Вікіпедія:Перейменування статей

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Вікіпроєкти Головна сторінка Вибрані зображення Вибрані портали Вибрані списки Вибрані статті Добрі статті Чи ви знаєте? Цей день в історії Загальні проєкти Вандалізм Відновлення вилучених сторінок Графічна майстерня Завдання для ботів Запити на переклад Запити на шаблони Оцифровки Зв'язність Категоризація Критерії значущості Патрулювання Перейменування статей Популярність Поточні події Портали Порушення АП Поліпшення статей Вилучення статей Тематичне поповнення Статистика Тематичний тиждень Шаблони Вікідані Якість 1000+500+ «Зовнішні» проєкти Співпраця з вишами Школа Міжнародна співпраця Інтервікіпереклади Тематичні проєкти Авіація Космонавтика Автомобілі Формула-1 Автошляхи Велосипед Залізниця Військова техніка Військова історія Дерев'яна архітектура Католицтво Кінематограф Анімація Аніме та манґа Гаррі Поттер Комп'ютерні науки Відеоігри Домени Культура Бароко Музика Театр Народні артисти Телебачення Фантастика Наукова фантастика Фотографія Освіта Словники Бібліотеки і книги Право Авторське право Спорт Хокей Зимові види спорту Легка атлетика Лижі і сноуборд Теніс Футбол Шахи ЛГБТ Фемінізм Мистецтво і фемінізм Наукові проєкти Наука Наукові журнали Астрономія Астрономічні об'єкти Біологія Гриби Динозаври Екологія Ентомологія Молекулярна біологія Нейробіологія Птахи Риби Землезнавство Африка Геологія Мінералогія Океанологія Гідрологія Географічні координати Історія Стародавній Рим Українські національно-визвольні змагання 20 століття Математика Медицина Мовознавство Психологія Філософія Соціологія Економіка Фізика Хімія Країнознавство Адміністративні одиниці країн світу Англія Білорусь Боснія і Герцеговина Єгипет Ємен Індія Ісландія Нідерланди Німеччина Південний Судан Південно-Східна Азія Бруней Сінгапур Польща Росія Адміністративний устрій Корінні народи Франція Швеція Японія Українознавство За́мки Енциклопедія історії України Караїми Картографія. Україна. SVG Кубанщина Література Мова Грамотність Музика Рок Населені пункти Некрополь УГКЦ Спорт Футбол Регіони України Донеччина Закарпаття Запоріжчина Київщина Криворіжжя Крим Луганщина Миколаївщина Одещина Поділля Слобідська Україна Тернопільщина Черкащина Чернівеччина Чернігівщина Міста України Біла Церква Вінниця Донецьк Жмеринка Київ Кропивницький Львів Мелітополь Мукачево Полтава Севастополь Харків Категорія • Каталог Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}. Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки: позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}} через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть. Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточні заявки

Військова служба правопорядку України → Військова служба правопорядку у Збройних Силах України

Офіційна назва: «Військова служба правопорядку у Збройних Силах України» [1] [2]. Я був перейменував самостійно, однак користувач VoidWanderer перейменував назад, з коментарем «перейменуйте через ВП: ПС; відсутня подібна традиція іменування» [3]. Вважаю, що статті повинні називатись відповідно до реальних назв предметів статей, а не відповідно не відомо до чого (як собі хтось придумав). Також є чинний Закон України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» . Пропоную перейменувати. --MMH (обговорення) 07:56, 8 липня 2024 (UTC)

•  Проти У нас що є ще якісь інші військові служби правопорядку? Навіщо уточнення, яке подовжує назву? Все одно шукатимуть по першим трьом словам, а то й по абревіатурі ВСП. Вживання поточної назви: 1) ВСП отримала ситуаційний центр (тут вживають і так, і так), передрук; 2) Форум Українського геральдичного товариства не АД, проте вживання засвідчено; 3) Корнієнко П. С. До питання становлення військового права в Україні // Міжнародна науково-практична конференція. — Київ – Львів – Торунь : Liha-Pres, 2023. — Квітень. — С. 170. — ISBN 978-966-397-311-1. «Особливу роль у системі органів військової юстиції відіграє військова служба правопорядку України. Військова служба правопорядку в Україні у складі Збройних Сил України створена у 2002 році та діє на підставі Закону України...» --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:07, 8 липня 2024 (UTC)

  Тому що це служба правопорядку саме у збройних силах. Якщо хвилює довжина назви, то я не проти назви «Військова служба правопорядку у ЗСУ» але з обов'язковим вказання повної назви у тексті статті, бо VoidWanderer виправив назву і в тексті статті також. Звідки читач має дізнатися вірну назву служби? Це енциклопедія, чи що хочу те пишу? --MMH (обговорення) 11:22, 8 липня 2024 (UTC)

  Підтримую «Військова служба правопорядку у ЗСУ». Звісно у тексті треба виправити. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:12, 8 липня 2024 (UTC)

Острів Вайт (графство) → Острів Вайт

--HalurTest1 (обговорення) 14:19, 7 липня 2024 (UTC)

Корабель Козак (Велика Британія) → HMS Cossack

Для уніфікації назви відповідно до Правила іменування статей про зброю. Сам перейменувати не можу, оскільки існує перенаправлення, тому потрібне втручання адміністраторів. --V Ryabish (обговорення) 07:36, 7 липня 2024 (UTC)

@V Ryabish ем… будь ласка гляньте ВП:КШВ --『Shiro Neko』^Обг. 13:14, 7 липня 2024 (UTC)

•  За Погоджуюся з аргументами номінатора. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:20, 7 липня 2024 (UTC)

Будинок Київського відділення Російського технічного товариства → Будівля Інституту геологічних наук НАН України

Наявна назва будівлі з імперським присмаком не відома широкому загалу.

Кілька пропозицій щодо найменування.

1. Будівля Інституту геологічних наук НАН України, принаймні, ту будівлю знають саме як Інститут геологічних наук НАН України.

За аналогією до Будівлі Офісу Президента України, яка не названа як Будинок Штабу Київського військового округу СРСР чи Будинок ЦК Компартії України. Зрештою, зі зміною назви органу, розташованого там, мінялася і назва будівлі. Була Будівля Адміністрації Президента України, але з перейменуванням Адміністрації Президента України на Офіс змінили і назву вікістатті. А ще є Будівля Верховної Ради, Будинок Уряду України, Будівля МЗС, Будівля головного поштамту (Київ) тощо.

2. Будинок Київського технічного товариства — назва згадана у Наказі МКІПУ «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», с. 16 (п. 69).

3. Як нейтральний варіант: Олеся Гончара, 55-Б (Київ).

 За.--Rasal Hague (обговорення) 10:22, 6 липня 2024 (UTC)

 Проти другого,  Утримуюсь щодо третього. В ідеалі, як на мене, збереження поточної назви, оскільки в АД ця будівля відома саме за Київським відділенням Російського технічного товариства (далі КВ РТТ). На це вказує, по-перше, те, що у згаданому наказі Міністерства культури та інформаційної політики (у пропозиції 2) йдеться про «Київське технічне товариство», хоча таке якщо й існувало, то точно не є тим же, що і КВ РТТ ([4], с. 377), і таке найменування у державному реєстрі з'явилося, найімовірніше, помилково або ж з інших причин. По-друге, два вагомі АД говорять також на користь поточної назви:

1. Стаття в енциклопедичному виданні, яке видавала Національна академія наук України та її інститути;
2. Стаття кандидатки історичних наук, чия дисертація стосується одного з відділів КВ РТТ. --Mark ^{напишіть мені} 11:10, 6 липня 2024 (UTC)

Ще до цих двох джерел можна додати третє: стаття у ВУЕ про архітектора, який звів будівлю (див. список у розділі «Творчість»). --Mark ^{напишіть мені} 11:27, 6 липня 2024 (UTC)

У державному реєстрі ця назва з'явилася аж ніяк не помилково, а під час російської агресії, в межах боротьби з експансіоністськими наративами і маркерами російського світу. Тому 1999 року у «Зводі пам'яток історії та культури України» згадується стара назва, а тепер в урядовому документі вона уточнена. Інші статті теж опубліковані до 24.02.2022.

У статті [5] на с. 377 якраз і йдеться про Київське технічне товариство: «У 1876 році було створено Київське технічне товариство, яке займалося розвитком технічних наук та впровадженням нових технологій в промисловість. Товариство зіграло важливу роль у розвитку машинобудування та інженерної галузі в Україні», про яке і згадує міністерський наказ.--Rasal Hague (обговорення) 12:16, 6 липня 2024 (UTC)

КВ РТТ створено 1871 року, а не 1876. І, на відміну від цього Київського технічного товариства, на самому початку займалося виключно цукровою промисловістю. Тільки на зламі 1870-1880-х рр. там з'явилося немале число інженерів, і лише з 1888 воно загальнотехнічне. --Mark ^{напишіть мені} 12:28, 6 липня 2024 (UTC)

Ви самі дали лінк на цю статтю і сторінку--Rasal Hague (обговорення) 13:15, 6 липня 2024 (UTC)

Дав, тому що це єдиний результат за запитом «київське технічне товариство» (маю на увазі ці слова саме в лапках, на відміну від того, що давав у Вас на СО). Дав, щоб показати, що якщо така організація й існувала, то це точно не те саме, що КВ РТТ. --Mark ^{напишіть мені} 13:28, 6 липня 2024 (UTC)

Стаття у ВУЕ опублікована 31.05.2022. --Mark ^{напишіть мені} 12:29, 6 липня 2024 (UTC)

Якраз у цій статті інша будівля — на Інститутській — названа не будинком Київської контори Державного банку, як це було за О. Вербицького, а будинком Національного банку у Києві (у Вікіпедії — Національний банк України (будівля)). Власне, у п.1. це й пропонується.--Rasal Hague (обговорення) 13:15, 6 липня 2024 (UTC)

Щодо пункту 1 також  Утримуюсь (тобто не маю нічого проти, але й не за), бо джерела цю будівлю так не називають. --Mark ^{напишіть мені} 13:31, 6 липня 2024 (UTC)

Театральне мистецтво → Виконавське мистецтво

Причини перейменування:

• Сторінка «Театральне мистецтво» асоційована з англомовною сторінкою «Performing arts», яка присвячена виконавському мистецтву, а не лише театральному мистецтву
• Після основної назви подано англомовний переклад англ. Performing arts

— Це написав, але не підписав користувач Merlin.anthwares (обговорення • внесок) 12:54, 4 липня 2024‎ (UTC).

@Merlin.anthwares чи є надійні джерела для підтвердження? --『Shiro Neko』^Обг. 19:29, 4 липня 2024 (UTC)

@Shiro D. Neko, коротка відповідь на Ваше запитання - ні, надійних джерел, що надають визначення термінам "Театральне мистецтво" та "Виконавське мистецтво" я не знайшов.

Є джерела (osvita.ua), які згадують ці терміни, наприклад:

"Феномен театрального мистецтва", https://osvita.ua/vnz/reports/culture/10915/ З тексту можна зробити висновок, що театральне мистецтво пов'язано виключно з театром.

Або опис професії "Викладач виконавського мистецтва" https://osvita.ua/proforientation/profession/74373/. І хоча обов'язки пов'язані в основному з театром, це джерело показує, що термін "Виконавське мистецтво" існує

Причина, чому я пропоную перейменувати сторінку, полягає в наступному:

В англомовній версії стаття Performing arts присвячена багатьом видам мистецтва, Theatre тільки один з видів Performing arts.

Зараз у нас є дві статті, пов'язані з англомовними сторінками:

"Театральне мистецтво" - відповідає "Performing arts"

"Театр" (фактично це і є театральне мистецтво) - відповідає "Theatre" --Merlin.anthwares (обговорення) 20:57, 4 липня 2024 (UTC)

@Shiro D. Neko,

Ще кілька джерел:

• Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.2 c.464 надає визначення терміну "Театральне мистецтво" і уточнює що англомовний переклад - "англ. theatre arts": https://archive.org/details/literaturoznavchat2/page/n463/mode/2up
• Словник української мови / Білодід І.К. та ін. [В 11 т.] (1970-1980), с. 436 - визначає "Виконавський" з прикладом використання: "... Диригування — це таке саме виконавське мистецтво, як спів, гра на скрипці, кларнеті чина якомусь іншому інструменті..."
• Мистецтво України. Енциклопедія в 5 томах. Т. 1. (A-B), с. 319 надає визначення терміну "Виконавське мистецтво": "творчий процес втілення муз. твору в конкретну звукову форму"

Фактично питання таке - ця стаття присвячена "анг. theatre arts" чи "анг. performing arts"? Якщо вона присвячена performing arts (з яким вона пов'язана в англомовному розділі), то зміна назви може мати сенс --Merlin.anthwares (обговорення) 12:24, 7 липня 2024 (UTC)

•  Проти, бо неоднозначність: ВИКОНА́ВСТВО, а, сер. Творче виконання чого-небудь (музичного, літературного та іншого твору, певної ролі у театральній виставі, кінофільмі і т. ін.) — СУМ-11. Виконавці — це й музиканти.--Юе-Артеміш (обговорення) 13:43, 7 липня 2024 (UTC)
  • Ой, то стаття і про музику? Тоді навпаки  За Виконавство.--Юе-Артеміш (обговорення) 13:44, 7 липня 2024 (UTC)

Авіаудар по Маріупольському театру → Бомбардування Маріупольського театру

1 2 3. Також ЗМІ використовують частіше термін бомбардування. Думаю, це більш усталена назва. --『Shiro Neko』^Обг. 10:23, 2 липня 2024 (UTC)

 Проти. Я вважаю, що всі статті про удари та атаки мають називатись за однаковою логікою, якщо немає чітко усталених назв. Слово «бомбардування» має однакові форми однини та множини, а тому може позначати як разову дію, так і протяжну. Наприклад, Бомбардування Дрездена та Бомбардування Югославії силами НАТО описують цілі операції, що складались із безлічі ударів. Моя думка така, що статті з певними типами подій мають містити в описі певні слова:

• «Бомбардування» — протяжні події зі скиданням великої кількості авіабомб протягом певного часу. Приклади: загальний опис авіанальотів на певне місто або територію протягом війни (Бомбардування Югославії силами НАТО), опис цілісного авіанальоту з залученням великої кількості техніки (Бомбардування Дрездена).
• «Обстріл» — атака на певну територію (або в певну дату) по невідомих, неважливих або різних об'єктах, або ж атака по об'єкту без зрозумілої мети. Приклади: Обстріл Донецька 14 березня 2022 року, Обстріл Південноукраїнської АЕС, Масований ракетний обстріл України 29 грудня 2023. У множині — хронологія або огляд таких атак. Приклади: Обстріли Чернігова та області (з 2022), Обстріли території України російською армією (2014).
• «Удар» — ураження конкретного об'єкта. Приклад: театр, Ракетний удар по Вінниці 14 липня 2022. У множині — хронологія або огляд таких атак. Удари по об'єктах критичної інфраструктури
• «Атака» — щось, для чого не можна застосувати терміни вище, як Атака безпілотників на Хомс (2023).

Це дуже приблизна логіка, бо точну я ще сам для себе не сформулював. Це радше загальна ідея, чому я рішуче проти цього перейменування. -- RajatonRakkaus^⇅ 12:59, 2 липня 2024 (UTC)

 Утримуюсь Якщо звернутися до словника (ВТССУМ, СУМ-20, СІМ Мельничука), то 1) авіаудар = атака військової авіації; бомбардування; 2) бомбардува́ння = 1》 Дія за знач. бомбардувати. 2》 Напад бомбардувальної авіації. / Точкове бомбардування — прицільне бомбардування з високою точністю ураження, СІМ: обстріл артилерією, скидання бомб з літаків; бомбардува́ти → обстрілювати з гармат; атакуючи з повітря, скидати бомби на ворожі позиції, території (населені пункти)., також є синонім бомбува́ння; 3) о́бстріл = тривала стрільба по якій-небудь цілі; 4) удар = стрімкий напад, атака; 5) ата́ка = навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:36, 3 липня 2024 (UTC)

не спеціалізоване видання, але описали докладно. Тобто за класифікацією використання зброї поділяються на бомбардування, артобстріл, ракетно-авіаційний та комбіновані, нині додатково визначають БПЛА. У цьому випадку є джерела та бомбардування та за визначенням. Також є і більш конкретні джерела як [6] та Російсько-український авіаційний військовий словник. У жодному з джерел не бачив зазначення щодо протяжні події зі скиданням. Є лише факт — бомбардувальники бомбардують. --『Shiro Neko』^Обг. 18:41, 3 липня 2024 (UTC)

Якщо уважно читати, то пункт 2: "скидати бомби на ворожі позиції". Тобто в множині, що вказує на якусь протяжність події, а не одномоментний удар однією чи кількома бомбами по одному об'єкту (здається, в даному випадку бомба була одна)--Unikalinho (обговорення) 14:10, 7 липня 2024 (UTC)

@Unikalinho як приклад бомбардування Нагасакі 8 серпня 1945 року одною бомбою. Тож це Ваше трактування, яке не підтверджено джерелами. І було дві бомби [7] та [8]. --『Shiro Neko』^Обг. 16:23, 7 липня 2024 (UTC)

В тексті чітко написано те, що я процитував. "Бомби" -- це не "бомба", а "позиції" -- це не один об'єкт. Щодо Нагасакі, то тут одне з двох: або ця стаття названа згідно з численними АД, які назвали ці події саме так, або ж її треба перейменувати. Якщо перший варіант (згідно з численними АД), то в нашому випадку ми якраз цього й не маємо, а тому посилаємося на словникове означення слів. І взагалі: Ви ж сказали, що не побачили в словнику слів "протяжні події зі скиданням", то я Вам показав слова "бомби" і "позиції" (не один об'єкт), які у множині несуть ту ж думку--Unikalinho (обговорення) 16:34, 7 липня 2024 (UTC)

там написано у авіаудари — ракети: Якщо літаки використовують бомби, це бомбардування, якщо ракети — це ракетно-авіаційний удар. Це ж просто зазначається в загальному. Унизу є словникове визначення авіаційний удар = авіації, а тут один літак, то значить не авіаційний удар? Перепрошую, я Вас не розумію.

І пане головне слово у словнику, Ви ще показуєте мені не словник, якщо конкретно, але е не так важливо. Кількість бомб не означає протяжність події. Скинути велику кількість бомб можна і за день як бомбардування Роттердама, Франкфурта, Сан-Марино, на відміну від Сербії чи Києва. --『Shiro Neko』^Обг. 17:12, 7 липня 2024 (UTC)

"Скинути велику кількість бомб можна і за день як бомбардування Роттердама..." -- Ну правильно: велику кількість бомб. Тобто вислів "бомбардування", згідно зі словником, означає скидання великої кількості бомб (або навіть малої, але не однієї бомби, і, головне, не на один об'єкт, а на "позиції", тобто якусь обширну територію). А тут на театр була скинута: а) не велика кількість бомб (навіть якщо й дві, як Ви кажете, або навіть якщо й три -- це ще не велика кількість), б) не за день, а за якісь кілька секунд, в) не на ціле місто, а на один об'єкт (про ціле місто є в інших статтях)--Unikalinho (обговорення) 04:59, 8 липня 2024 (UTC)

А щодо ЗМІ, як Ви згадуєте на початку -- ну так ЗМІ не АД. ЗМІ можуть використовувати ті терміни, які обере сам автор статті, причому автор не обов'язково є військовим експертом і цілком може обрати довільний термін, керуючись при цьому різними факторами, включно з емоційним. Он скільки пишуть у ЗМІ "на росії", але це ще не означає, що так маємо писати і ми, бо тут зроблені дві граматичні помилки. Тому керуватися лише ЗМІ, особливо якщо там пишуть по-різному, це хибний шлях--Unikalinho (обговорення) 05:08, 8 липня 2024 (UTC)

Пане Ви мене не зрозуміли дещо. Фраза лише зазначення приклад бомбардувань і такого визначення немає у словнику, я не розумію про який Ви словник.

тоді й Авіаудар по Маріупольському театру не є прийнятною назвою, бо ґрунтується на ЗМІ. Крім ЗМІ є проєкт 86 днів і він є АД, який пишеться фахівцями.

Будь ласка давайте зосередимося на пошуку джерел, а не коментуванні фраз один одного. --『Shiro Neko』^Обг. 10:28, 8 липня 2024 (UTC)

+ Стаття про Авіаудар та Військову атаку є у ВУЕ: 1) «Авіаці́йний уда́р — організоване застосування авіації з метою знищення (придушення) наземних (морських) об'єктів та угруповань військ (сил) противника з використанням звичайних і спеціальних авіаційних засобів ураження»; 2) «Атáка — пересування загальновійськових підрозділів першого ешелону в бойовому порядку від рубежу переходу в атаку до переднього краю оборони противника у поєднанні з навальним вогнем; вирішальний етап наступального бою для знищення (приголомшення, придушення) живої сили противника на передньому краї». --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:00, 7 липня 2024 (UTC)

Воламо → Волайтта

Пропоную змінити назву цієї статті у відповідності до ISO 639-3 та звернення і аргументацію учасника Вікіпедії на сторінці обговорення. — Це написав, але не підписав користувач VollyM (обговорення • внесок).

Народність, яка є носієм цієї мови, інколи називають англійською Wolaitans — волаїтяни. Цю назву також пишуть як Wolayita. Треба уточнити Ї чи Й та скільки Т.--Юе-Артеміш (обговорення) 13:50, 7 липня 2024 (UTC)

Звісно, народність може називати по всякому, про це можна згадати в публікації і тим не менш є міжнародна класифікація мов як джерело. Як приклад, деякий не добрий народ коли називає нашу мову, ставить наголос не в тому місці, але це не робить нашу мову укрÁінской. Також попрошу надати мені посилання на Ваше джерело, я би включив цю інформацію в саму статтю.VollyM (обговорення) 01:47, 9 липня 2024 (UTC)

Бої за Азовсталь → Оборона «Азовсталі»

1 2 3 Оборона усталеніший термін за бої у цьому випадку.--『Shiro Neko』^Обг. 13:07, 30 червня 2024 (UTC)

Є й "бої": 1, 2, 3. Мені здається, це питання стилю: хто хоче більше пафосу, обирає термін " оборона", хто хоче більш стримано, обирає "бої". Якось так--Unikalinho (обговорення) 20:52, 30 червня 2024 (UTC)

я й не кажу, що немає. Я зазначаю про усталеність терміну. --『Shiro Neko』^Обг. 02:55, 1 липня 2024 (UTC)

І де ж усталеність, якщо є різні варіанти? Я якраз і кажу, що в таких випадках усталеності зазвичай немає апріорі, бо кожен автор обирає той термін, який йому більше подобається. Це вже після війни з'являється якась усталеність, як це було у випадку, скажімо, Другої світової (Курська битва і ніяк інакше). Зараз же такого немає (інша справа, що після війни, якщо ми її виграємо, скоріш за все, всі ці "бої за..." дійсно стануть "оборонами..." саме на рівні АД)--Unikalinho (обговорення) 05:08, 1 липня 2024 (UTC)

бо є ще книги про Маріуполь, де теж оборона, а військові оборонці. Але я не став їх додавати, бо вони написані військовими. Усталеність з'явиться вже після першого довідника, а не після війни. Але поки у Хлібовської лише зазначення про оборону в пар. 49. І Курська битва має 3 складові, серед яких оборона. Тож Азовсталь це теж частина чогось більшого. п.с. і виправіть будь ласка лінки на джерела, бо вони не працюють --『Shiro Neko』^Обг. 11:39, 1 липня 2024 (UTC)

Виправив. Не мав можливості зайти раніше--Unikalinho (обговорення) 14:01, 7 липня 2024 (UTC)

Хмельницький (спортивний клуб) → Хмельницький (футбольний клуб)

Стаття створювалася саме про футбольний клуб, але через 2 місяці після створення була перейменована ред. № 23112652. В статті емблема футбольного клубу, у вступі статті "Футбольний клуб «Хмельницький» — український футбольний клуб", ніде жодного слова про інші види спорту нема, але сама стаття називається "(спортивний клуб)". Пропоную повернути первісну назву.--ZERTINHO (обговорення) 10:50, 27 червня 2024 (UTC)

Я вбивця → Чарівник (2005 фільм)

Пропоную змінити назву цієї статті враховуючи назву оригіналу. Перейменування з Чарівник (The Magician) на Я вбивця (I'm murder) є як мінімум абсурдне.— Це написав, але не підписав користувач VollyM (обговорення • внесок).

•  Проти бо фільм саме про кілера і називати його чарівником то якесь блюзмірство, втім є однойменний фільм 2018 року тож непогано було б додати рік у дужках як "Я вбивця (2005)", якщо чисто по правилах то знайшов на неофіційних сайтах з неофіційним перекладом назву "Я вбивця" для цього фільму, назва "Чарівник" для фільму про кілера 2005 року взагалі не знаходиться, якщо хтось знайде цей фільм у прокаті чи щось таке як "Чарівник", ну тоді може бути... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 05:12, 25 червня 2024 (UTC)

 Коментар Якщо ввести в пошуковик "чарівник 2005 фільм", то пошукова система видає результати з фільмами російською мовою "Я убийца смотреть онлайн, 2005" та "Я убийца / Волшебник / The Magician (2005) - Baskino". Проблема насправді в іншому, що назва "Я вбивця" також відносить нас до серіалу "Я — вбивця | Офіційний сайт Netflix" 2018 року. Якби не стаття з вікіпедії то цей фільм не асоціювало б в підказках.

Комета Біли → Комета Бієли

Доброго дня, прошу спільноту підтримати перейменування статті Комета Біли на Комета Бієли, оскільки жодного джерела на Комета Біли не знайшов, а на Комета Бієли є три фахові джерела: Астрономічний енциклопедичний словник, Загальний курс астрономії, сайт Головної астрономічної обсерваторії НАНУ, є також нефахові як то ukr.net, та український переклад творів Олексія Толстого... Також прошу підтримати перейменування астероїда 2281 Біла на 2281 Бієла, тут з джерелами складніше та логічно їхні назви синхронізувати, власне на переймееуванні самого Вільгельм фон Біла не наполягаю, звісно в Астрономічному енциклопедичному словнику він вказаний як В. Бієла в статті про його комету... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 15:59, 23 червня 2024 (UTC)

Досить очевидне перейменування: в українській мові Комета Бієли — давня усталена назва, зафіксована в багатьох різноманітних джерелах. Додам лише, що стаття мала саме таку назву й була перейменована без обговорення. --Olvin (обговорення) 16:37, 25 червня 2024 (UTC)

Вулиця Хрещатик, 25 → Хрещатик, 25

головна стаття перейменована як Хрещатик, думаю, що другорядні теж впізнавані.

Альтернатива: Будинок із зіркою (теж впізнавана назва за гуглопошуком)--『Shiro Neko』^Обг. 06:27, 21 червня 2024 (UTC)

На мою думку, якщо та чи інша будівля чи споруда дійсно відповідає критеріям енциклопедичної значущості, то вона мусить бути широко відома інакше, ніж просто за формальною адресою. За відсутності альтернативних назв, таку «значущість» можна ставити під сумнів. Словом,  За «Будинок із зіркою». Тим паче, що Вікіпедія — не Вікімапія, щоб іменувати статті про об'єкти за адресами, за якими вони розташовані. --Рассилон 21:43, 21 червня 2024 (UTC)

За запропонований варіант. Але якщо й "Будинок із зіркою", то тільки з уточненням на кшталт "Київ" або "Хрещатик". Тих будинків з зірками скільки хочеш, тож хоч таке уточнення має бути. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:09, 3 липня 2024 (UTC)

я не знайшов у гуглі щось інше крім Києва, тому для найвідомішого об'єкту не думаю що треба уточнення. п.с. хоча є новина що зірку скоро демонтують, і буде будинок без зірки. --『Shiro Neko』^Обг. 07:14, 3 липня 2024 (UTC)

Швидкісний трамвай на Борщагівці → Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая

Пропоную змінити назву з народної на офіційну. Андрій ЯЧ (обговорення) 13:41, 8 червня 2024 (UTC)

 За. Впізнаваність не впаде, але офіційні назви точніші. -- RajatonRakkaus^⇅ 08:58, 19 червня 2024 (UTC)

Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:25, 21 червня 2024 (UTC)

 Коментар чи є Правобережна лінія (Київ) впізнаваною?--『Shiro Neko』^Обг. 14:49, 19 червня 2024 (UTC)

Не сказав би. В Києві багато ліній усякого різного. У такому варіанті взагалі незрозуміло про що мова. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:20, 21 червня 2024 (UTC)

 Проти. Як на мене, поточна назва є впізнаванішою й кращою ніж пропонована. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:58, 19 червня 2024 (UTC)

 Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)

Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [9].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)

"Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" була б теж хорошою назвою. -- RajatonRakkaus^⇅ 09:15, 24 червня 2024 (UTC)

Добре. Значить перейменовуємо так. --Андрій ЯЧ (обговорення) 10:19, 24 червня 2024 (UTC)

Мандрика Андрій Леонтійович → Андрій Мандрика

за джерелами більше відомий як Андрій Мандрика: від родословникъ до ЕІУ, у Козацькій еліті згадується як Андрій Леонтійович. Повне ПІБ було зазначено ніде не знайдено мною.--『Shiro Neko』^Обг. 09:22, 11 червня 2024 (UTC)

•  Проти. Якщо по батькові відоме, не бачу причин не вижити ПІБ.--Юе-Артеміш (обговорення) 20:27, 12 червня 2024 (UTC)
•  Утримуюсь. Відомо ще щонайменше два Андрія Мандрики: прадід Андрія Леонтійовича і полковник Андрій Якович Мандрика, учасник франко-російської війни 1812 року (див. Малороссійскій родословникъ).--SaltVisor (обговорення) 09:39, 13 червня 2024 (UTC)

  Не дуже вдало сформульовано запит, тому тільки щойно зрозумів суть, перепрошую. Shiro Neko, Ви маєте сумнів, що по батькові цього Андрія Мандрики - Леонтійович? Бо цьому немає підтвердження в жодному з українських джерел? Згоден, це прикро, з джерел в наявності лише Привалов зі своїм "Род Мандрики. Генеалогия". --SaltVisor (обговорення) 16:44, 13 червня 2024 (UTC)

  @SaltVisor найчастіше осіб козацького період іменують за ІП, і більшість статей про реєстрових козаків саме в ІП. Я не знайшов якоїсь переваги ПІБ для цієї особи, тому на мою думку варто записати його уніфіковано до інших --『Shiro Neko』^Обг. 16:57, 13 червня 2024 (UTC)

  Я при створенні орієнтувався на статті про його сучасників Глобу Лазаря Остаповича та Коржа Микиту Леонтійовича. Але взагалі найменування не принципове, аби згодом у читача не виникало плутанини з іншими Андріями того ж роду. Вирішив утриматись. До речі, якраз Глобу та Коржа ні з ким не переплутаєш, тому є сенс іменувати їх за ІП. --SaltVisor (обговорення) 17:07, 13 червня 2024 (UTC)

•  Проти Маємо чинне правило ВП:ІС-П, воно каже, що українців (або, дослівно, осіб з України) іменуємо ПІБ (енциклопедичним порядком). Щодо "за джерелами більш відомий...", то те саме можна сказати про всіх відомих українців -- від Тараса Шевченка до Володимира Зеленського (чи часто в джерелах фігурує "Борисович" щодо Єрмака, або "Федорович" щодо Залужного, або "Михайлівна" щодо Яніни Соколової тощо?), тому це не аргумент, щоб це правило ("українців іменуємо ПІБ") порушувати. Також воно нічого не каже про осіб з козацької доби, а це означає, що до них також застосовний порядок іменувань для українців, тобто ПІБ (якщо по батькові відоме). Або змінюємо правило (але не тут), або дотримуємося його--Unikalinho (обговорення) 20:22, 19 червня 2024 (UTC)
•  За. ВП:ІС-П де-факто не діє на українців Нового часу. Богдан Хмельницький, Іван Мазепа тощо. Нині незлагода в найменуванні. Тому я би обмежував ПІБ хоча б тими, хто помер до кінця XVIII століття. Точна межа потребує серйозного дослідження. -- RajatonRakkaus^⇅ 10:05, 21 червня 2024 (UTC)

  Спершу потрібно прописати це в правилі (тобто щоб був консенсус на рівні правила), а вже тоді застосовувати до окремих випадків. Поки що ж правило нічого не говорить про Новий чи ще якийсь час, тому те, що воно де-факто не діє на українців якогось конкретного часу, потрібно виправити (переіменувати згідно з правилом), а не використовувати як аргумент--Unikalinho (обговорення) 13:17, 21 червня 2024 (UTC)

14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» → Дивізія «Галичина»

Прочитав книжку вояка дивізії «Галичина» Романа Лазурка «На шляхах Европи» [10], що наштовхнуло мене на міркування щодо назви статей про цю дивізію.

Отже, протягом свого бойового шляху дивізія мала декілька назв:

Під час набору добровольців (травень 1943) дивізію називали Галицькою стрілецькою дивізією СС (Galizische SS-Schützendivision). У пронацистській пропаганді на окупованій українській території «СС» розшифровували як «Січові стрільці», що на думку історика Миколи Посівнича сприяло вступу деяких українців до дивізії «з патріотичних міркувань».

Ось часова шкала зміни назв:

• З 30 травня до 22 жовтня 1943 року дивізія мала назву «Добровольча дивізія СС «Галичина»,
• з 22 жовтня 1943 до 27 червня 1944 року — «14-та Галицька добровольча дивізія СС»,
• з 27 червня до 12 листопада 1944 року — «14-та військова гренадерська дивізія СС (Галицька № 1)»,
• з 12 листопада 1944 до 25 квітня 1945 року — «14-та військова гренадерська дивізія СС (Українська № 1)»,
• з 25 квітня до 8 травня 1945 року — «1-ша Українська дивізія Української національної армії».

Слово у назві «військова», або «збройна», нім. Waffen означало, що частина є фронтовою.

Тобто, наразі маємо штучно створений розподіл на дві статті — 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина», яка стосується періоду до 25 квітня 1945 і статтю Перша Українська дивізія Української національної армії

I. Розглянемо варіант назви без об'єднання статей.

В цьому разі стаття Перша Українська дивізія Української національної армії може залишитися без зміни, а от статтю 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина», яка описує період до 25 квітня 1945 логічно назвати інакше.

З приведеного вище рисунка видно, що теперішня назва статті 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» є штучною, не відповідає жодній з чотирьох офіційних назв дивізії періоду до 25 квітня 1945.

Тут, на мою думку можливі два підходи.

1. Найменовуємо за останньою назвою в цьому періоді, тобто «14-та військова гренадерська дивізія СС (Українська № 1)»

2. Найменовуємо за назвою, яка була в цьому періоді найдовше, тобто «14-та Галицька добровольча дивізія СС»

Звертаю увагу, що слово «військова» (нім. Waffen) було присутнє в назві меншу частину існування дивізії.

II. Щодо варіанту з об'єднанням статей, який мені видається логічнішим, можливі два підходи:

1. За останньою назвою дивізії, тобто об'єднану статтю назвати Перша Українська дивізія Української національної армії

2. За найпоширенішою назвою Дивізія «Галичина»

Чому без «Військова» (нім. Waffen) і «Гренадерська»? Як показано вище, ці слова в назві дивізія мала меншу частину часу свого існування.

Чому без «СС»? Тому що не в усі періоди дивізія мала це позначення в назві.

На завершення подам фрагмент автореферату дисертації Оксани Хом'як, стор. 7):

Оскільки назва дивізії змінювалась упродовж війни декілька разів (Стрілецька дивізія СС «Галичина», 14-а гренадерська дивізія Ваффен СС (галицька № 1), 14-а гренадерська дивізія Ваффен СС (українська № 1), 1-а Українська дивізія Української національної армії тощо), з метою полегшеного сприйняття тексту вживатимемо такі терміни як дивізія «Галичина» та дивізійники для позначення її колишніх вояків. Це ті поняття, якими колишні вояки окреслюють власну колективну ідентичність та приналежність до Братства ветеранів дивізії

Тобто пропозиція полягає в об'єднанні статей 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» і Перша Українська дивізія Української національної армії, та присвоєнні об'єднаній статті назви Дивізія «Галичина».

--Perohanych (обговорення) 21:47, 26 лютого 2024 (UTC)

 Коментар Як на мене, треба дивитися, який статус вона мала найдовше. До речі, «військова гренадерська дивізія СС» — це кривий переклад. Правильніше, ІМХО, «гренадерська дивізія збройних СС (ЗЗ — захисних загонів)». Ваффен стосується до СС, а не дивізії.--Юе-Артеміш (обговорення) 14:17, 28 лютого 2024 (UTC)

 За запропоновану назву або "Дивізія СС «Галичина»". По суті, об'єктивних переваг жодна з назв не має: перша більш упізнавана, друга найдовше трималась, третя є зміненою попередньою, четверта є останньою в СС, п'ята є останньою в УНА. Я вважаю, що тут неможливо визначити, який із цих параметрів слід взяти до уваги. Крім того, ці всі характеристики типу Waffen, Grenadier, уточнення в дужках тощо, не є принциповими, якщо ми не розуміємо точний зміст кожної й не можемо однозначно перекласти (що видно як з аргументів номінатора, так і з аргументів UeArtemis). Якщо немає джерела, що доведе об'єктивну перевагу одного з написань, тоді слід обрати назву, яка мінімізує ОД і є найбільш упізнаваною. Вона так чи так вживається у безлічі джерел й точно визначає предмет статті, хоч і відступає від офіційних назв. -- RajatonRakkaus^⇅ 14:39, 28 лютого 2024 (UTC)

 Проти заміни назви з найбільш розповсюдженого варіанту офіційної повної назви на варіант з прихованою назвою військового формування нацистської Німеччини до якої входила дивізія — Ваффен-СС, якщо скорочувати то тільки на "Дивізія СС «Галичина»" або "Дивізія Ваффен СС «Галичина»". --UA0Volodymyr (обговорення) 08:46, 3 березня 2024 (UTC)

• Я би пропонував Галичина (дивізія).--Jurek (обговорення) 14:05, 9 березня 2024 (UTC)

  Дивізія чого? ЗСУ? РСЧА? Треба конкретно зазначати чого це була дивізія, а конкретно — Ваффен-СС. --UA0Volodymyr (обговорення) 14:32, 9 березня 2024 (UTC)

  Якщо були такі у ЗСУ чи РСЧА, тоді треба ще уточнення. Але не пригадую таких. --Jurek (обговорення) 15:46, 9 березня 2024 (UTC)

  Хоч один подібний випадок коли конкретний підрозділ конкретного роду військ записували просто "[назва] (дивізія)" є? --UA0Volodymyr (обговорення) 15:35, 11 березня 2024 (UTC)

  Навіть не дивізію, а значно менше, батальйон, і навіть не в нас, а у розвинутішій Вікіпедії, до прикладу fr:Bataillon Dnipro --Perohanych (обговорення) 18:28, 11 березня 2024 (UTC)

  Там немає дужок. --UA0Volodymyr (обговорення) 18:32, 11 березня 2024 (UTC)

  То ще краще, Дивізія Галичина. --Perohanych (обговорення) 18:42, 11 березня 2024 (UTC)

  А чому тоді не Бригада Азов, а Бригада НГУ «Азов»? Цікава в вас логіка — переносити традиції найменування з інших мов і мовних розділів щоб дві літери "С" очі не мозолили. --UA0Volodymyr (обговорення) 20:05, 11 березня 2024 (UTC)

  Зазвичай підрозділи мають приблизно таку структуру назви: [номер][характеристики][тип][належність][назва та/або оборонець]. Якщо прибрати номер, характеристики та опціонально належність, то отримаємо "дивізія" + "«Галичина»". Причому, це діє зазвичай незалежно від наявності відсутності елементів цієї структури. І це не суперечить ВП:ІС/ВФ. -- RajatonRakkaus^⇅ 16:07, 10 березня 2024 (UTC)

 Проти варіанту без уточнення. За варіант з уточненням Дивізія СС «Галичина». Скорочення дійсно потрібне. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:14, 12 березня 2024 (UTC)

Я б запропонував назву "Дивізія Ваффен-СС «Галичина»", бо саме Ваффен-СС є бойовим відділенням СС. Така назва і є коректною з точки зору ВП:ІС/ВФ, і є достатньо впізнаваною для людей. --Internet krokodil (обговорення) 20:21, 1 липня 2024 (UTC)

 За Підтримую об’єднання двох статей під назвою «Дивізія «Галичина».

Обговорення засвідчує, що надто важко знайти компромісний варіант, який враховував би усі аспекти цього питання і влаштував би усіх опонентів. Але саме пошук компромісу відображений в сучасній праці Оксани Хом’як, а також в назвах таких узагальнюючих творів як А. Боляновського «Дивізія «Галичина», В-Д.Гайке «Українська дивізія «Галичина», М. Логуша «Galicia Division: The Waffen-SS 14th Grenadier Division, 1943–1945» і «Дивізія «Галичина»: Бої під Бродами, липень 1944». Цей перелік можна продовжувати. Для порівняння можна назвати статтю 1-ша Варшавська піхотна дивізія (Польща). Мова йде про військове об’єднання, що формувалося і діяло у складі Робітничо-селянської Червоної армії. Її бійці присягали на вірність Радянському союзу і братській Червоній армії. Але це не відображено в назві статті. Назву цієї статті можна вважати такою мірою компромісною, як і пропоновану назву «Дивізія »Галичина».

Під час обговоренні висловлено кілька слушних думок і пропозицій, які можуть покращити зміст і сприйняття важливої інформації. Наприклад, назва «військова гренадерська дивізія СС» — це справді «кривий» переклад. Значно кращі відповідники - «гренадерська дивізія зброї СС» або ж «гренадерська дивізія військ СС». Наприклад, командир дивізія Фріц Фрайтаг в українському варіанті наказу від 3 липня 1944 року підписувався як «СС-Брігадефірер і Генерал-майор Зброї-СС». --Zulemyr (обговорення) 15:34, 2 липня 2024 (UTC)

Данило Галицький → Данило Романович

Перша номінація

До радянського переписування історії ніхто так його не називав. Або Данило Романович, або Король Данило, або Данило, князь галицький. Його брат - Василько Романович. --Kovelman (обговорення) 07:43, 10 червня 2014 (UTC)

Підсумок: Аргументи заслабкі і їх явно замало. На даний час найбільш поширеним є вживання варіанту саме Данило Галицький, тому назву краще залишити таку, як є. А якщо висловитись по-іншому — то коли кажуть Данило Галицький — то всі знають, про кого йдеться. А Данило Романович — то далеко не кожен знає, що король Данило був Романовичем)-- Piramid ion  14:21, 19 вересня 2014 (UTC)

Повторна номінація

Гадаю марно пояснювати що ніякого Галицького не було. --Pohorynsky (обговорення) 18:09, 20 вересня 2014 (UTC)

Оскільки нова номінація була виставлена одразу після підведення підсумку, повертаю старе обговорення. Можливо, в когось знайдуться ще якісь додаткові аргументи/контраргументи, які не були висловлені в попередньому обговоренні.-- Piramid ion  09:00, 21 вересня 2014 (UTC)

•  За Підтримую перейменування. Колега Pohorynsky правий, в жодному джерелі він (Данило Романович) чи його оточення так не ідентифікує себе. Умовну назву імперських і радянських істориків - Данило Галицький, пропоную подати в дужках.--V.ost (обговорення) 08:02, 24 вересня 2014 (UTC)
•  Проти Данила Галицького знають всі. Данила Романовича мало хто знає. Тому хай лишається, як прижилося. І прагнення видалити все, що дала радянська історіографія - це ганьба. З такими кроками можна і сфантазовану Велесову книгу називати ідентичною, бо її радянські вчені визнали підробкою--178.94.27.101 18:15, 27 вересня 2014 (UTC)

  То й що, що всі так його знають? У нас все-таки Володимир Святославич стаття, а не Володимир Великий? І навіть на купюрі в 1 гривню написано «Володимир Великий». Це, перш за все, енциклопедія, яка має бути структурованою. Якщо іменування князів йде Ім'я+номер+по батькові, то вказуємо правильно. І в книзі Грушевського Історія України-Руси словосполучення «Данило Галицький» не зустрів. Або Данило, або Данило Романович, або король Данило. P.S. Ярослава I Володимировича(«Мудрого») та Володимира II Всеволодовича(«Мономаха») теж не завадило би перейменувати згідно правил. --Kovelman (обговорення) 12:11, 2 жовтня 2014 (UTC)

  Назвою статті має бути ім'я, яке найбільш поширене, найкраще впізнається. Тому варто поставити на перейменування Володимир Святославич → Володимир Великий. — Юрій Дзядик (о•в) 14:00, 10 жовтня 2014 (UTC).

  Ну, у Вікіпедії є багато статей, де правителів названо за прізвиськом. Наприклад, не просто Річард I, а Річард I Левове Серце, не Іоаннн/Джон I, а Іоанн I Безземельний, не Іван IV, а Іван IV Грозний, не Філіп III, а Філіп III Благочестивий, не Марія I (Тюдор), а Марія I Кривава. Тобто, загальновживані в історіографії імена. --V Ryabish (обговорення) 19:32, 13 жовтня 2015 (UTC)

•  За Звісно, воно правильно і Данило Романович і Данило Галицький і Данило Романович Галицький. Дивлюсь іменування статей Роман Мстиславич (не Роман Володимиро-Волинський), Ізяслав Ярославич... ВП:ІС для руських князів дає (по порядку) Ім'я+номер+по батькові, Ім'я+номер+прізвисько, Ім'я+номер+уточнення в дужках. --Pavlo1 (обговорення) 05:17, 30 вересня 2014 (UTC)
•  Коментар Я погодився би зі "знають всі, мало хто знає", але це ж не дитсадок. Потрібні ВП:АД та їх зважування. До того у Вікіпедії не маю права на якесь судження. — Юрій Дзядик (о•в) 12:56, 7 жовтня 2014 (UTC).
•  Проти На захист впізнаваності: Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького. Можна також ввести в Ґуґлі фразу «імені Данила Галицького» і знайти ще декілька ВНЗ із цією приставкою в назві. Тобто, якщо будуть шукати — то саме Данила Галицького.-- Piramid ion  10:01, 10 жовтня 2014 (UTC)
•  Проти, per АД Piramidion. Назвою статті має бути найбільш поширене ім'я, яке найкраще впізнається. Про це вже давно існує консенсус. Якщо ще немає у правилах, то необхідно обговорити ще раз усі "за" та "проти", і записати. — Юрій Дзядик (о•в) 14:00, 10 жовтня 2014 (UTC).

Переглянув "Іменні покажчики" у сучасних українських істориків: Олега Однороженка та Леонтія Войтовича - ніяких «Данилів Галицьких» там немає, виключно Данило Романович.--V.ost (обговорення) 22:57, 16 жовтня 2014 (UTC)

•  Проти Не бачу сенсу перейменовувати. Усі знають, хто такий Данило Галицький і якщо шукають в гуглі то задаватимуть саме так. Перейменування статті може знизити відвідуваність на користь російської статті-- Volodimirg (обговорення) 10:04, 27 жовтня 2014 (UTC)
•  За Галицький - приставка російських окупантів. Причому що за Російської Імперії, що за Радянського Союзу. У нашому народі його ніхто ніколи так не називав, а називали його Король Данило. Та й це просто дурному, якщо Галичанин називає його Галицьким, бо когось називати галицьким може лише людина негалицька. Та й він не лише Галицький, а й Київський і навіть Одеський, бо є засновником міста Одеса (тоді воно називалось Кацюбіїв). Його Королівство охоплювало значно більшу територію, ніж Галичина.--NOSFERATU (обговорення) 09:39, 24 лютого 2015 (UTC)
•  За Підтримую перейменування. Навіть не знаю, що тут обговорювати. Аргументи противників – так було написано у наших книгах. Ну, то час почати писати правильно! Сам Данило Романович вас би згодував псам, якби ви його назвали Данилою Галицьким. 12:48, 25 жовтня 2023 (UTC)
• Підсумок: Відхилено Назва усталена, поширена. Данило не лише звичайний князь, але король, тому не дивно, що прізвисько важливіше за по-батькові. --Brunei (обговорення) 16:06, 29 січня 2015 (UTC)

  По батькові більше скандинавська традиція. Майже = прізвище (як в ісландців, данців). Галицький = прізвисько, Ви праві. Але ж Володимир Святославович їх мав багато. Данило Романович же добув після життя цієї норми більш історіографією, що вже спростовано медієвістикою в коректності вживання. Так чи не кожен правитель мав як при життя, так і після. Ми ж не можемо назвати «Зек (Янукович)», «Підрахуй (Ківалов)» (умовно)? Дякую. --Arxivist (обговорення) 12:42, 23 червня 2023 (UTC)

Третя номінація

1) За Ґуґл-пошуком Данило Романович (~289000 результатів) явно переважає Данило Галицький (~78000).--Бучач-Львів (обговорення) 06:14, 13 жовтня 2015 (UTC) 2) Український історичний журнал (для прикладу, Галицький єпископ Петро — ставленик і дипломат Данила Романовича) використовує цей варіант як основний.--Бучач-Львів (обговорення) 06:19, 13 жовтня 2015 (UTC)

Подякував номінатору, бо здалося, що нарешті правильно оформив заявку. Але поспішив насправді. Бо коли я з того шаблону, що є в статті, перейшов за посиланням, то натрапив на старе обговорення щодо цього. Отже, публічна подяка скасовується, зате є під рукою оте старе обговорення. Читаємо, знайомимося. Нагадаю, що обговорення можна нове створити, лише якщо є нові аргументи, які не були згадані в старому--Unikalinho (обговорення) 19:56, 12 жовтня 2015 (UTC)

То правило - непотріб, який дозволяє надалі балванізувати український народ збереженням Данила Галицького. Номінація - за новим вагомим аргументом.--Бучач-Львів (обговорення) 06:27, 13 жовтня 2015 (UTC)

• Аргумент Гугл-пошука смішний: уже на другій сторінці йде Лубківський Данило Романович, Лещух Данило Романович, Цьвок Данило Романович, якийсь Данило Романович вконтакті та подібні речі, які до цього діяча не мають жодного стосунку. В Енциклопедії історії України він Данило Галицький, є Орден Данила Галицького, площа Данила Галицького вулиця Данила Галицького й аеропорт імені Данила Галицького. З цього очевидно, що на сьогодні усталеним і найбільш уживаним ім'ям цієї особи є Данило Галицький — NickK (обг.) 08:39, 13 жовтня 2015 (UTC)

  1) Ти слова добирай, а то нетактовністю тхне. І за нх на СО NickKа на мою адресу я не побачив відповідних дій NickK досі, які б свідчили про «високий», за Якудзою, етикет укрвікі, - тому аргументи NickKа явно мають упереджений «дух» (як і к-ча Unikalinho). 2) Леонтій Войтович. Тевтонський орден у політиці Галицько-Волинського князівства (би'с ти сі не мучили) // Український історичний журнал. № 6 за 2010. - С. 4-16. Поки побачив з 10 разів Данило Романович, тільки 1 раз Данило Галицький.--Бучач-Львів (обговорення) 10:12, 13 жовтня 2015 (UTC) Може, дії адміністраторів- та користувачів-не істориків врешті будуть хоча б не перечити діям академіків та професорів-істориків, які опубліковані в академічному виданні? Чи то така забавка від нічого робити - вікіпедія за Нісkом та Unikalinho (моє припущення про дії опонентів, бо як ще можна пояснити такий безглуздий «футбол»)?--Бучач-Львів (обговорення) 10:43, 13 жовтня 2015 (UTC)

  У чому нетактовність, якщо ти даєш недоречні посилання, а потім дивуєшся, що їх визнають неавторитетними? Звісно, що в Україні трохи більше Данил Романовичів, а якщо шукати без лапок, як ви, то ви взагалі знайдете всіх Данилів і всіх Романовичів, про яких у сукупності очевидно більше написали, ніж про одного Данила Галицького. Там далі п'ятої сторінки взагалі казна-хто йде, он мені взагалі якийсь якут Неустроев Данил Романович випав, а далі новина про те, що Березюк Олег Романович має сина Данила. Тож, будь ласка, дивись ті результати пошуку перед тим, як їх показувати на люди. Стосовно ж істориків, то я вище вже писав, що в Енциклопедії історії України він Данило Галицький. Яке видання може бути більш фаховим у галузі, ніж ЕІУ? — NickK (обг.) 13:39, 13 жовтня 2015 (UTC)

  в твоїй «авторитетній» ЕІУ, де «рулив», зокрема, Литвин, замість портрету Миколая Потоцького-«ведмежої лапи» вліпили портрет Миколи Василя Потоцького (чи навпаки - кажу з пам'яті). історія - не математика. я б на чиємусь місці іноді помовчав. особливо після нх. особиста неприязнь адміна - ось головний мотив «дій» Ніска. Ще автора 5 статей маєш у «групі підтримки».--Бучач-Львів (обговорення) 19:50, 13 жовтня 2015 (UTC)

  До чого тут математика, Литвин і автори 5 статей? Автором статті «Данило Галицький» в Енциклопедії історії України є Котляр Микола Федорович, який ні до математики, ні до Литвина, ні до написання статей у Вікіпедії стосунку не має. І вже точно пан доктор наук не є в конфлікті з вами — NickK (обг.) 23:40, 13 жовтня 2015 (UTC)

  1) Скидається на те, NickK не в очі не бачив ЕІУ. Там «руліл» Літвін Валодя. 2) Бо математика - значною мірою логіка. Яка логіка усувати відновлення традиції, яке робить УІЖ? 3) Автор 5 статей [11] Unikalinho - нижче підписався. 4) Миколай Потоцький - зацєнтий поляк - названий Миколою (так би мовити українізація, боротьба за самоідентичність Т. 8. С. 454, заміть його портрета - портрет Миколи Василя (греко-католика, який одягався по-козацьки). Син Станіслава Щенсного названий Єжи С. 457.--Бучач-Львів (обговорення) 07:12, 15 жовтня 2015 (UTC)

  До чого тут Литвин, якщо головою редколегії був Смолій Валерій Андрійович? І в аргументі від Литвина є якась суперечність: якщо Литвин здатен підготувати 10-томну енциклопедію, то він, мабуть, гарний історик, а якщо він поганий історик, то він і не міг працювати над ЕІУ. І я не знаю, що то за традиція, якщо в 1918 Крип'якевич називав його Данилом Галицьким. От хто-хто, а Крип'якевич Іван Петрович точно не був під впливом Литвина і ніяк не був причетним до радянської пропаганди, хоча б тому що в 1918 році він був в УНР. Тож логіка така, що якщо в провідних історичних працях протягом от уже ста років він Данило Галицький, якщо в Україні є орден Данила Галицького і вулиці Данила Галицького, чому ми повинні називати його якось інакше? — NickK (обг.) 08:43, 16 жовтня 2015 (UTC)

  NickK рулив Литвин - голова редаційної ради. Звісно, він начитаний чоловік, але ляп з Потоцькими лягає таки й на нього. Як інші бздури.--Бучач-Львів (обговорення) 06:40, 21 жовтня 2015 (UTC)

  Тепер уже в конфлікті --Unikalinho (обговорення) 02:00, 14 жовтня 2015 (UTC)

  • Дуже важко дискутувати з людиною, у якої є дві думки: одна -- її, а друга -- неправильна. І якщо така людина при цьому ще й вважає недолюдками і шкідниками тих, хто має "неправильну". Я  Проти перейменування, а аргументація така ж, як і у Нікка--Unikalinho (обговорення) 12:34, 13 жовтня 2015 (UTC)

    Себто ніякої аргументації. Яка може бути дискусія з користувачем, який
    1) нашкодив - і не визнає того?
    2) дії свідчать, що особисті амбіції даного «користувача» вище науковости.
    3) користувач дозволив собі черговий нетактовний випад. Певне діє принцип дзеркала
    4) брудно фантазує з «недолюдками і шкідниками».--Бучач-Львів (обговорення) 12:38, 13 жовтня 2015 (UTC)

    • Що ж, к-ча Бучач-Львів можна похвалити за самокритичність--Unikalinho (обговорення) 12:41, 13 жовтня 2015 (UTC)

      А це вже хамство.Unikalinho Прощай, здатний так діяти.--Бучач-Львів (обговорення) 12:52, 13 жовтня 2015 (UTC) То вся [12] «продуктивність» Unikalinho? Цілих 5 статей? Unikalinho хоч 2 стаби про щось інше, ніж Формула створив?--Бучач-Львів (обговорення) 12:55, 13 жовтня 2015 (UTC)

      Похвалити -- це хамство????? Ну-ну... --Unikalinho (обговорення) 13:52, 13 жовтня 2015 (UTC)

      Пиши статті, а не базікай - десь є такий вислів у вікі.--Бучач-Львів (обговорення) 19:23, 13 жовтня 2015 (UTC)

•  Проти Схоже на російський вплив, напр. статті у росвікі: «Дании́л Рома́нович (др. рус. Данило Галичкый, укр. Данило Галицький, лат. Daniel Ruthenorum Rex)». У росвікі навіть ru:Любарт Гедиминович. — Юрій Дзядик (о•в) 00:12, 14 жовтня 2015 (UTC).

  Схоже, даруйте, ви не читали УІЖ, Кубійовича, Войтовича - поважні та АД, на основі чого аргументується потреба перейменування. І після останніх подій така ваша дія схожа на дію, за якою - особистий мотив. Бо нелогічно і нематематично відкидати АД. Інші сучасні АД (за вйнятком ЕІУ, автор М. Ф. Котляр, який примудрився так чомусь його назвати (Т. 2., С. 288).--Бучач-Львів (обговорення) 07:03, 15 жовтня 2015 (UTC) І звинувачувати мене, галичанина, в оглядці на Москву - то просто вкрай аргументовано.

  Вибачте, не подивився історію. У мене це перейменування дуже давно у спостереженні (12:56, 7 жовтня 2014), побачив редагування NickK, висловив свою думку. — Юрій Дзядик (о•в) 15:55, 15 жовтня 2015 (UTC).

•  Проти Мої аргументи з попередньої номінації залишаються в силі. І ще раджу глянути інтервікі - досить цікаво) --Piramidion 09:52, 14 жовтня 2015 (UTC)

  А до чого тут інтервікі зі статей, писаних з совіцко-московских джерел? Ви не погоджуєтесь із думкою УІЖу, Леонтія Войтовича - сучасність, яка продовжує традиції попередників, відображену а ЕУ. та інших. Така дія свідчить просто про одне: власна амбіція - вище об'єктивізму. Ще один аргумент прибережу. --Бучач-Львів (обговорення) 06:53, 15 жовтня 2015 (UTC)

  Інтервікі — це так, до слова. А Ваше твердження про амбіції та об'єктивізм — можна обернути й проти Вас. ЛНМУ ім. Данила Галицького, Івано-Франківський універститет права імені Короля Данила Галицького, Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького — це не аргументи? Орден Данила Галицького, площі та вулиці Данила Галицького… От коли ці речі перейменують на …Данила Романовича, тоді й мій голос буде «за». Хоча моя позиція тут не принципова. Особисто мене майже однаково задовольнить будь-який результат цього обговорення, хоча я й віддаю перевагу саме поточному варіанту назви статті.--Piramidion 16:57, 16 жовтня 2015 (UTC)

Пропозиція

Пропоную перейменувати на Данило (король Русі), чи Король Данило. Данило був королем найбільшої держави у Європі, від Карпат і Сяну до Дніпра і далі. У Києві у 1240 був його воєвода. Нагадую, що з 1204 по 1261 замість Візантії була т.зв. Латинська імперія. Не князь Галицький, а король Русі, чи, щоб не було зауважень, що король не усієї Русі (без Чернігова, Переяслава тощо), просто король Данило. Гадаю, це найкраща назва статті. — Юрій Дзядик (о•в) 22:15, 15 жовтня 2015 (UTC).

 За Король Данило--Unikalinho (обговорення) 03:38, 16 жовтня 2015 (UTC)

То в скількох відсотках джерел, user:Dzyadyk, така назва домінує?--Бучач-Львів (обговорення) 07:04, 16 жовтня 2015 (UTC)

А може, не будемо вигадувати того, чого не треба, а таки звернемось до історіографічних джерел?--V Ryabish (обговорення) 07:27, 16 жовтня 2015 (UTC)

Конкретизуйте, будь ласка, V Ryabish.--Бучач-Львів (обговорення) 08:15, 16 жовтня 2015 (UTC)

Це я стосовно "Данило (король Русі)"--V Ryabish (обговорення) 08:17, 16 жовтня 2015 (UTC)

Підсумок: пропозиція вже вкотре відхилена. Вікіпедія не вигадує власні варіанти, і не вирішує, під впливом чого сформувалась назва. Основну роль має впізнаваність назви. Найбільш впізнавана назва - Данило Галицький (див. Орден Данила Галицького, Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького) --Максим Підліснюк (обговорення) 18:26, 30 жовтня 2015 (UTC)

Четверта номінація

Аргументація: Сучасні українські медієвістичні дослідження (Котляр, Войтович, Александрович, Паршин, Енциклопедія Львова, НТШ, Інститут народознавства ім. І. Крип’якевича, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, конференції з таким вживанням (2015) та інший АД) активніше вживають найменування Данило Романович й аргументовано відстоюють цю думку. Відомо, що найменування Данило Галицький був вжитий російським істориком Карамзіним з акцентуацією географічною (тобто, виходячи з інтересів Російської імперії (схожа історія є також з містами Могилів-Подільським, пізніше Переяслав-Хмельницький та інше). Аргумент у загальновживаності («впізнаваності») не завжди є відповідником енциклопедичності (приклад: KyivNotKiev). Якщо взяти винятково науковий внесок медієвістів України на зараз то відповідь однозначна. Arxivist (обговорення) 08:30, 22 червня 2023 (UTC)

 За На підставі авторитетних джерел та нових досліджень й вживаності такої варіації. Arxivist (обговорення) 08:34, 22 червня 2023 (UTC)

 За на підставі наведених номінатором аргументів. Окрім того, що прізвисько "Галицький" применшує роль Данила як короля Русі до просто князя Галицького, до того, що таке прізвисько активно використовує й використовувала російська пропаганда, на це ще є й АД, взяті із сучасної української історіографії. --Mark ^{напишіть мені} 10:54, 22 червня 2023 (UTC)

Згідний з Вашим доповненням. Додам, що це свідоме применшення статусу «неросійського правителя» до ролі «князька». Німецька історіографія також вживає найменування Данило Романович. Грушевський також вживав та цитував джерела саме як Данила Романовича, у примітках вказуючи на Данила. Відомо що сучасні згадки часу Данила (за традицією монархів: Данило I) вживали по різному, але точно не як Данило Галицький. Дякую. --Arxivist (обговорення) 14:07, 22 червня 2023 (UTC)

 За 1) Історичні джерела; 2) державна політика - у шкільній програмі він вже Данило Романович, у програмі ЗНО теж, військове формування має короля: 24-та окрема механізована бригада (Україна) (противники перейменування хочуть, щоб діти погано вили історію в школі, бо ж вони будуть шукати саме Данила Романовича); 3) спотворення історії: "галицький" робить його регіональною посттю, а насправді це був КОРОЛЬ! 4) Мені видається, що не хочуть змін люди, які просто звикли до старої назви і не хочуть розуміти, що термін в сучасниї умовах російської агресії стає суперполітичним. --Krutyvuss (обговорення) 05:43, 24 червня 2023 (UTC)

•  Утримуюсь Проти! Не розумію нащо оте отруйне простирадло з трьох номінацій вище... По суті, за назву Данило Галицький бо «Галицький» тут це прізвисько дане істориками, як то: Великий, Хоробрий, Удатний, Осмомисл, Окаянний, Велике Гніздо... і так далі, звісно У вікіпедії діють подвійні стандарти, стаття про Володимира Великого називається Володимир Святославич, а про Святослава Хороброго називається Святослав Ігорович, проте вже Ярослав Осмомисл, тож бажано ввести якісь прозорі правила найменувань давньоруських князів... — अःमःरा (обговорення)18:14, 22 27 червня 2023 (UTC)

  Приставку «Галицький» надав Карамзін для зменшення самостійного значення правителя. Це не подвійні стандарти. Уся фахова наукова література (медієвістична) вживає це найменування. Два інститути Академії наук України (один спеціалізуються на медієвістиці, другий на джерелах) вживають таку форму. --Arxivist (обговорення) 21:25, 22 червня 2023 (UTC)

•  Проти Не відбулося суттєвих змін з часу попередньої номінації. На Google Scholar результатів на "Данило Галицький" саме з 2015 року більше, ніж усіх результатів на "Данило Романович" за цей самий час (з урахуванням того, що не всі результати стосуються середньовічного Данила — вже на першій сторінці є непов'язаний Долмат Данило Романович). Не відбулося жодного перейменування, наприклад, Орден Данила Галицького не став Орденом Данила Романовича, і навпаки, відбулися нові перейменування: наприклад, у 2016 з'явилася Вулиця Данила Галицького (Дніпро), а в 2022 з'явилася вулиця Данила Галицького в Коростишеві. Відтоді почала виходити в світ ВУЕ, де стаття буде Данило Галицький. Тож тенденція паралельного вжитку з перевагою Данила Галицького, яка мала місце в 2015 році, триває й надалі — NickK (обг.) 20:15, 22 червня 2023 (UTC)

  1. Назвіть бодай одного серйозного історика-медієвіста який вживає цю назву? Також прошу назвати бодай одну академічну монографію дослідження з цією назвою.

  2. ВУЕ ще не стаття. Це не може переважити наукові конференції та академічні монографії й наукові статті.

  3. Велика Вітчизняна Війна теж вживаний термін до певного часу. Чому ж тоді Німецько-радянська війна?

  4. При чому тут орден, вулиця Коростишева? Як це має зв’язок до постаті і цієї статті? У Львові теж є вулиця Гетьмана Петра Дорошенка. Ми ж не враховуємо це в перейменуванні?

  5. Google Scholar: напишіть конкретно кількість статей з таким найменуванням (або концептуально на постаті), а не лише згадок такого написання.

  p.s. Ви математик? Навіщо вам історичні питання історичної медієвістичної науки? Назвіть, будь ласка, найбільш відомих та значущих сучасних медієвістів, які спеціалізуються на Данилі Романовичі та покажіть їхнє написання імені. Дякую. --Arxivist (обговорення) 21:23, 22 червня 2023 (UTC)

  Заперечте також і польску історичну науку з монографією "Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264). Biografia polityczna", також українську "Король Данило Романович". @Brunei:, академічний АД переважає, Ваша думка? --Arxivist (обговорення) 21:35, 22 червня 2023 (UTC)

  Я не маю думки, хоч і не математик. Чесно кажучи, мені байдуже, як буде називатися ця стаття. Я впізнаю і Д. Галицького, і Данила Романовича, і навіть Короля Данила (от Король Лев буде неоднозначним). --Brunei (обговорення) 19:45, 23 червня 2023 (UTC)

  @Arxivist: У вас майже дослівно вийшло відтворити «Я доктор наук, а ти хто взагалі такий?». Я ж вам передусім про правила Вікіпедії: три відхилені раніше номінації вимагають вагомішої аргументації. Наприклад, доказу, що щось серйозно змінилося та попереднє рішення вже неактуальне. У випадку з ВВВ це саме й сталося: у Вікіпедія:Перейменування статей/Велика Вітчизняна війна (термін) → Велика Вітчизняна війна у добре видно, що україномовні джерела перейшли до опису ВВВ як терміна. Чи є подібна тенденція в цьому випадку: наприклад, що з'явилися праці, які аргументовано відхиляють варіант «Данило Галицький», що утворюється науковий консенсус проти цієї назви та за назву «Данило Романович»? — NickK (обг.) 22:14, 23 червня 2023 (UTC)

  Та не так. Перепрошую. Все ж Ви математик. І тому одразу говорити проти без перегляду історіографії. А отже голос проти підтвердив, що Ви математик.

  Тепер про тенденцію. Так. Так і трапилось. Погляньте мій перелік монографій, наукових конференцій, навіть праць авторів нижче в обговоренні, які вживали до 2010х як Данило Галицький. Зараз (приблизно з початку 2010х) ця форма використовується медієвістами та істориками в тотальній більшості. І це не лише в Україні. Я також навів приклади польських монографій одного автора, Нормана Девіса в Історії Європи. Якщо апелювати до ще давніших джерел, то можна від Грушевського (він так в Історії України-Руси писав), або ж від прижиттєвих першоджерел, джерел 18, 19 століть (окрім Росії). Дякую --Arxivist (обговорення) 06:12, 24 червня 2023 (UTC)

  Цитую один матеріал (посилання є нижче): «Вживання сполучення “Данило Галицький” або ж “галицький князь Данило” стосовно до Данила Романовича є науково не коректним, яке до того ж і суперечить характеристиці володаря у джерелах. Галич виступав столицею держави Данила Романовича зовсім короткий проміжок часу: із осені 1238 р., коли Галич було включено до володінь Данила та зроблено його столицею, до зими 1240 – 1241 рр. після руйнування міста монгольськими військами». --Arxivist (обговорення) 06:13, 24 червня 2023 (UTC)

•  Проти Насамперед хочу зазначити, що я не надто добре розбираюсь у Середньовіччі і скоріше їм цікавлюсь. Однак це не заважає спробувати розібратися в чомусь. На мою думку, ця номінація подібна до подібних недавніх номінацій (Московсько-польська війна (1654—1667) → Російсько-польська війна (1654—1667); Іван Федоров → Іван Федорович; Молдовське князівство → Молдавське князівство тощо). Суть цих всіх номінацій полягає у відповіді на просте питання: "яка назва є найбільш релевантною в сучасній україномовній історичній науці?" Варто пам'ятати, що Вікіпедія - не запроваджує на щось нову моду, не влаштовує революцій в якійсь сфері. Вікіпедія лише відображає те, що є в реальному житті. Якщо в реальному житті світ йде напрямком KyivNotKiev, то і Вікіпедія прямує тим самим. Якщо сучасні науковці дійсно перестали використовувати якусь назву і замість неї використовують якусь іншу, то варто не лише перейменувати статтю, а й написати в статті, надавши невеличну історіографічну довідку. Стосовно Данила, то, на жаль, скільки б не було номінацій досі ніхто навіть не спробував ґрунтовно описати розділ про його ім'я й іменування істориками. Усі тільки бахваляться в обговореннях... Я вже не кажу про цілком логічну думку про те, що Данило мав би називатися "Холмським", а не "Галицьким" (здається, я її чув у цьому інтерв'ю Александровича), а в нас про це ні слова не написано. На жаль, аргументи номінатора мене зовсім не переконують, тому що: а) проаналізовано вжиток лише запропонованої назви, але проігноровано вжиток діючої назви. Тобто ніхто її не вживає?... б) на скільки я зрозумів, сказано про те, що інститут Крип’якевича спеціалізується на медієвістиці, але ж це нонсенс! Основний напрям діяльності інституту - це українознавство, а за Середні Віки відповідає лише один з відділів цього інституту (знову ж, в контексті українознавства). Натомість безумовним авторитетом майже у всіх періодах української історії є Інститут історії України НАНУ. Єдиний період, де авторитетом є інший інститут (археології) - доісторичний (зі зрозумілих причин). Відповідно, Енциклопедія історії України не стала менш авторитетною з 2015 року, не зважаючи на публікацію кількох монографій медієвістів.

  Для початку проаналізуємо Енциклопедію історії України, що видається ІІУ НАНУ. З попередньої номінації (2015 рік) і до сьогодні вийшло в друк аж три нові томи:

  1. ЕІУ: Україна—Українці. ‒ Кн. 1. Данило Галицький вживається у розділах "Астрономія" (автор О.О. Васянович), "Архітектура" (автор В. В. Вечерський). Також присутній вжиток Данило Романович у розділі "Звичаєве право" (автор В.М. Сироткин, на жаль, що інформацію про автора не знайшов ніде).
  2. ЕІУ: Україна—Українці. ‒ Кн. 2. Данило Галицький вживається у розділах "Давньоруська держава та народи степу: 9 — середина 13 ст." і "Південноруські землі та Золота Орда: середина 13 — кінець 14 ст." (автор обох розділів К. Ю. Галушко). В тих же розділах вживається Данило Романович, але лише як синонім.
  3. ЕІУ: Додатковий том. ‒ Кн. 1. Данило Галицький вживається у статтях "Бакота" (авт. Д.Я. Вортман), "Білобережжя" (автор Т.М. Ґедзь, також не знайшов про автора інформацію), "Божський" (Вортман), "Київ, штурм Батиєм 1240" (Вортман), "Рай" (Вортман), "Тернава" (В.М. Петегирич), "Українська історична белетристика" (І.Л. Приліпко). Єдиний вжиток, де Данило Романович стоїть на першому місці (Данила Романовича (Данила Галицького)) у статті "Львівський монастир домініканців" (авт. О.Б. Козубська).

  Що стосується електронного каталогу на сайті Інституту історії: пошук видає в мене постійно різну кількість результатів, але кожен раз кількість результатів Данило Галицький[13] більша за Данило Романович[14]. В електронній бібліотеці ІІУ НАНУ взагалі нема книг, де у назві було б Данило Романович, але при цьому є аж три видання згаданого вище Миколи Котляра (Данило Галицький (1979); Данило Галицький (2001); Данило Галицький: Біографічний нарис (2002)). Ви скажете, що сайт ІІУ НАНУ містить дааалеко не усі піблікації. І це правда. Візьмемо мою улюблену бібліотеку Чтиво. Пошук по сайту Данило Романович в мене видав 1430 результатів, Данило Галицький - 2430.

  Я є безумовним прихильником іменувати руських князів за їхніми оригінальними іменами. Ні для кого не секрет, що Ярослав Мудрий — це такий же історіографічний конструкт, як і Данило Галицький. Те саме стосується "Володимира Великого", "Володимира Мономаха". Також ні для кого не секрет, що ці конструкти з'явилися в російській історичній науці ще в імперську добу (хоча Александрович каже, що "Галицький" з'явився до Карамзіна, треба розбираться), а звідти перекочували в українську. Намагатися заперечити той факт, що українська історична наука тісно була пов'язана з російською і радянською - абсурд. Звісно пов'язана і багато чого звідти взяла (на відміну від польської чи, скажімо, румунської). Однак, це не означає, що тепер нам треба у Вікіпедії робити все аби не як у москалів. Робити висновки мають фахові історики... і, нарешті, перейменувати деякі статті у фаховій Енциклопедії історії України. Це їхня робота, то хай нею і займаються. --Seva Seva (обговорення) 02:21, 23 червня 2023 (UTC)

  Дякую. Частково не згідний. Вечерський — архітектор. Галушко — спеціалізується на новому часі. Названі монографії Котляра перекривають більш новіші монографії з вживанням цього імені Король Данило Романович (2013, Александрович), Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264). Biografia polityczna (2012). З відділу Київської Русі Інституту історії України дослідники не названі. Інститут народознавства та Інститут української археографії та джерелознавства, НТШ, Український науковий інститут Гарвардського університету та інші на стороні цього вживання. Згодом відповім ширше. Дякую. --Arxivist (обговорення) 05:28, 23 червня 2023 (UTC)

  Тепер по суті:

  1. «Яка назва є найбільш релевантною в сучасній україномовній історичній науці?». Відповідь: Данило Романович. Цю назву вживають медієвісти. Зокрема цілеспрямовані академічні нові монографії «Король Данило Романович» (2013, Александрович, Войтович), «Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264)» (2012, Dariusz Dąbrowski), «Король Данило Романович в українській культурній пам’яті другої половини XIX – початку XXI ст.» (2018, Христан), «Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада» (Однороженко, 2011), «Історія війн і військового мистецтва» (колектив, 2020), Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» (2015). «Данило Романович та його часи» (2017, колектив, дві країни). Продовжувати?

  2. «Варто не лише перейменувати статтю, а й написати в статті, надавши невеличну історіографічну довідку». Не проблема. Про це є стаття та інші публікації. Цитую: «Вживання сполучення “Данило Галицький” або ж “галицький князь Данило” стосовно до Данила Романовича є науково не коректним, яке до того ж і суперечить характеристиці володаря у джерелах. Галич виступав столицею держави Данила Романовича зовсім короткий проміжок часу: із осені 1238 р., коли Галич було включено до володінь Данила та зроблено його столицею, до зими 1240 – 1241 рр. після руйнування міста монгольськими військами».

  3. Котляр пізня радянська школа. Можемо взяти у заперечення основу: Михайла Грушевського, який вживав Данило Романович, Данило. Стаття в ЕІУ з’явилася 2004 року і на цей час біографія постаті Данила більша розкрита, тож монографія Котляра не може переважити дві монографії двох історіографій та свіжу дисертацію й інший пласт досліджень.

  4. «Проігноровано вжиток діючої назви. Тобто ніхто її не вживає?». Відповідаю. Чинну назву вживають не медієвісти (тобто, спеціалісти профільного періоду цієї постаті). Її вживають як наративну лише у «згадках», але не назвах (лише педагогіка та навколоосібні люди).

  5. «інститут Крип’якевича спеціалізується на медієвістиці, але ж це нонсенс! Основний напрям діяльності інституту - це українознавство, а за Середні Віки відповідає лише один з відділів цього інституту (знову ж, в контексті українознавства)». Заперечую. Бо Інститут історії України також має лише сектор (це навіть менше відділу) Київської Русі у якому працюють чотири особи. Інститут народознавства спеціалізується: «спрямована на дослідження та популяризацію історії, мови та культури України в загальноєвропейському і світовому контекстах» (переважає значущість). Відділ історії середніх віків має (!) 11 співробітників (нещодавно помер Войтович, тож їх було 12 (!). Першоджерела публікує Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, який публікує оригінали джерел та у передумові також зазначає це.

  6. Інститут археології заплямований Толочком. Його навсправжки не сприймає медієвістична наука, а лише російська (не знаю яка роль у нього зараз).

  7. «Для початку проаналізуємо Енциклопедію історії України, що видається ІІУ НАНУ. З попередньої номінації (2015 рік) і до сьогодні вийшло в друк аж три нові томи». В. В. Вечерський: архітектор, не медієвіст. В.М. Сироткин: невідомий. К. Ю. Галушко (дослідник переважно сучасного періоду, не медієвіст). Д.Я. Вортман (картограф), на противагу нього Кубійович (головний редактор ЕУ), який стверджував і відстоював саме про ім’я Данило Романович та інше.

  8. «Кількість результатів, але кожен раз кількість результатів Данило Галицький[3] більша за Данило Романович[4]». Не є аргументом, адже до 2004 року також переважали терміни Велика Вітчизняна війна та інше. Залежно від контексту та найменування та фаху людей.

  9. Чтиво це не фахова бібліотека. Давайте окремо кількість монографій (сучасних) з ім’ям Данило Романович та Данило Галицький порахуємо? Але врахуємо суто українських, польських та німецький (наприклад) медієвістів від Грушевського до сучасності.

  10. Я не заперечую «історіографічне минуле», я лише уточнюю, до чого дійшла історична наука з фахівцями на зараз. Скажіть кому, що ВВВ не буде ВВВ у 2014 році для більшості АД в 2004 році: Вам би не повірили. Питання не на противагу, питання за здобутки науки, яка активно використовується і переважає АД’ми.

  Дякую!

  p.s. Можливо, @Herald63: зможе додати більше. --Arxivist (обговорення) 10:32, 23 червня 2023 (UTC)

• А як так вийшло, що фахівці з середніх віків Інституту українознавства (або інші фахівці, але у виданнях цього ж інституту) вживають Данило Галицький?
• Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького / Ред. кол.: Я. Ісаєвич (відп. ред.), М. Литвин, Л. Мацкевий, І. Патер, Ю. Сливка, В. Петегирич (відп. секр.). Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України. ‒ Львів, 2001. ‒ 252 с.
• Українське книговидання : витоки, розвиток, проблеми / Я. Ісаєвич; відпов. ред. Ю. Ясіновський; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. – Львів, 2002. – С. 53, 76, 84, 85, 349
• Коронація Данила Галицького в контексті політичних і церковних відносин ХІІІ століття [Текст] / І. В. Паславський ; ред. Я. Ісаєвич ; Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. - Л. : Місіонер, 2003. - 111 с..
• Холмський проєкт Данила Галицького / Ричка В. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 15. – Львів: НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2006–2007. – С. 103-109.
• А також інших інститутів НАНУ [15] та інших вчених-медієвістів [16]. --Flavius (обговорення) 11:54, 23 червня 2023 (UTC)

  1. Висвітлена лише позиція Ісаєвича початку 2000-х років + позиція так само 2000-х років. І. В. Паславський (філолог, філософ) і т.д. Чому так? Тоді ще не було відкриття більшості джерел та написання фахових праць, до яких дійшла медієвістика на зараз + радянська спадщина. Додам також, що у свій час переважало й написання Володимира Великого (замість Володимира Святославовича).

  2. Можете надати приклади бодай з 2010-х, чи бодай з 2015 приклади (монографії, школи, інститути, вчені, країни з вживанням в назві АД’у від медієвістів)?

  3. Приклад медієвіста Головка 2006 року перекриває його нові дослідження. Наприклад у монографії «Русь і Польща в міжнародному житті Європи (X ‒ перша половина XIII ст.)» (2021) = немає згадки про Данила Галицького. Лише Данило Романович.

  Дякую. --Arxivist (обговорення) 12:17, 23 червня 2023 (UTC)

  Паславський є провідним науковим співробітником відділу історії середніх віків. Чи був принаймні таким. І, мабуть, він там не поезію досліджував доби середніх віків, правда ж? Ну то таке. Чогось ви проігнорували Ричку Володимира Михайловича, він продовжує у своїх працях у 2010-х, 2015-х, 2020-х [17] згадувати Данила Галицького. Чи не так? Поки не знайшов після 2010 прикладів. Можливо у більшості істориків тенденція таки змінилася. Принаймні у деяких авторитетних, як Котляр, наприклад, точно. --Flavius (обговорення) 13:33, 23 червня 2023 (UTC)

  1. Про Паславського: я вказав яка в нього освіта та науковий ступінь (філософія (не обговорюємо ж філософську назву, термін та інше?)). Це кар’єра радянської та (пост) доби 1971 року... Можете назва його монографії та статті, окрім 2003 року? Чи він може перекрити Грушевського та інших сучасних вказаних вчених декількох країн, колективних монографій, тематичних видань цій особі? Впевнений, що ні.
  2. Чому це можливо, якщо це так і трапилось? Підтвердження тому мої аргументи (монографії, публікацій, колективні монографії, монографії польські, наукові конференції присвячені саме Данилу Романовичі та інше). Наприклад статті Рички для газети 2016-го року та надалі не можуть перекрити вказаний внесок вчених за останні 15 +- років, як і всі інші роботи. Чи можливо у нього є окреме академічне (монографія) дослідження Данилові? Бачу за Володимира Святославовича. Але от власне спеціалізація по Данилові Романовичу? Поки усе в одиничні ситуації, а не комплекс авторитетного наукового внеску вчених-істориків-медієвістів останнього десятиліття (як мінімум) аргументуєте.
  3. Копаємо ще далі. Ось приклад 1877, 1864, 1773, 1770 років. Додаткова монографія «Daniel Romanowicz: O ruskiej rodzine ksiażecej, społeczeństwie i kulturze w XIII wieku» (2016)», Нормана Девіса (Europe: A history, 2010), «Encyklopedyja powszechna: Cullen-Dennica» (1861).

  --Arxivist (обговорення) 14:49, 23 червня 2023 (UTC)

  а навіщо ви мені вказували його освіту та ступінь? Мова про те фахівець з чого він є, а не те, що він вчив у школі чи в дитсадку. Чи ви таким чином хочете заперечити, що він історик, бо ж він філологію вивчав і захистив диспртацію з філософії? З вами щонайменше не погодиться відділ історії середніх віків Інституту, до якого ви апелювали в цому обговоренні і де працює 11 (за вашимим словами) співробітників включно з ним. Дивно, що він там робить? Його праці звісно не можуть перекрити праці Грушевського. Навіщо ви так перегибаєте? Грушевського не перекриють навіть праці Войтовича і за змістом, і за формою. Некоректно так порівнювати. Ми з вами тут з'ясовуємо як хто з істориків вживав ім'я історичної персони, а не міряємося тим, хто чим щось перекриє. І знову ви якось применшуєте. Берете статті Рички для газети (Господи, куди це ви дивилися?) наче він крім газети, більше нічого в життті не писав. Окремого дослідження Данилу у нього немає, але є загальні, де там вживає ім'я Данило Галицький. Загальні праці цієї доби. Мені хотілося, щоби ви копали не тільки в сторону пошуку Данила Романовича, але покопали ті джерела, які вживають Данило Галицький. Врешті, у нас є профільна енциклопедія ЕІУ і не хотілося створювати прецедент для ігнорування такого джерела, навіть якщо за змістом ваша номінація аргументована і підстави для перейменування скоріше є, чим їх немає. Flavius (обговорення) 15:36, 23 червня 2023 (UTC)

  1. Якщо культурний антрополог без освіти хіміка буде писати про хімічну речовину та її склад чи можна більше довіряти як АД його внеску у питанні хімічної речовини, якщо про неї писав фаховий хімік?
  2. Він (Паславський) точно не працює, бо помер 2021 року (хтось інший на його ставці).
  3. Якраз можна «мірятись» змістовнішою працею (стаття чи монографія, присвячене постаті чи ні, комплексна чи ні та інше – різниці є).
  4. Ви «вчепились» до Рички та приписали мені применшення дослідника. Так теж не є.
  5. Я відстоюю свою позицію та свої аргументації «за» новими аргументами. Те що вам хочеться, щоб я шукав праці інших дослідників це вже трохи, перепрошую, перебір. Якщо Ви «проти»: шукайте та відстоюйте. І я їх не «копав», а вказав, бо рішення слід приймати вже на здобутках науки та її авторитетів.
  6. «Том Данила» ЕІУ 2004 року. Відверто перші томи містять неточності, помилки, застарілі інтерпретації, які не враховують стан найменування постаті Данила Романовича на зараз (не кажучи вже про актуалізацію даних, які є). Може повернемо тоді й Велику Вітчизняну війну? А що? До 2014 року це переважало. Можемо Голодомор (1932-33) років назвати «Голод на Україні (1932-33)»? Чому б ні? Тільки діаспора до 1986 року більше це вживала. До промови Кравчука 1993 року ще й була дискусія, що «голод був скрізь» (і десь надалі також вважають). Можемо в дусі УРЕ переписати статті. Вам не авторитетна радянська історіографія? Або ж візьмемо ГЕУ. Чому б не перейменувати безліч назв відповідно неї? Байдуже, що країн таких може і нема. Проте це ж найбільш фахове видання... свого часу. Так і з ЕІУ. Певні речі застарівають. Як і гасла. Наразі академічний АД цього питання переважає комплексно, інституційно, фахово, міжнародно на користь Данила Романовича.
  7. На рахунок ЕІУ: є критичні рецензії у сторону цього видання (перше, що згадав, це Ярослав Дашкевич). Чому? Бо там є теж «різні люди» та й політизована біографія історика Литвина самі розуміємо що з нею не так (як і поглядами, але не історією).
  8. Мені б хотілось, щоб мої аргументи врахували по суті та переважили їх сучасним станом речей. Вікіпедія не паперова енциклопедія, щоб не можна було уточнити чи врахувати сучасний стан речей науки. Особливо в найменуванні постатей як Данила Романовича.

  Дякую. --Arxivist (обговорення) 15:58, 23 червня 2023 (UTC)

  Ну якщо ви хочете таким чином підходити до такого складного питання (тобто шукати так, як треба вам, а не об'єктивну дійсність, і шукати, щоби Данило був обов'язково у заголовку праці), то це недобре. Більше скажу, що формально немає ніяких взагалі вікіпідстав для перейменування цієї статті. Це якщо підходити чисто формально, за правилами Вікіпедії. Наприклад, я шукаю не тільки ваш пропонований, але і поточний варіант і бачу дуже велику кількість праць на поточний варіант. Так, справді, не тільки історичних. Не забуваймо, що Вікіпедія це універсальна енциклопедія. І для неї, як джерелами, слугують не лише профільні з історії (хоча навіть в профільному авторитетному джерелі ЕІУ ми маємо Данило Галицький, і у неї є функція оновлення статей [18], якби хотіли там оновити, то б вже оновили, як зробили хоча би тут [19], але не хочуть, безвідносно на їх "внутрішні проблеми" і критику, що існує, і на які Вікіпедії і її правилам просто начхати), а й інші авторитетні джерела, авторитетні посібники, довідники, енциклопедії тощо. Всі укупі джерела. УСІ! І навіть ті, які видавалися деякими науковцями інституту українознавства до 2010-х років, які активно, включно з Войтовичем, вживали Галицький. Ці джерела ніхто не відмінив, і не спалив. Ними користуються, їх цитують. Це великий сегмент. Крім того, Вікіпедія не може зігнорувати те, що іменем цієї історичної постаті названо купу вулиць, установ, і навіть державні відзнаки. І на завершення. Вікіпедія не паперова енциклопедія, щоб не можна було уточнити чи врахувати сучасний стан речей науки, як ви правильно зазначили, а тому треба було ще вчора (тобто десь у 2010-х роках) створити відповідний розділ і описати всі тенденції в історіографії щодо зміни іменування цієї історичної особи. Як тільки останній бастіон впаде (це я про ІІУ і її ЕІУ), от тоді можна буде і перейменувати статтю, а поки, станом на цю хвилину, стаття абсолютно повністю відповідає ВП:АД та ВП:НАЗВА СТАТТІ. Це про формальність за вікіправилами. --Flavius (обговорення) 16:58, 23 червня 2023 (UTC)

  Тоді можна і ВВВ повернути з такою ж аргументацією. Джерел більше.

  Вулиці і площі також є як Короля Данила. Це не аргумент для назви статті про людину. Все ж інші профілі джерел, які лише згадують, але не є фахові під біографію чи ім'я. ЕІУ 2004 року відверто застаріла у певних частинах. Як і ГЕУ або УРЕ. Так ми і до лікування греків дійдемо в області хірургії.

  Про джерела. Якщо взяти від першоджерел до сучасних (включно з поясненням назви та чому так було) — авторитет істориків та напрацювань більшості країн переважає. Чому не є профільними джерела мої приклади? Новіші, більше написано, тематичні та широкий опис. Ви наче не враховуєте мої аргументи та людей, які точно зробили більше саме в констексі цієї постаті. --Arxivist (обговорення) 17:35, 23 червня 2023 (UTC)

  ВВВ вже не повереться, бо там повний консенсус серед істориків, а в цій ситуації він половинчастий. --Flavius (обговорення) 16:15, 26 червня 2023 (UTC)

  Маніпуляція та заперечую. На момент перейменування джерел та згадок з ВВВ було 4/5 більше (якщо брати винятково українськомовні) на користь ВВВ, замість НРВ. Наведіть, будь ласка, «половинчастий» відсоток істориків або ж приблизну кількість істориків, які вважать, що слід писати Данило Галицький замість Данило Романовича. Бажано навести не тільки згадками, але й монографіями та окремими назвами у статтях. Поки паритет 1/20 за спостереженням за останні десять років мінімум. А за монографіями десь 1/10 (навіть Котляр змінив думку). Ви не визнаєте консенсус істориків у тотальній більшості на зараз за останні 10 років? Не визнаєте усі конференції та академічні монографії різних країн присвячені цій постаті? Авторитет Грушевського навіть? Дейвіса? Войтовича? Інших? --Arxivist (обговорення) 16:36, 26 червня 2023 (UTC)

  Ніхто і не заперечуватиме, що згадок на користь ВВВ в українських джерелах буде більше. Це очевидно. А от чого ви хочете заперечити абсолютний консенсус серед українських істориків стосовно ВВВ - я чогось не розумію. Бо мова була про істориків, а не про джерела і згадки. Про половинчастий консенсус з приводу Данила Галицького свідчить Енциклопедія історії України Інституту історії України та сам Інститут історії України. Стаття не оновилася. Нову, як за прикладом перейменованого Дніпропетровська - не написали. Фахівці інституту продовдують вживати Данило Галицький. Вже це усе вище писав же. Навіщо по колу? Авжеж, нові джерела з інакшою формою написання визнаю, ви думали не визнаю? Але я і нові джерела зі старою формою не намагаюся ігнорувати, бо марно. Тож тотального консенсусу серед істориків щодо Данила Галицького я не бачу. Половинчастий бачу, а тотальний - ні. Перепрошую. Flavius (обговорення) 16:48, 26 червня 2023 (UTC)

  Flavius... повного консенсусу не було. На це є приклад гасла в ЕІУ (як і з Данилом Галицьким, вірно?). Подивіться самі, якщо не вірите мені. Тож не можна говорити про повний консенсус істориків з того питання.

  Коли я говорю про авторитетні джерела, я якраз і покликаюсь на академічні праці істориків декількох країн. Ви покликаєтесь на радянські або 2000-х років праці + ЕІУ. Ви ж бачите цей перелік... Які саме фахівці? От покажіть мені цього «фахівця» на зараз (який має ступінь, монографію про цю постать)? Одного взагалі невідомого дали у приклад. Один змінив свою думку. А інші або не історики-медієвісти (зокрема архітектори), або ж просто залишається один Ричка у якого немає монографії про Данила Романовича... Знову ж таки. Давайте, будь ласка, рахувати істориків медієвістів (та навіть просто істориків) та монографії з назвою Данила Романовича та Данила Галицького. Поставимо на терези. Бо наразі Ви обманюєте людей «половинчастим», коли усі мої приклади за десять років якраз свідчіть за тотальну більшість. Дякую. --Arxivist (обговорення) 17:06, 26 червня 2023 (UTC)

  я нижче надав доказ з нового тому, що є свідченням повного консенсусу серед істориків щодо ВВВ, тобто зміни їх думки щодо того чим вважати ВВВ. Старе гасло і визначення звісно не зникне, бо ж той том за 2003 рік ніхто не збирається спалювати. Ми говоримо про зміну консенсусі серед істориків. Довгий час ВВВ вважли одним, зараз іншим. А Данила Галицького як називали Галицьким так і називають, інакше вийшов би новий том і написали би там Данило Романович, або нова стаття Данило Романович (за прикладом Дніпра). Але цього немає. Отже, про який консенсус щодо Романовича серед істориків ми можемо говорити, коли найголовнійша установа з історії нічого не змінює? --Flavius (обговорення) 17:41, 26 червня 2023 (UTC)

  p.s. ВВВ термін та гасло був і є в ЕІУ можете проглянути на свій «авторитет». --Arxivist (обговорення) 16:43, 26 червня 2023 (UTC)

  Ви дивитеся на гасло зі старого тому. Але вийшов додатковий том і все прекрасно пояснив що таке ВВВ [20]. Тут повинна бути подібна ситуація.А її немає. Flavius (обговорення) 16:59, 26 червня 2023 (UTC)

  Додатковий том вийшов не під час номінації про ВВВ, а вже дуже пізно, коли термін ВВВ прибрали з Вікіпедії. Не маніпулюйте, будь ласка. Дякую. --Arxivist (обговорення) 17:07, 26 червня 2023 (UTC)

  Та неважливо коли він вийшов. До чи після. Я просто навів приклад як воно цивилізовано повинно бути в ідеалі серед істориків, коли є абсолютний консенс щодо якогось питання. Істориками ставиться жирна крапка потому. Тут консенсусу немає. Крапки немає, є крапка з комою. Інакше би ми тут навіть не дискутували, а просто перейменували би статтю мовчки без обговорення. Був би консенсус серед істориків, то ми б це побачили. Усі би. Як побачили колись з ВВВ, яка звідусіль "пішла", і більше не використовується ніде, окрім як маргіналів. А раніше не цуралися навіть органи влади, які за будь-якої можливості тулили в т.ч. у нормативні акти. Тож і тут повинен бути ясний консенсус. Його не бачу. Як не бачить ВРУ, яка б змінила назву державного ордена, як не бачать цього сорок з гаком міст України, аеропорт, науковці університету. --Flavius (обговорення) 17:28, 26 червня 2023 (UTC)

  Все ж на момент перейменування ВВВ був в ЕІУ без змін. Та і робіт з ВВВ було більше.

  Не маніпулюйте. Він зараз також абсолютний. Або ж доведіть кількісно зворотно? Ви так і не заперечили це за останні 10 років. І Грушевського не заперечили. Ну й інші... ВРУ не визначає дослідження. ВРУ може і вшановувати пам’ять Сталіна за бажанням. Тож це не аргументи про правильність імені та академічні видання науковців. Незабаром я додам табличку і зможете додавати істориків (яких, як ви кажете, половинчасто тільки), праці та інше. Дякую. --Arxivist (обговорення) 17:42, 26 червня 2023 (UTC)

  Я намагався показати, що коли в історичному питанні відбуваються зміни, і історики приходять до якогось консенсусу, то ці зміни помітні суспільству, і суспільство швиденько пристосовується до нових умов. Аналогічно як було з ВВВ. Тому і був приклад з ВРУ, бо у неї повноваження змінити закон про державні нагороди. А до чого ваш Сталін - незрозуміло. Зміни в історіографії щодо Данила є, але вони їм непомітні за силуетом найголовнішої інстанції з питань історії України. Треба просто почекати. Все у свій час. --Flavius (обговорення) 17:53, 26 червня 2023 (UTC)

  На момент 1991 року УРСР була вживаніша назва. Чи не так? Теж би залишити таку назву на підставі джерел та внеску минулого. До того що держава не є авторитетніше за науковий внесок для енциклопедії. Я категорично не згідний з аргументами і цією маніпуляцією(ми). Внесок науковців є консенсусний та переважає. Найближчим часом буде табличка, яка це доведе, а Ви зможете показати, що так не є (у чому я сумніваюсь). На загал Ви так і не пояснили та не продемонстрували «порівну ситуацію» й видання, які це спростовують на противагу прикладів авторів, монографій та інше. Дякую. --Arxivist (обговорення) 18:00, 26 червня 2023 (UTC)

  Консенсус щодо УРСР змінився 24 серпня 1991 і підтверджений 1 грудня. З того часу неважливо як уживана ця назва, бо консенсусом постала нова назва - Україна. --Flavius (обговорення) 18:11, 26 червня 2023 (UTC)

  @Flavius1: нумо порівнювати «половинчастий» консенсус? Надалі буду доповнювати впродовж тижня. Можете доповнювати. Дякую. Arxivist (обговорення) 18:58, 26 червня 2023 (UTC)

Данило Галицький	Данило Романович	Рік	Автор	Енциклопедія	Довідник	Монографія	Збірка	Стаття	Наукова конференція	Історик	Історик-медієвіст
-	+	2013	Александрович, Войтович	-	-	Король Данило Романович	-	-	-	++	++
-	+	2012	Dąbrowski (Dariusz Dąbrowski)	-	-	Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264)	-	-	-	+	+
-	+	2018	Христан	-	-	Король Данило Романович в українській культурній пам’яті другої половини XIX – початку XXI ст.				+	+
-	+	2011	Однороженко		Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада	-	-	-	-	+	+-
-	+	2020	Колектив	-	-	Історія війн і військового мистецтва (в трьох томах)	-	-	-	+	+
-	+	2015	Колектив	-	-	-	-	-	Король Данило Романович 1264–2014	+	+
-	+	2017	Колектив (дві країни)	-	-	-	Данило Романович та його часи	-	-	+	+
-	+	Перевидання неодноразове	Грушевський	-	-	Історія України-Руси	-	-	-	-	-
-+	+	Перевидання неодноразове	Костомаров			Князь Данило Романович Галицкий	-	-	-
+	-	2001	Колектив		-	-	Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького	-	-	+	+-
+	-	2003	Паславський		-	Коронація Данила Галицького в контексті політичних і церковних відносин ХІІІ століття	-	-	-	+	+-
+	-	2006–2007	Ричка		-		-	Холмський проєкт Данила Галицького	-	+	+
+	-	2002	Котляр		-	Данило Галицький. Біографічний нарис Микола Котляр	-	-	-	+	+
-	+	2008	Котляр		-	-	-	Данило Романович як людина і державний діяч	-	+	+
-	+	2021	Головко		-	Русь і Польща в міжнародному житті Європи (X ‒ перша половина XIII ст.)	-	-	-	+	+
+	-	2004	Котляр	ЕІУ						+	+
+	-			УРЕ
-	+			УЗЕ
-	+		Грицак	ЕУ						+	+
-	+	1919	Томашівський			Українська історія. Нарис. Старинні й середні часи				+	+-
+-	+	Перевидання неодноразове	Крип’якевич			Історія України				+	+-
-	+	Перевидання неодноразове	Дорошенко			Історія України				+	+-
-	+	2013	Майоров					Коли й вiд кого князь Данило Романович відібрав Дорогичин?		+	+
-	+	2014	Добржанський, Яценюк					Король Данило Романович в українській історіографії		++	+-
-	+	1955	Андрусяк					Kings of Kiev and Galicia (On the Occasion of the 700th Anniversary of the Coronation of Danilo Romanovich		+	+
-	+	2017	Христан					Данило Романович у радянській історичній уяві: князь чи король		+	+
-	+	2017	Волощук					Князь і король Данило Романович у житті міста Галича ХІІІ сторіччя		+	+
-	+	2018	Волощук					Король Данило Романович. Про вигадки та інтриги, що вже століттями ширяться навколо персони короля Русі		+	+
-	+	Перевидання неоднарзове	Дейвіс			Європа. Історія				+	+-
-	+	2008	Войтович			Король Данило Романович: політик і полководець				+	+
-	+	2005	Дашкевич					Данило Романович і єпископ Петро в освітленні караїмського джерела		+	+-
-	+	Перевидання неоднарозове	Дашкевич			Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури				+	+-
-	+	2008	Масан					Данило Романович і рицарсько-чернечі ордени: проблеми взаємовідносин		+	+
-	+	2015	Паршин					Участь князя Данила Романовича в інтронізації угорського короля Бели IV		+	+
-	+	2016	Бевз			Король Данило Романович культурна і державотворча спадщина його доби				+	+
-	+	Перевидання неоднаразщове	Аркас			Історія України-Русі				+-	-
-	+	2011	Мандзяк		Битви української середньовічної та ранньомодерної історії					+	+-
-	+	2023	Михайловський			Наші королі — Reges Nostri. Володарі та династії в історії України (1340–1795)				+	+
-	+	2023	Козак			Озброєння військ Галицької та Волинської земель у XII–XIV ст. (торгівля, трофеї, власне виробництво)				+	+
-	+	2010	Лоза			Історичний атлас України. Найдавніше минуле. Русь (Київська держава, Галицько-Волинська держава)				+-	-

Arxivist (обговорення) 18:58, 26 червня 2023 (UTC)

 За не потрібно підміняти похідні почесні назви установ та топонімії від російської/радянської історіографії та первинну назву яку вона пропагувала. Вище досить вичерпно про це написано.--PsichoPuzo (обговорення) 08:18, 24 червня 2023 (UTC)

•  Проти Дуже змістовні аргументи наведені з обох сторін. Для підручників основою має бути наукове обґрунтування, але не забуваймо, що дискусія про назву статті у Вікі, яка створена для широкого загалу і сама стаття по собі не є науковим джерелом. Отже, варто залишити назву, яка є найбільше впізнаваною, "популярною". Підозрюю, що важко буде непідготовленому читачеві відрізнити Данила Романовича від, наприклад, Данила Олександровича, з приблизно тієї ж епохи. А в самій статті, звичайно, нехай будуть аргументи про правильність вживання його імені. Так що поряд із Ярославом "Мудрим", Володимиром "Великим" чи Піпіном "Коротким" цілком може бути Данило "Галицький".

А якщо вже взятися за перейменування назв статтей про наших правителів, то потрібно це робити комплексно. Тоді має бути Ярослав Володимирович, а не Ярослав "Мудрий" і т.д.. Зауважив, що англійська, іспанська та інші розділи вживають у назві офіційне ім'я, а не прізвисько. "Річард I Левове Серце" у них "Richard I of England".--Долинський (обговорення) 12:44, 24 червня 2023 (UTC)

1. Це не «посібник».
2. Вікіпедія пишеться на підставі авторитетних джерел. Так я надав понад 10 академічних наукових монографій (нових (!) різних авторів).
3. Для «загалу» точно не пишеться. Інакше були б дуже широкі «загальні теми», як ось «як робити закрутки»та інше.
4. Мова про постать та як вживають її написання імені в авторитетних академічних джерелах науковці декількох країн, а не як її називають люди, держава, місцева влада та інше. Адже це тоді не АД про постать.
5. Якщо «натягувати» популярність: ось в Музеї становлення української нації, 24-та окрема механізована бригада (Україна) (на честь короля Данила). Щоправда, я не згідний, що це має бути основний аргумент замість академічних авторитетних джерел (монографій про особу, тематичних монографій, загальної історії Європи та інше) декількох країн. Дякую.

--Arxivist (обговорення) 14:13, 24 червня 2023 (UTC)

 За. Автор переконливо обґрунтував необхідність зміни назви з посиланням на низку сучасних наукових досліджень. Назва статті має відображати саме сучасні тенденції української історіографії, а не сумнівний радянський спадок. «Галицьким» Данило не був, його столиця була в Холмі, за межами Галичини. --Dunadan Ranger (обговорення) 15:00, 24 червня 2023 (UTC)

 Проти Вжиток є за обома варіантами, але впізнаваність однозначно на користь чинного. Доказом мого твердження є те, що цілий ряд об'єктів (вулиці в різних містах, площі, аеропорти, виші тощо) названі саме "Данила Галицького" або "імені Данила Галицького", а не "Данила Романовича". Поки хоч частина цих об'єктів не буде перейменована відповідно до запропонованої назви, ситуація залишатиметься незмінною, скільки б ще номінацій не було тут створено--Unikalinho (обговорення) 22:10, 25 червня 2023 (UTC)

Тобто монографії та авторитетні джерела не переконують включно авторитетні джерела зі спростуванням «цієї упізнаваності»? Назви тут ні до чого. Якщо росіяни все перейменують як «Малоросія» теж будете чекати коли повернуть назву, чи будете керуватись авторитетними джерелами, на яких має базуватись в написанні й найменуванні статті у Вікіпедії? --Arxivist (обговорення) 16:31, 26 червня 2023 (UTC)

Якщо про «впізнаваність», то ви не заперечуєте той факт, що найбільш цитована за цей рік згадка є про бригаду на честь короля Данила? Щоправда, це точно не стосується написання гасла постаті (для цього є джерела). --Arxivist (обговорення) 16:38, 26 червня 2023 (UTC)

Уточнений пошук в мережі з «впізнаваності» (що теж не може бути ключовим аргументом) в Google дає наступне:

1. "Данило Галицький" "князь": Приблизна кількість результатів: 53 300 (0,49 с)
2. "Данило Галицький" "король": Приблизна кількість результатів: 39 200 (0,39 с)
3. "Данило Романович" "король": Приблизна кількість результатів: 133 000 (0,40 с)
4. "Данило Романович" "князь": Приблизна кількість результатів: 168 000 (0,54 с)

Якщо будете шукати, то не забудьте про ці вказані вгорі уточнення для точності вибірки. Дякую. --Arxivist (обговорення) 16:51, 26 червня 2023 (UTC)

Альтернативну назву вписуємо в преамбулу. Вона, на відміну від заголовка, передбачає наявність усіх вживаних варіантів. "Якщо росіяни все перейменують як «Малоросія»" -- ВП:ПРОРОК до Вашого відома--Unikalinho (обговорення) 09:00, 30 червня 2023 (UTC)

Чому б і не вписати? Де я проти преамбули тут пишу? Ключове назва відповідно до АД. Дякую --Arxivist (обговорення) 09:05, 30 червня 2023 (UTC)

Ви заперечуєте здобутки історіографії від Грушевського? --Arxivist (обговорення) 09:07, 30 червня 2023 (UTC)

Є АД на обидві назви. Щодо здобутків історіографії, то я, на відміну від Вас, визнаю всі здобутки, незалежно від того, звідки вони родом--Unikalinho (обговорення) 09:09, 30 червня 2023 (UTC)

Все ж свіжіший та авторитетніший за назвою Данило Романович. Можете це спростувати? --Arxivist (обговорення) 09:10, 30 червня 2023 (UTC)

Впродовж 10 років. А якщо брати від Костомарова до радянського часу (і на ранньому етапі також) переважав саме Данило Романович. --Arxivist (обговорення) 09:10, 30 червня 2023 (UTC)

Вікіпедія відображає реалії, а не нав'язує їх (тому досі Дніпропетровська область, Кіровоградська область, а не Дніпровська область, Кропивницька область). Тож треба дочекатися, поки принаймні у Львові (рідному місті Данила) площа, вулиця, виш та аеропорт, названі на його честь, будуть перейменовані. Чи Ви вважаєте, що Львів от такий закомунізований, а от укрвікі має йому приклад подати?--Unikalinho (обговорення) 09:13, 30 червня 2023 (UTC)

Рідне місто Данила? Це Ваша думка? У нього було декілька столиць. Народився він не там. Найдовший час був Холм де і помер. Коронація теж не у Львові. Найменше він був у рідному Галичі. Назви вулиць, площ та інше не можуть бути вище наукового внеску, бо такі рішення приймає місцева або державна корумпована влада. Можете заперечити авторитетні джерела таблички вище? Це ідеологічне та гіперполітизоване питання, де не враховують надбання вчених (від Грушевського). У Львові основний пам’ятник Данилові має підпис «Король Данило» Див. тут File:Пам. Д. Галицького.jpg. Я вважаю (особиста думка), що спадок в назві Данило Галицький (це титулатура князя, а не короля, враховуючи місцевість) спаплюжено від Карамзіна до радянської історіографії, про що вже написано не одна українська, польська або німецькі монографії (те що знаю та вище у табличці є докази (це вже енциклопедична думка). Той самий Котляр змінив свою думку після свого гасла в ЕІУ у своїй наукові статті 2008 року. Ви наче зневажаєте українських та інших країн вчених-медієвістів з авторитетними надійними джерелами, джерелами спростування назви та інше. Поясність, будь ласка, чому? Можливо також посадовець? Ви ж навіть не надаєте докази на противагу моїй табличці. --Arxivist (обговорення) 09:25, 30 червня 2023 (UTC)

p.s. Львів нічого не може перейменовувати, бо рішення по цьому місту приймають окремі люди за підписом, які точно не живуть на цих вулицях, не пишуть наукові статті про тих людей чи назви та інше. --Arxivist (обговорення) 09:27, 30 червня 2023 (UTC)

Якщо цікавитесь назвами вулиць, то, наприклад, в Івано-Франківську є назва вулиці Короля Данила. Чим гірше обласний центр за Львів? Усе ж я прошу лише надати доказову базу авторитетних джерел, або надійних авторитетних джерел, або першоджерел, де назва Данило Галицький переважає за Данила Романовича. Бажано з покликанням на постать автора хто це вказав та його посади й наукову діяльність (бо вже надавали тексти невідомих осіб, що дуже дивно, для самої ЕІУ (!)). Наприклад на противагу Грушевського кого поставите в авторитетності української медієвістики? Або Дашкевича? Войтовича? Давайте спокійно зважимо вживаність у надійних джерелах та й годі сперечатись. Дякую. --Arxivist (обговорення) 09:31, 30 червня 2023 (UTC)

А цитата «дочекатися, поки принаймні» трохи сюр, адже за цією логікою виходить, що назва імені історичної постаті приймається лише державною владою? Тобто, якщо завтра Шмигаль прийме рішення назвати біле-чорним = від того воно стане чорніше? Давайте вже без абсурду, будь ласка. --Arxivist (обговорення) 09:33, 30 червня 2023 (UTC)

З приводу «реалій». Так ось в «реаліях» вчені медієвісти декількох країн у монографіях. наукових конференціях, інших збірках пишуть Данило Романович = це нереально? А реально тоді що? Назва аеропорту часів Януковича? У «реаліях» пам’ятник Данилові у Львові називають «конем», «біля коня» така реальність доречніша до енциклопедії та назви статті? --Arxivist (обговорення) 09:39, 30 червня 2023 (UTC)

"якщо завтра Шмигаль прийме рішення назвати біле-чорним" -- ВП:ПРОРОК не читали? "в Івано-Франківську є назва вулиці Короля Данила" -- по-перше, Короля Данила, а не Данила Романовича, а по-друге, наш персонаж львів'янин, засновник міста Львів, а не Івано-Франківськ -- тому тут є відмінність. "Назва аеропорту часів Януковича?" -- Знову ж таки, вікіпедія відображає реалії, а не нав'язує їх. Кіровоградська область взагалі з радянських часів з такою назвою, але це не дає нам права самовільно перейменовувати її на "українську" назву "Кропивницька", поки цього не зроблено офіційно. Навіть Чорноморськ у нас став Чорноморськом лише після офіційного перейменування. А те, що аеропорт був збудований у часи Януковича, не робить його неукраїнським. Чи може треба його зруйнувати, тільки тому що він "часів Януковича"?--Unikalinho (обговорення) 18:44, 30 червня 2023 (UTC)

Мені набридло з вами говорити. Наведіть, будь ласка, надійні джерела для Данила Галицького на противагу моїм. Особливо хотів би статтю, яка каже, що ця назва правильна. Бо у мене вище є АД, який вказує протилежне. Тільки офіційну вживаність? Але це ж не надійні джерела, не статті, не монографії, не довідники щодо назви постаті.

p.s. Львів, скорше, заснував його син Лев. Ви трохи далекі від історії цього міста. Пишіть по суті. --Arxivist (обговорення) 05:38, 1 липня 2023 (UTC)

Цей термін зник консенсусом більшості дослідників як от 10 років + Грушевський на користь Данила Романовича. --Arxivist (обговорення) 05:40, 1 липня 2023 (UTC)

Тобто авторитетні джерела Вам не указ, Вам НАДІЙНІ джерела треба? То ж бо я думаю, чого то свого часу висіла номінація Вікіпедія:Перейменування статей/Вікіпедія:Авторитетні джерела → Вікіпедія:Надійні джерела. Але, хоч я і не брав участі в тому обговоренні, скажу зараз: для мене термін "авторитетні джерела": а) більш конкретний і менш маніпулятивний, ніж "надійні джерела"; б) цей термін, як, власне, і відповідний йому предмет, більше відповідає духові вікіпедії як проєкта, ніж "конкурент". Зрештою, сторінку не перейменували, а тому я не маю бажання шукати джерела, які ВИ вважатимете ДЛЯ СЕБЕ надійними. Авторитетні ж джерела є на обидві назви, тому треба вибрати одну з них. Свою думку щодо того, яку вибрати, я озвучив, і вона базується на об'єктивній реальності, а не на ВП:ПРОТЕСТ щодо всієї "російської" спадщини тільки тому що вона російська. Чого ж Ви, як Ви такий патріот, пишете кирилицею, яку нам нав'язала така ненависна Вам РІ? Отож-бо--Unikalinho (обговорення) 06:34, 1 липня 2023 (UTC)

І ще. Львів заснував король Данило, а назвав його на честь свого сина. Точніше кажучи: Лев без Данила ніколи б не заснував цього міста. Це так, до слова--Unikalinho (обговорення) 06:39, 1 липня 2023 (UTC)

На честь синів міста не називають. Почитайте про це для початку (про заснування міста Левом). Наприклад Войтовича. Дякую. --Arxivist (обговорення) 07:36, 1 липня 2023 (UTC)

"На честь синів міста не називають" -- Це хто так вирішив? Ви? А от король Данило, вочевидь, вважав інакше --Unikalinho (обговорення) 07:49, 1 липня 2023 (UTC)

Доказовість? Нові дослідження показують, що це так не було.

«Одну з перших спроб датувати заснування Львова знаходимо в скарзі львівської міської ради королівському судові з вимогою скасувати декрет з привілеями вірменам, виданий 1578 р. королем Стефаном Баторієм. У ній львівські міські райці спростовують твердження вірмен, що вони отримали привілей на проживання у Львові ще від короля Данила. Укладачі скарги твердять, що Данило Романович не міг давати якихось привілеїв вірменам на Львів, бо за його життя цього міста ще не існувало. Адже, – говориться у скарзі, – «Львів заснований близько 1280 року Левом, сином князя Русі Данила, який помер в 1263 або 1264 році»»; «в історичних хроніках та документах XVI-XVIII ст. панувала загальна думка, що місто Львів заснував князь Лев»; «повідомлення французького історика Мішеля Лє Кієна про заснування Львова 1240 року князем Левом Даниловичем ґрунтується на серйозній джерельній базі, а сама дата може вважатися цілком вірогідною» і т.д.

Усе ж це не стосується цієї номінації. Прошу вшосте (десь) утриматись в коментарях до мене. --Arxivist (обговорення) 08:02, 1 липня 2023 (UTC)

Тобто Вам мені писати можна, а мені Вам писати не можна? Чи останнє слово неодмінно має залишитись за Вами?--Unikalinho (обговорення) 08:11, 1 липня 2023 (UTC)

Авторитетні або надійні джерела усе одно переважають. Без різниці як я написав про них. Дякую. --Arxivist (обговорення) 07:37, 1 липня 2023 (UTC)

 За Романовича --ℵntonyahu^(τaλk) (EET/KYVT) 09:35, 11 вересня 2023 (UTC)

 Проти а що з часу першої номінації змінилось? Знову історію переписали чи як? --Jphwra (обговорення) 09:40, 11 вересня 2023 (UTC)

 За за аргументами обох сторін більше схиляюся до того, що Романович переважає в джерелах з історії за Галицький. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 13:56, 11 вересня 2023 (UTC)

 За будучи прямим нащадком ловчого, який служив Данилу Романовичу виступаю за перейменування статті. Вигадана московитами назва "Даніло Галіцкій" не відповідає його ролі в історії та суттєво звужує його королівський (великокнязівський) домен до виключно Галичини.

Підсумок:

Зигмунд Фрейд → Зиґмунд Фройд

Близько 10-и років тому вже була подібна пропозиція (Вікіпедія:Перейменування_статей/Зигмунд_Фрейд_→_Зигмунд_Фройд). Хоча і з іншим ім'ям, але про це пізніше. Основним аргументом проти тоді була невідповідність варіанту Фройд правопису. За цей час ситуація змінилась, і чинний правопис допускає таке написання (Правопис-2019, §136). Насправді, не просто допускає, а вказує як єдине правильне. На відміну від еі, яке може традиційно передаватись як ей, eu завжди передається як ой.

Майже ніхто не сперечався, що Фройд є більш розповсюдженим варіантом, але для вагомості я використав корпус ГРАК-14.

• Фройд (пошук за лемою) - 1661
• Фрейд (пошук за лемою) - 1298

Якщо ж шукати по сучасним (останні п'ять років) джерелам, то виходить:

• Фройд - 441
• Фрейд - 179

З іменем цікавіше, і я сам не був впевнений який варіант краще використовувати, тому пішов тим самим шляхом. Найрозповсюдженіші варіанти в корпусі:

• Зигмунд Фройд - 33
• Зігмунд Фройд - 19
• Зиґмунд Фройд - 77
• Зіґмунд Фройд - 42

Тому моя пропозиція - Зиґмунд Фройд, прошу всіх бажаючих висловитись і давайте закриємо вже цю епопею. — Це написав, але не підписав користувач Saulot89 (обговорення • внесок) 01:46, 3 грудня 2021‎ (UTC).

Зиґмунд Фрейд - 29

Зигмунд Фрейд - 59

правопис-2019 має слово фрейдизм. І це не велика перевага за узусом. --『Gouseru』 ^Обг. 09:48, 3 грудня 2021 (UTC)

Хм, справді дивно. Але все ж пряма норма eu->ой без варіативності залишається, а варіант Фрейд все ще прямо суперечить правопису.

А щодо Зигмунд/Зиґмунд я не наполягаю, але все ж якщо виходити з того, що Фройд - єдиний не помилковий варіант, то Зиґмунд все ж має перевагу, а другим після нього йде навіть не Зигмунд а Зіґмунд. --Saulot89 (обговорення) 10:18, 3 грудня 2021 (UTC)

 Проти Чув, що якраз Фрейд правильно, оскільки це їдишне прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:16, 3 грудня 2021 (UTC)

Адже йдеться про сім’ю, рідною для якої була зовсім не німецька, а мова ідиш. За нормами цієї мови дане прізвище має вимовлятися саме як Фрейд, а не Фройд.

— Ціла наукова замітка про це

 Проти Слова та назви, що вже прижилися і мають похідні слова (Фрейд/Фрейдизм/Обмовка по Фрейду) не варто змінювати, і що робити коли кабмін завтра видасть закон про ще один новий правопис і Freud буде читатись як Фреюд, відносно імені "Зигмунд", власне якщо передавати точно звучання то "Зіґмунд", проте зразу відчувається чужерідність звучання як "Барон Лімон", тож для наближення звучання до слів української мови після "З" пишемо "и", з то ї ж причини і звук "Ґ" перетворюється на "Г", як приклад, російський персонаж Григорій Распутін не пишеться українською як Ґріґорій Распутін, подвійні стандарти то погано, тож Зигмунд Фрейд... --अ म रा (обговорення) 08:14, 4 грудня 2021 (UTC)

Традиції традиціями, а правопис треба виконувати! Йдеться про ставлення, про законослухняність, інакше не виніть тоді суспільство, що інші закони воно нехтує. Аргумент про Фреюд це взагалі несерйозна дискусія. До того ж ви навели русизм «обмовка по Фрейду», а слід у крайньому разі казати хоча б «...за Фрейдом». Всі можуть помилятися, але я за те, що наведення усталеного у нашій мові русизму не є аргументом у даній дискусії.--Словолюб (обговорення) 10:19, 4 грудня 2021 (UTC)

Такі так, ЗА точно краще ніж ПО, таке риторичне питання, що робити зі словом Прусія, що німецькою пишеться Preußen, те саме EU, якщо правопис вимагає EU читати як ОЙ тож тоді Прусію доведеться перейменувати на Пройсію, а Фрейда можна ще й перекласти не лише як Фройд, а й Фруд... шо я хотів цим сказати, що традиція усталених назв не завжди логічна й узгоджена між собою -- अ म रा (обговорення) 19:31, 1 січня 2022 (UTC)

Український правопис 2019 року це не закон. Він затверджений постановою КМУ від 22 травня 2019 р. № 437 «Питання українського правопису» і до неї навіть не додається текст самого правопису, — таким чином, взагалі не відомо, що вони там затвердили. --MMH (обговорення) 08:36, 8 липня 2024 (UTC)

 За варіант Зигмунд Фройд.--Словолюб (обговорення) 10:13, 4 грудня 2021 (UTC)

 Проти. Фрейд як був усталений варіант, так і залишився. Нічого не станеться, якщо правопис зігноруємо. У старому колись Сант-Яго було правописним написанням, але ніхто не посмів перейменувати тоді "за правописом". Тож винятки існують. І якщо новий правопис подає фрейдизм, то значить Фрейд є винятком з правил. --Flavius (обговорення) 22:13, 5 грудня 2021 (UTC)

Але ж він хоч і усталений, але менш розповсюджений. І завжди був відносно менш розповсюдженим, а останніми роками - в рази. Ну нелогічно назву статті тримати у вигляді, який не є найпопулярнішим. І це ніхто не оскаржував, єдиним аргументом проти завжди була невідповідність правопису. Навіть якщо припустити, що "Фрейд" все ще прийнятний варіант, він все одно не є основним ні за якими критеріями. --Saulot89 (обговорення) 03:02, 6 грудня 2021 (UTC)

Він саме і є основним, адже орфографічний словник як фіксував, так і фіксує лише Фрейд. Навіть формально за вікіправилом ВП:МОВА (п.1) стаття і повинна іменуватися Фрейд. Він (цей варіант) не є менш розповсюдженим. Скоріше за все ми з вами по-різному перевіряємо вжиток. --Flavius (обговорення) 08:26, 15 грудня 2021 (UTC)

Ну, власне, орфографічний словник завжди вказував Фрейд саме через конфлікт реальності зі старим правописом. Просто чекати ще близько 6-и років, поки СУМ дійде до літери Ф - безумство. Я не думаю що хтось при своєму розумі буде стверджувати, що варіант Фройд неправильний, і його не буде у СУМ-20. Ну і як я перевіряв вжиток я вказав, до кращих даних в мене доступу немає. Тому так і кажу: завжди була відносна перевага Фройд, а останні роки - абсолютна перевага. --Saulot89 (обговорення) 01:21, 17 грудня 2021 (UTC)

На жаль, абсолютної переваги я так і не побачив. І мова не про сум, а про УЛІФ. Після виходу нової редакції правопису у тій орфографічній базі відбулися зміни, і 6 років не чекали ми, як вони швиденько дійшли до літери Ф і за правописом виправили з Фейєрбах на Феєрбах, однак Фрейд не чіпали, бо ж кажу - усталене написання. СУМ - це тлумачний словник. А мова про орфографічний. Тлумачний тут взагалі ні до чого. --Flavius (обговорення) 20:20, 6 січня 2022 (UTC)

Я просто тоді не знаю, що робити щоб продемонструвати перевагу, якщо мій приклад з корпусу вам не підходить. Добре, давайте тоді так - менш надійний метод, але все ж:

запити в гуглі за доменами edu.ua + gov.ua:

(Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua) 33 400 + 5 470 = 38 870

(Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua) 16 400 + 10 100 = 26 500

Зрозуміло, державний домен більш інерційний(і можливо менш грамотний, ІМХО) ніж освітньо-науковий, але сума вжитку явно на користь "Фройд".

Можливо, вкажіть які докази переваги були б для вас прийнятними? Тому що якщо пересторогу щодо словників я ще бачу, то вашу позицію по узусу я просто не розумію. --Saulot89 (обговорення) 11:52, 7 січня 2022 (UTC)

це не найкращий метод, бо варто визначитися, що ми перейменуємо, Зигмунда Фрейда, чи прізвище Фрейд. По-друге, обидва пошукових запити завершуються на 27 сторінці та 23 сторінці відповідно, що дещо не є гармонійним з цифрами (тобто в одному посиланні можуть написати не один раз Фройда чи Фрейда, і це теж рахується, як я розумію). Отже, у цьому випадку вони знову за узусом використовуються практично однаково. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 14:13, 7 січня 2022 (UTC)

+ обрана українська мова

Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 6 130 + 5 440 = 11 570

Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 15 600 + 8 990 = 24 590

+ ще й з 2016 року

Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 841 + 196 = 1 037

Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 2 050 + 452 = 2 502

Не завжди гуглпошук є точним, і найкраще все-таки, хоча би робити поглиблений тест-пошук. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 14:29, 7 січня 2022 (UTC)

 За Зигмунд Фройд. По-перше, з часом змінився вжиток, як показано вище. По друге, стосовно усталеності: "§ 129 Німецьке еu треба писати ой: Нойман, Ойтінґ ..., також Фоєрбах ,але неврастенія, невтральний тощо." Це цитата з "Норми української літературної мови", Синявський, 1941 рік. Оскільки Фройд жив 1856-1939, то його ім'я аж ніяк не давнє запозичення, тож ще питання, що є усталеною передачею імені. Стосовно "фрейдизму" в чинному правописі -- чи не є це поняття на сьогодні відокремленим від прізвища, як гаус або дизель?--Divega (обговорення) 13:09, 14 грудня 2021 (UTC)

Стосовно усталеності, то орфографічний словник подавав і подає завжди Фрейд і ніяк інакше. Те саме і з Феєрбахом. Ніякого Фоєрбаха орфографічний словник не знає (раніше навіть УЛІФ фіксував Фейєрбах, але змінили з йє на є за правописом, але не змінили на о з є. От і задайтеся питанням "чому?"). Вжиток Фрейд на сайтах edu.ua та gov.ua перевіряли у порівнянні з вжитком на Фройд? --Flavius (обговорення) 08:18, 15 грудня 2021 (UTC)

Розглядав тільки джерела з бібліотеки Вернадського -- там паритет за україномовними джерелами. А так на заході усталеним було Фройд, на сході, під впливом Росії -- Фрейд. Вже ніби 30 років незалежні, а досі ігнорується наукова література ХХ сторіччя.--Divega (обговорення) 09:23, 15 грудня 2021 (UTC)

 За відповідно до оригінального звучання та вжитку в надійних джерелах. Останніми роками також виходить чимало книг Фройда в українському перекладі, і в них його прізвище передано саме через -ой- (от зокрема: 1, 2, 3, 4). ―NachtReisender (обговорення) 00:33, 11 січня 2022 (UTC)

 За згідно правил транслітерації і здорового глузду. Давно пора навести лад і позбутись радянського спадку в україномовній Вікіпедії.--Alice Redhotroof (обговорення) 16:47, 16 січня 2022 (UTC)

 Проти Підтримую усталений варіант. Вище наводилися посилання на те, як треба передавати "німецьке". Але він народився у єврейській родині, що говорила на ідіш, відповідно до норм якої прізвище вимовляється Фрейд. Його взагалі-то батьки назвали за єврейською традицією Сигізмунд Шломо. Із цим, думаю, згодні всі - українською варіант має звучати максимально ближче до звучання мовою оригіналу. Німецьке прізвище Freud дійсно вимовлялося б Фройд. Але німецька мова тут не є мовою оригіналу, оскільки це еврей, який народився на території нинішньої Чехії, його батьки взагалі-то з українських євреїв (батько і мати походять із Львівщини та Івано-Франквівщини УКРАЇНСЬКІ КОРЕНІ ЗИГМУНДА ФРЕЙДА) Відповідно, не треба слідувати німецькому зразку, а передавати ближче до мови оригіналу - ідішу - тобто Фрейд. --UALiberty (обговорення) 23:43, 8 лютого 2022 (UTC)

•  Проти Погоджуюсь з аргументами Користувач:UeArtemis, अ म रा, Користувач:Flavius1 і Користувач:UALiberty. Нинішній варіант усталеніший. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:00, 9 лютого 2022 (UTC)

 Проти. За аргументами користувачів UALiberty, Flavius, ЮеАртеміс. --MMH (обговорення) 21:03, 19 квітня 2022 (UTC)

 За Хотілося б спитати скільки людей, що розповідають про «коректну вимову на ідіш», зважилися відкрити, хоча б, статтю у вікі на ідіш та спробували прочитати його прізвище на, власне, ідіш. --Mik1980 (обговорення) 14:41, 24 липня 2022 (UTC)

Ви майте на увазі наступне? פֿרױד -> [froyd]. Тобто в ідіш теж Фройд? Якщо це не пізніша переробка פֿרייד -> [freyd]. Є ще схоже діалектичні особливості, коли ױ як ой та ей читатись може.--Divega (обговорення) 11:49, 15 вересня 2022 (UTC)

 За Всі офіційні українські переклади його праць подають "Фройд", що вже може вважатися усталеним варіантом.--Romanbibwiss (обговорення) 18:28, 24 липня 2022 (UTC)

 За перейменування, оскільки нам потрібно відмовитися від колоніальної традиції запису власних назв, зокрема імен і прізвищ, які утворювалися спершу за російськими правилами правопису. Те, що в російській пишеться через "е", зумовлене особливостями перенесення в російську, і виправдовування юдейським походженням є беззмістовним. Потрібно відповідати сучасним умовам. Деколонізація має відбутися. --ReneDeUa (обговорення) 14:49, 25 липня 2022 (UTC)

 За --Sehrg (обговорення) 14:41, 10 вересня 2022 (UTC)

 За Краще відповідає оригінальній вимові, достатньо поширений у науковій літературі. --Dƶoxar (обговорення) 10:04, 2 жовтня 2022 (UTC)

Також підтримую пропозицію. Мовознавці вважають, що транслітерація згідно другого (Фрейд) варіанту є слідування радянському взірцю. З цієї причини лінгвісти стверджують, що в ідеалі необхідно опиратися на мову оригіналу — німецьку. --Remark97 (обговорення) 12:59, 24 червня 2023 (UTC)

 За Усталеність змінилась --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ^ȱѣȓ 16:10, 24 жовтня 2022 (UTC)

 За. Тенденції змінюються, усталеність теж. Нині тенденція зрозуміла, а перевага вже достатня для перейменування. Правопис подає німецьке eu як "ой", єдиний аргумент проти цього — наукова робота, що стверджує, ніби в їдиші там "ей". У тій науковій роботі, на яку всі посилаються, допущено щонайменше три кричущі помилки. По-перше, у стандартному їдиші (פרויד) там літера вав, яка в цьому випадку позначає звук "о", що абсолютно суперечить написаному у статті. Окей, припустимо, що автор переплутав стандартний їдиш і литовський діалект їдиша, де וי читається як "ей" (тому у них хліб не "бройт", а "брейт") — але предки Фройда походять з Галичини, де וי читається як "ой". По-друге, у ключовій тезі він посилається на форум з користувацькими відповідями, на цьому моменті в принципі роботу можна викидати у смітник. По-третє, він стверджує, що в США (!) єврейське прізвище походить не від німецького Freud, а від їдиського Freyde — а чому взагалі можна вважати, що в США і на Галичині їдиш походять від одного діалекта та однаково це вимовляють? Навіть англійська в США відрізняється вимовою. Ну й нарешті: з чого би вважати, що Фройд більш значущий у їдиському варіанті, якщо він писав німецькою та відомий саме в німецькому написанні Sigmund Freud? -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:07, 2 листопада 2023 (UTC)

В принципі, у мене є здогадка. Сполука eu в німецькій мові, схоже, етимологічно справді може відповідати такій, що в їдиші позначає /ɛɪ/. Але це лише моя здогадка. Якщо ми маємо запис на їдиші з літерою вав, то це "ой", а чи правильно німці передали прізвище з їдиша — нас хвилює мінімально. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:13, 2 листопада 2023 (UTC)

Або слід було би спочатку довести, що там було פֿרייד, а не פֿרױד. Але в самій роботі оригінальне написання не згадується. А дійсно, для чого, якщо можна почитати про прізвище в США на форумі, хах. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:17, 2 листопада 2023 (UTC)

А якщо обирати між варіантами, то «Зіґмунд Фройд»: другий за поширеністю варіант, але з правописним написанням "і" після приголосного. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 20:19, 2 листопада 2023 (UTC)

Завершені обговорення

Архів
Степанівка (Полтавська міська громада) → Степанівка (Коломацька сільська громада)
Ода Еїчіро → Ода Еїтіро
Бук (ЗРК) → Бук (зенітний комплекс)
Рєпін Ілля Юхимович → Ріпин Ілля Юхимович
Гао Фу → Ґао Фу
Чумові шузи → Чумові боти
Пастілла → Пастила (пиріг)
Хунедоара (місто) → Гунедоара (місто)
Германо-скандинавська міфологія → Скандинавська міфологія
Проголошення незалежності України 1991 → Національно-демократична революція в Україні (1990—1991)
Староцерковнослов'янська мова → Старослов'янська мова
Греммі → Ґреммі
Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник (Лук'янівське кладовище) → Лук'янівське кладовище
Wild Dances (пісня) → Wild Dances
Станівник → Присудкове слово
Породжувальний штучний інтелект → Генеративний штучний інтелект
Рогнеда → Рогніда
Агрипина Молодша → Агриппіна Молодша
Ібрагім Райсі → Ібрагім Раїсі
Майкл Лоуренс Наймен → Майкл Найман
Ган Соло → Хан Соло
Микола Грубе → ?
Список найпопулярніших інтернет-ЗМІ в Україні → Список найпопулярніших українських інтернет-ЗМІ
Адельфопоез → Братотворіння
Тайванська мова → Тайванська південномінська мова
Ґарґантюа та Пантаґрюель → Гаргантюа і Пантагрюель
Слов'янський коледж транспортної інфраструктури → Слов'янський фаховий коледж транспортної інфраструктури
Бабизм → Бабізм
Селище Жуковського → Литвинівка (Харків)
Паралельні обчислення → Рівнобіжні обчислення
Гойя (корабель) → Гоя (корабель)
Третій Рейх → Нацистська Німеччина (друга спроба)
Фрайбург-ім-Брайсгау → Фрайбурґ-ім-Брайсґау / Фрайбург
Жібек-жолинський сільський округ (Аршалинський район) → Жибекжолинський сільський округ (Аршалинський район)
Жібек-жолинський сільський округ → Жибекжолинський сільський округ
Сенсибілізація → Сенсибілізація (значення)
Справжній гермафродитизм → Овотестикулярний розлад
Накамура Хікару → Хікару Накамура
Немецка (значення) → Немецька (значення)
Охоронник → Охоронець
Загальні вибори в Донецькій народній республіці 2018 → Псевдовибори в окупованій Донецькій області (2018)
Руська Поляна (Україна) → Руська Поляна (Черкаський район)
Секретарка (Україна) → Секретарка (Первомайський район)
Скандинавський інститут теоретичної фізики → ?
Сід Меєр → Сід Маєр
Крем (косметика) → Крем (фармація)
Аннівка (Білогірський район) → Ганнівка (Білогірський район)