC)[]

Повний тезко--ЮеАртеміс (обговорення) 11:52, 3 вересня 2021 (UTC)[]

235 років від дня народження Гаджі Зейнал-Абдін Ширвані (1780-1838), азербайджанського географа і етнографа. Близько 40 років провів у мандрівках, відвідав країни Близького Сходу, Африки. Написав 3 географічні праці, що містять відомості про природу, господарство та історію відвіданих країн.

Це ім'я в УРЕ: ШИРВАНІ Гаджі Зейнал-Абдін. Прошу тезка писати за аналогією: Тагиєв/Тагієв Гаджі Зейнал-Абдін.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:52, 3 вересня 2021 (UTC)[]

  • Якщо вам мало українських джерел на цю особу, і хочете писати за аналогією до вже інших енциклопедичних видань, які передають азербайджанське Zeynalabdin, то ось Шевченківський словник [65] та Шевченківська енциклопедія [66] Zeynalabdin передали злитно стосовно Джафарова. Він, звісно не Гаджі, але ж питання тут стосується Zeynalabdin. --Flavius (обговорення) 12:15, 3 вересня 2021 (UTC)[]
Щодо Вашого усунення написання азербайджанською: на окремішнє так само повно джерел. Наведу ще одне [67]. На жаль, у мене більше нема часу на цю справу.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:51, 3 вересня 2021 (UTC)[]
ви прикалуєтесь чи що? Я вам Академію наук навів, як джерело, енциклопедію, інші джерела. Врешті, гляньте як пишеться вулиця імені Тагієва, гляньте бюсти на вході до установ, споруджені на честь особи, гляньте як дім Тагієва і кімната в музеї називаються, як населений пункт названо Врешті, гляньте навіть азербайджанську Вікіпедію. Одним словом, азербайджанською мовою правильне написання Zeynalabdin. Не згодні - пишіть листи до академії наук і до інституту мовознавства Азербайджану. Жалійтеся їм! А преамбулу статті прошу не чіпати в частині подачі азербайджанською мовою, тобто до версії за адміністратором Mr.Rosewater, де подано написання Hacı Zeynalabdin Tağıyev, що відповідає азербайджанським джерелам. --Flavius (обговорення) 14:03, 3 вересня 2021 (UTC)[]

Ось вам ще кілька джерел: його син в СРСР був Тагиев Измаил Зейналаббеддинович, але в Рос. імперії — Тагіевъ Измаил Зейналовичъ [68], онук в СРСР відомий як Тагиев_Зейнал_Садыхович. З цього можна зробити висновок, що розділення Зейнал-Абдін таки може мати місце.--Анатолій (обг.) 18:25, 3 вересня 2021 (UTC)[]

Ось знайшов дуже схожу персоналію з Азербайджану: Рагімов Садиг Гаджияр Алі-огли: тут так само и перед голосною, але найцікавіше, що в оригіналі він Sadıq Hacı Yarəli oğlu Rəhimov, отже його батька звали Гаджи Яралі, отже Гаджи таки може бути іменем.--Анатолій (обг.) 20:07, 3 вересня 2021 (UTC)[]


Я не розумію, нащо була відкрита номінація. При закритті попередньої було зазначено, що нову можна відкрити за наявності нових аргументів. Новими аргументами є написання и/і, а про титул в попередній номінації вже говорилося до підбиття підсумку, отже ті аргументи були враховані. Тож щодо титулу не можна відкривати нову номінацію.--Анатолій (обг.) 18:11, 3 вересня 2021 (UTC)[]

Міс Конгеніальність_2:_Озброєна_і_легендарнаМіс Конгеніальність 2: Неперевершена і небезпечнаРедагувати

Різні канали використовувалі різні офіційні переклади фільму: Новий Канал - знайшов лише скорочену назву [69] ICTV - Неперевершена і небезпечна [70] [71] ТРК Україна - Чарівна та небезпечна [72]. Однак є в телегідах і Прекрасна і небезпечна [73], хоча можливо це просто помилка TV1000 - Озброєна і легендарна [74] Мегого - Озброєна і небезпечна [75] (фактично лише вони використовують цей переклад) Я вважаю, що краще перейменувати на назву від ICTV дубляж від студії Так Треба Продакшн. Перекладати fabulous як "легендарна" це дуже.... дивно, тип паче переклад наче піратський. Я вважаю доцільним почути думки інших користувачів, бо назв дуже багато, і різні БД теж пишуть по-різному, тим паче я не знайшов повну офіційну назву від нового каналу.--Gouseru Обг. 15:43, 23 лютого 2021 (UTC)[]

  КоментарПерекладати fabulous як "легендарна" це дуже.... дивно“ ― Чому? Ось наприклад у Великому англо-українському словнику 2011 р. (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк) зазначається: „fabulous .. 1. міфічний, легендарний; казковий; 2. нечуваний; неймовірний;“. У іншому словнику зазначають ще „2) що вра́жає, разю́чий, надзвича́йний; неймові́рний; 3) розм. чудо́вий, відмі́нний“. Схоже й тут (див. переклад на українську): „fabulous ... 1. ... нечуваний; неймовірний 2. ... міфічний; казковий“. Гуглперекладач теж дає легендарний, міфічний, приголомшливий.--Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:18, 23 лютого 2021 (UTC)[]
бо цей переклад не за сенсом цього фільму. fabulous як легендарний може використовуватися лише тоді, де є сенс так перекладати, наприклад, легендарний меч Ескалібург fabulous sword, Excalibur. У назві фільму такого сенсу немає.--Gouseru Обг. 17:31, 23 лютого 2021 (UTC)[]
У назві фільму такого сенсу немає“ ―, а який тоді є? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:35, 23 лютого 2021 (UTC)[]
Аргумент "не за сенсом" ― сумнівний, а словники у мене сумніву не викликають. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 19:23, 11 березня 2021 (UTC)[]
  • Оскільки російською ru:Мисс Конгениальность 2: Прекрасна и опасна, маю підозру, що варіанти «Неперевершена і небезпечна» та «Чарівна та небезпечна» саме звідти. Це фільм 2005 року, тоді ще не було офіційного українського дублювання, тож скоріш за все це кальки з російської (які обрали милозвучну назву російською, яка українською ну зовсім не милозвучна). Я б обрав якусь авторитетну українську кінобазу та спирався б на назву в ній — NickK (обг.) 19:43, 25 лютого 2021 (UTC)[]

  Проти. Міняти шило на мило? у КіноБаза представлена поточна назва. В інших базах кіно, менш популярних, бачив теж таку. Щоправда не у всіх. Десь є і оті всі вищезазначені варіанти. А у Кіно-Театрі взагалі подали просто "Міс Конгеніальність 2". Але на поточну назву мені все-таки Гугл видає більше джерел. Тому я проти перейменування.--Flavius (обговорення) 18:34, 25 серпня 2021 (UTC)[]

Тернівка (місто)ТернівкаРедагувати

Відповідно до пп 1.5, 4.1, 4.2, 4.6: вищий статус, вище адміністративне значення. Надати головного значення, як то, для прикладу, в англійській чи білоруській вікіпедії.--Юрко (обговорення) 13:11, 10 січня 2021 (UTC)[]

  •   Проти. Відповідно до п. 3.1 ВП:ТОП у разі існування омонімів, один з яких є гідрологічним слід вживати уточнення в дужках (а у нас дуже багато річок під назвою Тернівка, щонайменше 4 з яких розташовані в інших країнах, проте я веду мову саме про головну для нас Тернівку (Велику). Тернівка її реальна назва. Уточнення Велика там зайве, бо всім відома саме як просто Тернівка, навіть на картах так і позначається як Тернівка річка (без Велика) [76], а Мала дійсно називається Мала [77], також в географічній енциклопедії [78] мова йде про цю річку Тернівку, потім вже йдуть статті про місто Тернівка і смт Тернівка, яке зараз вже є частиною міста). Отже, оскільки багато геооб'єктів мають омонімічну назву Тернівка, частина з яких гідрологічні і розташовані в різних країнах, то всі повинні мати уточнення, а стаття Тернівка - сторінку багатозначності. --Flavius (обговорення) 18:43, 10 січня 2021 (UTC)[]
  •   Проти per Flavius.--Кучер Олексій (обговорення) 18:51, 10 січня 2021 (UTC)[]
  •   Проти per Flavius.--QAtlantic.mn (обговорення) 23:49, 12 січня 2021 (UTC)[]

Дев'ятдесятникиДев'яностикиРедагувати

Логічно ж, адже роки дев'яності, а не дев'ятдесяті. АД з джерел статті:

Дев'яностики // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 260. --ЮеАртеміс (обговорення) 12:03, 5 січня 2021 (UTC)[]
По-перше звертаю увагу на цю статтю: Винятком будуть дев'яностники. Зокрема заключний абзац
"у наступному виданні «Українського правопису» дев’яностники подати серед слів-винятків, у яких літера т у групі приголосних -стн- зберігається. Отже, із трьох уживаних тепер назв найвдалішою вважаємо дев’яностники." (ще раз це питання автор піднімала у книзі Українське слово у вимірах сьогодення, але в мене немає доступу до книги)
Параграф 28 чинного правопису (про -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-): "Але в словах зап’я́стний, кістля́вий, пестли́вий, хвастли́вий, хвастну́ти, шістна́дцять, дев’яно́стники букву т зберігаємо." і сторонні джерела: перше, друге (це від доктора філологічних наук), третє
Ваша пропозиція прямо суперечить правопису.
Тепер стосовно строї назви. Є багато АД на стару назву. Наприклад Мотив мандрів у ліриці дев’ятдесятників або Екстермінація і концептологія літературного дискурсу 1990-х років. Є навіть книга з такою назвою: Дев'ятдесятники: авторська антологія нової української поезії. Наявність джерел на "дев'яностики" не заперечую, це часто є іншим синонімом, на кшталт "«дев'ятдесятники» («дев'яностики», «дев'яностівці»)" у Сучасний літературний процес та метакритичний дискурс: проблеми класифікації стильової ідентифікації та стратегій інтерпретацій.
Отже наступні варіанти:
дев'ятдесятники - АД та орфографічний словник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України
дев’яностики - АД
дев'яностівці - АД (дуже мало)
дев’яносники - ще менше згадок в АД, ніж попередній
дев’яностники - правопис та АД
Як на мене "дев'ятдесятники" (поточна назва) є панівною у літературі і переважає у вжитку у роботах дев’яностики. Правопис відносно новий, але його варіант (дев’яностники) теж застосовується. Тому   За правописне дев’яностники, як основне,   Проти запропонованого дев’яностики. У преамбулі слід згадати "дев'ятдесятники" та "дев’яностики", як широко поширені варіанти--Divega (обговорення) 08:43, 7 січня 2021 (UTC)[]
  •   Проти. Назва Дев'ятдесятники, по-перше, найпоширеніша в джерелах, в тому числі в енциклопедіях [79], [80], по-друге, вона теж нормативна, словникова (дев'ятдеся́тництво, дев'ятдеся́тник), а, по-третє, так вчать й досі у вузах (дисципліна «Історія української літератури»). Таку назву будуть найперше шукати. Варіанти дев’яностники, девʼяностівці, дев’яностики подати у розділі назва. З часом, якщо тенденція піде до вживання дев'яностники, то можна повернутися до цього питання. --Flavius (обговорення) 09:42, 12 січня 2021 (UTC)[]
  •   Проти Дев'ятдесят ― цілком собі український числівник, який закономірно вписується в ряд п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, дев'ятдесят. Так є і в решті слов'янських мов. Окрім того, як уже слушно зазначали, така назва є широко поширеною, зокрема її фіксує Мовно-інформаційний фонд України. Перейменування вважаю невиправданим, водночас погоджуюся з Флавіюсом щодо того, що всі засвідчені в надійних джерелах назви слід подати окремим розділом. ―NachtReisender (обговорення) 17:53, 24 січня 2021 (UTC)[]
  • Питання: @Divega та UeArtemis:, обговорення мертве з січня. Не знаю скільки ще воно буде тривати таким чином, але закривати його ніхто вочевидь і не збирається. У мене до вас двох питання: ви досі наполягаєте на перейменуванні? --Flavius (обговорення) 06:35, 18 вересня 2021 (UTC)[]
    Наполягаю.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:46, 18 вересня 2021 (UTC)[]
    Flavius: oскільки стосовно написання слова є окреме обґрунтування у статті, що я навів вище, то основною має стати саме "дев’яностники".--Divega (обговорення) 05:28, 20 вересня 2021 (UTC)[]
  •   Проти Суб'єктивно "Дев'яностики" звучить як русизм "Головастики", наче зневажливе ставлення до цих письменників, слово "Дев'ятдесятники" значно приємніше... ― अ म रा (обговорення) 12:17, 19 вересня 2021 (UTC)[]

ПриміткиРедагувати

  1. Дев’ятдесятники — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 2021-01-08. 
  2. Дев'ятдесятники — ВУЕ. vue.gov.ua. Процитовано 2021-01-08. 
  3. Олена Романенко. Покоління: читач vs письменник. ЛітАкцент (uk). 2019-04-25. Процитовано 2021-01-08. 
  4. Городенська, К. (2010). Винятком будуть дев’яностники (uk). ISSN 1682-3540. Процитовано 2021-01-08. 
  5. Борисюк, Ірина (2018). Вісімдесятники/дев'яностники: особливості ідеологічної трансформації (на прикладі творчості Мар'яни Савки) (uk). ISSN 2078-5534. Процитовано 2021-01-08. 
  6. Наука Онлайн » Позначки » дев’яностники. Процитовано 2021-01-08. 
  7. Дядченко, Ганна Вікторівна (2019). Українські поетичні покоління другої половини ХХ століття: мовно-естетичний аналіз (uk). Процитовано 2021-01-08. 
  8. Центр культури української мови: Винятком стали дев’яностники. Центр культури української мови. четвер, 15 жовтня 2020 р. Процитовано 2021-01-08. 

Добронега ВолодимирівнаДоброніга ВолодимирівнаРедагувати

Це ім'я руської княжни, дочки Володимира Великого. Її ім'я, як і імена інших руських князів повинне писатися українською. Оскільки в оригіналі ім'я містило ять: Добронѣга, ie: Dobroniega в польській мові, що відповідає сучасному українському /і/. Сам корінь -ніг- є у словах ніга, ніжність. Ім'я пишеться через "і" в великій кількості джерел, попри велику кількість написань на російський та польський лад. Написання Доброніга можна знайти навіть на марковому аркуші 2016 року «Київські князівни на престолах Європи» на марці № 1508 «Доброніга (Доброгніва)-Марія. 1012-1087». Ось посилання на деякі сайти з написанням через "і": https://uk.rodovid.org/wk/Запис:33115 https://uk.rodovid.org/wk/Запис:33115 https://st-sophia.org.ua/uk/muzeyi/sofijskij-muzej/istorichna-dolya/ http://ukrlit.org/zahrebelnyi_pavlo_arhypovych/dyvo/196 http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/Hrushevsky/person.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Z21ID=&Image_file_name=DOC%2F0002700.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 Як можна побачити, написання "Доброніга" використовується українськими державними установами, музеями, істориками, саме таке написання відповідає нормам української мови.--Maximilian Bobko (обговорення) 12:56, 29 грудня 2020 (UTC)[]

  •   Проти Історичні статті слід писати спираючись на праці істориків, а не марки. У історіографії (Войтовича і ЕІУ) через е-є: Добронега. Тому хай буде як є. Ять справді перейшов у І, але в історичних назвах подекуди зберігається Е. Наприклад: Андрей Шептицький. -- (обговорення) 13:04, 29 грудня 2020 (UTC)[]
    • Ви не розбираєтеся в питанні, у слові Андрей ніколи не було ятя, який в усіх випадках перейшов в "і". Історики не є авторитетами в питанні мови. Щодо істориків, то читайте, як писав Грушевський: http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/Hrushevsky/person.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Z21ID=&Image_file_name=DOC%2F0002700.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 Maximilian Bobko (обговорення) 13:33, 29 грудня 2020 (UTC)[]
      • Ять був, розвився. У давньоруській і церковнослов'янській яті подекуди не збігаються. Наприклад, ц.-с. мав ять у словах типу древній (в давньоруській натомість тут розвився не ять, а повноголосся).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:38, 29 грудня 2020 (UTC)[]
        Там розвився не ять, а новий ять, це різні речі, в давньоруській мові його не було, проте це не стосується питання. В імені Добронѣга був ять. --Maximilian Bobko (обговорення) 13:57, 29 грудня 2020 (UTC)[]
        Сенс не у назвах, а в тому, що за ц.-с. не завжди можна перевірити ікавізм, а церковний Андрей тут не в тему.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:43, 29 грудня 2020 (UTC)[]
    • Я вже пояснював, що -ей у церковників прямо з ц.-с. Коли в західноруській було -ѣй, як і в рос. дореформ.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:25, 29 грудня 2020 (UTC)[]
      • Та звісно, авторитетами у питаннях мови, історії, фонетики та всіх інших наук у вікіпедії є «марки» і «вікіпедисти». Я це вже не перший день спостерігаю   )) -- (обговорення) 13:39, 29 грудня 2020 (UTC)[]
        Авторитетом є доктор філологічних наук, професор Павло Чучка, який писав саме так. --Maximilian Bobko (обговорення) 14:18, 29 грудня 2020 (UTC)[]
  •   Утримуюсь Ех, і знов маємо читання "з російським акцентом". Пенязь, Пелагея тощо. Я-то "за", але практика на Вікі протилежна.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:18, 29 грудня 2020 (UTC)[]
    • Ну то зверніться до істориків: до Інституту історії України, до Войтовича, до інших. Хай скажуть своє слово, бо посилатися на марки чи rodovid.org — це несерйозно. Якби було щось притомне з історіографії, я б теж підтримав би ДобронІгу, або ДоброгнІву )))-- (обговорення) 13:24, 29 грудня 2020 (UTC)[]
      • Щодо імені є словник. А з історіографії оце - "притомне"?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:31, 29 грудня 2020 (UTC)[]
        Ще трохи: [81], [82], [83], [84] --ЮеАртеміс (обговорення) 13:33, 29 грудня 2020 (UTC)[]
        • Це трохи не те: застаре і не зовсім фахове. Я говорив про сучасні праці генеалогів чи дослідників-спеціалістів цього періоду. Якщо вони пишуть через І, я буду   За. Оскільки я не спеціаліст з цього періоду, тому покладаюся на авторитет Войтовича (хоча може і він вже застарий)); в нього — через Е, тому, даруйте, поки   Проти. Я погоджуюся з думками філологів (навіть інколи з пані Фаріон))), але історична ономастика то не зовсім їх царина: вони часто вдаються до анахронізмів, накидаючи сучасні назви об'єктам минулого, які називалися інакше (Запоріжжя-Запорожжя; Переяславль-Переяслав тощо)-- (обговорення) 13:34, 2 січня 2021 (UTC)[]
          • Читання ятя як Е - не анахронізм. Екання виникає, коли не впізнають ять при запозиченні з польської чи російської.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:24, 3 січня 2021 (UTC)[]
  •   За Представлено достатньо авторитетних джерел зі згадками імени особи.--Юрко (обговорення) 13:10, 30 грудня 2020 (UTC)[]
  •   Проти Доброніга,   За Добронєга, оскільки так подає ЕІУ [85]. Саме це авторитетне джерело стосовно цієї історичної постаті має найбільшу вагу. А вже потім все інше (і в "інших" АД ми теж маємо Добронєга [86], [87]). У преамбулі статті можна подати варіанти Доброгнєва, Добронега, Доброніга, оскільки вони також уживані в АД. Й все на тому. --Flavius (обговорення) 09:15, 9 січня 2021 (UTC)[]
  •   Проти Перехід звуку "е" в "і" в українській мові (русинській мові) відбувся пізніше, а ніж народилася Добронега, до того ж українське слово "ніга" асоціюється з ногами, а "нега" можна вважати запозиченням зі староболгарської в значенні "задоволення", тож бо Добронега це "Добре задоволення", а Доброніга це дівчина з "Гарними ногами"... — अ म रा (обговорення) 12:32, 19 вересня 2021 (UTC)[]

ІнтерсексуальністьІнтерсексністьРедагувати

Ініціатива не моя, а @Марк Крикун:. Його аргументація:

Інтерсексуальність є некоректним терміном. Так, він вживається активніше, проте це не означає, що він є правильним. Я досліджував цю тему та не раз дискутував з самими представниками інтерсекс-спільноти: термін інтерсексуальність є некоректним. Це явище — не сексуальність (тобто, сексуальна орієнтація, як-от гетеросексуальність, гомосексуальність тощо), це — стать (англ. sex), і ця стать позначається як інтерсекс. Стосовно самих представників спільноти, про яку йдеться, вживається термін "інтерсекс-персони (особи, люди)", а не "інтерсексуали". Тут ситуація, подібна до трансгендерності, яку іноді некоректно називають транссексуальністю, хоча тут іде мова про гендерну ідентичність, а не сексуальність. Тому: гомосексуал — гомосексуальність; трансгендерна людина — трансгендерність; інтерсекс-персона — інтерсексність. Інтерсексність є коректним, нейтральним терміном, що логічно називає речі своїми іменами, не зачіпляє почуттів представників інтерсекс-спільноти.
  • Мій (NickK) аргумент проти перейменування такий: Інтерсексуальність виглядає вживанішою, включаючи ЛГБТ-джерела.
  • M. Humeniuk брав участь в обговоренні та пропонує прийняти рішення з огляду на правильність і частоту вживання тієї чи іншої назви

Технічно переніс сюди — NickK (обг.) 17:44, 21 грудня 2020 (UTC)[]

@NickK:, тут, мабуть, помилка у назві заявки, бо пропонується перейменувати Інтерсексуальність на → Інтерсексуальність. --Flavius (обговорення) 18:12, 21 грудня 2020 (UTC)[]
@Flavius1: Дякую, виправив — NickK (обг.) 18:26, 21 грудня 2020 (UTC)[]
  • Дійсно, термін інтерсексуальність викликає хибні асоціації з орієнтацією і є неправильним, бо йдеться не про орієнтацію, а про стать. Хоча в той же час саме цей термін є найбільш вживаним у джерелах. Тут мало би бути інтерсекс (англ. Intersex). Як не дивно, але АД фіксують варіант інтерсекс (словники орфо та сум, медична енц. Червяк, 2012, і ці ж АД зазначають, що інтерсексуальність див. гермафродитизм,), навідміну від пропонованого інтерсексність. Більше того, термін інтерсекс єдиний, який, закріплений в нормативно-правових актах України [88]. І його також ЛГБТ-спільнота використовує [89] (інтерсекс-особи, а не інтерсексуали). Погоджуючись з користувачкою Катериною, я   Підтримую перейменування на правильний і вживаний в АД термін - Інтерсекс. --Flavius (обговорення) 15:39, 28 грудня 2020 (UTC)[]
  • До слова, логіка критики хибна. Секшуал так само статевий. Це вже подальший семантичний зсув: статеві стосунки > "статево" привабливий.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:42, 3 вересня 2021 (UTC)[]
  •   Особлива думка Стаття "Інтерсексуальність" з самого початку фактично описує те, що повинно бути в статті "Гермафродитизм", отже пропоную вміст статті Інтерсексуальність перенести в статтю Гермафродитизм, а статтю "Інтерсексуальність" переписати саме як орієнтацію, а не біологічне відхилення, а термін "Інтерсексність" можна використати як перенаправлення на "Гермафродитизм" -- अ म रा (обговорення) 13:41, 19 вересня 2021 (UTC)[]

Прийоми приготування їжіКулінарні прийомиРедагувати

Наразі за частотою ужитку в гуглі назви майже паритетні (1850/1740), але:

  1. приготування їжі це кулінарія, отже за правилами іменування статей бажано обрати коротшу назву;
  2. наявна назва трохи пахтить канцеляритом, принаймні мені здається, що в побуті друга лексична конструкція звучить частіше;
  3. до кулінарних прийомів можна віднести і карвінг як оформлення готових продуктів, а от в прийоми приготування їжі його вже не включиш, бо там власне про готування не йдеться.

Від підсумку залежить і доля пов'язаних сторінок: Шаблон:Прийоми приготування їжі, Категорія: Обробка продуктів харчування, Категорія:Приготування їжі (перейменувати, видалити як дублі?) --Nina Shenturk (обговорення) 22:24, 9 грудня 2020 (UTC).[]

  •   Особлива думка Нормальною мовою це звучить — Як готувати їжу? Простіше — приготування їжі. Навіщо ті «приймоми» — невідомо. Якесь карате з кастрюлями...-- (обговорення) 02:14, 13 грудня 2020 (UTC)[]
Підтримую,   За «Приготування їжі». --  Gzhegozh обг. 11:54, 26 грудня 2020 (UTC)[]
  • Технологія приготування їжі включає різні способи і прийоми кулінарної обробки продуктів, приготування напівфабрикатів, страв та кулінарних виробів. Мені видається назва Технологія приготування їжі більш доречною і однозначною, і стаття описує саме це. Пропонована назва мене збила з пантелику, бо мені одразу подумалося про кулінарні прийоми як про якісь кулінарні хитрощі, а не про нудні етапи приготування. --Flavius (обговорення) 17:44, 25 грудня 2020 (UTC)[]

Попередній підсумокРедагувати

Знімаю номінацію на користь пропозиції Roman333 — приєднання до статті Кулінарія. Оскільки тут йдеться про вилучення сторінки, прошу третю сторону підбити підсумок.--Nina Shenturk (обговорення) 17:31, 21 квітня 2021 (UTC)[]

Я не розумію навіщо вилучати значиму статтю, предмет якої дійсно значимий за правилами вікі. Це повноцінна стаття. Так не можна робити. П.С. Врешті сторінка ВП:ПС не призначена для видалення статей. Тут обговорюють назви статей і тільки це. Якщо у вас є сумніви у доцільності існування статті - то це вже вам на ВП:ВИЛ треба звертатися. --Flavius (обговорення) 17:29, 25 серпня 2021 (UTC)[]

РепозитарійРепозиторійРедагувати

Чи принаймні додати обидва варіанти в статтю (можливо, це як транзакція і трансакція — у різних галузях прийняті різні транслітерації).

Англ. repository. У житті я чув, що «репозитарій — це поширена помилка», але це, звісно, неавторитетне джерело. У ГРАК, Google Books і Google Scholar кількості траплянь цих варіантів мають один порядок (у ГРАК переважає репозиторій, у решті — репозитарій). Словники, наскільки я знаю, поки не фіксують жодного варіанта (точніше «Російсько-український словник ділової мови» 1930 року фіксує репозиторій, але в застарілому значенні). Sasha1024 (обговорення) 09:23, 3 грудня 2020 (UTC)[]

Про затвердження Регламенту роботи Національного репозитарію академічних текстів, фіксує репозиторій й англо-український словник (їх і ДСТУ краще передивитися) 1996 року [90], там медичний, але суті не міняє. --Gouseru Обг. 09:44, 3 грудня 2020 (UTC)[]
Я не заперечую можливість існування слова репозитарій. Але слово репозиторій так само існує і теж згадується в законахзагалом на gov.ua). (Те, що він медичний, якраз може бути важливо, бо в різних галузях можуть бути різні традиції; наприклад, у IT — 100% репозиторій, але це цілком може бути не аргумент.) Sasha1024 (обговорення) 10:34, 3 грудня 2020 (UTC)[]
вибачте, забув додати слово...--Gouseru Обг. 10:43, 3 грудня 2020 (UTC)[]
  • Переконливо.   За --ЮеАртеміс (обговорення) 11:01, 3 грудня 2020 (UTC)[]
  •   Коментар. Поверхово, якщо глянути джерела, то варіант "репозитарій" переважає. Можливо це зумовлено впливом слова депозитарій. Така собі гармонія. Щодо нормативних актів, то "репозитарій" там це те, що нині значиться у нас у статті, а от репозиторій - це термін з фінансів і економіки (все про торговий репозиторій, до речі статті у нас ще немає про це). Глянув, дуже цікава ситуація у російських джерелах. У них все навпаки, навіть у рувікі: у них "Репозиторий" - це наш репозитарій,а от "репозитарий" - це наш торговий репозиторій. Тобто і у нас два різних терміни. Мені здається не треба перейменовувати цю статтю хоча би через те, що це перейменування потягне за собою перейменування низки дотичних статей, типу Інституційний репозитарій, Національний репозитарій академічних текстів і т.д., на які є саме АД (ті ж накази МОН чи постанова КМУ) та інші. --Flavius (обговорення) 21:16, 17 грудня 2020 (UTC)[]
Власне, цього разу, на відміну від більшості попередніх, я виніс на перейменування не тому, що впевнений, що слід перейменовувати, а радше просто щоб обговорити. Тобто, іншими словами, я сам непевен, чи треба перейменовувати. Але з іншого боку я вважаю доречним додати обидва варіанти в цю статтю (і більшість інших). Зокрема щоб був спільний disambig (замість намагання розділити значення суто однією літерою). Sasha1024 (обговорення) 19:23, 28 грудня 2020 (UTC)[]

Тім ЛідерКерівник командиРедагувати

З поточної назви складається враження, що стаття про особу на ім'я «Тім» та прізвище «Лідер», що насправді не так.

ВП:АД на англ. leaderукр. керівник[91]. Також я не заперечуватиму проти таких назв, як «Керівник групи», «Очільник команди», або, насамкінець, «Лідер команди».

P.S. Принаймні, чоловіче ім'я Q1369663: Тім я вважаю абсолютно неприйнятним для застосування як частину україномовної назви даної статті. Як перенаправлення — ще можливо, але аж ніяк не основна назва.--Рассилон 07:48, 6 листопада 2020 (UTC)[]

  • Наведені словники наводять переклад для банків, науковців, військових, але не для IT. Краще "Тімлідер", по аналогії з чирлідинг (дослівно "керівник схвальних вигуків"). Тімлідер або тімлід, використовуються людьми. --Kanzat (обговорення) 08:57, 6 листопада 2020 (UTC)[]
Це сторінка української вікіпедії чомусь описує цю посаду як притаманну тільки ІТ, але в інших вікіпедіях (en:Team leader) ІТ це не обмежується. --ZxcvU (обговорення) 09:04, 6 листопада 2020 (UTC)[]
Бо в англійській "Team leader" стосується різних галузей. Це вже питання специфіки соціолінгвістичного аспекту мови--Unikalinho (обговорення) 10:20, 6 листопада 2020 (UTC)[]
  •   За «керівник команди». Немає сенсу використовувати чужомовні слова, коли є питомо українські відповідники. --ZxcvU (обговорення) 09:02, 6 листопада 2020 (UTC)[]
    "Керівник команди" має широке значення (стосується не тільки IT), тому ця назва неприйнятна для даної статті. В той же час чинна назва елементарно суперечить правопису (зокрема те, що друге слово з великої букви). В Правописі конкретно це слово не прописане, але є аналогічні слова, з яких видно принцип: писати подібні слова разом. Тому я за Тімлідер--Unikalinho (обговорення) 10:18, 6 листопада 2020 (UTC)[]
    Тобто пропонуєте створити дві окремі окремі статті — про керівника команди (у людей) і тимлідера (в український галерників)? І за правописом повинно бути «тимлідер» (§ 129: «III. И пишемо: 1. У загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й)»). --ZxcvU (обговорення) 11:20, 6 листопада 2020 (UTC)[]
    Тобто пропоную не доводити до абсурду. Ні з точки зору самого терміна, ні з точки зору його написання (Дрім Тім, а не Дрим Тим)--Unikalinho (обговорення) 21:02, 7 листопада 2020 (UTC)[]
    Ви ж самі написали «"Керівник команди" має широке значення (стосується не тільки IT), тому ця назва неприйнятна для даної статті». Тобто якщо «керівник команди» це «назва неприйнятна для даної статті» (бо стосується тільки IT?), то повинна бути така стаття, для якої назва «керівник команди» прийнятна (тобто стосується не тільки IT). Український правопис для вас абсурд? «Dream Team» — власна назва, не загальна. --ZxcvU (обговорення) 21:32, 7 листопада 2020 (UTC)[]
    Dream Team» — власна назва, не загальна." -- Якраз загальна. Ось доказ. А стосовно такої статті, для якої назва "керівник команди" прийнятна, то Ви можете створити таку статтю. Статтю, в якій описуватиметься статус керівника команди в загальному. Як, наприклад, існує стаття Голова поряд зі статтею Глава держави--Unikalinho (обговорення) 21:42, 9 листопада 2020 (UTC)[]

  Особлива думка перейменувати на будь-що, бо суперечить правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:51, 8 листопада 2020 (UTC)[]

  •   За. Великий англо-український словник 2011 (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк.): leader 1. лідер; керівник; вождь; глава; командир[1]; team 1. спортивна команда; 2. бригада, артіль (робітників); 3. група[2]. Тому назва може бути така: «Лідер команди», «Керівник команди», «Глава команди» або «Лідер групи», «Керівник групи», «Глава групи». -- Τǿλίκ 002 (обговорення) 07:38, 9 листопада 2020 (UTC)[]
    Мова зараз іде про спеціальний термін, тому вся ця теорія/хрестоматія тут ні до чого--Unikalinho (обговорення) 21:32, 9 листопада 2020 (UTC)[]
    А я вважаю мою аргументацію доцільною. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:48, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    Ну та було б дивно, якби Ви свою аргументацію вважали недоцільною...--Unikalinho (обговорення) 14:58, 14 листопада 2020 (UTC)[]
  •   За цілком логічний відповідник «керівник команди» Якщо транскрибувати, то має бути тимлідер. —NachtReisender (обговорення) 20:13, 13 листопада 2020 (UTC)[]
    Англійське team традиційно передається на українську як "тім". А загалом, то Ваші аргументи, і контраргументи до них, вже прозвучали вище. В нас не голосування--Unikalinho (обговорення) 08:23, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    Наведіть, будь ласка, джерело щодо традиційного передавання. —NachtReisender (обговорення) 10:15, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    Я вище про "Дрім Тім" писав. Саме "дрім тім", а не "дрим тим". А "дрим тим" Ви ніде не знайдете--Unikalinho (обговорення) 10:44, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    "Ніде не знайдете" це не АД. Є правописні правила, ось, що точно. —NachtReisender (обговорення) 11:59, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    А є ОД, яке Ви й пропонуєте. Бо все, що "ніде не знайдемо" -- це і є ОД--Unikalinho (обговорення) 14:55, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    Це прямий переклад, добродію. Назви книг і фільмів, що не мають офіційного українського перекладу, ми тут теж адаптуємо. Як не подобається, то транскрибуємо за правописом — тимлідер. —NachtReisender (обговорення) 15:24, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    Ще раз. Варіант прямого перекладу обговорювався вище. А варіант транскрибування "за правописом" -- ОД. При наявності стількох випадків вжитку "тім" і жодного "тим" ми й маємо традицію team→тім. (вочевидь, team→тім ще просто не прийшло до нас на момент складання Правопису, тому й не підпадає під правила цього правопису... це лише версія пояснення причини, чому така традиція, але тим не менш маємо факт: team традиційно передається як "тім")--Unikalinho (обговорення) 16:24, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    По-перше, широке значення ніколи не було бідою, достатньо лиш зазначити «ІТ» у дужках. По-друге, за такою логікою, передача будь-якого іншомовного антропоніма, топоніма тощо це також оригінальне дослідження. Нісенітниця. Ваша думка про те, що ми маємо традицію team/тім це ваше особисте переконання. Доки це не буде засвідчено в авторитетних джерелах, подібні твердження залишаються оригінальними дослідженнями. —NachtReisender (обговорення) 16:39, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    Аналогічно й щодо Вашого твердження щодо "тим". Ні, якщо хочете, у своєму блозі чи ще чомусь особистому можете писати і "дрим тим", і Тим Трофі, і "дрим транс". Але у вікіпедії в основному просторі потрібно писати так, як вживається в якщо не авторитетних, то хоча б просто джерелах--Unikalinho (обговорення) 12:38, 15 листопада 2020 (UTC)[]
    Коли авторитетних джерел немає, мусимо зважати на правопис, а не шукати, що надряпано на першому-ліпшому паркані (бо надряпати можуть усяке). У правописі чітко сказано:
  И пишемо у загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й)  

Саме тому пишемо дрифтер, даун-тик (англ. dawn tick), тимберс (англ. timbers), а не дріфтер, даун-тік, тімберс. А власних правил, очевидно, творити не можна. Dura lex, sed lex. —NachtReisender (обговорення) 13:33, 15 листопада 2020 (UTC)[]

  • у новинах новинах: Дрім Тім, Дрім транс, дрім хауз[3][4]. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:34, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    Пошук у ґуґлі це не авторитетне джерело. Там якісь самі резюме на сайтах з пошуку роботи. —NachtReisender (обговорення) 15:46, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    Було неправильне посилання. Подивіться знов. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:54, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    У будь-якому разі новинні сайти не є АД з ортографії. —NachtReisender (обговорення) 16:07, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    Але вони є показником вжитку--Unikalinho (обговорення) 16:27, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    ТАК! --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:28, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    Ужитку — так, правильности — ні. Вікіпедія пишеться літературною мовою. —NachtReisender (обговорення) 16:41, 14 листопада 2020 (UTC)[]
    Скажіть це на СО ВП:ОД і добийтеся відміни цього правила--Unikalinho (обговорення) 12:31, 15 листопада 2020 (UTC)[]
    ВП:ОД тут абсолютно ні до чого. Правило каже про перевірність інформації, а новинний сайт, у якому те чи те слово вжите мимохідь, не може слугувати за вірогідне джерело з ортографії. Завдання новинного сайту — висвітлювати різні події; де-не-де журналісти можуть відступити від правил. А надійними джерелами з написання слів є рекомендовані МОН словники та підручники, правопис. —NachtReisender (обговорення) 13:42, 15 листопада 2020 (UTC)[]
    Ну а де Ви знайдете вірогідне джерело з ортографії де слово вжите не мимохідь? Ми пропонуємо хоч якісь джерела, де є таке вживання. А Ви? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:49, 15 листопада 2020 (UTC)[]
    Я вже перелічив вірогідні джерела, Анатолію. Одним із них є правопис, цитату наводив вище. «Хоч якесь» джерело ≠ варте довіри джерело. Серед «хоч якихось» джерел я можу навести праці відомого псевдонауковця Бебика, але ж ви розумієте, яка ціна таким працям. —NachtReisender (обговорення) 14:02, 15 листопада 2020 (UTC)[]
    ... . Пропоную просто дочекатися підсумку й не витрачати час на ці балачки, бо врешті-решт усі залишуться при своїй думці. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:15, 15 листопада 2020 (UTC)[]
  • Поточна назва Тім Лідер явно неприйнятна і справді асоціюється з будь-чим крім справжньої теми статті. Керівник команди точна й питома, але не впізнавана. Скоріше підтримую тімлід: добре впізнавано; знаю, що порушує дев'ятку, але на цей варіант є навіть мовознавчі джерела (раз, два). З усіх інших варіантів є ще якісь джерела на тім-лідер, з варіантами з И зовсім погано з джерелами — NickK (обг.) 02:11, 20 листопада 2020 (UTC)[]
  •   Особлива думка. Тім лідер — негарно, бо порушує правопис і звучить неприємно. Керівник комаднди — трохи смішно, бо нагадує любімую жєнщіну замість коханої (адже є слова командир, капітан, голова). Лідер групи, керівник групи... Ну або групенфюрер ))))...-- (обговорення) 02:40, 20 листопада 2020 (UTC)[]

Провідний спеціаліст — керівна посада на підприємстві, в науково-дослідному інституті тощо (про інженера, економіста і т. ін.).

Провідний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Схоже, що це те саме, що Провідний спеціаліст.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:33, 20 листопада 2020 (UTC)[]

  Проти перейменування на Лідер/Керівник команди/групи. Це запозичення в джерелах вже давно зустрічається [92], [93], [94], [95], [96], [97] і його подають або як тімлідер, або як тім-лідер. Тому я   За варіант ті(и)млідер. --Flavius (обговорення) 17:24, 25 грудня 2020 (UTC)[]

  • Керівник проєктів з ІТ-технологій. Як варіант. --Roman333 (обговорення) 08:26, 3 січня 2021 (UTC)[]
  •   Проти «Керівник команди» виглядає занадто багатозначно. З тімлідером більш зрозуміло з якої це опери. Окрім того, лідер ≠ керівник.--Кучер Олексій (обговорення) 19:05, 10 січня 2021 (UTC)[]
    Замість «керівник» може бути «(о)чільник». --Рассилон 22:28, 10 січня 2021 (UTC)[]
  •   За керівник групи. широко використовується і це лише і айті. Хоча в міжнародних компаніях більше почуєте тімлідер, або просто лідер чи керівник, рідше менеджер. Очільник групи\команди абсолютно не використовується. У будь-якому випадку це всеодно Керівник--Gouseru Обг. 09:27, 11 січня 2021 (UTC)[]

  За Тім Лідер точно неправильно. Тут і «дев'ятка» порушується, і чомусь слова з великої літери. Тимлідер, або тим-лідер.--Анатолій (обг.) 21:32, 1 вересня 2021 (UTC)[]

ПриміткиРедагувати

  1. leader | Англійсько-українські словники. e2u.org.ua. Процитовано 2020-11-09. 
  2. team | Англійсько-українські словники. e2u.org.ua. Процитовано 2020-11-09. 
  3. Помер музикант і діджей Роберт Майлз. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-11-14. «Музикант, чиє справжнє ім'я Роберто Кончіна, працював у різних стилях електронної музики, його називають родоначальником жанру "дрім хауз" або "дрім транс" - одного з найбільш ранніх піджанрів трансу.» 
  4. Роберт Майлз помер на 48-му році життя на Ібіці (відео). Club-tourist (en-US). Процитовано 2020-11-14. 

Колегія виборниківВиборщики / Колегія виборщиківРедагувати

Також номіную Колегія виборників США.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:11, 4 листопада 2020 (UTC)[]
Виборщик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Поточна форма є гіперкорекцією. Виборниця — пара до виборця. Правильно виборщиця і виборщик.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:04, 4 листопада 2020 (UTC)[]

АД: Демократія: Україна і світовий вимір, Буковина в державно-правовій системі Австрії, Юридична енциклопедія, Історія українських політичних партій, Національний рух українців Буковини другої половини i XI-початку XX ст.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:11, 4 листопада 2020 (UTC)[]

  Проти, бо правильно «виборники» (ВИ́БОРНИК // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.). --ZxcvU (обговорення) 20:21, 4 листопада 2020 (UTC)[]

Виборщик // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020. --ЮеАртеміс (обговорення) 08:23, 9 листопада 2020 (UTC)[]
Архаїзм, і словник це зазначає. —NachtReisender (обговорення) 17:54, 24 листопада 2020 (UTC)[]
  • Видавець — видавниця, виборець — виборниця тощо. Нагадую, що нова редакція дозволяє фемінітиви, а значить необхідне чітке розрізнення простих виборців-жінок і електорів-жінок. Механічна заміна щ на н шкідлива. Тут ситуація подібна до тої, що маємо з паяльником і паяльщиком — їх не можна мішати, адже контекст їх не розводить.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:27, 4 листопада 2020 (UTC)[]
  • Ці статті до сьогодні так і називалися. Це знову Adam Darque зі своїми перейменуваннями тут ходить. --Нікалай Обг. 20:28, 4 листопада 2020 (UTC)[]
  •   Проти, бо є ВИ́БОРНИК // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020. «У російській мові в системі найменувань професій -щик із своїми варіантами і похідними зайняв майже монопольну позицію. Поширений суфікс -щик і в білоруській мові. Українській мові -щик найменш властивий» [98] (Катерина Ленець, захистила кандидатську дисертацію «Суфіксальний словотвір іменників в українській літературній мові»); «Суфікс -щик (-чик) не належить до словотворчих засобів власне української мови, а запозичений з російської» [99] (Олена Безпояско). --Friend (обг.) 20:49, 4 листопада 2020 (UTC)[]
    По-перше, це брехня: у 19 столітті були лірщики, бандурщики тощо. Суфікс вилучають адміністративним способом. По-друге, виборників немає в ULIF.-ЮеАртеміс (обговорення) 06:00, 5 листопада 2020 (UTC)[]
  • Виборщик // «Словники України» online
    До слова, Суфікси -чик, -щик як бідні родичі.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:42, 9 листопада 2020 (UTC)[]

У 1970-х ця посада називалась "Виборщик", бо так було у Історії УРСР від 1953 року. У новому СУМ-20 це "виборник" і "колегія виборників". Роздуми, як правильніше і що гіперкорекція краще лишити мовознавцям, бо є АД. Стосовно колегія та просто однини - тут мова саме про організацію, а не окремих її представників. Чи Колегія кардиналів теж на просто "кардинала" перейменуємо? Точно   Проти.--217.239.165.186 08:17, 5 листопада 2020 (UTC)[]

Думаю, Ви знайомі з критикою СУМ-20. Вони навіть не вказали звідки ілюстрація.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:54, 5 листопада 2020 (UTC)[]
А це вже тема не для цього обговорення, а десь на ВП:МОВА треба вимагати, щоб СУМ-20 не враховувався. --217.239.165.186 06:50, 6 листопада 2020 (UTC)[]
У ВП:МОВА згадується УЛІФ, а не СУМ-20. Я сказав, як у УЛІФ.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:24, 9 листопада 2020 (UTC)[]
Я там тлумачення слова не бачу. Тому релевантність цього слова до теми ще довести варто. СУМ-20 теж знаходиться на сайті УЛІФ, а саме за адресою services.ulif.org.ua.--217.239.165.186 09:29, 9 листопада 2020 (UTC)[]
"Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником". СУМ-20 це тлумачний словник.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:42, 9 листопада 2020 (UTC)[]
Так, це я прогледів, визнаю. Тоді лишилось відповісти на першу частину мого коментаря, оскільки тема не про правильне написання слова, а про значення.--217.239.165.186 11:58, 9 листопада 2020 (UTC)[]
Цілком сучасне джерело. Тим паче галузеве.
Виборщики // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
А статтю треба трохи переписати. Вона має не про орган розповідати, а про саму концепцію посередників у волевиявленні.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:03, 5 листопада 2020 (UTC)[]
  •   Проти виборщик застаріле слово. СУМ-20 заглядайте, існує не лише СУМ-11--Gouseru Обг. 23:31, 5 листопада 2020 (UTC)[]
  •   Проти Досить цієї московщизни тут. В Україні завжди були лірники.--Юрко (обговорення) 08:10, 6 листопада 2020 (UTC)[]
  •   Проти цілком погоджуюся з аргументами інших учасників обговорення. --Kisnaak Обг.Внесок 09:11, 6 листопада 2020 (UTC)[]
Я посилаюся не лише на сумнівний СУМ-20 із ілюстрацією невідомого походження чи на старенький СУМ-11, але на УЛІФ, галузеву енциклопедію і кілька сучасних публікацій. Я пояснив проблемність форми -ник. А щодо лірщиків - досліджуйте тему.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:12, 6 листопада 2020 (UTC)[]


Я залишу це тут: "Під впливом російської мови до словотвірних зразків з суфіксом -ник зрідка вживалися варіанти з афіксом -щик: артільник - артільщик, виборник - виборщик" Дисертація Коць Т.А. "Публіцистичний стиль в українській літературній мові кінця ХІХ - початку ХХ ст.: нормативно-аксіологічний аспект".--217.239.165.186 14:20, 6 листопада 2020 (UTC)[]
Я ж звертаю увагу, що цей суфікс вживають для запобігання омонімії: паяльник-паяльщик, холодильник-холодильщик. Виборщиця - не виборниця. --ЮеАртеміс (обговорення) 11:07, 7 листопада 2020 (UTC)[]


Перечитайте текст вище уважніше. Там про нову редакцію правопису, фемінітиви і колізію. Як буде виборник-жінка і виборець-жінка? І хто ж є виборниця? Нова редакція актуалізує фемінітиви, а значить і розрізнення конкретно цих понять у жіночому роді. Щодо лірщика я Вам уже відповів у блогу. А про суфікс Ви й самі навели критику (зокрема блог тримача сайтів «Ізборник» і «Літопис»).--ЮеАртеміс (обговорення) 14:34, 16 листопада 2020 (UTC)[]

Ще АД (науково-практичний коментар до законів) - з визначенням виборщика. Колегія виборЩиків у Гугль-Академії--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 9 листопада 2020 (UTC)[]

Наприклад, подивіться Левчук М.В. Еволюція виборчого права в США в кінці ХVІІІ - ХІХ ст. Це стаття кандидата юридичних наук від 2015 року.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:00, 9 листопада 2020 (UTC)[]
"стаття кандидата юридичних наук" - а це хіба не мовне питання? Я пам'ятаю, що в розділі українською мовою ті ж самі ДСТУ не є аргументом у написанні слова, бо їх створюють не спеціалісти з мови, а технічні спеціалісти. Чому раптом стаття кандидата юридичних наук може стати аргументом? Він же не філолог.--217.239.165.186 07:39, 10 листопада 2020 (UTC)[]
А чому це сумнівний СУМ-20 з ілюстрацією без джерела перекриває решту словників, Юр. енциклопедію та живу практику?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 10 листопада 2020 (UTC)[]
Чого раптом дисертація, де походження слова розглядається, стає СУМ-20? Я бачу вже мінімум 2 джерела, що саме за тлумачення відповідають.--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)[]
ДСТУ це плід малограмотного чиновництва. То окрема розмова.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:52, 10 листопада 2020 (UTC)[]
Ви вже вибачте, але якщо ви не знаєте, як створюються ДСТУ, то краще не пишіть. У технічних галузях інженери та викладачі технічних університетів беруть участь. Тобто спеціалісти у техніці, але не мові. Так само і тут. Вам варто слідкувати за якістю джерел від початку, а не докидати, коли зауваження надходять.--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)[]

Ок, мовознавче: «У творення термінів-іменників відбувається при­єднанням до твірної основи суфіксів -ець, -ниц, -щик на позначення осіб, напр.: виборець, обра­нець, виборниця, виборщик „особа, що за непря­мої виборчої системи обирається виборцями для виборів вищих представників влади“» - ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВІРНОЇ НОМІНАЦІЇ В ТЕРМШОЛОГІЇ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ Й ВИБОРЧИХ ПРОЦЕДУР АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ, О.А. Старченко, канд. філол. наук, 2015.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:58, 10 листопада 2020 (UTC)[]

В цього ж автора у "Словотвірні та синтаксичні терміногнізда як вияв системності термінології виборчого процесу й виборчих процедур англійської мови" за 2015 рік elector «виборець», а не виборщик, так само як і voter. В той же час у вас цитата неповна, в оригіналі виборець, обранець, виборниця, виборщик «особа, що за непрямої виборчої системи обирається виборцями для виборів вищих представників влади». Тож чому не "виборець" чи "обранець"?--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)[]
Перечитайте.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:22, 11 листопада 2020 (UTC)[]
Перечитав. Мав на увазі, що виділена не вся цитата. Тож чому останнє, а не перше значення?--217.239.165.186 11:03, 11 листопада 2020 (UTC)[]
Ще раз перечитайте. Ряд не пропоновані альтернативні переклади, а ілюстрація застосування суфіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:59, 11 листопада 2020 (UTC)[]
Я ж надав посилання на іншу статтю цього ж автора, де саме це і є варіантом перекладу (elector - виборець). Тобто "виборщик" - то останній з усіх варіантів, що застосовує цей автор. --217.239.165.186 16:12, 11 листопада 2020 (UTC)[]
  •   Проти Можливо, в деяких випадках в Украинській мові й можна застосувати Кримськотатарський суф'фикс -çı/-çi чи Німецький -ier[en], але ніякої проблеми зі словом "виборник" нема щоби його терміново слід було замінювати на "вибірщик". PS "Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником" Які є195.114.148.34 19:52, 15 листопада 2020 (UTC) PPS Впринципі оскільки слово "виборщик" є в словниках та в практиці можна просто в ста͡тті його вказати без здііня͡ття ґвалту про "ре'пресовані клятими националистами та ворогами всього сталинського а значить -- і р****ського, суф'фикси"(тм)[]
    Виборщик і виборник — це певним чином і орфографічне питання.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:41, 16 листопада 2020 (UTC)[]

Непрямі вибори проводяться парламентом (Латвія, Словаччина, Угорщина), парламентом та іншими представницькими органами (ФРН, Італія, Швейцарія), колегією виборщиків (США, Фінляндія до 1994 р.).

М. Ф. Москалюк. Інститут президентства в сучасних політичних системах: конституційно-правові, статусно-рольові та владно-функціональні характеристики

По-перше, було скасовано виборчі цензи, зокрема й майновий ценз, тобто вибори стають загальними. По-друге, скасовується інститут виборщиків у Франції, Германіїї, Бельгії та інших державах. Отже, вибори стають прямими.

Чемсак В. Ю. Становлення та розвиток інституту голосування: історично-правовий аспект

Правові основи австрійського парламентаризму, закладені у 1848–1849 рр. встановлювали таку виборчу процедуру. На першому етапі виборів обиралися виборщики.

Монолатій І. С. Правові аспекти ґендерної політики в Габсбурзькій монархії: фактор політичної та громадянської участі

У першій і другій куріях вибори гласних до повітових земських зібрань були прямими. У третій курії вибори були триступеневими: спочатку сільські громади обирали представників на волосний схід, на якому вибирали виборщиків на повітовий з'їзд виборщиків. Потім цей з'їзд обирав гласних до повітового земського зібрання.

Конспект лекцій з дисципліни «Нормативне забезпечення місцевого самоврядування» ( для студентів 3 курсу денної і заочної форм навчання напряму підготовки бакалавра (0502 “Менеджмент”) 0306 Менеджмент і адміністрування, спеціальностей «Менеджмент організацій місцевого самоврядування» і «Менеджмент організацій міського господарства») / Авт.: Харитонов О.В.- Харків: ХНАМГ, 2009.-136 с.

Натомість згідно з законом від 21 травня 1917 р. виборці мали безпосередньо, прямо, обирати представників в волосне земство, а не виборщиків, котрі із свого середовища обирали б представників до них.

Матвієнко Т.О. Підготовка до виборів у Волосні земства в Україні (травень – серпень 1917 р.)

У такій ситуації «представниками народу» виявлялися виборщики магістрату під керівництвом війтів, яких постійно супроводжували суперечки з воєводською адміністрацією та козацькою старшиною. Магістрат згодом поступився повноваженнями, окрім міщанського суду, до відміни магдебурзького права, на користь загальноміської думи на чолі з міським головою, які обиралися колом виборців зі станів мешканців під поліцейським наглядом.

ВОЛОДИМИР НАУМЕНКО. Державне та місцеве адміністративне управління розвитком Києва ХVІІІ–поч. ХХ ст.

Колегія виборщиків. Особливий інститут непрямих виборів, якому виборці делегують своє право на обрання відповідних представників чи посадової особи. Існує в США й здійснює обрання президента та віце-президента країни. Виборщиків висувають політичні партії в межах штатів і обирають у день виборів президента США, які й проводять остаточне обрання кандидата від імені усіх виборців. У Колегії виборщиків входить 538 чоловік. Кожен штат має стільки голосів, скільки має членів Конгресу плюс три члени від округу Колумбія. Щоб бути обраним, кандидату треба набрати 270 електоральних голосів. Можливою є й ситуація, коли Колегія виборщиківвизнає переможцем кандидата, який отримав меншу підтримку виборців.

Шведа Ю. Р. Вибори та виборчі системи. Європейські стандарти та досвід для утвердження демократії в Україні. – Львів, 2010.

Тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:33, 16 листопада 2020 (UTC)[]

Ви принципово джерела в одну сторону шукаєте? Тут виборники у книзі "Американський президенціалізм: інститут глави держави в США у персоналіях від зародження до сьогодення", тут на Дойче Велле, а тут на ВВС--2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB 05:26, 17 листопада 2020 (UTC)[]
Два останніх Ваші посилання — ж ЗМІ. Вони мають набагато меншу вагу. До слова, в СУМ-20 ілюстрація теж із неназваного ЗМІ.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:38, 17 листопада 2020 (UTC)[]
Ось те ЗМІ: стаття на Захід.нет від 2008 року. Чому у мене пошук не викликає таких проблем? P.S. Щоб уникнути звинувачень у ботоводстві або накрутці голосів: 2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB|2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB це я--217.239.165.186 06:49, 17 листопада 2020 (UTC)[]
Я шукав в обидва боки. Про колегію виборНиків знайшов аж 7 наукових статей. Про колегію виборЩиків - втомився виписувати з 11 сторінок видачі пошуку в Гугль-Академії.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:40, 17 листопада 2020 (UTC)[]
Тобто навести ви це аж ніяк не могли? Всього 7 джерел же. Це залишаючи поза розглядом сам факт, що це мало бути зробленим 4 листопада, якщо ви звісно зацікавлені у енциклопедичному розгляді питання, а не просуванні варіанту, що більше до вподоби--217.239.165.186 06:49, 17 листопада 2020 (UTC)[]
Мене ж дивує, що ми протиставляємо "Захід.net" Юридичній енциклопедії і той перемагає. P.S. Редагування Губаєва відкинув, так як він почав кидати посилання на імітації вікіарбітражів, а це не стосується теми обговорення.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:02, 17 листопада 2020 (UTC)[]
Ми протиставляємо СУМ-20 Юридичній енциклопедії. У СУМ-11 цитати теж не автори самі видумували. П.С. Користувач:Mykola7, будь ласка, коли видаляєте шматки тексту, звертайте увагу на авторство. Я відновив два моїх та один УеАртеміса коментар. Не знаю, чи ще якісь пропустив.--217.239.165.186 11:41, 19 листопада 2020 (UTC)[]
Так, перепрошую. Коментар UeArtemis випадково під виділення тексту потрапив, а ваші, мабуть, біля нього були, через що також. Дякую. --Нікалай Обг. 12:05, 19 листопада 2020 (UTC)[]
  • По-перше, це брехня: у 19 столітті були лірщики, бандурщики тощо. Суфікс вилучають адміністративним способом. По-друге, виборників немає в ULIF.-ЮеАртеміс (обговорення) 06:00, 5 листопада 2020 (UTC)[]

Вас не цікавить предмет обговорення - лише сама суперечка. Саме тому вдаєте, наче досі не знаєте про лірщиків і бандурщиків. Я Вам уже казав про такі джерела:

  • Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні, ХІХ-поч. ХХ ст.
  • Професіональні народні співці і музиканти на Україні
І це не таємні слова лебійської мови, як Вам би хотілося трактувати. На цьому завершу. Не музик обговорюємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:35, 17 листопада 2020 (UTC)[]
  •   Проти, Натянута спроба привнести совітську термінологію, котра мала за ціль наблизити до Московської — відки наросток «щик» пішов і найуживаніший, непотрібна. Як і сам СУМ-11, котрий теж сумнівний, теж не треба притягувати. Вжив там «виборниця», як пара до «виборець» — яскравий приклад непарности, бо до «виборець» мусе бути «вибориця», звідки тут вставне «н»? Порівняйте: самець — самиця, вдовець — вдовиця, старець — стариця тощо. Те саме про «лірщиків» і «бандурщиків», корпуси, як і в часовому вимірі, і сьогодення явно надають перевагу за «ник». — 🌳 💬 09:30, 17 листопада 2020 (UTC)[]
    Насправді ні - не вибориця. Творення -ниця доволі послідовне: видавець-видавниця, промовець-промовниця. У словниках 19 століття й текстах рубежу ХІХ-ХХ ст. трапляється продавниця як пара до продавця. Тощо. Але я не хочу починати довго розповідати про хаос у сучасному словотворенні, бо він зачіпає майже всі суфікси для творення жіночих форм.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:59, 17 листопада 2020 (UTC)[]
    Коли згадали корпус: 42 виборники проти 167 виборщиків у ГРАКу.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:05, 17 листопада 2020 (UTC)[]
    Не є доводом. Там слово багато разів згадують в творах, тобто один автор, а саме, що показово, в
    • «Російський націоналізм як соціально-політичний феномен у виборчому процесі Правобережної України (1906–1912 рр.)»,
    • «Депутати від українських губерній та міст у Державних думах Російської імперії: динаміка етносоціального та політичного складу (1906–1917 рр.)»,
    • «Українсько-російські взаємини 1657-1659 рр. в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи»
    • тощо.
    Лише підтвердюєте, же то слово Московського впливу. Якщо обрати новітні часи (1991—2020), не про Московщину і рахувати за творами (обрати «1-е в документі»), то буде менше 10 виборщиків, але 10 виборників, а також 2 вибірника. «Вибірщика», звісно, немає — не дуже звучить Московською, еге.
    Якщо рахувати просто кількість слів, як ви, то виставлю корпус Ляйпціґа.
    Як видно, тут перевага за «ник», причому з ікавизмом. Словники цього слова знають: СУМ-11, СУМ-20. Жіноча пара очевидна: СУМ-11, СУМ-20. Правда, корпуси показують не просто робітника, а особу. Тому хіба що підтримаю заміну «Колегія виборників» на «Колегія вибірників» — але тут мова не про цього. — 🌳 💬 16:13, 17 листопада 2020 (UTC)[]
    Вибірник/вибірниця за означенням обох СУМів абсолютно інша особа (працюють на шахті, порцеляновій фабриці тощо). Тому виходить 220 виборщиків проти 68 виборників. І хочу звернути увагу, що видача лейпцизького корпусу - самі журналістські замітки. Статті з історії виборчого права, які Вам не сподобались, мають більшу вагу.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:16, 18 листопада 2020 (UTC)[]
    Брехня, бо повторю: „Правда, корпуси показують не просто робітника, а особу”. І не мають вагу, бо уже навів: „Лише підтвердюєте, же то слово Московського вплив”. — 🌳 💬 15:29, 26 листопада 2020 (UTC)[]
  •   Проти Виборник // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020., навіть в ілюстрації згадується американська система, зокрема колегія виборників; виборниця, зі свого боку, є жіночою формою і до виборця, і до виборника. Наросток -щик- в українській мові рідковживаний, тому слід віддати перевагу притаманному нам наросткові -ник-. —NachtReisender (обговорення) 13:36, 20 листопада 2020 (UTC)[]
    Звертаю увагу, що СУМ-20 посилається на журналістську статтю з мережі. У наукових статтях більш вживаним є виборщик. Надто саме виборщик у фаховій енциклопедії. Про все це вже говорилося вище. Не розумію, як можна ігнорувати згадані нюанси.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:01, 20 листопада 2020 (UTC)[]
    Яка різниця, на що посилається СУМ-20? Він посилається на що хочеш: публіцистику, художню літературу, наукові тексти… Бо ж головне завдання тут проілюструвати, як уживається слово. У наукових статтях автори можуть дозволяти собі деякі вільнощі, тож зважати треба на найновіший академічний словник. —NachtReisender (обговорення) 17:59, 24 листопада 2020 (UTC)[]
    Велика. І пошук у корпусах це продемонстрував. СУМ-20 - це низькоякісне джерело. Автори просто обрали першу ліпшу форму, яку побачили, зовсім не проводячи дослідження. Те саме в новій редакції правопису, куди, наприклад, потрапила дияконЕса, коли дияконИсу < Διακόνισσα в українських текстах використовують навіть протестанти.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:03, 24 листопада 2020 (UTC)[]
    Маєте право критикувати словник, але провадити оригінальні дослідження й нав'язувати свій погляд — ні. Dura lex, sed lex. —NachtReisender (обговорення) 18:11, 24 листопада 2020 (UTC)[]

@Yakudza: Ви нещодавно виказували свою думку щодо СУМ-20. Можливо, у Вас є що сказати по цій темі.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:58, 24 листопада 2020 (UTC)[]

До підсумкуРедагувати

Відомо, що при підведенні підсумку рахуються не голоси, а аргументи, основані на аналізі різних авторитетних джерел, який ми традиційно робимо підбиваючи підсумки обговорень.

Аргументи за "виборник"
  • наявність у СУМ-20 позначки "застаріле" біля слова "виборщик"
Аргументи за "виборщик"
  • Значна перевага у авторитетних джерелах, в тому числі і сучасних слова "виборщик". Сюди включаються такі авторитетні у галузі джерела як "Юридична енциклопедія" (1998 рік), Науково-практичний коментар до Закону про вибори народних депутатів України (2002 рік), Історія українських політичних партій (2004 рік), лінгвістичні студії (2004), Історія держави і права України (2002), "Основи конституційного права України", Історія України у 3-х томах (2005). Загалом більше 200 посилань на книги, переважно підручники, наукові збірники, енциклопедії, видані за період з 1991 по 2020 роки. Термін "виборник" дає в аналогічних умовах у 5 разів менше посилань, серед яких практично нема АД рівня наведених для "виборщик". Деякі словники неможливо перевірити, тому я не брав їх до уваги. Я планував по цій темі підвести підсумок, але так як мене тегнули і попрохали висловитись, то це виглядатиме некоректно і як упередження до певного джерела. Але навіть якщо не брати до уваги чисельні застороги до СУМ-20, то помилки бувають всюди, навіть у такому ретельно вивіреному джерелі як СУМ-11 переплутана наукова назва чайки і мартина. Наведений вище аналіз новітніх україномовних джерел показує, що теза про застарілість терміну "виборщик" є дещо перебільшеною. --yakudza 21:46, 25 листопада 2020 (UTC)[]
    Нуль уваги відведено аналізові джерел, що вживають варіанта «виборник» + безліч наведених джерел на користь «виборщика» вийшли до випуску академічного словника у 20 томах, а тоді виборщик не мав мітки застарілого у СУМі-11 —NachtReisender (обговорення) 23:50, 25 листопада 2020 (UTC)[]
    Ну й припущення про помилки в АД залишаються припущеннями. Вікіпедія оригінальних досліджень не провадить. —NachtReisender (обговорення) 00:19, 26 листопада 2020 (UTC)[]
    Вікіпедисти проводять аналіз джерел, це безпосередньо витікає із ВП:АД. Авторитетність у кожній галузі може бути своя. Аналізуючи статтю з правознавчої тематики беруться до уваги і такі джерела як "Юридична енциклопедія", перед якими звичайні словники не мають переваги. --yakudza 14:21, 26 листопада 2020 (UTC)[]

@NickK: Ви не брали участі в обговоренні. Можете підбити підсумок?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:08, 26 листопада 2020 (UTC)[]

  За перейменування. Мені здається, що СУМ-20 з приводу позначки "застаріле" біля слово виборщик ну трохи поліз поперед батька в пекло, м'яко кажучи. Слово не вийшло з ужитку і продовжує використовуватися, а тому воно не може бути застарілим ніяк. АД в обговоренні надано предостатньо. І перевага очевидна. --Flavius (обговорення) 16:18, 18 грудня 2020 (UTC)[]

  • Ви щойно провели оригінальне дослідження, Флавіюсе, визначивши, що слово не є застарілим. —NachtReisender (обговорення) 20:26, 18 грудня 2020 (UTC)[]
    Слово не вийшло з ужитку і продовжує використовуватися, а тому воно не може бути застарілим ніяк. Я констатував факт того, що слово не застаріле, бо відкрив джерела за листопад 2020 року, у яких це слово вживається аж гай шумить, а також джерела за 2019, 2018, 2017, 2016, 2015, 2014 і по низхідній так далі. Застарілі слова так не вживаються. --Flavius (обговорення) 20:31, 18 грудня 2020 (UTC)[]
    Як я й сказав, оригінальне дослідження з власним висновком. —NachtReisender (обговорення) 20:50, 18 грудня 2020 (UTC)[]
    ви хочете довести до абсурду, ігноруючи факти. Розмовляти з вами нема про що. --Flavius (обговорення) 21:08, 18 грудня 2020 (UTC)[]
    Чого ж ігнорую, коли факти свідчать про те, що слово виборник наявне в Академічному словнику української мови (з ілюстрацією про Колегію виборників США) та вторинних джерелах, а виборщик (з ілюстрацією про сільські громади Російської Імперії) позначене в ньому ж як застаріле? Автори наукових праць, як відомо, можуть вживати лексику, що подобається особисто їм, не зважаючи на стилістичні маркування. —NachtReisender (обговорення) 21:15, 18 грудня 2020 (UTC)[]
    ви перекручуєте. У наукових працях завжди вживаються слова загального вжитку. Автори звичайно можуть використати стилістично марковані, але лише тільки у тому випадку, коли це обумовлено самим науковим дослідженням. У всіх наукових працях, в тому числі і в тих, які тут в обговоренні викладали, слово виборщик вжито як слово загального вжитку. Н-д,  "...згідно з частиною першою статті 34. Конституції, обирається колегією виборщиків, що складається з...". Якщо на мить опустити з виду всі наукові праці (що звичайно ні в якому разі не можна робити), то навіть академічні видання, такі ж, як і СУМ, вживали й вживають це слово не як застаріле, а як загального вжитку, н-д:

Юридична енциклопедія, том 6, 2004 [100], Енциклопедія історії України, Том 3, 2005 [101], Енциклопедія сучасної України, том 14, 2014 [102]. Нагадую, що другий том СУМ-20 зі словом "виборщик" та позначкою "застаріле" вийшов в 2012 (!!!) році. І виходить, що за версією СУМ-20 через 7 років після виходу 3-го тому ЕІУ слово застаріло і припинилося вживатися, проте це не відповідає дійсності, яку ви сприймати не хочете. П.С. Словники завжди повинні відображати поточний стан мови. Це їх пряме призначення. і якщо словник вказує, що якесь слово стало застарілим, перетворилося на архаїзм, то значить так дійсно насправді. Але не в цьому випадку (і таке на моїй пам'яті вперше). Це не оригінальне дослідження. Це здоровий глузд, який підказує не ігнорувати широке вживання слова в авторитетних джерелах, яке (вживання) й не припинялося.--Flavius (обговорення) 02:57, 19 грудня 2020 (UTC)[]

Для російськомовних і «Білорусія» нормально: [103]] [104] [105] [106]. Також широковживана назва. --Friend (обг.) 04:26, 19 грудня 2020 (UTC)[]
Слушно, Френде. Також Флавіюс не має рації, коли каже, що стилістично марковані слова вживаються у накових працях «тільки у тому випадку, коли це обумовлено самим науковим дослідженням» Це не так, науковець може використати певне слово на підставі того, що воно йому подобається. Леся Ставицька писала свої праці (зокрема «Українську мову без табу»), використовуючи первні скрипниківського правопису, але ж це не означає, що словами на зразок «варіянт» і «леґенда» можна послуговуватися без обмежень лише тому, що їх уживають сучасні автори. —NachtReisender (обговорення) 17:06, 19 грудня 2020 (UTC)[]
я бачу, що ви і далі продовжуєте ігнорувати вжиток слова «виборщик» в авторитетних джерелах як загальновживаного слова, а не застарілого, ще й апелюючи до того, що окремі науковці можуть вживати "різні слова" у своїх працях на підставі власних уподобань. Тобто ви повністю унеможливлюєте того, що ті науковці вживають слова, в тому числі слово "виборщик", не як стилістично марковане, а саме як зазальновживане. Ні-ні, звичайно ви не можете припустити навіть на мить, що це слово не застаріле, бо ж СУМ-20 позначив його застарілим і треба вірити тому, що він написав, всупереч існуванню як до 2012, так і після 2012 джерел, що використовують це слово. Як я і писав вище, це доведення до абсурду. Вибачте. Єдине, що незрозуміло мені, так це те чи свідомо ви це робите чи ви дійсно не бачите, що слово "виборщик" не було застарілим до виходу тому на літеру "В" СУМ-20 і не є застарілим після? І чи ви дійсно не розрізняєте авторів, типу Ставицька та Пономарів, які використовували не чинний правопис (варіянт), та авторів, які навпаки використовували чинний правопис, і слова з чинних словників, в тому числі і слово "виборщик" причому як до 2012 року, так і після 2012. Причому одні й ті самі науковці (!) в різний проміжок часу! Причому науковці, які є укладачами енциклопедій [107] (С. 129). Як можна таке порівнювати? Як взагалі можна не бачити та ігнорувати все те, що викладено в цьому довгому обговоренні і не бачити нічого, окрім СУМ-20 і ту позначку (ще й ігнорувати УОС останнього видання, 2009 року [108] + [109], тобто за 3 роки (!) до того, коли СУМ-20 охрестили виборщика застарілим, і яке подає лише виборщик без позначок і лише це слово. Немає навіть варіанта виборник)? А я окремо хочу нагадати вам ваші ж слова з відповіді-коментаря іншому користувачу, що ви писали місяць тому на ВП:ЗПП «...СУМ-20, окрім того, що має свої вади, ще й не закінчений...» (с) NachtReisender. Так ось, у цьому словнику дійсно є вади, але цю ваду ви не бачите чи не хочете бачити, яка фактично виникла штучно (але хочеться вірити, що то було не спеціально зроблено) позначити слово як застаріле, яке не те, що не виходило з ужитку (навіть не було передумов для цього), і яке не вийшло навіть після оголошення його застарілим. П.С. До користувача Friend: давайте без маніпуляцій з "російськомовними" і що для них широковживане, а що ні. --Flavius (обговорення) 18:24, 19 грудня 2020 (UTC)[]

Насамкінець, хочу зауважити, що у питаннях іменування статті орфографічний словник йде завжди вище за статусом, аніж тлумачний. І саме орфографічний словник повинен братися до уваги в першу чергу. Лише за відсутності орфографічного словника, береться тлумачний, а за відсутності тлумачного всі інші словники, типу ВТССУМ і т.д. А тому ця стаття не тільки за здоровим глуздом та ВП:АД повинна бути перейменована, а ще прямо за правилом ВП:МОВА пункт 1, оскільки і друкована версія, і електронна, фіксують одне й те саме - виборщик і ніякого виборника. --Flavius (обговорення) 20:00, 19 грудня 2020 (UTC)[]

Прошу Вас утриматися від емоцій і провадити дискусію цивілізовано. Так, СУМ-20 має вади. Вади має і чинний правопис. Одначе наївно було б стверджувати, що ці праці не вміщують в собі хорошого. У цьому світі немає нічого ідеального, тому на підставі наявности деяких спірних моментів — які можна відшукати будь-де — не можна відкидати авторитетні джерела цілком. Можемо їх критикувати, але зобов'язані зважати на них, щоб не допустити безладу. Кожен редактор має свою особисту думку, а коли таких думок серед редакторів багато, їх мають розсудити авторитетні джерела. І СУМ-20 — очевидно, авторитетне джерело — своє слово мовив. Автори, що використовують чинний правопис, також можуть послуговуватися словами зі стилістичними мітками, лише на ґрунті власних мовних уподобань. Візьмімо, наприклад, етнонім австріяк, що і в СУМ-11, і в СУМ-20 позначений як розмовний і застарілий. Уживається в наукових працях, зокрема: 1, 2. Також мені буде цікаво послухати, чому, на Вашу думку, ортографічний словник усе ж таки вирішальний у питанні іменування статей. Певна річ, що й в ортографічному словнику вищезгадані австріяки є. Але чи варто, зважаючи на це, прирівнювати австріяк до австрійців? Ясна річ, що ні. Одних ортографічних словників замало, вони подають відомості про те, ЯК писати слово, а не в якому контексті варто його вживати. І тут на поміч ідуть словники тлумачні + праці з культури мови. І в цьому обговоренні, до речі, було наведено кілька таких праць, у яких автори радили віддавати перевагу словам із наростком -ник- супроти слів із наростком -щик-. —NachtReisender (обговорення) 23:19, 19 грудня 2020 (UTC)[]
Ну хіба не видно, що то нонсенс?

Останнє 9-те видання Українського орфографічного словника НАН України, УМІФ та Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні виходить у 2009 році і подає слово "виборщик", не подаючи слова "виборник". До 2009 і після в академічних виданнях (ЮЕ, ЕІУ, ЕСУ), а також в різноманітних наукових працях, у ЗМІ та в інших джерелах вживається слово "виборщик" і не вживається слово "виборник". Через три роки виходить том на літеру "В" СУМ-20, який... визначає слово "виборщик" застарілим (!), пропонуючи замість нього слово "виборник". Але слово "виборщик", як продовжувалося, так і продовжує вживатися в авторитетних виданнях після того 2012-го року, не втрачаючи переваги перед так би мовити цим "новим" словом, і особливо цікаво, що у період між виходом орфографічного словника 2009 до того, як слово визначили застарілим 2012, в період цих трьох років виборщик не застарів і так само спокійно собі використовувався [110], [111] як нормативне слово. І ви хочете сказати, що ви ось цього всього не бачите?--Flavius (обговорення) 07:49, 20 грудня 2020 (UTC)[]

П.С. Ще одна енциклопедія НАН України (2017-й рік!) [112] (С. 63, 212) та Велика українська енциклопедія (2016-й рік!) [113]. Знову Енциклопедія історії України, 2013 р. [114] с. 148. Ще одна - Мала енциклопедія конституційного права 2012 [115] с. 49 --Flavius (обговорення) 08:33, 20 грудня 2020 (UTC)[]

Ми можемо давати суб'єктивні оцінки авторитетним джерелам, але нехтувати ними — в жодному разі. Слово виборник абсолютне легальне й використовується у багатьох вторинних джерелах, тому перейменування не виправдане. Як зазначають згадані в цьому обговоренні мовознавчі праці, наросток -щик- менш властивий українській мові, його вживання пояснюється впливом російської. Найновіший академічний словник поставив крапку в цьому питанні; мусимо дослухатися до нього, навіть коли не погоджуємося з окремими моментами. Я, так само, як Ви, розумію, що словник не ідеальний (як і будь-що), коли-не-коли його критикую, але розумію, що dura lex sed lex: або зважаємо на АД, або кожен робить що хоче, на власний розсуд, бо ж скільки людей, стільки ідей. І, як показує пошук у системі «Ґуґл», перевагу дійсно віддають написанню з наростком -ник-: Колегія виборників, 115 000 результатів супроти Колегії виборщиків, 14 800 результатів; виборник, 2110 результатів супроти виборщика, 1810 результатів. —NachtReisender (обговорення) 14:08, 20 грудня 2020 (UTC)[]
Цікава у вас позиція: ви пишете «або зважаємо на АД, або кожен робить що хоче», і тут же продовжуєте ігнорувати найавторитетніші джерела як до 2012 року, коли СУМ-20 визначив слово "застарілим", так і після. Я вам надавав посиланя не на мурзилки якісь, але ви просто ігноруєте це. Мова не про нелегальність слова виборник. Мова про вживаність слова виборщик, яке визнали застарілим. Ось про що мова. Але і тут ви списуєте все на право авторів використовувати певні слова за власним бажанням. А той факт, що чомусь всі, як один, колективно змовилися вживати в енциклопедичних виданнях НАНУ це "застаріле" слово - то це звичайно не важливо. Закриємо очі, промовчимо, а може ніхто й не помітить. Так? Це ж їх право - ось як це можна пояснити, посилаючись на якусь Ставицьку, яка у себе в статтях використовує слова за проектом правопису 1999 року. Ви просите зважати на джерела, але самі на них не зважаєте. Далі СУМ нічого не бачите. Неправильна позиція. І у мене таке відчутт, що я показував вам ці джерела, мабуть, для того, аби ви їх проігнорували. Інакше це не пояснити. Хоча я навіть не переходив на "прості" джерела. Їх, мабуть, ви їх навіть і не відкриєте, якщо покажу. Тепер стосовно гуглу, на який ви перейшли після ігнорування енциклопедичних видань НАН, і який вам видав неправильний результат: будь ласка, я прошу підкріплювати посилання ваші твердження, оскільки мій гугл не баче такої кількості, яку ви навели. Мій гугл бачить лише 7 сторінок того, що видав на запит "колегія виборників", що всього 60 результатів [116]. --Flavius (обговорення) 16:29, 20 грудня 2020 (UTC)[]
Вкотре прохаю вас утриматися від емоцій і зберігати цивілізованість. Ми вже обговорювали схожу проблему в Обговорення:Кримські_татари#місце_для_обговорення Певне слово може використовуватися в науковій літературі, але слововживання регулюють тлумачні словники, подобається це, чи ні. Перейменувати статтю за Вашими аргументами означає перейменувати її за оригінальним дослідженням. Можливий вихід, який я бачу, це зазначення в преамбулі обох варіянтів написання з приміткою про те, що виборщик, згідно з академічним словником, застарілий. А назва статті, ясна річ, має бути за основним словом: Колегія виборників. —NachtReisender (обговорення) 16:40, 20 грудня 2020 (UTC)[]
Основний лексичний склад сучасної української мови преставлено в Орфографічному словнику. Подобається вам він чи ні. І так само подобається вам це чи ні, але енциклопедичні видання використовують лише виборщик навіть після того, коли СУМ-20 позначив його застарілим. Перейменувати статтю за моїми аргументами, то значить перейменувати її відповідно до основоположних правил Вікіпедії, де ви зараз знаходитеся - ВП:АД та ВП:МОВА (п.1). Ніякого ОД. --Flavius (обговорення) 16:48, 20 грудня 2020 (UTC)[]
Ортографічні словники вміщують у собі пласт пасивної лексики, серед якої рідковживані, діялектні, застарілі, стилістично забарвлені лексеми. Наявність того чи того слова в ортографічному словнику не є аргументом на користь перейменування статті. Саме для цього є тлумачні словники, щоб не змішувати слова, які належать до різних галузей уживання. Оригінальне дослідження — це використання у Вікіпедії фактів, тверджень та ідей, на підтвердження яких не існує опублікованих джерел. А надійних джерел на те, що слово виборщик не є застарілим, справді не існує. —NachtReisender (обговорення) 16:55, 20 грудня 2020 (UTC)[]
тлумачний вміщує цей же пласт? Єдина різниця - він тлумачить кожне слово, що орфографічний не може робити. Проте наявність того чи іншого слова в орфографічному словнику - є найголовнішим аргументом при іменуванні кожної статті. Навіть НАНУ випустили рекомендацію у 2013 році, за якою [117] при підготовці видань слід використовувати спочатку правопис і український орфографічний словник, а вже потім все інше, в т.ч. СУМ, а не навпаки. При написанні будь-якої праці НАНУ спочатку заглядають в орфографічний словник. Це коментар до вашої тези, що спочатку головніше СУМ, а потім УОС. Ні, спочатку УОС, а вже потім СУМ. Коли надаються опубліковані факти - це не оригінальне дослідження. На жаль, ці факти ви продовжуєте ігнорувати. Flavius (обговорення) 17:01, 20 грудня 2020 (UTC)[]

  Коментар. Окрім вищенаведених енциклопедичних видань установ НАНУ, які як до 2012, так і після, використовують ЛИШЕ виборщик, і які чомусь повністю ігнорують, пропоную також (чи радше доповнюю це обговорення вже згаданими) "іншими" не менш авторитетними джерелами:

  • Великий тлумачний словник сучасної української мови [118] (2005)
  • соціологія: словник термінів і понять [119] (2006)
  • Етнократологічний словник [120] (2007)
  • Історія держави і права зарубіжних країн рекомендовано МОН [121] (2008)
  • Вибори і виборчі системи підручник затверджено МОН [122] (2011)
  • Державне право посібник рекомендовано МОН [123] (2012, С. 475)
  • навчальний посібник термінологічний словник-довідник з дсципліни Історія держави рекомендовано МОН[124] (2014, С. 188)
  • Політологія словник-довідник Рекомендовано МОН [125] (2015)
  • монографія Інституту держави і права НАН України [126] (2016)
  • монографія Інституту всесвітньої історії НАН України [127] (2017)
  • колективна монографія ДНУ Ениклопедичне видавництво[128] (2019)
  • підручник Всесвітня історія за 2020 рік рекомендовано і видано за рахунок держкоштів [129]. Як можна побачити, і до виходу у 2012 році СУМ-20, і після виходу, слово виборщик не могло застаріти і не є застарілим нині. --Flavius (обговорення) 17:01, 20 грудня 2020 (UTC)[]

ще деякі джерела або з конкретної галузі, де наше поняття вживається, або видавництв державних вишів та інститутів, або вчених ступенем не нижче кандидата наук. Зверніть увагу на роки виходу.

  • підручник Теорія держави і права [130] (2014, С. 209)
  • монографія Глава держави у державному механізмі: конституційно-правовий статус [131] (2015, С. 116)
  • навчальний посібник Політологія [132] (2016, С. 177)
  • словник-довідник місцеве самоврядування [133] (2016, С. 58, 95, 118)
  • навчальний посібник Історія соціології [134] (2017, С. 348)
  • навчальний посібник Місцеве самоврядування [135] (2018, С. 16)
  • підручник Правознавство [136] (2019, С. 26)
  • підручник Історія держави і права [137] (2020, С. 248)
  • Словник-довідник Ґендер у термінах, правових актах і практиці перетворень [138] (2020, С. 93)


Вікіпедія віддає перевагу академічним словникам. Наведені словники та посібники не академічні, а звідси не є вирішальними у питанні слововживання. Окрім того, ВТССУМ за редакцією Бусела (2005) відомий звинуваченнями у плагіаті. —NachtReisender (обговорення) 17:20, 20 грудня 2020 (UTC)[]
Вікіпедія віддає перевагу всім авторитетним джерелам, що відповідає правилу ВП:АД. І на першому місці видання НАНУ безперечно. Там зверху академічні словник та енциклопедії я вже надав. А ці видання вам звичайно не подобаються, бо ж показують як насправді "застаріло" слово "виборщик". Проте маю право їх тут викладати, аби учасники обговорення, а не тільки ви, їх бачили. --Flavius (обговорення) 17:25, 20 грудня 2020 (UTC)[]
Я теж можу сказати, що Вам «не подобаються певні видання», але я цього не робитиму. Це просто унеможливлює притомне обговорення. Маєте право викладати тут ці праці, але заразом маєте обов'язок дотримуватися ВП:ЕNachtReisender (обговорення) 17:36, 20 грудня 2020 (UTC)[]
Аби обговорення було конструктивним - треба визнавати факти (або промовчати, якщо визнати не хочете), не ігнорувати людину, до якої ВИ самі звернулися (я ж вас не просив мені коментувати мою особисту позицію. Ви ж самі написали), не ігнорувати джерела, які людина вам надає на підтвердження своїх слів, не шукати лазівки на кшталт Ставицької, порівнюючи її з її власними статтями (вдумайтеся в це) та енциклопедичних статей з енциклопедій інститутів НАНУ, нав'язуючи думку, що мов "вони" самі в праві обирати яке їм слово вжити, тобто одним словом не доводити до абсурду (ВП:НДА), а ця ситуація була саме цим, от тоді буде продуктивна дискусія. Але її не буде, бо з особистих причин ви не хочете прийняти дійсність (принаймні озвучити її тут), і до правил Вікіпедії (ВП:АД + ВП:МОВА п.1) це ніяк не стосуються. П.С. Мені СУМ-20 подобається, навіть якщо там є хиба. Просто не треба хиби зі словника протягувати у Вікіпедію. --Flavius (обговорення) 17:57, 20 грудня 2020 (UTC)[]
Я вже неодноразово тлумачив Вам свою позицію. Наведені джерела я не ігнорував, натомість пояснив, чому, на мою думку, вони не є вирішальними в цьому питанні. Що Вам не зрозуміло зі Ставицькою мені не ясно, але нехай. Я маю власну думку щодо того, хто з нас не хоче приймати дійсність, і міг би її висловити, але зараз усе це просто скотиться в безглуздий обмін ущипливими словами. Це шкодить проєктові, а я цього не хочу. Відреагував я на Вашу репліку не тому, що мав щось проти Вашої особистої позиції, а тому, що ви закинули мені нехтування фактів. Певна річ, що ані я, ані ви факти не ігноруємо, просто маємо різні погляди на проблему. —NachtReisender (обговорення) 18:07, 20 грудня 2020 (UTC)[]
Як не ігнорували? Покажіть, будь ласка, що ви написали з приводу енциклопедій. Можливо я загубив ваш коментар. Мати власну думку - ніхто не зобороняє. І я маю власну думку, але окрім власних думок є ще факти. Якщо я вам надав енциклопедичні видання після 2012 року, то це факт того, що слово виборщик продовжує вживатися, а не факт того, що воно продовжує вживатися у тому ж правовому полі, як Ставицька вживає "варіянт" у своїх статтях. Розумієте? І згадайте з чого я почав, тобто позиція коментар. Я написав слово не вийшлов з ужитку. Ви мені дорікнули ОД. Пройшло два дні і ви зараз можете бачити купу тут джерел, які підтверджують те, що слово з ужитку не вийшло. --Flavius (обговорення) 18:18, 20 грудня 2020 (UTC)[]
Не ігнорував. Я взяв кожне наведене джерело до уваги, не сумнівайтеся; водночас слід пам'ятати, що словами з пасивної лексики можуть послуговуватися — та активно послуговуються — в наукових працях. У вжитку перебуває чимало слів, зокрема фемінітив біологиня вживається щонайменше з 1958 року, наявний у друкованих наукових працях (1, 2), використовує його і НАН України (1, 2, 3). З огляду на це, чи можна послуговуватися згаданим словом, пишучи статті? Звісно, що ні, бо вжиток слова не означає його літературність. Ви не просто написали, що слово вийшло з ужитку, ви ствердили, на ґрунті власних висновків, що воно не застаріле, хоч Академічний словник каже зворотнє. У цьому, на мою думку, й полягає оригінальне дослідження. Ну й, для балансу у всесвіті, мені варто також надати Вам список із деяких наукових праць, що використовують слово «виборник»:
  • Виборник // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.;
  • Ясінська А.Ю., кандидат політичних наук. Питання електоральної невизначеності громадян України в контексті досвіду європейських країн (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 11 вересня 2019 р.). (2019, «У Франції верхня палата обирається колегією виборників»);
  • Георгізова І.Л., кандидат політичних наук. Виборча система в США: переваги та недоліки (2013, с. 119, «Мали місце випадки, коли партія, яка не набрала відносної більшості голосів в країні загалом, отримувала більшість місць у колегії виборників», «Республіканська партія отримала незначну більшість у колегії виборників»);
  • Талер Р., доктор філософії; Санстайн К., професор права; Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір (2017, «Кожен виборник від демократів прийняв своє рішення стосовно Керрі»);
  • Шаправський С.А., кандидат історичних наук. Основні складові конклаву та їх історичне значення. (2012, с. 220 «Іоанн Павло II підтвердив віковий ценз і кількість виборників, встановлених Павлом V»);
  • Поляруш І.М, кандидат економічних наук. Виборча система в США. Президентські вибори 2016 року (с. 319, «Виборці обрали президентських виборників, які, своєю чергою, обирали нового президента і віце-президента США через колегію виборників»);
  • Зернецька О.В, доктор політичних наук. Президентські вибори в США під кутом зору британських онлайнових медіа (2017, с. 193 «Особливу увагу привертає такий наявний у США політичний інститут, як „колегія виборників”, до складу якої входять 538 виборників»);
  • Тодор О.Г., кандидат філологічних наук. Пароніми та омоніми в політологічній терміносистемі. (2017, с. 196, «Виборці (громадяни, які мають право головувати на виборах) і виборники (члени колегії виборників у США)»);
  • Норт, Д, доктор економічних наук; Волліс, Дж, професор катедри економіки Мерілендського університету; Вайнґаст, Беррі, доктор економічних наук. Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії (2018, «Так, сенаторів обирали законодавчі органи штатів, а президента — Колегія виборників»);
  • За ред. Хоми Н.М., доктора політичних наук. Американський президенціалізм: інститут глави держави США у персоналіях від зародження до сьогодення. Біографічна енциклопедія (2018, «Буш отримав 38 % голосів виборців (168 голосів виборників) проти 43 % у Б. Клінтона (370 голосів виборників)»);
  • Елленберґ, Дж., професор математики. Як ніколи не помилятися (2017, «Хто має отримати голоси виборників Флориди — Ґор, Буш чи Нейдер?»);
  • Черноватий, Л., доктор філологічних наук. Практичний курс англійської мови. 4-й курс.: Підручник для ВНЗ. (2008, «Electoral college — Колегія виборників (для заключного етапу виборів Президента США)»);
  • Мейс, Дж., професор політології. Ваші мертві вибрали мене. (2008, «Коли законодавчі органи окремих штатів призначали своїх виборників, ця система ще базувалась на певній логіці»);
  • Історичний журнал (2006, «Кандидат республіканської партії здобув майже 51 % голосів виборців, переміг у 44 штатах і забезпечив собі 489 місць у колегії виборників»);
  • Черноватий, Л., доктор філологічних наук. Переклад англомовної громадсько-політичної літератури. Система держуправління США.: Навчальний посібник для ВНЗ. (2006, «270 голосів виборників із 538 можливих»).
    моя ідея полягала в тому, аби показати, що слово виборщик не вийшло з ужитку і продовжує використовуватися і я це зробив. Я прекрасно знаю як вживається слова з пасивної лексики. Джерела, які я надав показують, що це слово не знаходилося і не знаходиться у прошарку пасивної лексики. Навіть на секунду там не перебувало. Ваше право несприймати це, хоча у мене не зникло того відчуття, що ви або не читаєте, що вам пишуть, або читаєте, розумієте, але є завдання, перекрутити і подати все так, наче всього того і немає і на кожне щось від мене ви можете "пояснити". І стосовно джерел... вже схоже, що ви почали "мірятися" ними. Хоча я надава джерела з інакшою метою, яка й досі проігнорована. Ви надали тут і наукові статті (хоча я наукові статті жодної не показував! баланс нерівноцінний. А може показати? Хоча мені тут місця не вистачить!), а деякі з поданих взагалі не можуть рахуватися за ВП:АД. З більш-менш прийнятних можу відмітити оці [139], [140], [141]. П.С. і взагалі я не заперечував існування слова. Мені доводити що воно існує і вживається точно не потрібно. А от що бажано було би - так це те, аби довели, що слово виборник витіснило зі вжитку слово виборщик, що слово з моменту, коли його охрестили архаїзмом, будучи широковживаним, відтоді почали використовувати всюди і вся і воно превалює. Чого ви досі цього не зробили в цьому обговоренні? Покажіть хоч в одному енциклопедичному виданні НАНУ, хоч в одному довіднику/посібнику/підручнику, затвердженого чи рекомендованого МОН, як показав це я. --Flavius (обговорення) 21:01, 20 грудня 2020 (UTC)[]
    ВП:АД каже, що авторитетним джерелом уважається наукова публікація науковця зі ступенем не нижче кандидата наук або відомого експерта у цій галузі. Ви не можете відкинути наведені праці лише тому, що вони Вам не до вподоби. Я вже казав: коли щось є в ужитку, це не дорівнює літературности цього слова, волів би до цього не повертатися. З того, що видно: і виборник, і виборщик використовуються в наукових публікаціях, різних енциклопедіях, між цими словами треба обирати. Ось тут єдиним авторитетним джерелом є Академічний словник української мови, який чітко віддає перевагу написанню через наросток -ник-. —NachtReisender (обговорення) 21:15, 20 грудня 2020 (UTC)[]
    «що бажано було би - так це те, аби довели, що слово виборник витіснило зі вжитку слово виборщик» Ви провадите оригінальне дослідження й пропонуєте зайнятись мені тим самим. Ні, дякую. Є об'єктивна реальність, в якій виборщик вважається застарілим словом згідно з Академічним словником, хоч хтось може бути не згодний із цим. Я теж, повірте, не погоджуюся з безліччю речей в авторитетних джерелах, але я не перекручуватиму інформацію так, щоб нав'язати свій погляд. —NachtReisender (обговорення) 21:23, 20 грудня 2020 (UTC)[]
    Об'єктивна реальність??? Даруйте, але ви сприймати об'єктивну реальність не хочете. Та взагалі ви або насміхаєтеся, або знущаєтеся, їй-богу. Ваші відповіді більше схожі на "вивсьоврьотє", ось в такому дусі. Даруйте, але з вами розмова на цьому завершена. Взагалі не розумію нащо вона була. Хоча єдиний плюс від того, що учасники обговорення хоч можуть переконатися, як в енциклопедіях установ НАНУ нині уживається "застаріле" слово. І як воно "застарівало" до 2012 і як "застаріває" нині. Ось це єдиний плюс. Але, виходячи з того, як ви ведете дискусію, попрошу вас утриматися наступного разу залишати без коментарів мою позицію по будь-якому обговоренню на ВП:ПС, як це ви зробили позавчора [142], аби не створювати ось такі майже беззмістовні обговорення, як сьогодні. Дякую. --Flavius (обговорення) 21:41, 20 грудня 2020 (UTC)[]
    @UeArtemis:, у вас випадково немає у друкованому варіанті Великої української юридичної енциклопедії, що вийшла у 2017 році, а також Великого енциклопедичного юридичного словника? Було би цікаво глянути ще й туди. На жаль, в електронному варіанті їх немає. Може у вас є доступ до них, випадково? --Flavius (обговорення) 21:48, 20 грудня 2020 (UTC)[]
    англ. Here you go again, як казав Рейґан. Та хіба ж хтось заперечував наявність слова виборщик у джерелах, що Ви навели? Певне, що вже мільйонний раз кажу, що вжиток чого-небудь, навіть у матеріялах НАНУ, не конче дорівнює літературности. Коли серед двох слів в Академічному тлумачному словнику очевидно віддається перевага одному зі слів, очевидно, за чим треба називати статтю — тим, що має український суфіксальний зразок, а не російський. Слушно згадували про топонім «Білорусія», що його також можна знайти в енциклопедичних джерелах, та навіть у тому ж УМІФі. Вжиток не є підставою стверджувати, що одне та друге є рівноправним, бо в мовному просторі циркулює непомірна безліч слів, і геть не кожне з них є літературним. Дякую за можливість обмінятися думками. —NachtReisender (обговорення) 22:05, 20 грудня 2020 (UTC)[]
На жаль, наявні у мене фізичні примірники енциклопедій неактуальні для цього обговорення. Можу лише звернути увагу, що ЕСУ також використовує форму виборщик. Як на мене, в обговоренні давно було продемонстровано, що СУМ-20 робить підлог у питанні термінології.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:40, 21 грудня 2020 (UTC)[]
Що ж, зробив я собі подаруночок на Новий рік :-) і придбав Великий енциклопедичний юридичний словник НАНУ та Інституту держави і права ім. Корецького (2012). Здивувався, що немає там статей виборщики (чи колегія вибощиків), немає статей непрямі вибори (в той час, як є прямі), проте вирішив глянути інші статті, де за логікою повинні були бути згадані виборщики (чи виборники) та знайшов [143]. Тобто + ще одне енциклопедичне видання НАНУ (до поданих вище), яке використовує "застаріле" слово. --Flavius (обговорення) 09:57, 23 грудня 2020 (UTC)[]

Вітні Х'юстонВітні Г'юстонРедагувати

31 травня Yakudza перейменував статтю, покликавшись на обговорення щодо зміни назви статті про місто. На мій погляд, змішувати топоніми й антропоніми некоректно, тому організовую обмін думками про доречність перейменування. Онлайновий словник від НАН України не вміщує прізвища Г'юстон чи Х'юстон, маючи лише назву населеного пункту в США. У ЗМІ вживають варіанта Г'юстон (Укрінформ, ТСН, Голос Америки, 24, Бі-бі-сі) і Х'юстон, останній часто поєднуючи з безперечно неправильним переданням англ. Whitney як «Уїтні» (Сегодня, Уніан, Громадське, Еспресо). В Універсальному словнику-енциклопедії стаття про співачку має назву «Г'юстон, Вітні», так само співачку називають у сучасній літературі (1, 2). Правопис радить віддавати перевагу відтворенню h у прізвищах людей нашим г (с. 156), оскільки найближчим відповідником до глухого гортанного фрикативного звуку [h] в англійській мові є наш дзвінкий гортанний фрикативний [ɦ]. Враховуючи все написане, я   За те, щоб повернути статті назву «Вітні Г'юстон». —NachtReisender (обговорення) 09:42, 27 жовтня 2020 (UTC)[]

у ТСН є і Х'юстон, бо це ТСН. ББС не дивився, у них немає пошуку... Не згоден з твердженням «змішувати топоніми й антропоніми некоректно», бо місто названо на честь Сема Г'юстона (так у нас у вікі через "Г"). Отже, це знов проблема Х'юстон → Г'юстон. Я рекомендую проаналізувати різні словники, та вживаність слова з 2016 року в фахових виданнях. Використання Х'юстон чи Г'юстон у статтях не є неправильним (крім випадків, коли в основному тексті статті є і те, і те) з огляду на нашу історію, але нині є тенденція на "Г". Я рекомендую поглиблено це проаналізувати, а не лише ЗМІ, і словник УСЕ, який на ВП:ПС є дуже слабким аргументу через його неоднозначну мовотворчість. Коментар до усіх користувачів. Принцип: (словники → фахові джерела) + тенденція в мові. П.С.: у правописі є дещо подібний випадок з Донаг’ю, хоча там "hue"--Gouseru Обг. 15:19, 27 жовтня 2020 (UTC)[]
  •   категорично за, позаяк H - Г. Тут ще питання, чи потрібен апостроф.--Юрко (обговорення) 10:32, 27 жовтня 2020 (UTC)[]
    У словах чужомовного походження після приголосного г перед звуком [j] апостроф ставиться (с. 164), пане Юрку. —NachtReisender (обговорення) 10:40, 27 жовтня 2020 (UTC)[]
    В нас неспівпадіння сторінок мабуть. Параграф можете надати?--Юрко (обговорення) 10:58, 27 жовтня 2020 (UTC)[]
    Сто тридцять восьмий —NachtReisender (обговорення) 11:01, 27 жовтня 2020 (UTC)[]
  •   Особлива думка
  • Дуже слабка аргументація номінації.
  • По-перше, у правописі (§ 122) немає радить віддавати перевагу відтворенню h у прізвищах людей нашим г. Там написано: Звук [h] переважно передаємо буквою г...[АЛЕ] За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х (Правопис 2019). Тобто, написання Х'юстон цілком допустиме.
  • По-друге, теза відповідником до глухого гортанного фрикативного звуку [h] в англійській мові є наш дзвінкий гортанний фрикативний [ɦ] — не доведена (не підкріплена фаховими джерелами з фонетики). Крім того є протилежна точка зору: h = х, а не г (а вона як раз підкріплена фаховими джерелами Вакуленко М. Українська термінологія: комплексний лінгвістичний аналіз. --126.148.6.181 11:35, 27 жовтня 2020 (UTC)[]
  • Перше. Ні для кого не є таємницею те, що правопис допускає передавання h через х, саме тому я написав «радить віддавати перевагу», що виявляється у слові «переважно». Будьте уважніші, будь ласка.
  • Друге. Перше наведене посилання не можна вважати надійним джерелом, адже це чийсь допис з блогу, а в другому не зазначено сторінки, які треба шукати у цій великій за розміром праці (я знайшов те, що ви мали на увазі, але надалі уточнюйте). Фахові джерела на підтвердження моєї тези: «Фонеми /г/ та /ґ/» (О. Пономарів), «Нові запозичення і новотвори на тлі фонетичної та словотвірної підсистем української літературної мови» (с. 4-5; К. Городенська), «Проблеми українського правопису в XX ст.» (№13; В. Німчук). —NachtReisender (обговорення) 12:31, 27 жовтня 2020 (UTC)[