Швидкісний трамвай на Борщагівці

Правобережна лінія
Київський швидкісний трамвай
Kyiv-T1-3-Poliova14.jpg
Відкриття першої дільниці 1 лютого 1975
Довжина, км 9,5 км (+4,5 не швидкісної)
Кількість станцій 11 (+8 на не швидкісній частині)
Час проїзду, хв. 30 хв.
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда 2
Електродепо депо імені Шевченка

Правобережна лінія Київського швидкісного трамваю — лінія Київського швидкісного трамваю, розташована у правобережній частині Києва. Лінією проходять трамвайні маршрути № 1, № 2 і № 3.

ІсторіяРедагувати

СпорудженняРедагувати

У середині 1960-х років у Києві почалося активне будівництво житлового масиву Борщагівка, в наслідок чого виникла потреба в організації маршруту міського транспорту до центру міста з провізною здатністю близько 16-17 тисяч пасажирів в годину в одному напрямі[1]. Розглядалися два варіанти рішення цієї задачі : поєднаний трамвайно-автобусний маршрут і інноваційна пропозиція Володимира Веклича[2][3] - тролейбусні поїзди[4] з трьох машин, працюючих за його системою (рішення екологічне і менш шумне)[5].

На початок 1970-х через розширення географії будівництва до нового маршруту були підвищені вимоги по провізній здатності до 25 000 осіб в годину в одному напрямі[6]. Рентабельного рішення для організації маршруту з такою провізною здатністю в СРСР у той час не існувало (для будівництва метро потрібні 40 тис. чол./годину)[7].

Ідея будівництва першої в СРСР лінії швидкісного трамваю виникла після участі представників від України Володимира Веклича[1][8] і Василя Дьяконова[9] у 37-му конгресі Міжнародного союзу громадського транспорту, який проходив у Барселоні (Іспанія) в травні 1967 року[10]. Під час поїздки вони ознайомилися з перевагами швидкісного трамваю і, повернувшись додому, в звіті про відрядження рекомендували побудувати таку лінію в Києві[11].

Їх рекомендації були розглянуті і підтримані на колегії МЖКГ УССР та реалізовані в постанові Ради Міністрів СРСР № 538 від 13 липня 1970 року. Особливо корисним стало їх четверте спільне відрядження в грудні 1970 року у Брюссель, де вони ознайомилися з досвідом експлуатації однієї з найсучасніших на той час лінії швидкісного трамваю[12], що було узагальнено у звітах та книзі[13][14]. Незважаючи на активне запозичення зарубіжного досвіду, більшість застосованих технічних рішень розроблялися в Києві, оскільки не було навіть елементної бази для створення аналогів західної автоматики[15][16]. Рішення про проведення таких робіт у НДКТІ МГ було прийняте на колегії міністерства житлово-комунального господарства УРСР у 1973 році[17]. На цій же колегії Веклич В. П. був затверджений на посаді директора НИКТИ ГХ. Як керівник КТТУ, Василь Дьяконов займався загальним керівництвом проекту, а Володимир Веклич, як директор НИКТИ ГХ, керував його технічною[18] частиною[19][20].

Проект лінії розроблений фахівцями «Київпроекта» під керівництвом Марії Савченко[11].

ЕксплуатаціяРедагувати

Правобережна лінія Київського швидкісного трамваю стала найпершою лінією швидкісного трамваю в СРСР. Перша ділянка траси була введена в експлуатацію 1 лютого 1975 року, та працювала в не швидкісному режимі. Єдиним маршрутом став № 3, який їздив від Вокзалу до Редукторного заводу (8 км). 1 січня 1977 року було відкрито маршрут № 1 Палац Спорту — Вулиця Сім'ї Сосніних (26 км), а маршрут № 3 продовжено до Кільцевої дороги.

1 вересня 1977 року маршрут № 3 змінено: «Площа Перемоги» — «Кільцева дорога» (19 км).

30 грудня 1978 року[21][22] лінія запрацювала у швидкісному режимі.

28 грудня 1984 року маршрут № 1 продовжений до вулиці Булгакова (30 км).

 
Станція «Польова» правобережної лінії до реконструкції

Наприкінці 1999 року влада міста планувала розпочати реконструкцію швидкісної лінії, однак ці плани не втілилися у життя.

1 червня 2001 року із закриттям пасажирського руху по вулиці Саксаганського і демонтажем трамвайного розворотного кільця біля Палацу Спорту трамвайний маршрут № 1 (Палац спорту — Вулиця Булгакова) був закритий, замість нього відкрився маршрут 1-к Вулиця Старовокзальна — Михайлівська Борщагівка. У 2005 році маршрут № 1-к перенумеровано у маршрут № 1. Колись існували плани продовження лінії швидкісного трамваю від площі Перемоги до залізничного вокзалу, в район Великої Васильківської вулиці, далі тунелем до бульвару Лесі Українки та Моста Патона з пересадкою на станції метро Вокзальна, Палац Україна, Печерська[23]

 
Станція «Гната Юри» після реконструкції. 2011 рік

Реконструкція 2007 - 2011 роківРедагувати

9 червня 2007 року розпочалася реконструкція правобережної гілки швидкісного трамваю. Згідно з проектом планувалося реконструювати лінію за 30 місяців. На першому етапі було закрито ділянку «Гната Юри» — «Кільцева дорога», з 1 серпня 2007 року — ділянку «Вулиця Старовокзальна» — «Площа Перемоги». У цей час трамваї трамвайний маршрут № 1 був знову перенумерований у 1-к і скорочений до станції «Площа Перемоги», а маршрут № 3 був тимчасово закритий.

26 листопада 2007 року було завершено реконструкцію розворотного кільця на вулиці Старовокзальній, а 7 квітня 2008 року — на ділянці «Гната Юри» — «Кільцева дорога» і відновлено рух маршруту № 3.

8 квітня 2008 року закрито ділянку «Площа Перемоги» — «Повітрофлотська», а для розвороту трамваїв побудоване тимчасове кільце біля Центрального РАГСу. На цей час кінцевою зупинкою для маршрутів № 1-к і 3 була станція «Політехнічна». Розворотне кільце на станції «Площа Перемоги» демонтоване.

10 жовтня 2008 року була закрита ділянка «Політехнічна» — «Івана Лепсе», а рух трамвайних маршрутів № 1 і 3 був відновлений до Старовокзальної вулиці в об'їзд через Лук'янівку, для чого була побудована тимчасова з'єднувальна гілка біля станції «Івана Лепсе».

13 червня 2009 року у зв'язку із закриттям на реконструкцію ділянки «Івана Лепсе» — «Гната Юри» тимчасово повністю припинений рух трамвайних маршрутів № 1 і 3, а також роботу депо імені Шевченка.

Починаючи з осені 2009 року на 4-х станціях ділянки «Кільцева дорога» — «Івана Лепсе» будувалося накриття над пасажирськимі платформами і вівся ремонт підземних переходів. Біля станції «Гната Юри» був побудований додатковий трамвайний поворот від Кільцевої дороги у напрямку депо.

Терміни закінчення реконструкції лінії постійно переносилися, і замість запланованого кінця 2009 року перша черга була відкрита 16 жовтня 2010 року. Вона включала шість станцій — «Кільцева дорога», «Ромена Роллана», «Гната Юри», «Сім'ї Сосніних», «Політехнічну» та «Старовокзальну».

23 жовтня 2010 року була відкрита станція «Індустріальна», 25 жовтня 2010 року були відкриті станції «Польова», «Національний авіаційний університет» і «Івана Лепсе», а 27 жовтня 2010 року була відкрита станція «Героїв Севастополя».

Після цього окрім двох існуючих маршрутів № 1 і № 3, відкрито також новий — № 2 з Кільцевої дороги на Михайлівську Борщагівку[24].

Реконструкція 2016 рік - теперішній часРедагувати

У 2016 році почалася реконструкція не швидкісної частини трамвайної лінії від станції "Гната Юри" до "Михайлівської Борщагівки" яка передбачала забезпечення швидкісного руху по існуючій ділянці та будівництво нової трамвайної лінії від Михайлівської Борщагівки до Кисневого заводу.[25] Але у 2018 році від планів з переведення на швидкісний рух відмовились, а станції та лінія будуються згідно нормативів звичайного режиму руху.

Станом на березень 2020 року реконструйовано близько 2,8 км (40%) трамвайних колій та збудовано платформи на 2 зупинках (33%); документація для будівництва нової ділянки не розроблена.

Перебої в роботіРедагувати

У вересні 2016 року рух трамваїв знову було закрито на реконструкцію і відновлено лише 11 грудня 2017 року. Попри проведені ремонтні роботи у 2018-2019 роках рух Швидкісних трамваїв неодноразово припинявся через сходження трамваїв з рейок[26] (напр. 12.06.2018[27]13.03.2019[28], 16.05.2019[29].

З 20 жовтня 2018 року станцію «Кільцева дорога» закрито. Рух трамваїв №2 і №3 було скасовано.[30] Над самою станцією почалось будівництво торгового центру «Апрель».[31][32]

З 22 червня 2019 року до 30 вересня 2019 року рух трамваїв №1 та №3 було призупинено через перший етап реконструкції Борщагівського шляхопроводу. Замість них курсували автобуси за маршрутом №3Т (Кільцева дорога - вул. Старовокзальна) та №4 (вул. Симиренка - вул. Старовокзальна)[33]. З 30 вересня маршрут №3 курсує до станції "Ромена Роллана".

ПерспективиРедагувати

В ЗМІ неодноразово повідомлялося про можливість відновлення трамвайної лінії по вулиці Саксаганського і, відповідно, продовження Борщагівського трамваю до Палацу спорта[34][35], проте станом на вересень 2019 року ці плани не реалізуються. 12 березня 2020 року міський голова підписав розпорядження щодо будівництва лінії.[36]

Рухомий складРедагувати

 
Трамвай Tatra KT3UA на правобережній лінії швидкісного трамваю

На правобережній лінії швидкісного трамваю експлуатується 75 вагонів станом на 2020 рік:

Раніше використовувались вагони Tatra T3G (1984–1997 роки)[37], Tatra T3, Tatra T6B5SU та 71-154М-К.

ІнфраструктураРедагувати

СтанціїРедагувати

 
Турнікети для оплати проїзду на станції «Кільцева дорога»

Правобережна лінія київського швидкісного трамваю налічує 11 станцій, одна з яких тимчасово закрита, та вісім станцій та зупинок на не швидкісних ділянках. Ще одна станція, "Повітрофлотська", була закрита у період реконструкції 2007-2011 років, та, станом на 2020 рік, не має проєкту відновлення. Лінія від станції «Кільцева дорога» до станції «Площа Перемоги» повністю відділена від проїжджої частини, що унеможливлює перешкоди на шляху вагонів. Лінія від кінцевої маршрутів №№ 1, 2 «Михайлівська Борщагівка» до станції «Гната Юри», та від станції «Площа Перемоги» до станції «Старовокзальна» є звичайними трамвайними лініями зі світлофорами та перехрестями.

Для оплати проїзду при проході на станції встановлені турнікети.

ДепоРедагувати

Лінію обслуговує збудоване в 2004–2005 роках (переведене з вулиці Антоновича на Борщагівку) Трамвайне депо імені Шевченка (проспект Академіка Корольова, 7).

Колійне господарствоРедагувати

Цей розділ не містить посилань на джерела. (листопад 2020)

Трамвайна лінія двоколійна по всій довжині з розвитком на кінцевих зупинках.

Швидкісна ділянка лінії довжиною 9,5 кілометрів має конструкцію з рейок Р65 на залізобетонних шпалах та щебеневому баласті окрім ділянок на шляхопроводах, де влаштовано блочну або плитну конструкцію. Радіуси кривих не менше 400 м, окрім кінцевої.

Ділянка звичайного режиму руху від "Площі Перемоги" до "Старовокзальної" має блочну конструкцію з безшийковими рейками.

Ділянка звичайного режиму руху від "Гната Юри" до "Михайлівської Борщагівки" від початку мала конструкцію з рейок Р65 на дерев'яних шпалах та щебеневому баласті. З 2016 року ділянка реконструюється з заміною рейок, баласту та шпал на залізобетоні.

Енергозабезпечення та автоматизаціяРедагувати

Електрозабезпечення станцій забезпечується напругою 380 В змінного струму від міських електромереж.

Електрозабезпечення трамвайної лінії забезпечується напругою 600 В постійного струму від 8 тягових підстанцій.

Вхідні стрілочні переводи, що задіяні в маршрутному русі, мають електропривід, який керується водіями з кабіни трамваю через повітряні контакти на контактній мережі.

До реконструкції 2007 - 2011 років працювала система сигналзації руху трамваїів, але під час реконструкції стара система була демонтована, а нова - не добудована.

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б Стаття «Як в Києві з'явилася перша в СРСР лінія швидкісного трамвая. Історичні фото».(рос.) На сайті «www.autoconsulting.ua». Архів оригіналу за 2015-12-25. Процитовано 2015-12-25. 
  2. ↑ Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354
  3. ↑ Фонова М. «Ракета» Веклича // газета «Вечірній Київ», 2 листопада 1970. — С. 2.
  4. ↑ Стаття «Який київський винахід зумовив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть» (рос.). На сайті «www.autoconsulting.com.ua». Архів оригіналу за 2015-09-14. Процитовано 2015-09-11. 
  5. ↑ Стаття Наталина Сидоренко 45 років тому в Києві почали будувати першу в СРСР лінію швидкісного трамвая(рос.). На сайті газети «Факти та коментарі». Архів оригіналу за 2016-01-13. Процитовано 2016-01-11. 
  6. ↑ Стаття «Перший в СРСР: найцікавіші факти до 37-річчя київського швидкісного трамвая»(рос.). На сайті журналу «Новий час». Архів оригіналу за 2015-12-31. Процитовано 2015-12-30. 
  7. ↑ Резников В. А., заступник ген. директори АК "Київпроект", керівник проекту реконструкції швидкісного трамвая в м. Києві. Про "бідний" трамвай замовите слово (рос.) // "Транспортне будівництво України" № 5 (09), 2008, С.36-41.
  8. ↑ Стаття «Історія розвитку міського трамваю». На сайті «КИЇВПАСТРАНС». Архів оригіналу за 2016-02-04. Процитовано 2016-02-04. 
  9. ↑ Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Киев : 2005. — Т. 8. — С. 584 — ISBN 966-02-3354
  10. ↑ К. А. Брамський Історія електротранспорту міста Києва в особах Київ: 2001 — 60 с, [17] іл.
  11. ↑ а б С. П. Бейкул, К. А. Брамский Київський трамвай 1892—1992 до сторіччя з дня пуску в експлуатацію — К.:Будівельник, 1992 — С. 71 Тираж 10 000 экз. ISBN 5-7705-0495-1
  12. ↑ Наталина Сидоренко 45 років тому в Києві почали будувати першу в СРСР лінію швидкісного трамвая(рос.)// газета «Факти та коментарі», № 3(4462) от 12 января 2016. — С. 14.
  13. ↑ Веклич В. П. Нові технічні рішення на міському електричному транспорті (рос.) — К.:Будівельник, 1975 — 60, [2] с.: іл.
  14. ↑ Розробити рекомендації для визначення області застосування швидкісного трамвая в СРСР. Звіт по НДР. (рос.) НДКТІ МГ. Керівник Веклич В. П. Збірка рефератів НДР та ДКР 16.14.060 1978. — 139 с.
  15. ↑ Дьяконов В. К. Веклич В. П. Застосування пристроїв автоматики на швидкісному трамваї // Міське господарство України. — 1971. — № 3. — С. 38-40. — ISSN 0130-1284
  16. ↑ Веклич В. П. Пристрої автоблокування і сигналізації на швидкісному трамваї /сб. Міський електричний транспорт вип. 22 — М: ЦБНТИ МКХ РСФСР, 1973. — С. 18 — 28(рос.)
  17. ↑ Лист начальника КТТУ В.К Дьяконова від 11 травня 1973 року директору НДКТІ МГ
  18. ↑ Веклич В. П. та ін. Деякі особливості електроустаткування і пристроїв автоматики швидкісного трамвая // Наука і техніка в міському господарстві: республіканська міжвідомча науково-технічна збірка під ред. В. П. Веклич — Київ: Будівельник, 1979 Вип.42 -С.70-74.(рос.)
  19. ↑ Веклич В. П. та ін. Випробування систем інтервального регулювання руху поїздів для швидкісних трамвайних ліній // Наука і техніка в міському господарстві: республіканська міжвідомча науково-технічна збірка під ред. В. П. Веклич — Київ: Будівельник, 1981 — Вип.48 — С.21-26.(рос.)
  20. ↑ Веклич В. П., Вікутан Е. І. Автоматизація збору інформації про пасажиропотоки на міському електротранспорті // Наука і техніка в міському господарстві: республіканська міжвідомча науково-технічна збірка під ред. В. П. Веклич — Київ: Будівельник, 1979 Вип.42 -С.28-30.(рос.)
  21. ↑ Рішення київської міської ради народних депутатів № 46 від 3 січня 1979 року
  22. ↑ Акт приймання в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченої будівництвом завершальної черги трамвайної лінії швидкісного руху від 30 грудня 1978 року (рос.)
  23. ↑ Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  24. ↑ Швидкісний трамвай відновив свою роботу. Протягом тижня кияни зможуть їздити на трамваї безкоштовно (фото) — Офіційний сайт КМДА[недоступне посилання з травня 2019]
  25. ↑ https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-07-14-000318-b
  26. ↑ Чому трамваї в Києві так часто сходять з рейок. ukr.segodnya.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.  Текст «СЬОГОДНІ» проігноровано (довідка)
  27. ↑ У Києві зійшов з рейок трамвай – новини ZIK.UA. zik.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  28. ↑ У Києві на Борщагівці зійшов з рейок швидкісний трамвай №1 - портал новин LB.ua. ukr.lb.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  29. ↑ 16.05.2019. nashkiev.ua. Архів оригіналу за 01.09.2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  30. ↑ Закривається рух трамваїв №2 та №3
  31. ↑ Все для забудовника: На Борщагівці швидкісний трамвай пустять через ТРЦ
  32. ↑ В Киеве построят ТРЦ "Апрель" над трамвайными путями
  33. ↑ У Києві закриють рух швидкісного трамвая на Борщагівку на 6 місяців. Економічна правда (uk). Процитовано 2020-06-11. 
  34. ↑ Давтян: Ми плануємо налагодити повноцінне виробництво польських трамваїв Pesa в Києві. unian.ua. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.  Текст «УНІАН» проігноровано (довідка)
  35. ↑ Департамент містобудування та архітектури КМДА блокує проект подовження швидкісного трамваю в центр. hmarochos.kiev.ua. Хмарочос. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  36. ↑ Про будівництво трамвайної лінії від вул. Старовокзальної до станції київського метрополітену «Палац Спорту» з заїздом на Вокзальну площу в Шевченківському та Печерському районах міста Києва
  37. ↑ Київ. Трамвайне депо імені Шевченка

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Швидкісний_трамвай_на_Борщагівці&oldid=29957116