Ваффен-СС
«Ва́ффен-СС» (нім. Waffen-SS, дос. «війська СС, збройні СС», нім. вимова: [ˈvafn̩ʔɛsˌʔɛs]) — бойове відділення воєнізованої нацистської організації СС. До її формувань входили громадяни нацистської Німеччини, а також добровольці та призовники як з окупованих, так і з неокупованих територій.[1] Розформоване у травні 1945 року.
Ваффен-СС нім. Waffen-SS | |
---|---|
На службі | 17 березня 1933 — 10 травня 1945 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | Адольф Гітлер СС |
Гарнізон/Штаб | Берлін |
Оборонець | Генріх Гіммлер |
Гасло | Meine Ehre heißt Treue («Моя честь називається вірність») |
Війни/битви | Друга світова війна |
Медіафайли на Вікісховищі |
Під час Другої світової війни Ваффен-СС зросла з трьох полків до понад 38 дивізій і служила разом з Вермахтом, поліцією порядку та іншими підрозділами безпеки. Спочатку вони перебувала під контролем Головного оперативного управління СС[en] під керівництвом рейхсфюрера СС (голови СС) Генріха Гіммлера. З початком Другої світової війни тактичне управління здійснювалося Верховним командуванням Вермахту,[2] деякі підрозділи були підпорядковані Командному штабу Рейхсфюрера СС, який перебував під безпосереднім контролем Гіммлера.[3]
Спочатку, відповідно до расової політики нацистської Німеччини, членство було відкрите лише для людей германського походження (так званого «арійського походження»).[4] Правила були частково пом'якшені в 1940 році,[5][6] а після вторгнення в Радянський Союз у червні 1941 року нацистська пропаганда стверджувала, що війна була «європейським хрестовим походом проти більшовизму», і згодом також були сформовані підрозділи, що складалися переважно або виключно з іноземних добровольців і призовників.[7] Ці підрозділи Ваффен-СС складалися з переважно чоловіків з числа громадян країн окупованої нацистами Європи. Незважаючи на пом'якшення правил, Ваффен-СС все ще базувалися на расистській ідеології нацизму, а етнічним полякам (яких вважали недолюдьми) було заборонено вступати до цих формувань.[8][9][10]
Ваффен-СС були причетні до численних злочинів.[11] Через причетність до Голокосту, геноциду ромів та численних воєнних злочинів і злочинів проти цивільного населення, включаючи також тортури,[12] експерименти над людьми,[13][14] викрадення дітей,[15] масові зґвалтування,[16] сексуальне насильство над дітьми[17] та масові вбивства,[18][19] Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі в 1946 році оголосив Ваффен-СС злочинною організацією.[20] У Федеративній Республіці Німеччина поширення пропагандистських матеріалів і використання символіки СС є злочином і карається статтями 86 і 86а Кримінального кодексу Німеччини.[21]
Комісія ООН з прав людини засуджує прославляння колишніх військовослужбовців Ваффен-СС, і, зокрема, відкриття пам'ятників і меморіалів, а також проведення публічних демонстрацій колишніх військовослужбовців Ваффен-СС.[22]
Довоєнний період
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
Друга світова війна
ред.1939
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
1940
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
1941
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
1942
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
1943
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
1944
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
1945
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
Звання
ред.Підрозділи
ред.Армії
ред.Під час війни було створено дві армії: 6-ту і 11-ту танкові армії СС.
Корпуси
ред.- 1-й танковий
- 2-й танковий
- 3-й танковий
- 4-й танковий
- 5-й гірський
- 6-й
- 7-й танковий
- 8-й кавалерійський (існував тільки на папері)
- 9-й хорватський гірський
- 10-й
- 11-й
- 12-й
- 13-й
- 14-й
- 15-й козацький кавалерійський
- 16-й
- 17-й
- 18-й
- Медичний[en]
- Британський добровольчий
- «Данмарк»
- Сербський добровольчий
- Данський добровольчий «Шальбург»
Дивізії
ред.Усі дивізії Ваффен-СС були впорядковані за єдиним порядковим номером по мірі формування, незалежно від типу.[23] Загалом їх було сформовано 38, починаючи з перших трьох у 1933 році і до дев'яти лише у 1945 році; також планувалося формування ще 7-ми.[24] Ті з них, що мали національну приналежність, були принаймні номінально набрані з представників цих національностей. Багато з пізніше сформованих підрозділів з більшою чисельністю насправді були невеликими бойовими групами (Kampfgruppen), а дивізіями — лише за назвою.
Загалом у військах СС було:
- 7 танкових дивізій;
- 6 моторизованих дивізій;
- 4 кавалерійські дивізії;
- 6 гірськопіхотних дивізій;
- 17 піхотних дивізій.
Бригади
ред.- 1-ша моторизована
- 2-га моторизована
- 3-я естонська добровольча[en]
- 4-та панцергренадерська «Нідерланди»
- 5-а добровольча штурмова «Валлонія»
- 6-а добровольча штурмова «Лангемарк»
- Штурмбригада «Рейхсфюрер СС»
- 8-а добровольча штурмова «Франція»[en]
- Кавалерійська
- Танкова «Вестфален»
- Допоміжної поліції порядку «Зіглінг»
- Штурмова «Дірлевангер»
- 49-та панцергренадерська
- 51-ша панцергренадерська
- 150-та танкова
- Добровольча гренадерська «Ландштурм Нідерландів»
Командири
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
Втрати
ред.Військовий історик Рюдігер Оверманс підрахував, що втрати Ваффен-СС склали 314 000 загиблих.[25] Рівень втрат не був суттєво вищим, ніж у Вермахті загалом, і був порівнянним з показниками бронетанкових дивізій сухопутних військ та парашутно-десантних з'єднань Люфтваффе.[26]
Воєнні злочини
ред.Цей розділ потребує доповнення. |
Загальні СС відповідали за управління концентраційними таборами і таборами смерті. Багато їх члені і членів СС-Тотенкопфвербанд згодом стали членами Ваффен-СС, сформувавши початкове ядро 3-ої танкової дивізії СС «Тотенкопф».[27]
Ряд медичних працівників СС, що входили до складу Ваффен-СС, були визнані винними у злочинах під час Нюрнберзького процесу над лікарями, що проходив у 1946—1947 роках, за нацистські експерименти над людьми, які вони проводили у таборах.
Згідно з виданням «Сучасний геноцид: Збірка основних джерел і документів», Ваффен-СС відігравали «першорядну роль» у ідеологічній війні на винищення (Vernichtungskrieg), і не лише як фронтові чи тилові охоронні формування — третина членів айнзатцгруп (мобільних ескадронів смерті), відповідальних за масові вбивства, особливо євреїв, слов'ян і комуністів, були набрані з особового складу Ваффен-СС до вторгнення на територію Радянського Союзу.[28]
Будівельне управління Ваффен-СС побудувало газові камери в Аушвіці,[29] і, за словами Рудольфа Гесса, близько 7000 охоронців служили в цьому таборі.[30]
- 27 травня 1940 року на фермі Ле-Парадіз у Франції рота лейтенанта Фріца Кнохлейна з дивізії СС «Мертва голова» зіштовхнулася із запеклим опором англійських солдатів 2-го батальйону Королівського Норфолкського полку. Прикриваючи відхід своїх військ, англійські солдати билися до останнього патрона. Коли патрони скінчилися, 100 англійських солдатів, піднявши білий прапор, здалися в полон. Однак за наказом Кнохлейна їх вишикували вздовж стіни сараю і розстріляли. Англійців, які залишилися в живих, добивали багнетами. Врятувалося всього двоє солдатів, за свідченнями яких після війни було знайдено учасників страти[31][32]
- В Орадур-сюр-Глан 10 червня 1944 року рота 2-ї танкової дивізії СС «Райх» розстріляла або спалила живцем у своїх будинках 642 людини, серед них 245 жінок і 207 дітей[33]
- «Різня в Охоті» 4 — 25 серпня 1944. Здійснена 29-тою гренадерською дивізією СС «РОНА» (1-ша російська) під керівництвом Броніслава Камінського в районі Варшави Охота під час придушення Варшавського повстання[34]
- Трагедія в Гуті Пеняцькій 1944 року в окупованій Польщі (нині — Бродівський район, Львівська область, Україна) деякими істориками приписується 14-ій Галицькій добровольчій дивізії СС,[35][36] інші ж стверджують що масове вбивство було скоєне 4-им галицьким добровольчим полком СС, що був створений з частини добровольців, які не потрапили до першого набору в дивізію «Галичина»,[37][38] але не був підпорядкованим дивізії напряму, або айнзатцгрупа «Рейнгольд» під керівництвом оберштурмбанфюрера СС Фрідріха-Вільгельма Бока[39]
2016 року парламент Польщі визнав злочини членів 14-ої гренадерської дивізії СС «Галичина» проти польського населення геноцидом.[40][41]
Післявоєнна доба
ред.Ветерани Ваффен-СС у повоєнній Німеччині
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
Країни Балтії
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
Фінляндія
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
Лобістська група HIAG
ред.Цей розділ статті ще не написано. |
Україна
ред.28 квітня, щорічно, у Львові проводиться парад «вишиванок» в честь членів СС «Галичина»[42]. 30 квітня 2021 року, після проведення такого маршу в Києві, президент України Володимир Зеленський заявив про це: «Категорично засуджуємо будь-які прояви пропаганди тоталітарних режимів, зокрема націонал-соціалістичного, та спроби переглянути правду про Другу світову війну. Не було й не могло бути жодного українського інтересу в тому, що нацисти намагалися використовувати людей на захоплених територіях заради своїх цілей. Розгром нацизму був перемогою для нашого народу. Українці разом з іншими народами вибороли право на життя».[43][44] Проведення маршу також було засуджено урядами Німеччини та Ізраїлю.[45]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Stein, 2002, с. xxiv, xxv, 150, 153.
- ↑ Stein, 2002, с. 23.
- ↑ Marrus, 1989, с. 459.
- ↑ Stackelberg, 2002, с. 116.
- ↑ Langer та Rudowski, 2008, с. 263.
- ↑ Król, 2006, с. 452, 545.
- ↑ Müller та Ueberschär, 1997, с. 244.
- ↑ Borodziej-2, 1985.
- ↑ Król, 2006, с. 452.
- ↑ Borodziej, 1985, с. 86.
- ↑ Spajić, 2010, с. 9.
- ↑ Serena, Katie (27 листопада 2017). Meet The Nazi Who Even Other Nazis Thought Was Cruel And Depraved. All That's Interesting (амер.). Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Timeline of Dachau. www.jewishvirtuallibrary.org. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ published, Wynne Parry (21 лютого 2014). Did Nazis Study Insects for Use in Biological Warfare?. livescience.com (англ.). Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Stolen Children. www.jewishvirtuallibrary.org. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Holocaust. Women’s Media Center (англ.). Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Ghert-Zand, Renee (15 квітня 2015). Holocaust film reveals long-hushed child sex abuse. The Times of Israel (англ.). Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Einsatzgruppen. www.holocaustresearchproject.org. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Operation Reinhard. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ The trial of German major war criminals : proceedings of the International Military Tribunal sitting at Nuremberg Germany. Avalon Project (англ.). Lillian Goldman Law Library. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Stegbauer, Andreas (2007-02). The Ban of Right-Wing Extremist Symbols According to Section 86a of the German Criminal Code. German Law Journal (англ.). Т. 8, № 2. с. 173—184. doi:10.1017/S2071832200005496. ISSN 2071-8322. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Комиссия ООН по правам человека осудила прославление бывших членов организации "Ваффен СС". Новини ООН (рос.). Організація Об'єднаних Націй. 14 квітня 2005. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Stein, 1984, с. 119–120, "Operation Barbarossa".
- ↑ Waffen-SS : divisions. 3945km.com (фр.). Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Overmans, 2000, с. 266.
- ↑ Neitzel та Welzer, 2012, с. 300.
- ↑ Flaherty, 2004, с. 149—150.
- ↑ Bartrop та Jacobs, 2014, с. 1424.
- ↑ Langbein, 2005, с. 22, 254.
- ↑ Langbein, 2005, с. 280.
- ↑ Stein, George H. (1966). The Waffen SS: Hitler's Elite Guard at War, 1939-1945 (англ.). Cornell University Press. с. 76—77. ISBN 978-0-8014-9275-4.
- ↑ Reitlinger, Gerald (1956). The SS, Alibi of a Nation, 1922-1945 (англ.). London. с. 148—149.
- ↑ Museum, Stiftung Deutsches Historisches. Gerade auf LeMO gesehen: LeMO Kapitel: Zweiter Weltkrieg. www.dhm.de (нім.). Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Ochota Massacre – the suffering of the district. zapisyterroru.pl. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Rudling, Per Anders (2012). ‘They Defended Ukraine’: The 14. Waffen-Grenadier-Division der SS (Galizische Nr. 1) Revisited. The Journal of Slavic Military Studies. Т. 25, № 3. с. 329. ISSN 1351-8046. Процитовано 19 лютого 2024.
- ↑ Investigation of the Crime Committed at the Village of Huta Pieniacka. Institute of National Remembrance (англ.). 26 червня 2001. Архів оригіналу за 13 вересня 2007.
- ↑ Дзьобак, В. В. та ін. (2005). Кульчицький, С. В. (ред.). Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / Національна академія наук України; Інститут історії України. Київ: Наукова думка. с. 283—285. ISBN 966-00-0440-0. Архів оригіналу за 29 липня 2013.
- ↑ Боляновський, Андрій (2000). Дивізія "Галичина". Історія. Львів: Ін-т українознавства імені І. Крип'якевича НАН України. с. 224. ISBN 966-02-1635-1.
- ↑ Чобіт, Дмитро (10 квітня 2021). Гута Пеняцька: правда і вимисли. Голос України. Процитовано 19 лютого 2024.
- ↑ Uchwała Sejmu w sprawie oddania hołdu ofiarom ludobójstwa dokonanego przez nacjonalistów ukraińskich na obywatelach II RP w latach 1943–1945 [Постанова Сейму про вшанування пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої у 1943-1945 роках]. Сейм Республіки Польща (пол.). 22 липня 2016. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Uchwała Senatu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 7 lipca 2016 r. w sprawie oddania hołdu ofiarom ludobójstwa dokonanego przez nacjonalistów ukraińskich na obywatelach II Rzeczypospolitej w latach 1939—1945 [Постанова Сенату Республіки Польща від 7 липня 2016 року про вшанування пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки Польща у 1939—1945 роках].(пол.)
- ↑ У Львові пройшов традиційний парад вишиванок на честь дивізії СС "Галичина" (відео). УНІАН. 28 квітня 2016.
- ↑ Зеленський, Володимир (30 квітня 2021). Щодо акції у Києві до річниці створення дивізії СС «Галичина». Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Liphshiz, Cnaan (4 травня 2021). Hundreds in Ukraine attend marches celebrating Nazi SS soldiers. The Times of Israel. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Golinkin, Lev (28 серпня 2023). Monuments to Nazis hiding in plain sight near Philadelphia and Detroit. The Forward. Процитовано 17 лютого 2024.
Джерела
ред.- Вронська Т. В. Війська СС [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 541. — ISBN 966-00-0734-5.
- Bartrop, Paul R.; Jacobs, Leonard, ред. (2014). Modern Genocide. Modern Genocide: The Definitive Resource and Document Collection. Т. 1. Santa Barbara, Ca.: ABC-CLIO. ISBN 978-1-61069-363-9.
- Battle of the Bulge.
- Beevor, Antony (2002). Berlin: The Downfall 1945. Viking-Penguin Books. ISBN 978-0-670-03041-5.
- Bell, Bowyer J (1966). Besieged: Seven Cities Under Siege. Chilton.
- Bercuson, David (2004) [1996]. Maple Leaf Against the Axis. Red Deer Press. ISBN 0-88995-305-8.
- Bergstrom, Christopher (2007). Kursk – The Air Battle: July 1943. Chevron/Ian Allan. ISBN 978-1-903223-88-8.
- Binkowski, Rafael; Wiegrefe, Klaus (21 жовтня 2011). The Brown Bluff: How Waffen SS Veterans Exploited Postwar Politics. Der Spiegel. Архів оригіналу за 1 грудня 2015.
- Bishop, Chris; Williams, Michael (2003). SS: Hell on the Western Front. St Paul, Minn: MBI Publishing. ISBN 978-0-7603-1402-9.
- Borodziej, Włodzimierz (1985). Terror i polityka: policja niemiecka a polski ruch oporu w GG 1939-1944 [Terror and politics: the German police and the Polish resistance movement in the General Government 1939–1944] (пол.). Warsaw: Instytut Wydawniczy Pax. ISBN 83-211-0718-4.
- Borodziej-2, Włodzimierz (1985). Ruch oporu w Polsce w ś wietle tajnych akt niemieckich [The resistance movement in Poland in the light of the German secret files]. Kierunki [Directions] (пол.). IX (16).
- Browning, Christopher (2007). The Origins of the Final Solution: The Evolution of Nazi Jewish Policy, September 1939 – March 1942. University of Nebraska Press. ISBN 978-0-8032-5979-9.
- Butler, Rupert (2001). SS-Leibstandarte: The History of the First SS Division, 1934–45. Spellmount.
- Conot, Robert E. (1984). Justice at Nuremberg. Carrol & Graf. ISBN 9780881840322.
- Cook, Stan; Bender, Roger James (1994). Leibstandarte SS Adolf Hitler: Uniforms, Organization, & History. San Jose, CA: R. James Bender. ISBN 978-0-912138-55-8.
- Cuppers, Martin (2006). Vorreiter der Shoah, Ein Vergleich der Einsätze der beiden SS-Kavallerieregimenter im August 1941 (нім.). Meidenbauer Martin Verlag. ISBN 3-89975-080-2.
- Diehl, James M. (1993). Thanks of the Fatherland: German Veterans After the Second World War. Chapel Hill: University of North Carolina Press. ISBN 978-0-8078-2077-3.
- Dollinger, Hans (1967) [1965]. The Decline and Fall of Nazi Germany and Imperial Japan. New York: Bonanza. ISBN 978-0-517-01313-7.
- Duffy, Christopher (2002). Red Storm on the Reich: The Soviet March on Germany, 1945. Edison, NJ: Castle Books. ISBN 0-7858-1624-0.
- European Commission Against Racism and Intolerance (ECRI) (21 лютого 2012). ECRI Report on Latvia (fourth monitoring cycle) (PDF) (Звіт). Council of Europe. Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2017.
- Ellis, L.F. (2004) [1968]. Butler, J. R. M. (ред.). Victory in the West, Volume II: The Defeat of Germany. History of the Second World War: United Kingdom Military Series. Naval & Military Press. ISBN 1-84574-059-9.
- Evans, Richard J. (2008). The Third Reich at War. New York: Penguin. ISBN 978-0-14-311671-4 — через archive.org.
- Eyre, Wayne (2006). Operation RÖSSELSPRUNG and The Elimination of Tito, May 25, 1944: A Failure in Planning and Intelligence Support. Journal of Slavic Military Studies. Routledge. 19 (2): 343—376. doi:10.1080/13518040600697969. S2CID 144383512.
- Farmer, Sarah (1994). Oradour: Arrêt sur mémoire (фр.). Paris: Calmann-Lévy. ISBN 978-2-70212-316-4.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Wölfersheim-Berstadt, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
- Fey, William (2003). Armor Battles of the Waffen-SS. Stackpole. ISBN 978-0-8117-2905-5.
- Fischer, Thomas (2008). Soldiers of the Leibstandarte. J.J. Fedorowicz Publishing. ISBN 978-0-921991-91-5.
- Flaherty, T. H. (2004) [1988]. The Third Reich: The SS. Time-Life. ISBN 1-84447-073-3.
- Forbes, Robert (2010) [2006]. For Europe: The French Volunteers of the Waffen-SS. Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3581-0.
- Fritz, Stephen (2011). Ostkrieg: Hitler's War of Extermination in the East. Lexington: The University Press of Kentucky. ISBN 978-0-81313-416-1.
- Germany struggles to stop Nazi war payment suspicions. The Local. 28 лютого 2019.
- Gerwarth, Robert; Böhler, Jochen (2016). The Waffen-SS: A European History. Oxford University Press. ISBN 978-0-19250-782-2.
- Gosztony, Peter (1978). Endkampf an der Donau 1944/45 (нім.). Vienna: Molden Taschenbuch Verlag. ISBN 3-217-05126-2.
- Hannes, Heer; Naumann, Klaus (2000). War of Extermination: The German Military in World War II 1941–1944. Berghahn. ISBN 1-57181-232-6.
- Harclerode, Peter (2005). Wings Of War – Airborne Warfare 1918–1945. Weidenfeld & Nicolson. ISBN 978-0-304-36730-6.
- Harman, Nicholas (1980). Dunkirk: The Necessary Myth. Hodder and Stoughton. ISBN 0-340-24299-X.
- Hastings, Max (2006) [1985]. Overlord: D-Day and the Battle for Normandy. Vintage. ISBN 0-307-27571-X.
- Jackson, Julian (2001). The Fall of France: The Nazi Invasion of 1940. Oxford University Press. ISBN 0-19-280550-9.
- Jarymowycz, Roman (2001). Tank Tactics: From Normandy to Lorraine. Lynne Rienner. ISBN 1-55587-950-0.
- Kershaw, Ian (2008). Hitler: A Biography. New York: W. W. Norton & Company. ISBN 978-0-393-06757-6.
- Kirchmayer, Jerzy (1978). Powstanie Warszawskie (пол.). Książka i Wiedza. ISBN 83-05-11080-X.
- Król, Eugeniusz C. (2006). Polska i Polacy w propagandzie narodowego socjalizmu w Niemczech 1919–1945 [Poland and Poles in the propaganda of National Socialism in Germany 1919-1945] (пол.). Warsaw: Instytut Studiów Politycznych Polskiej Akademii Nauk. ISBN 978-83-7399-019-7.
- Laar, Mart (2005). Battles in Estonia in 1944. Estonia in World War II. Tallinn: Grenamder. с. 32—59. ISBN 9949-411-93-9.
- Langer, Howard J.; Rudowski, Marek (2008). Księga najważniejszych postaci II wojny światowej (пол.). Warsaw: Bellona. ISBN 978-83-11-11111-0.
- Large, David C. (1987). Reckoning without the Past: The HIAG of the Waffen-SS and the Politics of Rehabilitation in the Bonn Republic, 1950–1961. The Journal of Modern History. University of Chicago Press. 59 (1): 79—113. doi:10.1086/243161. JSTOR 1880378. S2CID 144592069.
- Langbein, Hermann (2005) [First published in German in 1972]. People in Auschwitz (англ.). Переклад: Zohn, Harry. Chapel Hill: University of North Carolina Press in connection with the United States Holocaust Memorial Museum. ISBN 978-0-8078-6363-3.
- Latimer, Jon (2001). World War II: 12th SS Hitlerjugend Panzer Division Fought in Normandy. World War II (July). Процитовано 16 лютого 2009.
- Levenda, Peter (2014). The Hitler Legacy: The Nazi Cult in Diaspora: How it was Organized, How it was Funded, and Why it Remains a Threat to Global Security in the Age of Terrorism. Lake Worth, Fla.: Ibis Press. ISBN 978-0-89254-210-9.
- Littlejohn, David (1987). Foreign Legions of the Third Reich Vol. 1 Norway, Denmark, France. Bender Publishing. ISBN 978-0912138176.
- Longerich, Peter (2012). Heinrich Himmler: A Life. Oxford; New York: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-959232-6.
- MacKenzie, S.P. (1997). Revolutionary Armies in the Modern Era: A Revisionist Approach. New York: Routledge. ISBN 9780415096904.
- Madajczyk, Czesław (1972). Polityka III Rzeszy w okupowanej Polsce (пол.). Warsaw: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
- Margry, Karel (2001). The Four Battles for Kharkiv. Battle of Britain International. OCLC 254320761.
- Marrus, Michael R. (1989). The Nazi Holocaust. Part 3: The "Final Solution": The Implementation of Mass Murder (Vol.2). Berlin: De Gruyter. ISBN 978-0-88736-255-2.
- McDonald, Gabrielle Kirk; Swaak-Goldman, Olivia (2000). Substantive and Procedural Aspects of International Criminal Law: The Experience of International and National Courts: Materials. Brill Publishers. ISBN 90-411-1134-4.
- McGilvray, Evan (2005). The Black Devil's March – A Doomed Odyssey: The 1st Polish Armoured Division 1939–1945. Helion & Company. ISBN 1-874622-42-6.
- McMahon, Barbara (22 червня 2005). 10 former Nazis convicted of Tuscan massacre. The Guardian.
- McNab, Chris (2009). The SS: 1923–1945. Amber Books. ISBN 978-1-906626-49-5.
- McNab, Chris (2013). Hitler's Elite: The SS 1939–45. Osprey. ISBN 978-1-78200-088-4.
- Miller, Michael (2006). Leaders of the SS and German Police, Vol. 1. San Jose, CA: R. James Bender. ISBN 978-93-297-0037-2.
- Mitcham, Samuel (2001). The Panzer Legions: A Guide to the German Army Tank Divisions of World War II and Their Commanders. Greenwood. ISBN 0-313-31640-6.
- Mitcham, Samuel (2007). German Order of Battle, Volume 3. Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3438-7.
- Müller, Rolf-Dieter; Ueberschär, Gerd R. (1997). Hitler's War in the East, 1941-1945: A Critical Assessment. Berghahn Books. ISBN 978-1-57181-068-7.
- Murray, Williamson; Millett, Allan R. (2001). A War To Be Won: Fighting the Second World War. Harvard University Press. ISBN 978-0-67400-680-5.
- Molt, Matthias (2007). on der Wehrmacht zur Bundeswehr personelle Kontinuität und Diskontinuität beim Aufbau der deutschen Streitkräfte 1955–1966 [From the Wehrmacht to the Bundeswehr – Continuity and dis-continuity of personnel in the formation of the German armed forces] (нім.). Heidelberg: Ruprecht-Karls-Universität Heidelberg.
- Nash, Douglas E. (2002). Hell's Gate: The Battle of the Cherkassy Pocket, January–February 1944. Southbury, Connecticut: RZM Publishing. ISBN 0-9657584-3-5.
- Staff (24 травня 1945). Heinrich Himmler Kills Himself in British Prison. Bend Bulletin. Процитовано 4 березня 2016.
- War Crimes Office (1948). Nazi Crimes on Trial: The Dachau Trials. Trials by U.S. Army Courts in Europe 1945 – 1948. U.S. Army Trial Reviews and Recommendations. United States War Department. Архів оригіналу за 25 вересня 2017.
- Neitzel, Sönke; Welzer, Harald (2012). Soldaten: On Fighting, Killing and Dying. Simon and Schuster. ISBN 978-1-84983-949-5.
- Operation Nordwind in the Low Vosges 1–7 January 1945.
- Overmans, Rűdiger (2000). Deutsche militärische Verluste im Zweiten Weltkrieg (нім.). Munich: Oldenbourg. ISBN 3-486-56531-1.
- Parker, Danny S. (2014). Hitler's Warrior: The Life and Wars of SS Colonel Jochen Peiper. Boston: Da Capo Press. ISBN 978-0-306-82154-7.
- Picaper, Jean-Paul (2014). Les Ombres d'Oradour: 10 Juin 1944 [The Shadows of Oradour: 10 June 1944] (фр.). Paris: Éditions l'Archipel. ISBN 978-2-8098-1467-5.
- Pieper, Henning (2015). Fegelein's Horsemen and Genocidal Warfare: The SS Cavalry Brigade in the Soviet Union. Houndmills, Basingstoke, Hampshire: Palgrave Macmillan. ISBN 978-1-137-45631-1.
- Probe into Nazi massacre at Sant'Anna di Stazzema, Italy, dropped. BBC News. 1 жовтня 2012.
- Raus, Erhard (2005). Panzer Operations. The Eastern Front Memoir of General Raus, 1941–1945. DeCapo.
- Reitlinger, Gerald (1989). The SS: Alibi of a Nation, 1922–1945. Da Capo. ISBN 978-0-306-80351-2.
- Remembering the invisible soldiers of the Battle of the Bulge. U.S. Wereth Memorial. 2012.
- Reynolds, Michael (1997). Steel Inferno: I SS Panzer Corps in Normandy. Spellmount. ISBN 1-873376-90-1.
- Reynolds, Michael (February 2003). Massacre at Malmédy During the Battle of the Bulge. World War II Magazine.
- The Sant'Anna di Stazzema Massacre (August 1944). Jewish Virtual Library.
- Rossino, Alexander B. (2003). Hitler Strikes Poland: Blitzkrieg, Ideology, and Atrocity. Lawrence, Kansas: University Press of Kansas. ISBN 0-7006-1234-3.
- Schramm, Percy E. (1982). Kriegstagebuch des Oberkommandos der Wehrmacht 1944–1945 Teilband II (нім.). Herrsching: Manfred Pawlak.
- Schulte, Jan Erik; Wildt, Michael, ред. (September 2018). Die SS nach 1945: Entschuldungsnarrative, populäre Mythen, europäische Erinnerungsdiskurse [The post-1945 SS: Debt narratives, popular myths, European commemorative discourses]. Berichte und Studien (нім.). Т. 76. Göttingen: V&R unipress. с. 47. ISBN 978-3847108207.
another source (PDF) — через Humboldt University of Berlin. - Seaton, Albert (1971). The Russo-German War, 1941–45. New York: Praeger Publishers. ISBN 978-0-21376-478-4.
- Smelser, Ronald; Davies, Edward J. (2008). The Myth of the Eastern Front: The Nazi-Soviet War in American Popular Culture. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-83365-3.
- Spajić, Hrvoje (2010). Waffen-SS: Mračne sile zločinačke politike - Vojnici nacionalsocijalizma 1933–45 [Waffen-SS: The Dark Forces of Criminal Politics – Soldiers of National Socialism 1933–45] (сербо-хорв.). Zagreb: Naklada Stih.
- Stackelberg, Roderick (2002). Hitler's Germany: Origins, Interpretations, Legacies. London; New York: Taylor & Francis. ISBN 978-0-203-00541-5.
- Stein, George H. (2002) [1966]. The Waffen-SS: Hitler's Elite Guard at War 1939–1945. Cerberus Publishing. ISBN 978-1841451008.
- Stein, George H. (1984) [1966]. The Waffen SS: Hitler's Elite Guard at War, 1939-1945. Cornell University Press. ISBN 0-8014-9275-0.
- Stroop, Jürgen (1943). The Stroop Report: The Warsaw Ghetto Is No More. Jewish Virtual Library.
- Sydnor, Charles W. Jr. (1990) [1977]. Soldiers of Destruction: The SS Death's Head Division, 1933–1945. Princeton, N.J.: Princeton University Press. ISBN 978-0-691-00853-0.
- Sydnor, Charles W. Jr. (1973). The History of the SS Totenkopfdivision and the Postwar Mythology of the Waffen SS. Central European History. Cambridge University Press. 6 (4): 339—362. doi:10.1017/S0008938900000960. S2CID 144835004.
- Tauber, Kurt (1967). Beyond Eagle and Swastika: German Nationalism Since 1945, Volume I. Middletown, Conn.: Wesleyan University Press.
- Tessin, Georg (1973). Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS 1939–1945, Volumes II and III (нім.). Biblio Verlag.
- Tessin, Georg (1977). Die Waffengattungen – Gesamtübersicht. Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945 (нім.). Т. 1. Osnabrück: Biblio.
- Tessin, Georg (1966). Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945: Die Landstreitkräfte 1–5 (нім.). Т. 2. Frankfurt am Main: Mittler.
- Tessin, Georg (1970). Die Landstreitkräfte 15–30. Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945 (нім.). Т. 4. Leipzig: Mittler.
- Thomson, Mike (23 вересня 2004). Hitler's secret Indian army. BBC News.
- Jewish Uprisings in Ghettos and Camps, 1941–1944: Resistance in Ghettos. United States Holocaust Memorial Museum.
- Ustinow, D. F (1981). Geschichte des zweiten Weltkrieges 1939–1945 (нім.). Т. X. Berlin: Militärverlag der Deutschen Demokratischen Republik.
- Vahtla, Aili, ред. (31 липня 2018). Politicians condemn Russian Embassy criticism of tribute to WWII battle. Eesti Rahvusringhääling.
- Wardzyńska, Maria (2009). Był rok 1939. Operacja niemieckiej policji bezpieczeństwa w Polsce. Intelligenzaktion [The year was 1939. Operation of German security police in Poland. Intelligenzaktion] (PDF) (пол.). IPN (Portal edukacyjny Instytutu Pamięci Narodowej). ISBN 978-83-7629-063-8.
- Weale, Adrian (2010). The SS: A New History. Little, Brown. ISBN 978-1-4087-0304-5.
- Weale, Adrian (2012). Army of Evil: A History of the SS. New York: Caliber Printing. ISBN 978-0-451-23791-0.
- Wegner, Bernd (1990). The Waffen-SS: Organization, Ideology and Function. Blackwell. ISBN 0-631-14073-5.
- Weinberg, Gerhard (1994). A World at Arms: A Global History of World War II. Cambridge; New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-44317-2.
- Werther, Steffen; Hurd, Madeleine (2014). Go East Old Man: The Ritual Spaces of SS Veteran's Memory Work (PDF). Culture Unbound. Journal of Current Cultural Research. 6 (2): 327—359. doi:10.3384/cu.2000.1525.146327. Архів (PDF) оригіналу за 2 січня 2016.
- Westemeier, Jens (2007). Joachim Peiper: A Biography of Himmler's SS Commander. Schiffer Publishing. ISBN 978-0-7643-2659-2.
- Wiederschein, Harald (21 липня 2015). Mythos Waffen-SS: Von wegen "blonde Götter" - Hitlers Elitetruppen sind bis heute überschätzt [Myth of the Waffen-SS: Because of the "blond gods" – Hitler's elite troops are still overrated]. Focus (нім.).
- Wienand, Christiane (2015). Returning Memories: Former Prisoners of War in Divided and Reunited Germany. Rochester, New York: Camden House. ISBN 978-1571139047.
- Wilke, Karsten (2011). Die "Hilfsgemeinschaft auf Gegenseitigkeit" (HIAG) 1950–1990: Veteranen der Waffen-SS in der Bundesrepublik [HIAG 1950–1990: Waffen-SS veterans in the Federal Republic] (нім.). Paderborn: Schoeningh Ferdinand GmbH. ISBN 978-3-506-77235-0.
- Williamson, Gordon; Andrew, Stephan (2004). The Waffen-SS (4): 24. To 38. Divisions, & Volunteer Legions. Osprey. ISBN 1-84176-589-9.
- Windrow, Martin; Burn, Cristopher (1992). The Waffen-SS, Edition 2. Osprey. ISBN 0-85045-425-5.
- Wroniszewski, Józef (1970). Ochota 1944 (пол.). Warsaw: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej.
- Zetterling, Niklas; Frankson, Anders (2008). The Korsun Pocket: The Encirclement and Breakout of a German Army in the East, 1944. Philadelphia: Casemate. ISBN 978-1-932033-88-5.
- Ziemke, Earl F. (1968). Stalingrad to Berlin: The German Defeat in the East. Washington: Office of the Chief of Military History – U.S. Army. ASIN B002E5VBSE.
- Zimmermann, Elizabeth (21 січня 2004). Former SS member faces trial for war crimes in the Netherlands. World Socialist Web Site. International Committee of the Fourth International.
- Zwack, Peter (1999). World War II: Siege of Budapest. Quarterly Journal of Military History.
Література
ред.- Ailsby, Christopher (2004). Hitler's Renegades: Foreign Nationals in the Service of the Third Reich. Brasseys. ISBN 1-57488-838-2.
- Clark, Lloyd (2004). Operation Epsom. Battle Zone Normandy. History Press. ISBN 0-7509-3008-X.
- Hastings, Max (2013). Das Reich: The March of the 2nd SS Panzer Division through France, June 1944. Minneapolis, MN: Zenith Press. ISBN 978-0-7603-4491-0.
- Lasik, Aleksander (2007). Sztafety Ochronne w systemie niemieckich obozów koncentracyjnych. Rozwój organizacyjny, ewolucja zadań i struktur oraz socjologiczny obraz obozowych załóg SS [Schutzstaffel of the NSDAP in the System of German Concentration Camps; Organizational Development, Evolution of Goals, Structure, and Social Picture of SS Staff] (пол.). Auschwitz-Birkenau: Państwowe Muzeum. ISBN 978-83-60210-32-1.
- Leland, Anne; Oboroceanu, Mari–Jana (2010). American War and Military Operations Casualties: Lists and Statistics (PDF). Congressional Research Service.
- Wiesenthal, Simon; Wechsberg, Joseph (1967). The Murderers Among Us: The Simon Wiesenthal Memoirs. McGraw-Hill. LCCN 67-13204.